Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Американська трагедія» — роман американського письменника Теодора Драйзера, опублікований 17 листопада 1925 року.
| Американська трагедія | ||||
|---|---|---|---|---|
| An American Tragedy | ||||
 | ||||
| Жанр | натуралізм | |||
| Автор | Теодор Драйзер | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1925 | |||
| Опубліковано | 17 грудня 1925 | |||
| Країна |  США | |||
| Видавництво | d | |||
| Переклад | Іван Буше, Леонід Смілянський, Леопольд Ященко | |||
| Нагороди | d | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Номер 80 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.
Сюжет оснований на випадку вбивства в 1906 році Честером Джилетом своєї дівчини Грейс Браун. Після виходу роман мав великий успіх у читачів. Видавець роману Хорес Ліврайт виступив продюсером театральної версії роману в 1926 році.
Сюжет
Клайд Гріфітс — син вуличних проповідників, які суворо виховують дітей в релігійній вірі. Він влаштовується на роботу кур'єром в готель, де бачить зовсім інший світ — світ грошей і розкоші. Нові друзі залучають його до алкоголю і відвідин повій.
Повертаючись з прогулянки, водій автомобілю, в якому їхав Клайд зі своїми друзями, збиває дитину. Клайд змушений переховуватися від поліції. В Чикаго він зустрічається з дядьком — власником фабрики, який давно не підтримує зв'язок з сім'єю Клайда. Сем'юел Гріфітс пропонує небіжу невисоку посаду на фабриці. Клайд переїжджає до міста Лікург в штаті Нью-Йорк, де живе його дядько. Працюючи на фабриці, Клайд стає керівником цеху, в якому працюють молоді дівчата. Там він зустрічає працівницю Роберту Олден і в них зав'язуєтьєся роман.
Випадок зводить його з 17-річною Сондрою Фінчлі — донькою іншого місцевого фабриканта, який займає високе положення в суспільстві. Сондра вводить його в коло місцевої «золотої молоді». Її захоплення стає справжнім почуттям, і Сондра починає думати про весілля, незважаючи на різницю у соціальному статусі.
Несподівано Роберта Олден каже про свою вагітність, Клайд намагається вмовити її зробити підпільний аборт. Натомість лікарі, до яких вона звертається, відмовляють. Роберта вимагає у нерішучого Клайда обіцянки одружитися з нею. Між тим Клайда добре приймають у вищому суспільстві Лікурга, і Сондра переконана в рішенні пов'язати з ним своє життя. Вона розраховує, що її батько дасть Клайду місце на підприємстві. Таким чином, її майбутній чоловік стане повноправним членом вищого товариства.
На очі Клайду потрапляє замітка в газеті, де говориться про трагічну загибель чоловіка і жінки, що каталися на човні. Клайду спадає на думку ідея, як позбутися неприємностей, пов'язаних з вагітністю Роберти. В стані безвиході Клайд вирішує вбити Роберту. Він запрошує її покататися на човні, але у вирішальний момент не знаходить в собі сили здійснити задумане. Але в останній момент, коли Роберта хоче доторкнутися до Клайда, він рефлекторно відштовхує її і несподівано вдаряє фотоапаратом. Човен перевертається, і обоє падають у воду. Вже підпливаючи до берега, Клайд чує крики Роберти про допомогу, але вирішує не допомагати їй. Після її смерті поліція виходить на слід Клайда і звинувачує його в добре спланованому свідомому вбивстві. Суд присяжних визнає його винним, і Клайда засуджують до страти.
Решту життя Клайд проводить у тюрмі, спостерігаючи, як інші ув'язнені проходять свій останній шлях по коридору «дому смерті». В кінці він сповідається і визнає свою провину. Його страчують на електричному стільці.
Екранізації і адаптації
Кінокомпанія «Paramount Pictures» купила за 100 тисяч доларів у Драйзера права на екранізацію і замовила сценарій Сергію Ейзенштейну. Однак згодом студія відмовилась від сценарію Ейзенштейна. Причиною стала розгорнута в Голівуді антирадянська кампанія проти режисера. Голова організації «Hollywood Technical Director's Institute» Френк Піс (Frank Pease) розцінив підписання контракту як можливість ведення комуністичної пропаганди в США. Новий сценарій написав американський автор , фільм поставив режисер . Після виходу картини в 1931 році (див. Американська трагедія (фільм, 1931)) Драйзер, якому подобався початковий варіант Ейзенштейна, безуспішно подавав позов проти «Paramount Pictures». На його думку кіностудія викривила зміст роману.
В 1951 році режисером було знято фільм (A Place in the Sun). Роль Клайда Гріфітса (у фільмі героя звати Джордж Істмен) зіграв , Сондри Фінчлі (у фільмі Анжела Вікерс) — Елізабет Тейлор. Фільм отримав 6 премій «Оскар», премію «Золотий глобус», декілька інших національних кінонагород.
В 1981 році Литовська кіностудія поставила 4-х серійний телефільм за романом. У ролях знялися Регімантас Адомайтіс, , Ганна Алексахіна.
У 2005 році вийшов фільм Вуді Аллена «Матч-поінт», сюжет якого нагадує сюжет «Американської трагедії», хоча сам режисер відкидав це.
У 2008 році на екрани вийшов російський телесеріал за мотивами "Американської трагедії". Дію в ньому перенесено до сучасної Росії. А головний герой, подібно до Клайда, намагається вирватися з бідності до світу багатих.
Переклади українською
- Теодор Драйзер. Американська трагедія. Пер. з англ. Буше Іван, Смілянський Леонід, Ященко Леопольд. Київ: Радянський письменник, 1955. 666 с.
Примітки
- Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2010. Процитовано 19 жовтня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 19 жовтня 2010.
- http://www.geraldpeary.com/interviews/abc/allen.html [ 20 вересня 2010 у Wayback Machine.] Gerald Peary — interviews — Woody Allen
Посилання
- «Американська трагедія» [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amerikanska tragediya znachennya Amerikanska tragediya roman amerikanskogo pismennika Teodora Drajzera opublikovanij 17 listopada 1925 roku Amerikanska tragediyaAn American TragedySuperobkladinka vidannya 1926 r Zhanr naturalizmAvtor Teodor DrajzerMova anglijskaNapisano 1925Opublikovano 17 grudnya 1925Krayina SShAVidavnictvo dPereklad Ivan Bushe Leonid Smilyanskij Leopold YashenkoNagorodi d Cej tvir u Vikishovishi Nomer 80 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Syuzhet osnovanij na vipadku vbivstva v 1906 roci Chesterom Dzhiletom svoyeyi divchini Grejs Braun Pislya vihodu roman mav velikij uspih u chitachiv Vidavec romanu Hores Livrajt vistupiv prodyuserom teatralnoyi versiyi romanu v 1926 roci SyuzhetKlajd Grifits sin vulichnih propovidnikiv yaki suvoro vihovuyut ditej v religijnij viri Vin vlashtovuyetsya na robotu kur yerom v gotel de bachit zovsim inshij svit svit groshej i rozkoshi Novi druzi zaluchayut jogo do alkogolyu i vidvidin povij Povertayuchis z progulyanki vodij avtomobilyu v yakomu yihav Klajd zi svoyimi druzyami zbivaye ditinu Klajd zmushenij perehovuvatisya vid policiyi V Chikago vin zustrichayetsya z dyadkom vlasnikom fabriki yakij davno ne pidtrimuye zv yazok z sim yeyu Klajda Sem yuel Grifits proponuye nebizhu nevisoku posadu na fabrici Klajd pereyizhdzhaye do mista Likurg v shtati Nyu Jork de zhive jogo dyadko Pracyuyuchi na fabrici Klajd staye kerivnikom cehu v yakomu pracyuyut molodi divchata Tam vin zustrichaye pracivnicyu Robertu Olden i v nih zav yazuyetyesya roman Vipadok zvodit jogo z 17 richnoyu Sondroyu Finchli donkoyu inshogo miscevogo fabrikanta yakij zajmaye visoke polozhennya v suspilstvi Sondra vvodit jogo v kolo miscevoyi zolotoyi molodi Yiyi zahoplennya staye spravzhnim pochuttyam i Sondra pochinaye dumati pro vesillya nezvazhayuchi na riznicyu u socialnomu statusi Nespodivano Roberta Olden kazhe pro svoyu vagitnist Klajd namagayetsya vmoviti yiyi zrobiti pidpilnij abort Natomist likari do yakih vona zvertayetsya vidmovlyayut Roberta vimagaye u nerishuchogo Klajda obicyanki odruzhitisya z neyu Mizh tim Klajda dobre prijmayut u vishomu suspilstvi Likurga i Sondra perekonana v rishenni pov yazati z nim svoye zhittya Vona rozrahovuye sho yiyi batko dast Klajdu misce na pidpriyemstvi Takim chinom yiyi majbutnij cholovik stane povnopravnim chlenom vishogo tovaristva Na ochi Klajdu potraplyaye zamitka v gazeti de govoritsya pro tragichnu zagibel cholovika i zhinki sho katalisya na chovni Klajdu spadaye na dumku ideya yak pozbutisya nepriyemnostej pov yazanih z vagitnistyu Roberti V stani bezvihodi Klajd virishuye vbiti Robertu Vin zaproshuye yiyi pokatatisya na chovni ale u virishalnij moment ne znahodit v sobi sili zdijsniti zadumane Ale v ostannij moment koli Roberta hoche dotorknutisya do Klajda vin reflektorno vidshtovhuye yiyi i nespodivano vdaryaye fotoaparatom Choven perevertayetsya i oboye padayut u vodu Vzhe pidplivayuchi do berega Klajd chuye kriki Roberti pro dopomogu ale virishuye ne dopomagati yij Pislya yiyi smerti policiya vihodit na slid Klajda i zvinuvachuye jogo v dobre splanovanomu svidomomu vbivstvi Sud prisyazhnih viznaye jogo vinnim i Klajda zasudzhuyut do strati Reshtu zhittya Klajd provodit u tyurmi sposterigayuchi yak inshi uv yazneni prohodyat svij ostannij shlyah po koridoru domu smerti V kinci vin spovidayetsya i viznaye svoyu provinu Jogo strachuyut na elektrichnomu stilci Ekranizaciyi i adaptaciyiKinokompaniya Paramount Pictures kupila za 100 tisyach dolariv u Drajzera prava na ekranizaciyu i zamovila scenarij Sergiyu Ejzenshtejnu Odnak zgodom studiya vidmovilas vid scenariyu Ejzenshtejna Prichinoyu stala rozgornuta v Golivudi antiradyanska kampaniya proti rezhisera Golova organizaciyi Hollywood Technical Director s Institute Frenk Pis Frank Pease rozciniv pidpisannya kontraktu yak mozhlivist vedennya komunistichnoyi propagandi v SShA Novij scenarij napisav amerikanskij avtor film postaviv rezhiser Pislya vihodu kartini v 1931 roci div Amerikanska tragediya film 1931 Drajzer yakomu podobavsya pochatkovij variant Ejzenshtejna bezuspishno podavav pozov proti Paramount Pictures Na jogo dumku kinostudiya vikrivila zmist romanu V 1951 roci rezhiserom bulo znyato film A Place in the Sun Rol Klajda Grifitsa u filmi geroya zvati Dzhordzh Istmen zigrav Sondri Finchli u filmi Anzhela Vikers Elizabet Tejlor Film otrimav 6 premij Oskar premiyu Zolotij globus dekilka inshih nacionalnih kinonagorod V 1981 roci Litovska kinostudiya postavila 4 h serijnij telefilm za romanom U rolyah znyalisya Regimantas Adomajtis Ganna Aleksahina U 2005 roci vijshov film Vudi Allena Match point syuzhet yakogo nagaduye syuzhet Amerikanskoyi tragediyi hocha sam rezhiser vidkidav ce U 2008 roci na ekrani vijshov rosijskij teleserial Zhittya yakogo ne bulo za motivami Amerikanskoyi tragediyi Diyu v nomu pereneseno do suchasnoyi Rosiyi A golovnij geroj podibno do Klajda namagayetsya virvatisya z bidnosti do svitu bagatih Perekladi ukrayinskoyuTeodor Drajzer Amerikanska tragediya Per z angl Bushe Ivan Smilyanskij Leonid Yashenko Leopold Kiyiv Radyanskij pismennik 1955 666 s PrimitkiNewsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2010 Procitovano 19 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 19 zhovtnya 2010 http www geraldpeary com interviews abc allen html 20 veresnya 2010 u Wayback Machine Gerald Peary interviews Woody AllenPosilannya Amerikanska tragediya 16 chervnya 2015 u Wayback Machine na sajti E biblioteka Chtivo