Аменемнісу — давньоєгипетський фараон з XXI династії.
Аменемнісу | |
---|---|
Нанесенні написи, що містять імена як Аменемнісу так і Псусеннеса | |
Давньоєгипетський фараон | |
Правління | 1051-1047 до н. е. |
Попередник | Смендес |
Наступник | Псусеннес I |
Батько | Смендес |
Народився | 11 століття до н. е. |
Помер | |
Династія | XXI династія |
Життєпис
Історичність фараона тривалий час викликала певні сумніви, оскільки не було знайдено жодних артефактів, пов'язаних з ним.
Єдина згадка про нього була у Манефона, де йшлося про те, що він був третім фараоном XXI династії з іменем «Нефертерес», тривалість правління якого становила близько чотирьох років. Було зрозуміло, що мова йшла про грецьку транслітерацію імені «Неферкара», але в жодних інших джерелах не було згадок про такого правителя у зазначений період часу.
Існування Аменемнісу було підтверджено 1940 року, коли П'єр Монте у Танісі відкрив гробницю Псусеннеса I. У ній серед інших артефактів були виявлені дві золоті оболонки на краях луку з картушем, що містив ім'я похованого, Neferkara-hekauaset Amenemnesut-meriamon, що ототожнювалось зі згаданим Манефоном Нефертересом. Ім'я «Аменемнісу» у перекладі з давньоєгипетської може означати «Амон-фараон».
Аменемнісу, якщо він був спадкоємцем Смендеса, був, на думку одних авторів, його сином, натомість інші фахівці вважають його батьками Верховного жерця Амона Герігора та його наречену Ноджмет.
Існує припущення, що Аменемнісу та Псусеннес могли бути співправителями, але до цього припущення можна дійти лише на підставі асоціацій, пов'язаних з картушами на золотих оболонках. Можливо, спільне правління тривало до смерті Аменемнісу, після чого Псусеннес правив одноосібно.
Примітки
- K.A. Kitchen, The Third Intermediate Period in Egypt (c. 1100–650 BC), Warminster, 3rd ed. 1996. стор. 261
- Peter Clayton, Chronicle of the Pharaohs, Thames & Hudson Ltd., 1994. стор. 178
- Kenneth, Kitchen. The Third Intermediate Period in Egypt (1100–650 BC). 3ª ed. Warminster, Aris & Phillips Limited, 1996.
- Thomas Schneider: Lexikon der Pharaonen. Albatros, Düsseldorf 2002, , стор. 57-58
Джерела
- Federico Arborio Mella, L'Egitto dei faraoni, Milano, Mursia, 1976,
- Jaroslav Černý, Egypt: from the death of Ramesses III to the end of the twenty-first dynasty, in The Cambridge Ancient History vol 2 part 2: History of the Middle East and the Aegean region c. 1380–1000 B.C., Cambridge, University Press, 1975 (2008), pp. 645–647,
- Franco Cimmino, Dizionario delle dinastie faraoniche, Milano, Bompiani, 2003, pp. 315–316,
- Alan Gardiner, La civiltà egizia, (Einaudi, Torino, 1997), Oxford University Press, 1961, pp. 287–293,
- Nicolas Grimal, Storia dell'antico Egitto, 9ª ed., Roma-Bari, Biblioteca Storica Laterza, 2011, pp. 400–403,
- Alfred Heuss et al., I Propilei vol 1, Verona, Mondadori, 1980
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amenemnisu davnoyegipetskij faraon z XXI dinastiyi AmenemnisuNanesenni napisi sho mistyat imena yak Amenemnisu tak i PsusennesaDavnoyegipetskij faraonPravlinnya1051 1047 do n e PoperednikSmendesNastupnikPsusennes ITitulni imenaTronne im ya prenomen nfr kȝ Rˁ ḥqȝ Wȝst nefer ka Ra heka Uaset Prekrasna dusha Ka Ra povelitel Fiv Vlasne im ya nomen Jmn m nsw mrj Jmn Amen yem nesu meri Amon Amon car ulyublenec Amona BatkoSmendesNarodivsya11 stolittya do n e PomerDinastiyaXXI dinastiyaZhittyepisIstorichnist faraona trivalij chas viklikala pevni sumnivi oskilki ne bulo znajdeno zhodnih artefaktiv pov yazanih z nim Yedina zgadka pro nogo bula u Manefona de jshlosya pro te sho vin buv tretim faraonom XXI dinastiyi z imenem Neferteres trivalist pravlinnya yakogo stanovila blizko chotiroh rokiv Bulo zrozumilo sho mova jshla pro grecku transliteraciyu imeni Neferkara ale v zhodnih inshih dzherelah ne bulo zgadok pro takogo pravitelya u zaznachenij period chasu Isnuvannya Amenemnisu bulo pidtverdzheno 1940 roku koli P yer Monte u Tanisi vidkriv grobnicyu Psusennesa I U nij sered inshih artefaktiv buli viyavleni dvi zoloti obolonki na krayah luku z kartushem sho mistiv im ya pohovanogo Neferkara hekauaset Amenemnesut meriamon sho ototozhnyuvalos zi zgadanim Manefonom Neferteresom Im ya Amenemnisu u perekladi z davnoyegipetskoyi mozhe oznachati Amon faraon Amenemnisu yaksho vin buv spadkoyemcem Smendesa buv na dumku odnih avtoriv jogo sinom natomist inshi fahivci vvazhayut jogo batkami Verhovnogo zhercya Amona Gerigora ta jogo narechenu Nodzhmet Isnuye pripushennya sho Amenemnisu ta Psusennes mogli buti spivpravitelyami ale do cogo pripushennya mozhna dijti lishe na pidstavi asociacij pov yazanih z kartushami na zolotih obolonkah Mozhlivo spilne pravlinnya trivalo do smerti Amenemnisu pislya chogo Psusennes praviv odnoosibno PrimitkiK A Kitchen The Third Intermediate Period in Egypt c 1100 650 BC Warminster 3rd ed 1996 stor 261 Peter Clayton Chronicle of the Pharaohs Thames amp Hudson Ltd 1994 stor 178 Kenneth Kitchen The Third Intermediate Period in Egypt 1100 650 BC 3ª ed Warminster Aris amp Phillips Limited 1996 Thomas Schneider Lexikon der Pharaonen Albatros Dusseldorf 2002 ISBN 3 491 96053 3 stor 57 58DzherelaFederico Arborio Mella L Egitto dei faraoni Milano Mursia 1976 ISBN 88 425 3328 9 Jaroslav Cerny Egypt from the death of Ramesses III to the end of the twenty first dynasty in The Cambridge Ancient History vol 2 part 2 History of the Middle East and the Aegean region c 1380 1000 B C Cambridge University Press 1975 2008 pp 645 647 ISBN 0 521 08691 4 Franco Cimmino Dizionario delle dinastie faraoniche Milano Bompiani 2003 pp 315 316 ISBN 88 452 5531 X Alan Gardiner La civilta egizia Einaudi Torino 1997 Oxford University Press 1961 pp 287 293 ISBN 88 06 13913 4 Nicolas Grimal Storia dell antico Egitto 9ª ed Roma Bari Biblioteca Storica Laterza 2011 pp 400 403 ISBN 978 88 420 5651 5 Alfred Heuss et al I Propilei vol 1 Verona Mondadori 1980