Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собор Ам єнської Богоматері або просто Ам єнський собор фр Cathédrale Notre Dame d Amiens кафедральний собор католицької

Ам'єнський собор

Ам'єнський собор

Собор Ам'єнської Богоматері, або просто Ам'єнський собор (фр. Cathédrale Notre-Dame d'Amiens) — кафедральний собор католицької єпископії та парафія єпископа Ам'єна (нині Жан Люк Боілєрет). Він розміщений на похилому вододілі, що споглядає на річку Сомма, в адміністративному центрі області французької Пікардії близько 120 кілометрів на північ від Парижа.

Ам'єнський кафедральний собор
image
Ам'єнський кафедральний собор
49°53′42″ пн. ш. 2°18′08″ сх. д. / 49.89500° пн. ш. 2.30222° сх. д. / 49.89500; 2.30222Координати: 49°53′42″ пн. ш. 2°18′08″ сх. д. / 49.89500° пн. ш. 2.30222° сх. д. / 49.89500; 2.30222
Тип спорудиd[1][2] і суб'єкт права
РозташуванняФранція, Ам'єн
Архітекторd
Початок будівництва1220
Кінець будівництва1270
Висота42,3 м і 112,7 м
СтильГотика
НалежністьРимська католицька церква
Єпархіяd
Станd[2], частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і світова спадщина ЮНЕСКО
Адресаparvis Notre-Dame
Оригінальна назвафр. Cathédrale Notre-Dame d'Amiens
ЕпонімДіва Марія
ПрисвяченняДіва Марія
Вебсайтnotredameamiens.fr
image
image
Ам'єнський собор (Франція)
image Ам'єнський собор у Вікісховищі
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2017)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (листопад 2021)

Цей собор є найвищим завершеним собором у Франції, де звід кам'яної арки досягає висоти 42.30 метрів (перевершений тільки незакінченим собором Святого Петра). Він також має величезний внутрішній об'єм — більший від усіх соборів у Франції, та оцінюється величиною приблизно 200 000 кубічних метрів (260 000 куб.яр.). Собор був побудований між 1220 та 1270 роками, та зареєстрований у списку Світової спадщини ЮНЕСКО із 1981 року. Попри втрату майже всього з оригінального набору мозаїчного скла, Ам'єнський собор славиться якістю та кількістю готичних скульптур початку XIII століття, розміщених на головному фасаді із заходу та брамі Південного трансепту, а також великої кількості поліхромних скульптур пізнішого часу в середині будівлі.

Будівництво

image
План собору.

Нестача документації пов'язаної із будівництвом готичного собору може бути покладена частково на пожежі, що знищили індексні архіви в 1218 та 1258 роках. Під час останнього загоряння вогонь пошкодив також і будинок. Єпископ Едуард д'Фолі ініціював відновлювальні роботи у 1220 році.

Робер де Лузарш був архітектором до 1228 року, а після нього — Тома де Кормон до 1258 року. Його син, Рено де Кормон залучався як архітектор так само до 1288 року.

Літопис Корбі дає дату завершення будівництва церкви у 1266 році. Але, косметичні ремонти все-таки тривали. Підлога споруди показує різноманітність оформлення, як, наприклад, у вигляді мозаїки свастики, уособлюючи тріумф Ісуса над смертю. Лабіринт, зокрема, був збудований в 1288 році.

Церковний собор згідно з деякими твердженнями утримує голову Івана Хрестителя, релікт принесений із Константинополя Валоном д'Сартоном, коли той повертався із Четвертого хрестового походу.

Будівництво кафедрального собору в ці часи може споглядатися, як результат вдалого збігу нагоди та потреби. Руйнування будівлі раніше та спроби реконструювати її після пожеж спонукали доволі продуктивні відновлювальні роботи, що після завершення породило дуже помітну художню цілісність витвору.

Довге та відносно мирне царювання французького короля Людовика IX принесло регіону достаток, сформованого внаслідок процвітання сільського господарства та доброї торгівлі сукном, що уможливило подальші інвестиції.

Величні собори Реймський та Богоматері є сучасниками Ам'єнського собору.

Структурні дефекти

image

Був своєрідний дизайн аркбутанів навколо помосту хористів, згідно з яким вони були розміщені надто високо, щоб урівноважувати навантаження арки стелі, прогинались назовні та створювали надмірні бокові сили, які нейтралізувалися вертикальними колонами. Архітектурна форма була збережена тільки декількома століттями пізніше, коли каменярі розмістили додатковий ряд стійкіших аркбутанів, що завели нижче на зовнішню стіну. Це рішення все-таки не розв'язало аналогічну проблему із нижньою стіною, котра дала тріщину десь у Середньовіччі. Проте, такий недолік виправили латкою із плетеного арматурного ланцюга на рівні антресолі, щоб протидіяти навантаженням, які виштовхують кам'яні колони надвір. Ланцюг встановлювали нагаряче і він вкорочувався у процесі охолодження, забезпечуючи натяг.

Екстер'єр

image
Скульптури королів.

Західний фасад собору, збудований як єдиний ансамбль у 1220–1236 роках, демонструє незвичайний рівень артистичної цілісності: його нижній ярус із трьома розлогими та глибокими папертями завершений галереєю із двадцяти двох королів збільшеного вигляду, котрі розташовані по усій довжині під вікном у вигляді троянди. Над цим вікном є аркада «galerie des sonneur». По флангах від головного зводу розміщені дві вежі, які були зведені нехтуючи домінантним дизайном; південна вежа була завершені у 1366 році; північна ж досягає більшої висоти у 1406 році.

Західна брама собору дуже доречно відома завдяки витонченим скульптурам, що зображають цілу галерею місцево шанованих святих та есхатологічних сцен. Статуетки на воротах церкви були відзначені як такі, що боготворять рідно вірних святих , , , та .

Кольоровий фасад

Застосовуючи технологію лазерної чистки в 1990 роках, було виявлено, що західний фасад будівлі собору початково був пофарбований в багатоколірну окрасу. Використовувалася спеціальна методика для визначення складу фарби під час її застосування в XIII столітті. Так, у співпраці із лабораторією Електрики Франції та експертизою Співдружності Скерзо, розробилася спеціальна витончена процедура освітлення для прояву кольорів на фасаді собору із точністю, відображаючи мультикольорову сутність витвору тринадцятого століття. Коли світло спрямовувалося на статуетки навколо воріт — результатом стало вражаюче явище, що здавалося б оживляло фігурки. Проєкція кольорів досить слабка для фотографування, але звичайна плівка достатньо високої якості відтворює враження.

  • Галерея зовнішнього вигляду
  • image
    Трансепт та північні вітражі.
  • image
    Хор та престол біля південного вікна
  • image
    Ґарголі і скульптурні деталі.
  • image
    Вигляд з півночі на акрбутан та сиґнатурку (головний шпиль).
  • image
    Проектування автентичних кольорів на фасад.
  • image
    Захист будівлі собору в часи Першої світової війни.
image
Знаменитий Плачучий ангел, скульптура XVII століття на підставці амбулаторію, що зразу позаду високого престолу

Голова святителя

Початковою рушійною силою будівництва собору було принесення вельми відомої голови Івана Хрестителя в грудні 17 числа 1206 року. Цю голову вкрали й привезли під час Четвертого хрестового походу, початковою метою якого мала б бути атака на турків, але згодом ціль його змінилася на грабунок великого християнського міста Константинополя. Розкішне облямування прикрашало скарбницю, де зберігався череп. Всупереч втраті реліквії, в ХІХ столітті була виготовлена репліка, котра ще досі притягає до себе молитвами та медитацією зі сторони Північного проходу.

Ренесанс поліхромних скульптур

Одними із найвагоміших творів є низка поліхромних скульптур, які датуються в основному кінцем п'ятнадцятого та шістнадцятого століть. Багато із них в Північному трансепті ілюструє очищення храму Ісусом з уявним відтворенням Храму. Обидві сторони амбулаторію послідовно демонструють життя двох святих, чий культ приніс найбільшу кількість парафіянин до собору: Іван Хреститель та Фірмін Ам'єнський, перший єпископ собору. Скульптори були уважними в побудові паралелізму, розказуючи розмаїті історії: обом святим відтяли голови через приниження багатих та владних, потерпання від зневаги та втрат, аж поки прийдешні покоління не відкрили їх спадок та зберегли уподобаючи.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  3. For the UNESCO citation details see (англ.) http://whc.unesco.org/en/list/162 [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
  4. footnotes(англ.)
  5. . Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 29 жовтня 2011.
  6. Official site of the polychromatic façade of the cathedral [ 2012-05-14 у Wayback Machine.](фр.)

Посилання

  • footnotes (англ.). WebCite. 15 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 29 жовтня 2011.
  • «Amiens Cathedral. [ 18 листопада 2008 у Wayback Machine.]» Британська енциклопедія, 16 серпня 2011.
  • Amiens Cathedral — World Heritage Site [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • «Amiens Cathedral, under Renovation.» (undated albumen print from c.1865-1895 [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]), A. D. White Architectural Photographs Collection, Cornell University Rare and Manuscript Collections (5/5/3090.01261)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sobor Am yenskoyi Bogomateri abo prosto Am yenskij sobor fr Cathedrale Notre Dame d Amiens kafedralnij sobor katolickoyi yepiskopiyi ta parafiya yepiskopa Am yena nini Zhan Lyuk Boilyeret Vin rozmishenij na pohilomu vododili sho spoglyadaye na richku Somma v administrativnomu centri oblasti francuzkoyi Pikardiyi blizko 120 kilometriv na pivnich vid Parizha Am yenskij kafedralnij soborAm yenskij kafedralnij sobor49 53 42 pn sh 2 18 08 sh d 49 89500 pn sh 2 30222 sh d 49 89500 2 30222 Koordinati 49 53 42 pn sh 2 18 08 sh d 49 89500 pn sh 2 30222 sh d 49 89500 2 30222Tip sporudid 1 2 i sub yekt pravaRoztashuvannyaFranciya Am yenArhitektordPochatok budivnictva1220Kinec budivnictva1270Visota42 3 m i 112 7 mStilGotikaNalezhnistRimska katolicka cerkvaYeparhiyadStand 2 chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i svitova spadshina YuNESKOAdresaparvis Notre DameOriginalna nazvafr Cathedrale Notre Dame d AmiensEponimDiva MariyaPrisvyachennyaDiva MariyaVebsajtnotredameamiens frAm yenskij sobor Franciya Am yenskij sobor u VikishovishiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2021 Cej sobor ye najvishim zavershenim soborom u Franciyi de zvid kam yanoyi arki dosyagaye visoti 42 30 metriv perevershenij tilki nezakinchenim soborom Svyatogo Petra Vin takozh maye velicheznij vnutrishnij ob yem bilshij vid usih soboriv u Franciyi ta ocinyuyetsya velichinoyu priblizno 200 000 kubichnih metriv 260 000 kub yar Sobor buv pobudovanij mizh 1220 ta 1270 rokami ta zareyestrovanij u spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO iz 1981 roku Popri vtratu majzhe vsogo z originalnogo naboru mozayichnogo skla Am yenskij sobor slavitsya yakistyu ta kilkistyu gotichnih skulptur pochatku XIII stolittya rozmishenih na golovnomu fasadi iz zahodu ta brami Pivdennogo transeptu a takozh velikoyi kilkosti polihromnih skulptur piznishogo chasu v seredini budivli BudivnictvoPlan soboru Nestacha dokumentaciyi pov yazanoyi iz budivnictvom gotichnogo soboru mozhe buti pokladena chastkovo na pozhezhi sho znishili indeksni arhivi v 1218 ta 1258 rokah Pid chas ostannogo zagoryannya vogon poshkodiv takozh i budinok Yepiskop Eduard d Foli iniciyuvav vidnovlyuvalni roboti u 1220 roci Rober de Luzarsh buv arhitektorom do 1228 roku a pislya nogo Toma de Kormon do 1258 roku Jogo sin Reno de Kormon zaluchavsya yak arhitektor tak samo do 1288 roku Litopis Korbi daye datu zavershennya budivnictva cerkvi u 1266 roci Ale kosmetichni remonti vse taki trivali Pidloga sporudi pokazuye riznomanitnist oformlennya yak napriklad u viglyadi mozayiki svastiki uosoblyuyuchi triumf Isusa nad smertyu Labirint zokrema buv zbudovanij v 1288 roci Cerkovnij sobor zgidno z deyakimi tverdzhennyami utrimuye golovu Ivana Hrestitelya relikt prinesenij iz Konstantinopolya Valonom d Sartonom koli toj povertavsya iz Chetvertogo hrestovogo pohodu Budivnictvo kafedralnogo soboru v ci chasi mozhe spoglyadatisya yak rezultat vdalogo zbigu nagodi ta potrebi Rujnuvannya budivli ranishe ta sprobi rekonstruyuvati yiyi pislya pozhezh sponukali dovoli produktivni vidnovlyuvalni roboti sho pislya zavershennya porodilo duzhe pomitnu hudozhnyu cilisnist vitvoru Dovge ta vidnosno mirne caryuvannya francuzkogo korolya Lyudovika IX prineslo regionu dostatok sformovanogo vnaslidok procvitannya silskogo gospodarstva ta dobroyi torgivli suknom sho umozhlivilo podalshi investiciyi Velichni sobori Rejmskij ta Bogomateri ye suchasnikami Am yenskogo soboru Strukturni defektiBuv svoyeridnij dizajn arkbutaniv navkolo pomostu horistiv zgidno z yakim voni buli rozmisheni nadto visoko shob urivnovazhuvati navantazhennya arki steli proginalis nazovni ta stvoryuvali nadmirni bokovi sili yaki nejtralizuvalisya vertikalnimi kolonami Arhitekturna forma bula zberezhena tilki dekilkoma stolittyami piznishe koli kamenyari rozmistili dodatkovij ryad stijkishih arkbutaniv sho zaveli nizhche na zovnishnyu stinu Ce rishennya vse taki ne rozv yazalo analogichnu problemu iz nizhnoyu stinoyu kotra dala trishinu des u Serednovichchi Prote takij nedolik vipravili latkoyu iz pletenogo armaturnogo lancyuga na rivni antresoli shob protidiyati navantazhennyam yaki vishtovhuyut kam yani koloni nadvir Lancyug vstanovlyuvali nagaryache i vin vkorochuvavsya u procesi oholodzhennya zabezpechuyuchi natyag Ekster yerSkulpturi koroliv Zahidnij fasad soboru zbudovanij yak yedinij ansambl u 1220 1236 rokah demonstruye nezvichajnij riven artistichnoyi cilisnosti jogo nizhnij yarus iz troma rozlogimi ta glibokimi papertyami zavershenij galereyeyu iz dvadcyati dvoh koroliv zbilshenogo viglyadu kotri roztashovani po usij dovzhini pid viknom u viglyadi troyandi Nad cim viknom ye arkada galerie des sonneur Po flangah vid golovnogo zvodu rozmisheni dvi vezhi yaki buli zvedeni nehtuyuchi dominantnim dizajnom pivdenna vezha bula zaversheni u 1366 roci pivnichna zh dosyagaye bilshoyi visoti u 1406 roci Zahidna brama soboru duzhe dorechno vidoma zavdyaki vitonchenim skulpturam sho zobrazhayut cilu galereyu miscevo shanovanih svyatih ta eshatologichnih scen Statuetki na vorotah cerkvi buli vidznacheni yak taki sho bogotvoryat ridno virnih svyatih ta Kolorovij fasadZastosovuyuchi tehnologiyu lazernoyi chistki v 1990 rokah bulo viyavleno sho zahidnij fasad budivli soboru pochatkovo buv pofarbovanij v bagatokolirnu okrasu Vikoristovuvalasya specialna metodika dlya viznachennya skladu farbi pid chas yiyi zastosuvannya v XIII stolitti Tak u spivpraci iz laboratoriyeyu Elektriki Franciyi ta ekspertizoyu Spivdruzhnosti Skerzo rozrobilasya specialna vitonchena procedura osvitlennya dlya proyavu koloriv na fasadi soboru iz tochnistyu vidobrazhayuchi multikolorovu sutnist vitvoru trinadcyatogo stolittya Koli svitlo spryamovuvalosya na statuetki navkolo vorit rezultatom stalo vrazhayuche yavishe sho zdavalosya b ozhivlyalo figurki Proyekciya koloriv dosit slabka dlya fotografuvannya ale zvichajna plivka dostatno visokoyi yakosti vidtvoryuye vrazhennya Galereya zovnishnogo viglyadu Transept ta pivnichni vitrazhi Hor ta prestol bilya pivdennogo vikna Gargoli i skulpturni detali Viglyad z pivnochi na akrbutan ta signaturku golovnij shpil Proektuvannya avtentichnih koloriv na fasad Zahist budivli soboru v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Znamenitij Plachuchij angel skulptura XVII stolittya na pidstavci ambulatoriyu sho zrazu pozadu visokogo prestoluGolova svyatitelyaPochatkovoyu rushijnoyu siloyu budivnictva soboru bulo prinesennya velmi vidomoyi golovi Ivana Hrestitelya v grudni 17 chisla 1206 roku Cyu golovu vkrali j privezli pid chas Chetvertogo hrestovogo pohodu pochatkovoyu metoyu yakogo mala b buti ataka na turkiv ale zgodom cil jogo zminilasya na grabunok velikogo hristiyanskogo mista Konstantinopolya Rozkishne oblyamuvannya prikrashalo skarbnicyu de zberigavsya cherep Vsuperech vtrati relikviyi v HIH stolitti bula vigotovlena replika kotra she dosi prityagaye do sebe molitvami ta meditaciyeyu zi storoni Pivnichnogo prohodu Renesans polihromnih skulpturOdnimi iz najvagomishih tvoriv ye nizka polihromnih skulptur yaki datuyutsya v osnovnomu kincem p yatnadcyatogo ta shistnadcyatogo stolit Bagato iz nih v Pivnichnomu transepti ilyustruye ochishennya hramu Isusom z uyavnim vidtvorennyam Hramu Obidvi storoni ambulatoriyu poslidovno demonstruyut zhittya dvoh svyatih chij kult prinis najbilshu kilkist parafiyanin do soboru Ivan Hrestitel ta Firmin Am yenskij pershij yepiskop soboru Skulptori buli uvazhnimi v pobudovi paralelizmu rozkazuyuchi rozmayiti istoriyi obom svyatim vidtyali golovi cherez prinizhennya bagatih ta vladnih poterpannya vid znevagi ta vtrat azh poki prijdeshni pokolinnya ne vidkrili yih spadok ta zberegli upodobayuchi PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 For the UNESCO citation details see angl http whc unesco org en list 162 11 lipnya 2017 u Wayback Machine footnotes angl Arhiv originalu za 8 lyutogo 2009 Procitovano 29 zhovtnya 2011 Official site of the polychromatic facade of the cathedral 2012 05 14 u Wayback Machine fr Posilannyafootnotes angl WebCite 15 grudnya 2010 Arhiv originalu za 15 grudnya 2010 Procitovano 29 zhovtnya 2011 Amiens Cathedral 18 listopada 2008 u Wayback Machine Britanska enciklopediya 16 serpnya 2011 Amiens Cathedral World Heritage Site 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Amiens Cathedral under Renovation undated albumen print from c 1865 1895 28 veresnya 2018 u Wayback Machine A D White Architectural Photographs Collection Cornell University Rare and Manuscript Collections 5 5 3090 01261

Дата публікації:
Топ