Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альваро Урібе Велес (ісп. Álvaro Uribe Vélez; нар. 4 липня 1952) — колумбійський політик, мер Медельїна, губернатор Антіокії, тридцять перший президент Колумбії.
| Альваро Урібе ісп. Álvaro Uribe Vélez | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 7 серпня 2002 — 7 серпня 2010 року | |||
| Попередник: | Андрес Пастрана | ||
| Наступник: | Хуан Мануель Сантос | ||
| Народження: | 4 липня 1952[1][2][…] (72 роки) Медельїн, Колумбія | ||
| Країна: | Колумбія | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | Гарвардська школа права, d, d, d і Гарвардський університет | ||
| Партія: | d, d (2001), d (2010) і d (2013) | ||
| Шлюб: | d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Біографія
Ранні роки життя
Альваро Урібе був першою з п'яти дітей Альберто Урібе Сьєрра та Лаури Велес. Його батько був багатим землевласником, а мати працювала у міській управі. Дитинство Альваро провів на ранчо батьків на південному сході департаменту Антіокія. Вихованням дітей займалася його мати — Лаура Велес, вольова та працьовита жінка, яка також була активна у русі за розширення прав жінок Колумбії. У 10-річному віці Альваро переїхав до Медельїну — столиці провінції Антіокія, та другого за величиною міста Колумбії. У Медельїні він вчився спочатку у єзуїтській школі, а потім у школі ордена бенедиктинців, де відзначився наполегливістю та працьовитістю. У 1970 р. Альваро закінчив Інститут Хорхе Робледо, де навчався так добре, що закінчив його достроково і став одним з найкращих випускників закладу.
У 1970 р. Альваро поступив до Університету Антіокії — там він вивчав юриспруденцію і політичні науки. За академічні успіхи отримував стипендію від університету. Ще студентом став членом молодіжного крила Колумбійської ліберальної партії, цікавився революційними рухами та ідеологією марксизму, анархізму. Проте в марксистських та революційних рухах участі не брав, поступово став прихильником поширення прав людини та ліберальної економіки. У 1993 р. прослухав курс по адміністративному управлінню та конфліктології у Гарвардському університеті. 1998 року отримав стипендію від Британської Ради і певний час викладав в Оксфордському університеті.
Політична діяльність
Мер Медельїна
Ще студентом Урібе почав працювати у декількох юридичних фірмах Медельїна. Коли він отримав диплом юриста у 1977 р. почав працювати в міністерстві праці. У цей час одружився з Ліною Морено, філософом за фахом. За призначенням президента країни у 1980—1982 рр. Альваро Урібе працював директором цивільної авіації Колумбії. На цій посаді він сприяв побудові нових аеропортів у різних містах країни, зокрема другого аеропорту у столиці. Від Колумбійської ліберальної партії обирався до міської ради Медельїну. 1982 року Альваро Урібе був призначений на посаду мера міста Медельїна. У 30-річному році став одним з наймолодших мерів; перебуваючи на цій посаді лише п'ять місяців запровадив низку реформ та нововведень у місті. Однією з його ініціатив був проект «Медельїн цивільний», спрямований на подолання бідноти та будівництва дешевого житла. За час перебування на цій посаді він добився будівництва у Медельїні метрополітену — єдиного в країні. У своїй діяльності на посаді мера Урібе вдалося налагодити добрі стосунки і з представниками кримінального наркокартелю Медельїна, зокрема з Пабло Ескобаром, та . Ці стосунки дали підстави для звинувачень у зв'язках з наркомафією Колумбії, які сам Урібе завжди заперечував.
Сенатор та губернатор Антіокії
У 1983 р. під час невдалої спроби викрадення, бойовиками ФАРК було вбито його батька. Альваро успадкував великі маєтки та підприємства, однак був вимушений продати більшість з них та зосередитися на політичній діяльності. У 1984—1986 рр. був членом міської ради Медельїна, пізніше балотувався на посаду сенатора парламенту країни від ліберальної партії. На цій посаді він підтримував проведення пенсійної реформи, запропонував закон про фінансування футбольних клубів, сприяв проведенню реформи профспілок. У 1995 р. був обраний на посаду губернатора департаменту Антіокії. Виборчий процес супроводжувався скандалами — його прихильників було звинувачено у підтасовці результатів виборів. На цій посаді він відзначився заходами по залученню громадян до прийняття рішень важливих для життя громади. За час його губернаторства з 1995 р. до 1997 р., за офіційними даними йому вдалося зменшити бюрократичний апарат, укріпити інфраструктуру департаменту, збільшити кількість робочих місць для молоді. Також він вживав рішучих заходів для боротьби з викраденнями людей терористичними угрупуваннями. За його ініціативи створювались «комітети пильних» — т. зв. (CONVIVIR), дружини озброєних громадян, які допомагали армії та поліції боротися з викраденнями людей та організованими кримінальними угрупуваннями. За цей час викрадення людей зменшилися на 60 %, однак діяльність добровільних дружин піддавалася критиці, оскільки від їх діяльності часто страждали й невинні люди. Згодом з'явилися підозри у зв'язку добровільних дружин з воєнізованими з'єднаннями Колумбії, відомі своєю жорстокістю по відношенню до мирного населення і «комітети пильних» були поступово розпущені.
Президент Колумбії
Після закінчення терміну на посаді губернатора у 1997 р. Альваро Урібе став незалежним політиком і поступово відійшов від Колумбійської ліберальної партії. Тільки у 2002 р. він вирішив балотуватися на посаду президента країни, як незалежний кандидат у рамках свого новоствореного руху «Спочатку Колумбія». Причиною виходу з КЛП стала незгода з політикою тодішнього президента країни — Андреса Пострани, який вважав необхідною політику діалогу з повстанцями ФАРК. Урібе, натомість, виступав з жорстких, непримиренних позицій і наполягав на рішучих діях по обмеженню діяльності ФАРК, а не діалозі. На початку передвиборчої кампанії у 2001 р. тільки 2 % підтримували Урібе, однак його популярність стрімко зросла, коли стала ясною невдача уряду контролювати діяльність та терор як повстанців так і воєнізованих з'єднань, які їм протистояли. У першому турі виборів 26 травня 2002 р. Альваро Урібе переміг з 53 % голосів і став 56-им президентом Колумбії.
З самого початку своєї діяльності на посаді президента Колумбії Урібе користувався надзвичайно високим рівнем підтримки населення країни: політику уряду підтримували близько 70 %населення — більше ніж у будь-якій іншій латиноамериканській країні. Така популярність уряду була пов'язана передусім завдяки рішучим діям по приборканню діяльності повстанських організацій та по встановленню влади на місцях. За час його президентства кількість терористичних актів зменшилася на 50 %, відновився рух на автомобільних шляхах у провінції, який був обмежений діяльністю терористів, почався деяке покращення економічного становища завдяки заходам уряду по підтримці макроекономіки країни. Іншим чинником, який впливав на популярність президента були його особисті якості працьовитого і відкритого політика.
Такі досягнення уряду дозволили Урібе легко виграти й наступні президентські вибори у 2006 р. Він переміг з високим показником 62 % голосів і став першим політиком країни за останні сто років, який був переобраний на президентську посаду. Незважаючи на підтримку електорату та надзвичайну популярність, політика уряду стосовно підтримки терористичних воєнізованих з'єднань, які виступали проти ФАРК, піддавалася критиці як в Колумбії так і за кордоном. Конституційний суд засудив діяльність воєнізованих організацій і уряд почав вживати дійових заходів по ліквідації їх діяльності. Останні з'єднання праворадикальних воєнізованих з'єднань були розпущені у лютому 2007 р.
У зовнішній політиці уряд Урібе підтримував політику США в регіоні та світі, виступив з підтримкою боротьби США з наркоторгівлею, у війні з Іраком. У відповідь на підтримку американської політики, Колумбія користувалася безпрецедентною фінансовою, політичною та військовою підтримкою США. Уряд Урібе вживав рішучих заходів не тільки проти ліворадикальних повстанців ФАРК, але й проти наркоторгівлі. У своїх заходах по боротьбі з повстанцями Урібе іноді робив занадто рішучі кроки, які ставили під загрозу стосунки Колумбії з її сусідами. Так у 2008 р. за ініціативи уряду був здійснений рейд на територію сусіднього Еквадору і знищений другий за важливістю повстанець ФАРК. Така дія збройних сил Колумбії на території іншої країни призвела до кризи у стосунках з Еквадором та Венесуелою, що мало не переросло до збройного конфлікту між цими країнами. На зустріч Групи Ріо у Домініканській республіці, Альваро Урібе був вимушений персонально вибачитися за рейд і шукати компромісу у стосунках з сусідами.
Примітки
- Crisp B. F. Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- GeneaStar
Посилання
- (ісп.)
- «Час Урібе», або політичний портрет національного лідера Колумбії [ 9 січня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Політичний портрет Альваро Урібе" [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Uribe a druge materine prizvishe Veles Alvaro Uribe Veles isp Alvaro Uribe Velez nar 4 lipnya 1952 kolumbijskij politik mer Medelyina gubernator Antiokiyi tridcyat pershij prezident Kolumbiyi Alvaro Uribe isp Alvaro Uribe Velez Prapor 31 j Prezident Kolumbiyi 7 serpnya 2002 7 serpnya 2010 roku Poperednik Andres Pastrana Nastupnik Huan Manuel Santos Narodzhennya 4 lipnya 1952 1952 07 04 1 2 72 roki Medelyin KolumbiyaKrayina KolumbiyaReligiya katolictvoOsvita Garvardska shkola prava d d d i Garvardskij universitetPartiya d d 2001 d 2010 i d 2013 Shlyub d Avtograf Nagorodi d d 2005 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaRanni roki zhittya Alvaro Uribe buv pershoyu z p yati ditej Alberto Uribe Syerra ta Lauri Veles Jogo batko buv bagatim zemlevlasnikom a mati pracyuvala u miskij upravi Ditinstvo Alvaro proviv na rancho batkiv na pivdennomu shodi departamentu Antiokiya Vihovannyam ditej zajmalasya jogo mati Laura Veles volova ta pracovita zhinka yaka takozh bula aktivna u rusi za rozshirennya prav zhinok Kolumbiyi U 10 richnomu vici Alvaro pereyihav do Medelyinu stolici provinciyi Antiokiya ta drugogo za velichinoyu mista Kolumbiyi U Medelyini vin vchivsya spochatku u yezuyitskij shkoli a potim u shkoli ordena benediktinciv de vidznachivsya napoleglivistyu ta pracovitistyu U 1970 r Alvaro zakinchiv Institut Horhe Robledo de navchavsya tak dobre sho zakinchiv jogo dostrokovo i stav odnim z najkrashih vipusknikiv zakladu U 1970 r Alvaro postupiv do Universitetu Antiokiyi tam vin vivchav yurisprudenciyu i politichni nauki Za akademichni uspihi otrimuvav stipendiyu vid universitetu She studentom stav chlenom molodizhnogo krila Kolumbijskoyi liberalnoyi partiyi cikavivsya revolyucijnimi ruhami ta ideologiyeyu marksizmu anarhizmu Prote v marksistskih ta revolyucijnih ruhah uchasti ne brav postupovo stav prihilnikom poshirennya prav lyudini ta liberalnoyi ekonomiki U 1993 r prosluhav kurs po administrativnomu upravlinnyu ta konfliktologiyi u Garvardskomu universiteti 1998 roku otrimav stipendiyu vid Britanskoyi Radi i pevnij chas vikladav v Oksfordskomu universiteti Politichna diyalnist Mer Medelyina She studentom Uribe pochav pracyuvati u dekilkoh yuridichnih firmah Medelyina Koli vin otrimav diplom yurista u 1977 r pochav pracyuvati v ministerstvi praci U cej chas odruzhivsya z Linoyu Moreno filosofom za fahom Za priznachennyam prezidenta krayini u 1980 1982 rr Alvaro Uribe pracyuvav direktorom civilnoyi aviaciyi Kolumbiyi Na cij posadi vin spriyav pobudovi novih aeroportiv u riznih mistah krayini zokrema drugogo aeroportu u stolici Vid Kolumbijskoyi liberalnoyi partiyi obiravsya do miskoyi radi Medelyinu 1982 roku Alvaro Uribe buv priznachenij na posadu mera mista Medelyina U 30 richnomu roci stav odnim z najmolodshih meriv perebuvayuchi na cij posadi lishe p yat misyaciv zaprovadiv nizku reform ta novovveden u misti Odniyeyu z jogo iniciativ buv proekt Medelyin civilnij spryamovanij na podolannya bidnoti ta budivnictva deshevogo zhitla Za chas perebuvannya na cij posadi vin dobivsya budivnictva u Medelyini metropolitenu yedinogo v krayini U svoyij diyalnosti na posadi mera Uribe vdalosya nalagoditi dobri stosunki i z predstavnikami kriminalnogo narkokartelyu Medelyina zokrema z Pablo Eskobarom ta Ci stosunki dali pidstavi dlya zvinuvachen u zv yazkah z narkomafiyeyu Kolumbiyi yaki sam Uribe zavzhdi zaperechuvav Senator ta gubernator Antiokiyi U 1983 r pid chas nevdaloyi sprobi vikradennya bojovikami FARK bulo vbito jogo batka Alvaro uspadkuvav veliki mayetki ta pidpriyemstva odnak buv vimushenij prodati bilshist z nih ta zosereditisya na politichnij diyalnosti U 1984 1986 rr buv chlenom miskoyi radi Medelyina piznishe balotuvavsya na posadu senatora parlamentu krayini vid liberalnoyi partiyi Na cij posadi vin pidtrimuvav provedennya pensijnoyi reformi zaproponuvav zakon pro finansuvannya futbolnih klubiv spriyav provedennyu reformi profspilok U 1995 r buv obranij na posadu gubernatora departamentu Antiokiyi Viborchij proces suprovodzhuvavsya skandalami jogo prihilnikiv bulo zvinuvacheno u pidtasovci rezultativ viboriv Na cij posadi vin vidznachivsya zahodami po zaluchennyu gromadyan do prijnyattya rishen vazhlivih dlya zhittya gromadi Za chas jogo gubernatorstva z 1995 r do 1997 r za oficijnimi danimi jomu vdalosya zmenshiti byurokratichnij aparat ukripiti infrastrukturu departamentu zbilshiti kilkist robochih misc dlya molodi Takozh vin vzhivav rishuchih zahodiv dlya borotbi z vikradennyami lyudej teroristichnimi ugrupuvannyami Za jogo iniciativi stvoryuvalis komiteti pilnih t zv CONVIVIR druzhini ozbroyenih gromadyan yaki dopomagali armiyi ta policiyi borotisya z vikradennyami lyudej ta organizovanimi kriminalnimi ugrupuvannyami Za cej chas vikradennya lyudej zmenshilisya na 60 odnak diyalnist dobrovilnih druzhin piddavalasya kritici oskilki vid yih diyalnosti chasto strazhdali j nevinni lyudi Zgodom z yavilisya pidozri u zv yazku dobrovilnih druzhin z voyenizovanimi z yednannyami Kolumbiyi vidomi svoyeyu zhorstokistyu po vidnoshennyu do mirnogo naselennya i komiteti pilnih buli postupovo rozpusheni Prezident Kolumbiyi Prezident Alvaro Uribe ta Prezident Dzhordzh Bush z druzhinami Pislya zakinchennya terminu na posadi gubernatora u 1997 r Alvaro Uribe stav nezalezhnim politikom i postupovo vidijshov vid Kolumbijskoyi liberalnoyi partiyi Tilki u 2002 r vin virishiv balotuvatisya na posadu prezidenta krayini yak nezalezhnij kandidat u ramkah svogo novostvorenogo ruhu Spochatku Kolumbiya Prichinoyu vihodu z KLP stala nezgoda z politikoyu todishnogo prezidenta krayini Andresa Postrani yakij vvazhav neobhidnoyu politiku dialogu z povstancyami FARK Uribe natomist vistupav z zhorstkih neprimirennih pozicij i napolyagav na rishuchih diyah po obmezhennyu diyalnosti FARK a ne dialozi Na pochatku peredviborchoyi kampaniyi u 2001 r tilki 2 pidtrimuvali Uribe odnak jogo populyarnist strimko zrosla koli stala yasnoyu nevdacha uryadu kontrolyuvati diyalnist ta teror yak povstanciv tak i voyenizovanih z yednan yaki yim protistoyali U pershomu turi viboriv 26 travnya 2002 r Alvaro Uribe peremig z 53 golosiv i stav 56 im prezidentom Kolumbiyi Z samogo pochatku svoyeyi diyalnosti na posadi prezidenta Kolumbiyi Uribe koristuvavsya nadzvichajno visokim rivnem pidtrimki naselennya krayini politiku uryadu pidtrimuvali blizko 70 naselennya bilshe nizh u bud yakij inshij latinoamerikanskij krayini Taka populyarnist uryadu bula pov yazana peredusim zavdyaki rishuchim diyam po priborkannyu diyalnosti povstanskih organizacij ta po vstanovlennyu vladi na miscyah Za chas jogo prezidentstva kilkist teroristichnih aktiv zmenshilasya na 50 vidnovivsya ruh na avtomobilnih shlyahah u provinciyi yakij buv obmezhenij diyalnistyu teroristiv pochavsya deyake pokrashennya ekonomichnogo stanovisha zavdyaki zahodam uryadu po pidtrimci makroekonomiki krayini Inshim chinnikom yakij vplivav na populyarnist prezidenta buli jogo osobisti yakosti pracovitogo i vidkritogo politika Taki dosyagnennya uryadu dozvolili Uribe legko vigrati j nastupni prezidentski vibori u 2006 r Vin peremig z visokim pokaznikom 62 golosiv i stav pershim politikom krayini za ostanni sto rokiv yakij buv pereobranij na prezidentsku posadu Nezvazhayuchi na pidtrimku elektoratu ta nadzvichajnu populyarnist politika uryadu stosovno pidtrimki teroristichnih voyenizovanih z yednan yaki vistupali proti FARK piddavalasya kritici yak v Kolumbiyi tak i za kordonom Konstitucijnij sud zasudiv diyalnist voyenizovanih organizacij i uryad pochav vzhivati dijovih zahodiv po likvidaciyi yih diyalnosti Ostanni z yednannya pravoradikalnih voyenizovanih z yednan buli rozpusheni u lyutomu 2007 r U zovnishnij politici uryad Uribe pidtrimuvav politiku SShA v regioni ta sviti vistupiv z pidtrimkoyu borotbi SShA z narkotorgivleyu u vijni z Irakom U vidpovid na pidtrimku amerikanskoyi politiki Kolumbiya koristuvalasya bezprecedentnoyu finansovoyu politichnoyu ta vijskovoyu pidtrimkoyu SShA Uryad Uribe vzhivav rishuchih zahodiv ne tilki proti livoradikalnih povstanciv FARK ale j proti narkotorgivli U svoyih zahodah po borotbi z povstancyami Uribe inodi robiv zanadto rishuchi kroki yaki stavili pid zagrozu stosunki Kolumbiyi z yiyi susidami Tak u 2008 r za iniciativi uryadu buv zdijsnenij rejd na teritoriyu susidnogo Ekvadoru i znishenij drugij za vazhlivistyu povstanec FARK Taka diya zbrojnih sil Kolumbiyi na teritoriyi inshoyi krayini prizvela do krizi u stosunkah z Ekvadorom ta Venesueloyu sho malo ne pereroslo do zbrojnogo konfliktu mizh cimi krayinami Na zustrich Grupi Rio u Dominikanskij respublici Alvaro Uribe buv vimushenij personalno vibachitisya za rejd i shukati kompromisu u stosunkah z susidami PrimitkiCrisp B F Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478Posilannya isp Chas Uribe abo politichnij portret nacionalnogo lidera Kolumbiyi 9 sichnya 2008 u Wayback Machine ros Politichnij portret Alvaro Uribe 9 bereznya 2008 u Wayback Machine angl