Аліса Вірменська

Аліса Вірменська (1182 — після 1234) — сеньйора Торона з 1229 року, претендентка на трон Кілікійського царства, як старша дочка Рубена III, принца Вірменії та його дружини Ізабели Торонської. Вона тричі одружувалась та мала трьох дітей.

Аліса Вірменська
Народилася	1182
Померла	13 століття
Діяльність	політична діячка
Рід	Рубеніди
Батько	Рубен III
Мати	^d
Брати, сестри	Філіпа Вірменська
У шлюбі з	Раймунд IV
Діти	Раймунд-Рубен
Після народження сина Аліса тестем була вигнана з Антіохії на її батьківщину Вірменію. Однак Боемунд погодився, що її син успадкує Антіохію після його смерті (сподіваючись при цьому, що він успадкує також Кілікію після смерті Левона II). Однак Боемунд III не дотримав слова, і призначив своїм наступником не онука, а сина — Боемунда IV, який і став у 1201 році князем Антіохії. У 1216 році Боемунд був скинутий за допомогою царя Кілікійської Вірменії Левона II, а Реймонд Рупен став князем Антіохії. Однак це тривало лише до 1219 року, коли Боемунд знову повернув собі Антіохію. Третій шлюб і подальше життя 2 травня 1219 року помер цар Кілікійської Вірменії Левон II, і Аліса від імені сина пред'явила свої права на царський престол. Однак трон успадкувала молодша донька покійного — Ізабелла Вірменська. Її регентом спочатку був Адам Баграський і після його вбивства Костянтин Баберонський. Кілька фракцій були проти правонаступництва, а інші кандидати висунули свої претензії. Сибіла Лузіньяна, мати Ізабелли, також висунула свою претензію на престол, але була заслана Костянтином. Старша дочка Левона Стефанія також висунула свою претензію разом із заявою про її маленького сина, але згодом вони померли. Аліса в 1220 році одружилась з Варамом (убитий в 1222 році), сеньйора Корікоса, маршала Вірменії. Оскільки їй до того часу вже було 38 років, їх шлюб залишився бездітним. У 1222 році за наказом регента Кілікії Костянтина (сеньйора Барбарона і Парцеперта, батька Хетума I), який хотів позбутися усіх можливих претендентів на трон, чоловік Аліси був убитий, син — відправлений до в'язниці, а сама вона, також була ув'язнена, а пізніше відправлена у вигнання. Син Раймонд-Рубен залишив Алісу з онукою Марією Антіохійсько-Вірменською, яка отримала титул сеньйори Торона і безуспішно претендувала на Вірменію. Ізабела залишалась законною спадкоємницею престолу. Після звільнення Аліса заявила про свої спадкові права на Палестину. Від своєї матері вона успадкувала права на Торон та Заіорданію та частки в Єрусалимському королівстві. У 1229 році згідно з договором імператора Фрідріха II з мусульманськими правителями Торон був повернутий хрестоносцям через два роки після смерті аль-Муазама 11 листопада 1227 року. Оскільки Торон був проданий у 1220 році Тевтонським лицарям разом з територіями Сеньйорі де Жоскелін, це привело до суперечки між ними та Алісою. Вона успішно захищала свої права перед Високою Курією королівства і за рішенням Курії, Фрідріх II повернув їй Торон. Аліса Вірменська померла не раніше 1234 року. Їй вдалося пережити всіх трьох своїх чоловіків, сестру, сина та дядька. Сеньйорію Торон успадкувала її внучка Марія Антіохійська. Джерела https://mospat.ru/church-and-time/1557 [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] https://fmg.ac/Projects/MedLands/ARMENIA.htm#RupenIIIMountains [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] Sempad the Constable, Le Royaume Armenien de Cilicie. Рішар Ж. Латино-Єрусалимське королівство. СПб., 2002. Примітки . Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 26 березня 2020. Sempad the Constable, Le Royaume Armenien de Cilicie. http://fmg.ac/Projects/MedLands/ARMENIA.htm#_ftnref513 [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.] ARMENIA, Medieval Lands Sempad, 643 (1 Feb 1194/31 Jan 1195), p. 632. Armenia, Medieval Lands . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 26 березня 2020.