Альошкін Микола Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Альошкін.

Альо́́шкін Мико́ла Миха́йлович (нар. 12 січня 1950(19500112), Курахове, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український архітектор, член Спілки архітекторів України з січня 1989 року.

Альошкін Микола Михайлович
Народження	12 січня 1950(1950-01-12) (74 роки) Курахове, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна (підданство)	Україна  СРСР
Навчання	Донбаська національна академія будівництва і архітектури (1980)
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Ашгабат
Найважливіші споруди	станції Київського метрополітену
Автограф
Альошкін Микола Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Народився в м. Кураховому (Україна). Ще в школі захопився живописом. Після закінчення школи у 1967—1968 та 1970—1972 роках навчався в Донецькому індустріальному технікумі, отримав спеціальність гірничого електромеханіка. У 1968—1970 роках проходив строкову службу в Радянській армії.

У 1974—1975 роках працював художником у 1-й майстерні Донецького художньо-виробничого комбінату Художнього фонду СРСР у Донецьку, виконував графічні роботи, розробляв шрифти.

У 1975—1980 роках навчався в Макіївському інженерно-будівельному інституті на архітектурному факультеті.

З серпня 1980 року — архітектор, начальник групи, начальник відділу, головний архітектор проєкту в проєктному інституті «Київметропроект» — Київській філії Проектно-вишукувального інституту «Метродіпротранс» (з березня 1991 року — Державний проектно-вишукувальний інститут «Київметропроект»).

У червні 2003 — листопаді 2004 року — начальник відділу, головний архітектор Проектного інституту «Укрспецтунельпроект», м. Київ.

У грудні 2004 — серпні 2011 року — головний архітектор проєкту в Державному підприємстві "Проектний інститут «Укрметротунельпроект», м. Київ.

З серпня 2011 року — начальник відділу, головний архітектор Проектного інституту «Укрспецтунельпроект», м. Київ.

Творчий доробок

Станції метро

Архітектор — автор проєктів станцій Київського метрополітену (у складі авторських колективів):

• «Палац „Україна“» (1984, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Анатолієм Крушинським, художниками Степаном Кириченком, Романом Кириченком).
• «Театральна» (1987, спільно з архітекторами Анатолієм Крушинським, Тамарою Целіковською, скульптором Анатолієм Кущем.
• «Палац спорту» (1989, спільно з архітекторами Анатолієм Крушинським, Н. С. Горохівською).
• «Дружби народів» (1991, спільно з архітектором Анатолієм Крушинським).
• «Славутич» (1992, спільно з художниками і ).
• «Лук'янівська» (1996, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Валерієм Гнєвишевим).
• «Печерська» (1997, підземний вестибюль, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською).
• «Дорогожичі» (2000, спільно з архітекторами Валерієм Гнєвишевим, Тамарою Целіковською).
• «Житомирська» (2003, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Валерієм Гнєвишевим, ).
• «Академмістечко» (2003, спільно з архітекторами Тамарою Целіковською, Валерієм Гнєвишевим, Анатолієм Крушинським).
• «Лісова» (2005, реконструкція станції з побудовою другого виходу).
• «Дарниця» (2006, реконструкція станції з побудовою другого виходу).

Архітектор — автор проєктів станцій Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену (у складі авторських колективів): «Львівська брама», «Герцена», «Теличка» (1990-ті — 2010-ті роки; спільно з архітекторами Миколою Альошкіним, Тамарою Целіковською); станції «Вокзальна» Подільсько-Вигурівської лінії (2000-ні роки).

Житлові будинки, адміністративні та виробничі будівлі

• Об'єкти міської інфраструктури в Ашгабаті, Арчабілі в Туркменістані.

Зображення

• Станція метро «Палац „Україна“»
• Станція метро «Театральна»
• Станция метро «Палац спорту»
• Станція метро «Дружби народів»
• Станція метро «Славутич»
• Станція метро «Лук'янівська»
• Станція метро «Печерська»
• Станція метро «Дорогожичі»
• Станція метро «Житомирська»
• Станція метро «Академмістечко»
• Станція метро «Дарниця»
• Станція метро «Лісова»

Джерела

• Киевский метрополитен 40 лет // Публицистические очерки. — Х.: Научно-технологический институт транскрипции, трансляции и репликации, 2000. — 224 с. — . (рос.)
• Київметробуду — 50. Траси в майбутнє / Упорядник В. Ю. Кейбіс. — К.: Видавництво «Росток», 1999. — 290 с., іл.
• Київське метро. Погляд крізь роки / Д. О. Єрмак. — К.: Скай Хорс, 2012. — 276 с., фотогр. — .
• Київський метрополітен: хронологія, події, факти / Кость Козлов. — К.: Сидоренко Б. В., 2011. — 256 с., іл. — .
• Куриленко М. Т. З історії Київського метрополітену. Путівник по музею. — К.: Поліграфічне підприємство «ЕКСМО», 2005. — 286 с. — .
• Мельничук Г. В. 50 років Київському метрополітену. — К.: «АДЕФ-Україна», 2010. — 210 с. — .