Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Васи́льович Альо́хін (нар. 16 січня 1882, Курськ — 3 квітня 1946) — російський радянський геоботанік, засновник московської школи фітоценологів, професор.
| Альохін Василь Васильович | |
|---|---|
| Народився | 17 (29) січня 1882 Курськ, Російська імперія |
| Помер | 3 квітня 1946[1](64 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | d |
| Галузь | ботаніка[2], геоботаніка[2] і фітоценологія[2] |
| Заклад | МДУ |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | d |
| Відомі учні | Серебряков Іван Григорович |
| Аспіранти, докторанти | Серебряков Іван Григорович d |
| Нагороди |  |
Життя і творчість
Ще будучи учнем гімназії, почав цікавитися життям природи, проводив спостереження на лугових степах під Курськом. У сім'ї любили розводити квіти і добре знали назви багатьох культивованих рослин. Звідси ще в дитинстві народилася любов до квітів, яка згодом переросла з часом в інтерес до ботаніки. У 1895 р., коли Василь був гімназистом III класу, рідні подарували йому книгу Д. Маєвського «Флора Средней России», 13-річний натураліст починає з великим завзяттям відвідувати ділянки цілинного степу під Курськом — Стрілецький степ, збирає там рослини і визначає їх по книзі Маєвського.
У 1901 р. Василь Альохін вступає на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету. У 1907 р. Альохін закінчив університет і був залишений на кафедрі ботаніки професором М. І. Голенкіним для підготовки до професорського звання. У 1909 р. в Працях Петербурзького товариства дослідників природи виходить його перша друкована робота — «Очерк растительности и ее последовательной смены на Стрелецкой степи под Курском». У 1914 р. Альохін склав магістерські іспити і став приват-доцентом. З 1918 р. Альохін стає професором Московського університету, одночасно викладає в ряді інших вузів Москви. У 1923 р. в МДУ виникає спеціалізація «геоботаніка», а 1929 р. було створено кафедру з цієї спеціальності, керував якою Василь Васильович.
Особливо приваблювали Альохіна недоторкані ділянки цілинної степової рослинності. Йому належить честь відкриття Стрілецького, Козацького та Ямського степів, на яких згодом було створено Центрально-Чорноземний заповідник.
Починаючи з 1908 р., Альохін публікує серію статей, в яких доводить необхідність охорони цих трьох степових ділянок, а також інших залишків природної степової рослинності. Він публікує переліки ділянок, де ще збереглася цілина. У 1925 р. вчений писав: "Що зроблено для того, щоб ці цінні природні документи збереглися і не зникли остаточно? Адже подібні пам'ятки природи, раз зруйновані, ми, при всьому своєму бажанні, створити знову не в змозі. І, виявляється — до нашого сорому — в цьому відношенні не зроблено нічого або майже нічого. Альохін запропонував поставити питання про створення мережі степових заповідників, кожен з яких повинен представляти весь степовий комплекс даного району.
У вересні 1929 В. В. Альохін бере активну участь в І Всеросійському з'їзді з охорони природи, робить доповідь «Охорона степів»: «Слід створити спеціальну експедицію для виявлення таких цілинних ділянок. Зважаючи швидкий темп розорювання степу, нам слід з цією справою особливо поспішати. Степи необхідно зберігати в інтересах: а) наукових, б) педагогічно-екскурсійних та в) господарських. У господарському відношенні цілинний степ має величезне значення. Питання про підвищення урожайності найтіснішим чином пов'язане з відновленням нормальних властивостей чорнозему, що може бути вивченим тільки на цілинних ділянках. Введення в культуру нових трав'янистих рослин, встановлення нових посухостійких рас, підбір нових тощо — все це може дати лише вивчення цілинних степів. Степові ділянки є еталонами природних продуктивних сил даної місцевості стосовно сільського господарства». З'їзд прийняв з приводу його доповіді спеціальну резолюцію. У ній говориться: «… 4. Спорядити — на кошти Главнауки — ряд експедицій влітку 1930 р. для відшукання нових степових ділянок і для планомірного детального огляду вже виявлених. 5. Всіляко пропагувати ідею охорони степів із з'ясуванням господарської цінності цієї охорони; 6. Особливо підкреслити крайню спішність даного питання».
У 1930 р. РНК РРФСР прийняв постанову про створення Центрально-Чорноземного степового заповідника. Наркомпросу РРФСР доручалося в порядку здійснення п'ятирічного плану розвитку народного господарства організувати і оформити степовий заповідник площею до 10 тис. га. 5 липня того ж року Президія Центрально-Чорноземного облвиконкому оголосила повними заповідниками місцевого значення цілу низку степових ділянок. У 1933 р. МДУ було організовано спеціальну експедицію, очолив яку В. В. Альохін. Вона повинна була визначити кілька великих степових ділянок, які б склали основу проектованого заповідника. Альохін вважав, що він повинен складатися з декількох ділянок у різних частинах краю і, по можливості, представляти все розмаїття степів області. Визнаючи гостру необхідність створення заповідників взагалі, він вважав, що степові заповідники потрібно створювати в першу чергу тому, що «зникнення останніх залишків степів відбувається украй швидко, і за відомої повільності ми можемо втратити безповоротно найцінніші зразки непорушеної дикої природи».
З 1930 р. Курський обласний музей краєзнавства спостерігає за збереженням ділянок цілинного степу від розорювання. Нарешті, 10 лютого 1935 р. постановою Президії ВЦВК Центрально-Чорноземний державний заповідник було засновано.
Професор Альохін — діяльний член Комітету по заповідниках при ВЦВК. Про це можна судити хоча б по такому цікавому свідченню тієї пори, як проект доповідної записки Науковому відділу ЦК ВКП (б) про обстеження заповідників РРФСР, підготовленої в листопаді 1934 р. майбутнім академіком О. В. Лепешинською, активним соратником Т. Д. Лисенко: «Альохін, Бутурлін і Житков — активні, але ідеалісти, дотримуються реакційних течій в заповідниках».
У 1938 р. Альохін одним з перших в СРСР піднімає питання про створення списку рідкісних рослин Радянського Союзу.
Помер В. В. Альохін 3 квітня 1946 р. Його ім'я присвоєно Центрально-Чорноземному заповіднику.
На честь Альохіна названі мис, бухта та річка на острові Кунашир.
Публікації
- Алехин В. В. Аскания-Нова. Замечательный оазис в степях Таврической губернии. — М., 1912.
- Алехин В. В., 1921. Лотаревская степь в Усманском уезде Тамбовской губернии в б. имении кн. Вяземского // Дневник I Всероссийского съезда русских ботаников в Петрограде в 1921 г., № 4, Пг.
- Алехин В. В. Флора Центрально-Черноземного заповедника // Тр. Центрально-Чернозем. гос. зап-ка им. проф. В. В. Алехина. — 1940. — Вып. 1.
- Алехин В. В. Инструкция по геоботаническим исследованиям в заповедниках // Науч.-метод. зап. — 1941. — Вып. 8. — М.
Про нього
- Архив РАН, ф. 1588, оп. 1, д. 102, л. 7.
- Базилевская Н. А., Мейер К. И., Станков С. С., Щербакова А. А. Выдающиевся отечественные ботаники. — М.: Учпедгиз, 1957. — 444 с.
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
- Гусев А. А. Центрально-Черноземному государственному биосферному заповеднику имени профессора В. В. Алехина — 50 лет // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1986. — Т. 91, вып. 2.
- Краснитский А. М. Центрально-Черноземному заповеднику имени профессора В. В. Алехина — 40 лет // Бот. журн. — 1976. — Т. 61, № 4.
- Петров В. В. К 100-летию со дня рождения профессора В. В. Алехина // Вест. Моск. ун-та. Сер. 16, Биология. — 1983. — № 1.
- Работнов Т. А. Работы В. В. Алехина по изучению луговой растительности // Бюлл. МОИП, отд. Биологии. — 1972. — Т. 77. № 1.
- Рысин Л. П. Проблема сохранения ботанических памятников природы черноземного центра в работах В. В. Алехина и ее современное решение // Эколого-ценотич. и географ. особенности растительности. — 1983. — С. 196—202.
- Толубеев В. Н. К 25-летию Центрально-Черноземного заповедника // Бот. журн. — 1960. — Т. 45, № 9.
- Труды 1-го Всероссийского съезда по охране природы. — М., 1930.
Примітки
- Алёхин Василий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
- Гусев А. А. Центрально-Черноземному государственному биосферному заповеднику имени профессора В. В. Алехина — 50 лет // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1986. — Т. 91, вып. 2.
- Краснитский А. М. Центрально-Черноземному заповеднику имени профессора В. В. Алехина — 40 лет // Бот. журн. — 1976. — Т. 61, № 4.
- Петров В. В. К 100-летию со дня рождения профессора В. В. Алехина // Вест. Моск. ун-та. Сер. 16, Биология. — 1983. — № 1.
- Труды 1-го Всероссийского съезда по охране природы. — М., 1930.
- Алехин В. В. О «Стрелецкой» степи под Курском // Природа и соц. х-во. — 1933. — Т. VI. — С. 170—171.
- Архив РАН, ф. 1588, оп. 1, д. 102, л. 7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alohin Vasi l Vasi lovich Alo hin nar 16 sichnya 1882 18820116 Kursk 3 kvitnya 1946 rosijskij radyanskij geobotanik zasnovnik moskovskoyi shkoli fitocenologiv profesor Alohin Vasil VasilovichNarodivsya17 29 sichnya 1882 Kursk Rosijska imperiyaPomer3 kvitnya 1946 1946 04 03 1 64 roki Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistbotanikAlma materdGaluzbotanika 2 geobotanika 2 i fitocenologiya 2 ZakladMDUNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikdVidomi uchniSerebryakov Ivan GrigorovichAspiranti doktorantiSerebryakov Ivan Grigorovich dNagorodiZhittya i tvorchistShe buduchi uchnem gimnaziyi pochav cikavitisya zhittyam prirodi provodiv sposterezhennya na lugovih stepah pid Kurskom U sim yi lyubili rozvoditi kviti i dobre znali nazvi bagatoh kultivovanih roslin Zvidsi she v ditinstvi narodilasya lyubov do kvitiv yaka zgodom pererosla z chasom v interes do botaniki U 1895 r koli Vasil buv gimnazistom III klasu ridni podaruvali jomu knigu D Mayevskogo Flora Srednej Rossii 13 richnij naturalist pochinaye z velikim zavzyattyam vidviduvati dilyanki cilinnogo stepu pid Kurskom Strileckij step zbiraye tam roslini i viznachaye yih po knizi Mayevskogo U 1901 r Vasil Alohin vstupaye na prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu U 1907 r Alohin zakinchiv universitet i buv zalishenij na kafedri botaniki profesorom M I Golenkinim dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U 1909 r v Pracyah Peterburzkogo tovaristva doslidnikiv prirodi vihodit jogo persha drukovana robota Ocherk rastitelnosti i ee posledovatelnoj smeny na Streleckoj stepi pod Kurskom U 1914 r Alohin sklav magisterski ispiti i stav privat docentom Z 1918 r Alohin staye profesorom Moskovskogo universitetu odnochasno vikladaye v ryadi inshih vuziv Moskvi U 1923 r v MDU vinikaye specializaciya geobotanika a 1929 r bulo stvoreno kafedru z ciyeyi specialnosti keruvav yakoyu Vasil Vasilovich Osoblivo privablyuvali Alohina nedotorkani dilyanki cilinnoyi stepovoyi roslinnosti Jomu nalezhit chest vidkrittya Strileckogo Kozackogo ta Yamskogo stepiv na yakih zgodom bulo stvoreno Centralno Chornozemnij zapovidnik Pochinayuchi z 1908 r Alohin publikuye seriyu statej v yakih dovodit neobhidnist ohoroni cih troh stepovih dilyanok a takozh inshih zalishkiv prirodnoyi stepovoyi roslinnosti Vin publikuye pereliki dilyanok de she zbereglasya cilina U 1925 r vchenij pisav Sho zrobleno dlya togo shob ci cinni prirodni dokumenti zbereglisya i ne znikli ostatochno Adzhe podibni pam yatki prirodi raz zrujnovani mi pri vsomu svoyemu bazhanni stvoriti znovu ne v zmozi I viyavlyayetsya do nashogo soromu v comu vidnoshenni ne zrobleno nichogo abo majzhe nichogo Alohin zaproponuvav postaviti pitannya pro stvorennya merezhi stepovih zapovidnikiv kozhen z yakih povinen predstavlyati ves stepovij kompleks danogo rajonu U veresni 1929 V V Alohin bere aktivnu uchast v I Vserosijskomu z yizdi z ohoroni prirodi robit dopovid Ohorona stepiv Slid stvoriti specialnu ekspediciyu dlya viyavlennya takih cilinnih dilyanok Zvazhayuchi shvidkij temp rozoryuvannya stepu nam slid z ciyeyu spravoyu osoblivo pospishati Stepi neobhidno zberigati v interesah a naukovih b pedagogichno ekskursijnih ta v gospodarskih U gospodarskomu vidnoshenni cilinnij step maye velichezne znachennya Pitannya pro pidvishennya urozhajnosti najtisnishim chinom pov yazane z vidnovlennyam normalnih vlastivostej chornozemu sho mozhe buti vivchenim tilki na cilinnih dilyankah Vvedennya v kulturu novih trav yanistih roslin vstanovlennya novih posuhostijkih ras pidbir novih tosho vse ce mozhe dati lishe vivchennya cilinnih stepiv Stepovi dilyanki ye etalonami prirodnih produktivnih sil danoyi miscevosti stosovno silskogo gospodarstva Z yizd prijnyav z privodu jogo dopovidi specialnu rezolyuciyu U nij govoritsya 4 Sporyaditi na koshti Glavnauki ryad ekspedicij vlitku 1930 r dlya vidshukannya novih stepovih dilyanok i dlya planomirnogo detalnogo oglyadu vzhe viyavlenih 5 Vsilyako propaguvati ideyu ohoroni stepiv iz z yasuvannyam gospodarskoyi cinnosti ciyeyi ohoroni 6 Osoblivo pidkresliti krajnyu spishnist danogo pitannya U 1930 r RNK RRFSR prijnyav postanovu pro stvorennya Centralno Chornozemnogo stepovogo zapovidnika Narkomprosu RRFSR doruchalosya v poryadku zdijsnennya p yatirichnogo planu rozvitku narodnogo gospodarstva organizuvati i oformiti stepovij zapovidnik plosheyu do 10 tis ga 5 lipnya togo zh roku Prezidiya Centralno Chornozemnogo oblvikonkomu ogolosila povnimi zapovidnikami miscevogo znachennya cilu nizku stepovih dilyanok U 1933 r MDU bulo organizovano specialnu ekspediciyu ocholiv yaku V V Alohin Vona povinna bula viznachiti kilka velikih stepovih dilyanok yaki b sklali osnovu proektovanogo zapovidnika Alohin vvazhav sho vin povinen skladatisya z dekilkoh dilyanok u riznih chastinah krayu i po mozhlivosti predstavlyati vse rozmayittya stepiv oblasti Viznayuchi gostru neobhidnist stvorennya zapovidnikiv vzagali vin vvazhav sho stepovi zapovidniki potribno stvoryuvati v pershu chergu tomu sho zniknennya ostannih zalishkiv stepiv vidbuvayetsya ukraj shvidko i za vidomoyi povilnosti mi mozhemo vtratiti bezpovorotno najcinnishi zrazki neporushenoyi dikoyi prirodi Z 1930 r Kurskij oblasnij muzej krayeznavstva sposterigaye za zberezhennyam dilyanok cilinnogo stepu vid rozoryuvannya Nareshti 10 lyutogo 1935 r postanovoyu Prezidiyi VCVK Centralno Chornozemnij derzhavnij zapovidnik bulo zasnovano Profesor Alohin diyalnij chlen Komitetu po zapovidnikah pri VCVK Pro ce mozhna suditi hocha b po takomu cikavomu svidchennyu tiyeyi pori yak proekt dopovidnoyi zapiski Naukovomu viddilu CK VKP b pro obstezhennya zapovidnikiv RRFSR pidgotovlenoyi v listopadi 1934 r majbutnim akademikom O V Lepeshinskoyu aktivnim soratnikom T D Lisenko Alohin Buturlin i Zhitkov aktivni ale idealisti dotrimuyutsya reakcijnih techij v zapovidnikah U 1938 r Alohin odnim z pershih v SRSR pidnimaye pitannya pro stvorennya spisku ridkisnih roslin Radyanskogo Soyuzu Pomer V V Alohin 3 kvitnya 1946 r Jogo im ya prisvoyeno Centralno Chornozemnomu zapovidniku Na chest Alohina nazvani mis buhta ta richka na ostrovi Kunashir PublikaciyiAlehin V V Askaniya Nova Zamechatelnyj oazis v stepyah Tavricheskoj gubernii M 1912 Alehin V V 1921 Lotarevskaya step v Usmanskom uezde Tambovskoj gubernii v b imenii kn Vyazemskogo Dnevnik I Vserossijskogo sezda russkih botanikov v Petrograde v 1921 g 4 Pg Alehin V V Flora Centralno Chernozemnogo zapovednika Tr Centralno Chernozem gos zap ka im prof V V Alehina 1940 Vyp 1 Alehin V V Instrukciya po geobotanicheskim issledovaniyam v zapovednikah Nauch metod zap 1941 Vyp 8 M Pro nogoArhiv RAN f 1588 op 1 d 102 l 7 Bazilevskaya N A Mejer K I Stankov S S Sherbakova A A Vydayushievsya otechestvennye botaniki M Uchpedgiz 1957 444 s Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Gusev A A Centralno Chernozemnomu gosudarstvennomu biosfernomu zapovedniku imeni professora V V Alehina 50 let Byull MOIP otd biol 1986 T 91 vyp 2 Krasnitskij A M Centralno Chernozemnomu zapovedniku imeni professora V V Alehina 40 let Bot zhurn 1976 T 61 4 Petrov V V K 100 letiyu so dnya rozhdeniya professora V V Alehina Vest Mosk un ta Ser 16 Biologiya 1983 1 Rabotnov T A Raboty V V Alehina po izucheniyu lugovoj rastitelnosti Byull MOIP otd Biologii 1972 T 77 1 Rysin L P Problema sohraneniya botanicheskih pamyatnikov prirody chernozemnogo centra v rabotah V V Alehina i ee sovremennoe reshenie Ekologo cenotich i geograf osobennosti rastitelnosti 1983 S 196 202 Tolubeev V N K 25 letiyu Centralno Chernozemnogo zapovednika Bot zhurn 1960 T 45 9 Trudy 1 go Vserossijskogo sezda po ohrane prirody M 1930 PrimitkiAlyohin Vasilij Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody K KEKC 2001 524 s Gusev A A Centralno Chernozemnomu gosudarstvennomu biosfernomu zapovedniku imeni professora V V Alehina 50 let Byull MOIP otd biol 1986 T 91 vyp 2 Krasnitskij A M Centralno Chernozemnomu zapovedniku imeni professora V V Alehina 40 let Bot zhurn 1976 T 61 4 Petrov V V K 100 letiyu so dnya rozhdeniya professora V V Alehina Vest Mosk un ta Ser 16 Biologiya 1983 1 Trudy 1 go Vserossijskogo sezda po ohrane prirody M 1930 Alehin V V O Streleckoj stepi pod Kurskom Priroda i soc h vo 1933 T VI S 170 171 Arhiv RAN f 1588 op 1 d 102 l 7