Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альдо Коккіа (італ. Aldo Cocchia, 30 серпня 1900, Неаполь - 12 грудня 1968, Неаполь) - італійський адмірал
| Альдо Коккіа | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 30 серпня 1900 Неаполь, Італія | |||||||||
| Смерть | 12 грудня 1968 (68 років) Неаполь, Італія | |||||||||
| Країна |  Італія Королівство Італія | |||||||||
| Звання | адмірал | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Альдо Коккіа народився 30 серпня 1900 року в Неаполі. У 1917 році закінчив Військово-морську академію в Ліворно у званні гардемарина. Брав участь у Першій світовій війні на борту лінкора «Конте ді Кавур», на якому прослужив до 1919 року. У 1920 році був переведений на розвідник-скаут «Аугусто Ріботі», на борту якого брав участь в операціях в Албанії. 8 грудня 1921 року отримав звання лейтенанта. Ніс службу на різних кораблях, пізніше був призначений ад'ютантом командувача Військово-морського командування в Ла-Спеції.
1 березня 1930 року Альдо Коккіа отримав звання капітана III рангу і був призначений в департамент торпед та боєприпасів у Ла-Спеції. У 1931 році він був помічником капітана плавучої бази підводних човнів «Антоніо Пачінотті», пізніше командував підводним човном «Маркантоніо Брагадін».
Під час другої італо-ефіопської війни Альдо Коккіа був заступником начальника штабу 2-ї дивізії. Під час громадянської війни в Іспанії командував групою MAS та підводних човнів. 1 грудня 1935 року отримав звання капітана II рангу. З серпня 1938 року по березень 1940 року був командувачем ескадри есмінців в Массауа.
На момент вступу Італії у Другу світову війну Альдо Коккіа командував 1 групою підводних човнів, що базувались в Ла-Спеції. Флагманським кораблем був «Луїджі Тореллі», на якому він здійснив перший похід в Атлантику. Пізніше був призначений начальником штабу угруповання BETASOM в Бордо.
Отримавши звання капітана I рангу, у травні 1941 року Альдо Коккіа керував флотилією, яка доставила італійський полк в Сітію під час захоплення Криту. Після цього він був призначений військовим комендантом острова Лерос. На цій посаді він перебував до лютого 1942 року, після чого передав командування Луїджі Маскерпа.
20 березня 1942 року Альдо Коккіа був призначений командувачем XVI ескадри есмінців (флагманський корабель «Ніколозо да Рекко»), на чолі якої здійснив численні супроводи конвоїв у Грецію та Північну Африку.
Останній супровід конвою, в якому взяв участь Альдо Коккіа, завершився боєм біля Скеркі-Бенк. 2 грудня 1942 року італійський конвой, що складався з 4 транспортів, які супроводжували есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміча Нера», «Фольгоре» та міноносці «Кліо» і «Прочіоне», був атакований британським з'єднанням «Q», яке складалось з легких крейсерів «Аврора», «Аргонаут» і «Сіріус», а також 2 есмінців - «Квентін» та . За наказом Коккіа італійські есмінці рішуче атакували британські кораблі, але не змогли запобігти знищенню конвою. «Ніколозо да Рекко» атакував ворожі кораблі торпедами, але отримав влучання ворожих снарядів, внаслідок чого вибухнули погреби боєзапасу. Половина екіпажу корабля загинула або була поранена. Альдо Коккіа отримав важкі опіки, в основному обличчя. За мужність під час бою він був нагороджений Золотою медаль «За військову доблесть».
Наступні 3 роки Альдо Коккіа провів у різних госпіталях, де йому були зроблені численні операції, проте його обличчя залишилось спотвореним.
Перед виходом у відставку Альдо Коккіа отримав звання адмірала. З 1958 року він був головним редактором щомісячного журналу «Рівіста Марітімма» (італ. Rivista Marittima), який видавав флот. З 1960 по 1963 рік він був керівником історичного департаменту ВМС Італії, де керував випуском серії книг про діяльність флоту під час другої світової війни. Альдо Коккіа також був автором низки книг та мемуарів.
Помер 12 грудня 1968 року в Неаполі.
Нагороди
![image]()
Золота медаль «За військову доблесть»
![image]()
Золота медаль «За військову доблесть»
![image]()
Бронзова медаль «За військову доблесть» (тричі)
![image]()
Хрест «За військову доблесть» (двічі)
![image]()
Командор Ордена Корони Італії
![image]()
Великий офіцер Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Джерела
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .
Посилання
- Альдо Коккіа на сайті marina.difesa.it (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aldo Kokkia ital Aldo Cocchia 30 serpnya 1900 Neapol 12 grudnya 1968 Neapol italijskij admiralAldo KokkiaNarodzhennya30 serpnya 1900 1900 08 30 Neapol ItaliyaSmert12 grudnya 1968 1968 12 12 68 rokiv Neapol ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaZvannyaadmiralVijni bitviPersha svitova vijna Druga italo efiopska vijna Gromadyanska vijna v Ispaniyi Druga svitova vijnaNagorodiKavaler zolotoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Kavaler bronzovoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovu doblest Italiya Komandor ordena Koroni Italiyi Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu RespublikoyuBiografiyaAldo Kokkia narodivsya 30 serpnya 1900 roku v Neapoli U 1917 roci zakinchiv Vijskovo morsku akademiyu v Livorno u zvanni gardemarina Brav uchast u Pershij svitovij vijni na bortu linkora Konte di Kavur na yakomu prosluzhiv do 1919 roku U 1920 roci buv perevedenij na rozvidnik skaut Augusto Riboti na bortu yakogo brav uchast v operaciyah v Albaniyi 8 grudnya 1921 roku otrimav zvannya lejtenanta Nis sluzhbu na riznih korablyah piznishe buv priznachenij ad yutantom komanduvacha Vijskovo morskogo komanduvannya v La Speciyi 1 bereznya 1930 roku Aldo Kokkia otrimav zvannya kapitana III rangu i buv priznachenij v departament torped ta boyepripasiv u La Speciyi U 1931 roci vin buv pomichnikom kapitana plavuchoyi bazi pidvodnih chovniv Antonio Pachinotti piznishe komanduvav pidvodnim chovnom Markantonio Bragadin Pid chas drugoyi italo efiopskoyi vijni Aldo Kokkia buv zastupnikom nachalnika shtabu 2 yi diviziyi Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi komanduvav grupoyu MAS ta pidvodnih chovniv 1 grudnya 1935 roku otrimav zvannya kapitana II rangu Z serpnya 1938 roku po berezen 1940 roku buv komanduvachem eskadri esminciv v Massaua Na moment vstupu Italiyi u Drugu svitovu vijnu Aldo Kokkia komanduvav 1 grupoyu pidvodnih chovniv sho bazuvalis v La Speciyi Flagmanskim korablem buv Luyidzhi Torelli na yakomu vin zdijsniv pershij pohid v Atlantiku Piznishe buv priznachenij nachalnikom shtabu ugrupovannya BETASOM v Bordo Otrimavshi zvannya kapitana I rangu u travni 1941 roku Aldo Kokkia keruvav flotiliyeyu yaka dostavila italijskij polk v Sitiyu pid chas zahoplennya Kritu Pislya cogo vin buv priznachenij vijskovim komendantom ostrova Leros Na cij posadi vin perebuvav do lyutogo 1942 roku pislya chogo peredav komanduvannya Luyidzhi Maskerpa 20 bereznya 1942 roku Aldo Kokkia buv priznachenij komanduvachem XVI eskadri esminciv flagmanskij korabel Nikolozo da Rekko na choli yakoyi zdijsniv chislenni suprovodi konvoyiv u Greciyu ta Pivnichnu Afriku Ostannij suprovid konvoyu v yakomu vzyav uchast Aldo Kokkia zavershivsya boyem bilya Skerki Benk 2 grudnya 1942 roku italijskij konvoj sho skladavsya z 4 transportiv yaki suprovodzhuvali esminci Nikolozo da Rekko Kamicha Nera Folgore ta minonosci Klio i Prochione buv atakovanij britanskim z yednannyam Q yake skladalos z legkih krejseriv Avrora Argonaut i Sirius a takozh 2 esminciv Kventin ta Za nakazom Kokkia italijski esminci rishuche atakuvali britanski korabli ale ne zmogli zapobigti znishennyu konvoyu Nikolozo da Rekko atakuvav vorozhi korabli torpedami ale otrimav vluchannya vorozhih snaryadiv vnaslidok chogo vibuhnuli pogrebi boyezapasu Polovina ekipazhu korablya zaginula abo bula poranena Aldo Kokkia otrimav vazhki opiki v osnovnomu oblichchya Za muzhnist pid chas boyu vin buv nagorodzhenij Zolotoyu medal Za vijskovu doblest Nastupni 3 roki Aldo Kokkia proviv u riznih gospitalyah de jomu buli zrobleni chislenni operaciyi prote jogo oblichchya zalishilos spotvorenim Pered vihodom u vidstavku Aldo Kokkia otrimav zvannya admirala Z 1958 roku vin buv golovnim redaktorom shomisyachnogo zhurnalu Rivista Maritimma ital Rivista Marittima yakij vidavav flot Z 1960 po 1963 rik vin buv kerivnikom istorichnogo departamentu VMS Italiyi de keruvav vipuskom seriyi knig pro diyalnist flotu pid chas drugoyi svitovoyi vijni Aldo Kokkia takozh buv avtorom nizki knig ta memuariv Pomer 12 grudnya 1968 roku v Neapoli NagorodiZolota medal Za vijskovu doblest Zolota medal Za vijskovu doblest Bronzova medal Za vijskovu doblest trichi Hrest Za vijskovu doblest dvichi Komandor Ordena Koroni Italiyi Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu DzherelaPaolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 PosilannyaAldo Kokkia na sajti marina difesa it ital