Альфред Редль (нім. Alfred Redl) (*14 березня 1864, Лемберг — †25 травня 1913) — офіцер австрійської контррозвідки, полковник. Відзначився використанням передових технологій для виявлення агентів іноземних розвідок, був одним з найкращих спеціалістів свого часу. Перед початком Першої світової війни під погрозою викриття його гомосексуальних з'вязків погодився співпрацювати з російською розвідкою і предав їй значні розвідувальні дані, що певною мірою дозволило Росії добитися успіхів на австрійському фронті на початку війни. У червні 1913 р. був викритий австрійською розвідкою і покінчив життя самогубством. В номінованому на «Оскар» фільмі Іштвана Сабо «Полковник Редль» головний герой був зображений як русин.
Альфред Редль | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Alfred Redl | |||||||
Народження | 14 березня 1864[1][2][3] Львів, Австрійська імперія[1] | ||||||
Смерть | 25 травня 1913[1][2][3] (49 років) Відень, Австро-Угорщина[1] вогнепальне поранення | ||||||
Країна | Австрія | ||||||
Приналежність | Австро-Угорська імперія | ||||||
Роки служби | 1879 — 1913 | ||||||
Звання | Полковник | ||||||
Командування | Начальник бюро збору інформації військової розвідки Австрії Начальник штабу VIII армії Австро-Угорщини (Прага) | ||||||
Нагороди | |||||||
Альфред Редль у Вікісховищі |
Біографія
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2013) |
Ранні роки життя
Альфред Редль народився 14 березня 1864 р. м. Львів (Лемберг) в родині Франца та Матільди Редль. Його батько був офіцером Австро-Угорської армії, але згодом мусив залишити військо з фінансових причин і влаштуватися на роботу до залізничної компанії. Працюючи в залізничній компанії Франц Редль переїхав до Львова з молодою дружиною, де й народилися більшість з його семи дітей. У Львові Франц як німецькомовний керівник швидко піднімався службовими щаблями і згодом став головним інспектором залізниці. Франц Редль подбав про всіх своїх дітей: двоє його дочок стали вчителями, один син архітектором, інший юристом, один також працівником залізниці, а двоє інших синів, серед них і Альфред, офіцерами. В багатонаціональному оточенні Львова Альфред не тільки добре володів рідною німецькою мовою, але навчився й польської та української.
У віці 15 років, після закінчення реальної школи молодий Альфред поступив на навчання до військового училища в м. Брно. Військове училище він закінчив у 1883 році в званні офіцера, де його здібності відзначали як кращі від більшості інших курсантів. Після розподілення до Львова вже через чотири роки Альфред став лейтенантом 9-го піхотного полку, розквартированого у Львові. Разом з іншими претендентами Редль узяв участь у конкурсі на місце в військовій академії і завдяки гарним рекомендаціям його начальників продовжив там своє військове навчання. В академії Альфред теж відзначився неабиякими здібностями і у 1894 р. закінчив академію з найкращими показниками і рекомендаціями.
Військова служба
По закінченні навчання у 1895 р. Редль отримав посаду на залізниці, очолив військовий відділ, який займався плануванням пересування військ і організацією роботи залізниці під час військових дій. На цій посаді він також піклувався про знешкодження потенційних саботажників та шкідників на залізниці в разі початку військових дій. Редль також почав цікавитися планами залізниць Росії, які були в той час засекречені і вимагали певних розвідувальних дій для одержання інформації про них. Таким чином почалася перша розвідувальна робота Редля.
Дуже скоро Альфред Редль був відряджений до інших підрозділів Генерального штабу, спочатку в Будапешті, а потім — вже як капітан — у його рідному місті Львові. В 1899 році він за дорученням начальника Генерального штабу Фрідріха фон Бек-Рзиковського відбув у відрядження до Казані (Росія), щоб вдосконалити своє знання російської мови. Це відрядження стало першим кроком на шляху Редля до кар'єри в розвідці. У 1900 році його було призначено у відділ збору інформації про Росію у Відні, який крім іншого займався контррозвідувальними операціями. До відділу, в якому працював Редль, надходила інформація з різних джерел, повідомлення про військові відносини та інші документи, які Редль та 20 інших працівників відділу перекладали та аналізували, зокрема також і для імператора Франца-Йосипа.
На цій посаді Редль швидко просувався по службовій драбині і вже через декілька місяців перейшов у підрозділ розвідки, який наглядав за діяльністю агентів австрійської розвідки у багатьох іноземних державах. У 1905 році Редль став майором, а в 1907 р. — головою підрозділу агентури. Уже за декілька місяців після цього призначення він став заступником голови управління збору інформації і таким чином був одним з довірених осіб начальника Генерального штабу Австро-Угорщини. Після підвищення до звання полковника у травні 1912 р. Редля було призначено начальником штабу 8-го армійського корпусу у Празі, де він і продовжив службу.
Шпигунство на користь Росії
На рубежі 20-го століття військова розвідка Росії перебувала у віданні Державного охоронного відділення («охранки»). Одним з її найбільших розвідувальних центрів було варшавське бюро охранки, що наглядало за австро-угорським напрямком розвідки. В 1901 році це бюро очолював талановитий розвідник Микола Степанович Батюшин, який мав у своєму штаті балтійських німців, котрі вільно розмовляли німецькою мовою, і направляв їх на пошуки контактів у Відні та інших містах Австро-Угорщини. Одним з найпоширеніших засобів рекрутування потенційних шпигунів був шантаж — використання інформації про приватне життя військових та державних працівників задля тиску на них. Гомосексуальні зв'язки Альфреда Редля були відомі російським агентам і у 1903 році один з агентів Батюшина почав шантажувати полковника з метою примусити його співпрацювати з російською розвідкою.
У кіно
- 1925: «Полковник Редль», режисер Ганс Отто Левенштейн, в ролях: Роберт Валберг
- 1931: «Випадок Генерального штабу — полковник Редль» (Чехословаччина) — Режисер Антон Карел, в ролях: Теодор Лоос, Ліль Даговер, Отто Хартманн.
- 1955: «Шпигунство», режисер Франц Антел, в ролях: Евальд Балсер, Рудольф Форстер, Герхард Ріедманн, Оскар Вернер.
- 1974: «Un bon patriote», французький ТВ-фільм з П'єром Ванецк в ролі Альфреда Редля, заснований на п'єсі Джона Осборна.
- 1985: «Полковник Редль» — Режисер Іштван Сабо, в ролях: Редль — Клаус Марія Брандауер, Армін Мюллер-Шталь, Гудрун Ландгребе
Посилання
- Журнал «Державна справа». Провина полковника Редля[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
- (англ.)
- Альфред Віктор Редль на peoples.ru [ 20 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Полковник Альфред Редль [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дело полковника Альфреда Редля [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118743716 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Redl nim Alfred Redl 14 bereznya 1864 Lemberg 25 travnya 1913 oficer avstrijskoyi kontrrozvidki polkovnik Vidznachivsya vikoristannyam peredovih tehnologij dlya viyavlennya agentiv inozemnih rozvidok buv odnim z najkrashih specialistiv svogo chasu Pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni pid pogrozoyu vikrittya jogo gomoseksualnih z vyazkiv pogodivsya spivpracyuvati z rosijskoyu rozvidkoyu i predav yij znachni rozviduvalni dani sho pevnoyu miroyu dozvolilo Rosiyi dobitisya uspihiv na avstrijskomu fronti na pochatku vijni U chervni 1913 r buv vikritij avstrijskoyu rozvidkoyu i pokinchiv zhittya samogubstvom V nominovanomu na Oskar filmi Ishtvana Sabo Polkovnik Redl golovnij geroj buv zobrazhenij yak rusin Alfred RedlAlfred RedlNarodzhennya14 bereznya 1864 1864 03 14 1 2 3 Lviv Avstrijska imperiya 1 Smert25 travnya 1913 1913 05 25 1 2 3 49 rokiv Viden Avstro Ugorshina 1 vognepalne poranennyaKrayina AvstriyaPrinalezhnistAvstro Ugorska imperiyaRoki sluzhbi1879 1913ZvannyaPolkovnikKomanduvannyaNachalnik byuro zboru informaciyi vijskovoyi rozvidki Avstriyi Nachalnik shtabu VIII armiyi Avstro Ugorshini Praga NagorodiOrden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Yuvilejna pam yatna medal 1898 Yuvilejnij hrest Alfred Redl u VikishovishiBiografiyaCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2013 Ranni roki zhittya Alfred Redl narodivsya 14 bereznya 1864 r m Lviv Lemberg v rodini Franca ta Matildi Redl Jogo batko buv oficerom Avstro Ugorskoyi armiyi ale zgodom musiv zalishiti vijsko z finansovih prichin i vlashtuvatisya na robotu do zaliznichnoyi kompaniyi Pracyuyuchi v zaliznichnij kompaniyi Franc Redl pereyihav do Lvova z molodoyu druzhinoyu de j narodilisya bilshist z jogo semi ditej U Lvovi Franc yak nimeckomovnij kerivnik shvidko pidnimavsya sluzhbovimi shablyami i zgodom stav golovnim inspektorom zaliznici Franc Redl podbav pro vsih svoyih ditej dvoye jogo dochok stali vchitelyami odin sin arhitektorom inshij yuristom odin takozh pracivnikom zaliznici a dvoye inshih siniv sered nih i Alfred oficerami V bagatonacionalnomu otochenni Lvova Alfred ne tilki dobre volodiv ridnoyu nimeckoyu movoyu ale navchivsya j polskoyi ta ukrayinskoyi U vici 15 rokiv pislya zakinchennya realnoyi shkoli molodij Alfred postupiv na navchannya do vijskovogo uchilisha v m Brno Vijskove uchilishe vin zakinchiv u 1883 roci v zvanni oficera de jogo zdibnosti vidznachali yak krashi vid bilshosti inshih kursantiv Pislya rozpodilennya do Lvova vzhe cherez chotiri roki Alfred stav lejtenantom 9 go pihotnogo polku rozkvartirovanogo u Lvovi Razom z inshimi pretendentami Redl uzyav uchast u konkursi na misce v vijskovij akademiyi i zavdyaki garnim rekomendaciyam jogo nachalnikiv prodovzhiv tam svoye vijskove navchannya V akademiyi Alfred tezh vidznachivsya neabiyakimi zdibnostyami i u 1894 r zakinchiv akademiyu z najkrashimi pokaznikami i rekomendaciyami Vijskova sluzhba Po zakinchenni navchannya u 1895 r Redl otrimav posadu na zaliznici ocholiv vijskovij viddil yakij zajmavsya planuvannyam peresuvannya vijsk i organizaciyeyu roboti zaliznici pid chas vijskovih dij Na cij posadi vin takozh pikluvavsya pro zneshkodzhennya potencijnih sabotazhnikiv ta shkidnikiv na zaliznici v razi pochatku vijskovih dij Redl takozh pochav cikavitisya planami zaliznic Rosiyi yaki buli v toj chas zasekrecheni i vimagali pevnih rozviduvalnih dij dlya oderzhannya informaciyi pro nih Takim chinom pochalasya persha rozviduvalna robota Redlya Duzhe skoro Alfred Redl buv vidryadzhenij do inshih pidrozdiliv Generalnogo shtabu spochatku v Budapeshti a potim vzhe yak kapitan u jogo ridnomu misti Lvovi V 1899 roci vin za doruchennyam nachalnika Generalnogo shtabu Fridriha fon Bek Rzikovskogo vidbuv u vidryadzhennya do Kazani Rosiya shob vdoskonaliti svoye znannya rosijskoyi movi Ce vidryadzhennya stalo pershim krokom na shlyahu Redlya do kar yeri v rozvidci U 1900 roci jogo bulo priznacheno u viddil zboru informaciyi pro Rosiyu u Vidni yakij krim inshogo zajmavsya kontrrozviduvalnimi operaciyami Do viddilu v yakomu pracyuvav Redl nadhodila informaciya z riznih dzherel povidomlennya pro vijskovi vidnosini ta inshi dokumenti yaki Redl ta 20 inshih pracivnikiv viddilu perekladali ta analizuvali zokrema takozh i dlya imperatora Franca Josipa Na cij posadi Redl shvidko prosuvavsya po sluzhbovij drabini i vzhe cherez dekilka misyaciv perejshov u pidrozdil rozvidki yakij naglyadav za diyalnistyu agentiv avstrijskoyi rozvidki u bagatoh inozemnih derzhavah U 1905 roci Redl stav majorom a v 1907 r golovoyu pidrozdilu agenturi Uzhe za dekilka misyaciv pislya cogo priznachennya vin stav zastupnikom golovi upravlinnya zboru informaciyi i takim chinom buv odnim z dovirenih osib nachalnika Generalnogo shtabu Avstro Ugorshini Pislya pidvishennya do zvannya polkovnika u travni 1912 r Redlya bulo priznacheno nachalnikom shtabu 8 go armijskogo korpusu u Prazi de vin i prodovzhiv sluzhbu Shpigunstvo na korist Rosiyi Na rubezhi 20 go stolittya vijskova rozvidka Rosiyi perebuvala u vidanni Derzhavnogo ohoronnogo viddilennya ohranki Odnim z yiyi najbilshih rozviduvalnih centriv bulo varshavske byuro ohranki sho naglyadalo za avstro ugorskim napryamkom rozvidki V 1901 roci ce byuro ocholyuvav talanovitij rozvidnik Mikola Stepanovich Batyushin yakij mav u svoyemu shtati baltijskih nimciv kotri vilno rozmovlyali nimeckoyu movoyu i napravlyav yih na poshuki kontaktiv u Vidni ta inshih mistah Avstro Ugorshini Odnim z najposhirenishih zasobiv rekrutuvannya potencijnih shpiguniv buv shantazh vikoristannya informaciyi pro privatne zhittya vijskovih ta derzhavnih pracivnikiv zadlya tisku na nih Gomoseksualni zv yazki Alfreda Redlya buli vidomi rosijskim agentam i u 1903 roci odin z agentiv Batyushina pochav shantazhuvati polkovnika z metoyu primusiti jogo spivpracyuvati z rosijskoyu rozvidkoyu U kino1925 Polkovnik Redl rezhiser Gans Otto Levenshtejn v rolyah Robert Valberg 1931 Vipadok Generalnogo shtabu polkovnik Redl Chehoslovachchina Rezhiser Anton Karel v rolyah Teodor Loos Lil Dagover Otto Hartmann 1955 Shpigunstvo rezhiser Franc Antel v rolyah Evald Balser Rudolf Forster Gerhard Riedmann Oskar Verner 1974 Un bon patriote francuzkij TV film z P yerom Vaneck v roli Alfreda Redlya zasnovanij na p yesi Dzhona Osborna 1985 Polkovnik Redl Rezhiser Ishtvan Sabo v rolyah Redl Klaus Mariya Brandauer Armin Myuller Shtal Gudrun LandgrebePosilannyaZhurnal Derzhavna sprava Provina polkovnika Redlya nedostupne posilannya z chervnya 2019 ukr angl Alfred Viktor Redl na peoples ru 20 grudnya 2008 u Wayback Machine ros ros Polkovnik Alfred Redl 1 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Delo polkovnika Alfreda Redlya 23 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Deutsche Nationalbibliothek Record 118743716 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227