Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Алфьоров Олександр Анатолійович | |
---|---|
Олександр Алфьоров, 17 Серпня 2019 року | |
Народився | 30 листопада 1983 (40 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик, громадський діяч, радіоведучий, політик |
Відомий завдяки | історик, радіоведучий, громадський діяч, політичний діяч |
Alma mater | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Нагороди | |
|
Біографія
Родина
Походить з українського шляхетсько-старшинського та дворянського роду . Народився в місті Києві, в родині науковців: батько — Алфьоров Анатолій Миколайович, кандидат біологічних наук, довгий час працював із Миколою Амосовим; мати Алфьорова Євгенія Олександрівна — педагог.. З дружиною Тетяною виховують чотирьох дітей.
Навчання
2001 року закінчив середню школу № 137 (м. Київ). За час навчання у школі брав активну участь у конкурсі Малої академії наук: переможець всеукраїнського етапу МАН (2001) з історії. У 2006 р. завершив із ректорською відзнакою Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова за спеціальністю «викладач історії, вчитель правознавства». У 2012 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Історія України» за темою «Роль козацько-старшинського роду Голубів в історії України XVI—XVIII ст.». З 2012 року до початку війни студент заочного сектора Київської православної богословської академії (2 курси).
Трудова діяльність
З 2008 року працює радіоведучим Українського радіо «Культура» (з 2012 року ведучий авторської передачі «Історичні Фрески»). З 2010 року — молодший науковий (з 2012 року науковий) співробітник Інституту історії України Національної академії наук України.
У 2014—2018 роках — прессекретар народного депутата України Андрія Білецького, з зими 2014 по червень 2015 року — керівник пресслужби полку «Азов».
З 2019 року — телеведучий на Суспільному телебаченні UA: Культура.
У 2020—2021 координатор українського відділення проєкту Принстонського університету «Framing the Late Antique and Medieval Economy».
З квітня 2022 року офіцер ССО «Азов-Київ», з вересня офіцер 3-ї окремої штурмової бригади, начальник групи управління.
Наукова діяльність
Автор понад 100 наукових статей; автор та співавтор книг:
- Алфьоров О. Особові печатки правобережної України: кінець XVIII — перша половина XIX ст. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський 2004. — 100 с.
- Алфьоров О. А., Однороженко О. А. Українські особові печатки XV—XVII ст. за матеріалами київських архівосховищ. — Харків: Вид. «Просвіта», 2009. — 200 с.
- Алфьоров О. Старшинський рід Алфьорових: генеалогія, соціально-політичне та майнове становище слобідської гілки другої половини XVII — початку ХХ ст. — Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2009. — 150 с.
- «Договори і постанови…» / Упорядник О. Алфьоров. — Київ: Вид. «Темпора» 2010. — 152 с.
- Тисяча років української сфрагістики. Каталог виставки. /у співавторстві/ К.,2014. — 505 с.
- Реєстри Сумського полку. 1660—1664 / Упорядники О. Алфьоров, О. Різниченко. — Київ: Вид. Інституту історії країни НАН України, 2016. — 534 с.
- Реєстри Полтавського полку 1654 р. /Упорядники О. Алфьоров, О. Монькін. — Київ: Вид. Інституту історії країни НАН України, 2018. — 266 с.
- Переписна книга Сумського полку 1691 р. / Упорядники О. Алфьоров, О. Різниченко. — Київ: Вид. Інституту історії країни НАН України, 2019. — 635 с.
- Михайло Чайковський. Шляхта обирає авантюризм / упорядник О.Алфьоров. — Київ: Вид.: Пропала грамота, 2020. — 608 с.
- Алфьоров О., Різніченко О. Переписна книга Білопільської сотні 1673 року. — Київ-Білопілля, 2021. — 219 с.
- Алфьоров О. Особові печатки з Правобережної України: середина XVII — початок ХІХ ст. Матеріали до каталогу. — Київ, 2021. — 210 с.
- Алфьоров О. Печатки Київської митрополії XI—XIV ст.: клір та інституції. Каталог колекції Музею Шереметьєвих. — Київ: Видавничий дім «Антиквар», 2021. — 240 с.
- Відповідальний секретар наукових збірників «Сфрагістичний щорічник» (Вип. 1-5), «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики» (Вип. 25-26).
- Алфьоров О. , Петраускас А. ГОРОДНИЦЬКИЙ СКАРБ: СРІБНИКИ ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА // Український нумізматичний щорічник. — 2021. — № 5. — C. 25
Внесок у розвиток науки
- У 2009 році віднайшов в Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) копію «Конституції Пилипа Орлика».
- У 2010—2017 роках — співорганізатор 7 міжнародних Сфрагістичних конференцій.
- 2017 року — Куратор та автор виставки «Святослав Хоробрий: Дух Епохи» (Музей «Золоті Ворота» Національного заповідника «Софія Київська»).
- 2018 року — засновник «Історичного Радіо».
- 2020 року — відкрив світу раніше не відомого з джерел Київського митрополита Никифора ІІІ, який посідає місце між митрополитами Кирилом III (1247—1281) та Максимом (1285—1305). Судячи з напису на печатці, яку було вперше презентовано на міжнародній конференції з історії Русі у Варшаві 2 лютого 2020 р., Никифор ІІІ був митрополитом лише трошки понад року. А, можливо, помер в дорозі, адже його печатка (з колекції О.Шереметьєва) була знайдена в Херсоні (Севастополь).
- 2020 року — взяв участь у передачі державі Городницького скарбу.
- Автор герба Черняхівського району Житомирської області.
Громадсько-політична діяльність
2001—2007 рр. — Голова молодіжного осередку ВГО «Союз гетьманців-державників». Член Українського геральдичного товариства.
З 2016 р. член Вищої Ради політичної партії Національний Корпус, речник партії. З 2018 року — керівник всеукраїнської кампанії «Пам'ять нації».
Голова експертної топонімічної комісії з опрацювання пропозицій щодо перейменування об'єктів міського підпорядкування, назви яких пов'язані з Російською федерацією та/або її союзниками (сателітами) при Київській міській державній адміністрації.
Автор науково-популярного YouTube каналу Олександр Алфьоров.
Нагороди
- Відзнака президента України «За участь в антитерористичній операції» (2015)
- Премія імені Дмитра Нитченка (2022)
- Медаль «За жертовність і любов до України» Української православної церкви Київського патріархату.
- Численні подяки від Українського музею в Чикаго, Міністерства культури, Малої академії наук та ін.
Примітки
- Кириченко Ірина. Історик Олександр Алфьоров: «Ми заходимо на те саме коло, як сто років тому»
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 8 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 23 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Печатки Київської митрополії ХІ-XIV ст.: клір та інституції. Каталог колекції Музею Шереметьєвих. Видавничий дім "Антиквар". 2021. с. 240. ISBN .
- Алфьоров, Олександр Анатолійович; Петраускас, Андрій Вальда́сович (2021). [HORODNYTSIA TREASURE: VOLODYMYR SVIATOSLAVYCH'S SILVER COINS]. Український нумізматичний щорічник 5. с. 259. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 26 жовтня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 23 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Алфьоров, Олександр Анатолійович (19 червня 2022). Прибрати з карти Києва імперські назви. Як зробити це якісно.
- Алфьоров, Олександр Анатолійович (01 липня 2022). Дерусифікація та декомунізація: нові назви, які отримають вулиці тисячолітнього Києва.
- Лауреати премії імені Дмитра Нитченка 2022 року — Ірен Роздобудько, Олександр Алфьоров і Тарас Кремінь
Джерела і посилання
- Про Олександра Алфьорова в базі «Історики України» [ 31 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Олександр Алфьоров [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Гугл академія
- Про О. Алфьорова на сайті Українського радіо [ 23 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Біографія О. Алфьорова на сайті Українського геральдичного товариства [ 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Кириченко Ірина. Історик Олександр Алфьоров: «Ми заходимо на те саме коло, як сто років тому». — Україна молода. — 29.10.2019.
- Біографія О. Алфьорова на сайті кампанії «Пам'ять нації» [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alforov Oleksandr Anatolijovich Alforov nar 30 listopada 1983 Kiyiv ukrayinskij istorik radioveduchij gromadskij ta politichnij diyach kandidat istorichnih nauk naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Alforov Oleksandr AnatolijovichOleksandr Alforov 17 Serpnya 2019 rokuNarodivsya 30 listopada 1983 1983 11 30 40 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist istorik gromadskij diyach radioveduchij politikVidomij zavdyaki istorik radioveduchij gromadskij diyach politichnij diyachAlma mater Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla DragomanovaNaukovij stupin kandidat istorichnih naukNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRodina Pohodit z ukrayinskogo shlyahetsko starshinskogo ta dvoryanskogo rodu Narodivsya v misti Kiyevi v rodini naukovciv batko Alforov Anatolij Mikolajovich kandidat biologichnih nauk dovgij chas pracyuvav iz Mikoloyu Amosovim mati Alforova Yevgeniya Oleksandrivna pedagog Z druzhinoyu Tetyanoyu vihovuyut chotiroh ditej Navchannya Oleksandr Alforov na forumi ukrayinskih vikipedistiv 5 chervnya 2021 2001 roku zakinchiv serednyu shkolu 137 m Kiyiv Za chas navchannya u shkoli brav aktivnu uchast u konkursi Maloyi akademiyi nauk peremozhec vseukrayinskogo etapu MAN 2001 z istoriyi U 2006 r zavershiv iz rektorskoyu vidznakoyu Institut istorichnoyi osviti Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M Dragomanova za specialnistyu vikladach istoriyi vchitel pravoznavstva U 2012 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu za specialnistyu Istoriya Ukrayini za temoyu Rol kozacko starshinskogo rodu Golubiv v istoriyi Ukrayini XVI XVIII st Z 2012 roku do pochatku vijni student zaochnogo sektora Kiyivskoyi pravoslavnoyi bogoslovskoyi akademiyi 2 kursi Trudova diyalnist Z 2008 roku pracyuye radioveduchim Ukrayinskogo radio Kultura z 2012 roku veduchij avtorskoyi peredachi Istorichni Freski Z 2010 roku molodshij naukovij z 2012 roku naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini U 2014 2018 rokah pressekretar narodnogo deputata Ukrayini Andriya Bileckogo z zimi 2014 po cherven 2015 roku kerivnik pressluzhbi polku Azov Z 2019 roku televeduchij na Suspilnomu telebachenni UA Kultura U 2020 2021 koordinator ukrayinskogo viddilennya proyektu Prinstonskogo universitetu Framing the Late Antique and Medieval Economy Z kvitnya 2022 roku oficer SSO Azov Kiyiv z veresnya oficer 3 yi okremoyi shturmovoyi brigadi nachalnik grupi upravlinnya Naukova diyalnistAvtor ponad 100 naukovih statej avtor ta spivavtor knig Alforov O Osobovi pechatki pravoberezhnoyi Ukrayini kinec XVIII persha polovina XIX st Bila Cerkva Vid O V Pshonkivskij 2004 100 s Alforov O A Odnorozhenko O A Ukrayinski osobovi pechatki XV XVII st za materialami kiyivskih arhivoshovish Harkiv Vid Prosvita 2009 200 s Alforov O Starshinskij rid Alforovih genealogiya socialno politichne ta majnove stanovishe slobidskoyi gilki drugoyi polovini XVII pochatku HH st Bila Cerkva Vid O V Pshonkivskij 2009 150 s Dogovori i postanovi Uporyadnik O Alforov Kiyiv Vid Tempora 2010 152 s Tisyacha rokiv ukrayinskoyi sfragistiki Katalog vistavki u spivavtorstvi K 2014 505 s Reyestri Sumskogo polku 1660 1664 Uporyadniki O Alforov O Riznichenko Kiyiv Vid Institutu istoriyi krayini NAN Ukrayini 2016 534 s Reyestri Poltavskogo polku 1654 r Uporyadniki O Alforov O Monkin Kiyiv Vid Institutu istoriyi krayini NAN Ukrayini 2018 266 s Perepisna kniga Sumskogo polku 1691 r Uporyadniki O Alforov O Riznichenko Kiyiv Vid Institutu istoriyi krayini NAN Ukrayini 2019 635 s Mihajlo Chajkovskij Shlyahta obiraye avantyurizm uporyadnik O Alforov Kiyiv Vid Propala gramota 2020 608 s Alforov O Riznichenko O Perepisna kniga Bilopilskoyi sotni 1673 roku Kiyiv Bilopillya 2021 219 s Alforov O Osobovi pechatki z Pravoberezhnoyi Ukrayini seredina XVII pochatok HIH st Materiali do katalogu Kiyiv 2021 210 s Alforov O Pechatki Kiyivskoyi mitropoliyi XI XIV st klir ta instituciyi Katalog kolekciyi Muzeyu Sheremetyevih Kiyiv Vidavnichij dim Antikvar 2021 240 s Vidpovidalnij sekretar naukovih zbirnikiv Sfragistichnij shorichnik Vip 1 5 Specialni istorichni disciplini pitannya teoriyi ta metodiki Vip 25 26 Alforov O Petrauskas A GORODNICKIJ SKARB SRIBNIKI VOLODIMIRA SVYaTOSLAVIChA Ukrayinskij numizmatichnij shorichnik 2021 5 C 25 Vnesok u rozvitok nauki U 2009 roci vidnajshov v Rosijskomu derzhavnomu arhivi davnih aktiv m Moskva kopiyu Konstituciyi Pilipa Orlika U 2010 2017 rokah spivorganizator 7 mizhnarodnih Sfragistichnih konferencij 2017 roku Kurator ta avtor vistavki Svyatoslav Horobrij Duh Epohi Muzej Zoloti Vorota Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska 2018 roku zasnovnik Istorichnogo Radio 2020 roku vidkriv svitu ranishe ne vidomogo z dzherel Kiyivskogo mitropolita Nikifora III yakij posidaye misce mizh mitropolitami Kirilom III 1247 1281 ta Maksimom 1285 1305 Sudyachi z napisu na pechatci yaku bulo vpershe prezentovano na mizhnarodnij konferenciyi z istoriyi Rusi u Varshavi 2 lyutogo 2020 r Nikifor III buv mitropolitom lishe troshki ponad roku A mozhlivo pomer v dorozi adzhe jogo pechatka z kolekciyi O Sheremetyeva bula znajdena v Hersoni Sevastopol 2020 roku vzyav uchast u peredachi derzhavi Gorodnickogo skarbu Avtor gerba Chernyahivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Gromadsko politichna diyalnist2001 2007 rr Golova molodizhnogo oseredku VGO Soyuz getmanciv derzhavnikiv Chlen Ukrayinskogo geraldichnogo tovaristva Z 2016 r chlen Vishoyi Radi politichnoyi partiyi Nacionalnij Korpus rechnik partiyi Z 2018 roku kerivnik vseukrayinskoyi kampaniyi Pam yat naciyi Golova ekspertnoyi toponimichnoyi komisiyi z opracyuvannya propozicij shodo perejmenuvannya ob yektiv miskogo pidporyadkuvannya nazvi yakih pov yazani z Rosijskoyu federaciyeyu ta abo yiyi soyuznikami satelitami pri Kiyivskij miskij derzhavnij administraciyi Avtor naukovo populyarnogo YouTube kanalu Oleksandr Alforov NagorodiVidznaka prezidenta Ukrayini Za uchast v antiteroristichnij operaciyi 2015 Premiya imeni Dmitra Nitchenka 2022 Medal Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Chislenni podyaki vid Ukrayinskogo muzeyu v Chikago Ministerstva kulturi Maloyi akademiyi nauk ta in PrimitkiKirichenko Irina Istorik Oleksandr Alforov Mi zahodimo na te same kolo yak sto rokiv tomu Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2020 Arhiv originalu za 23 travnya 2019 Procitovano 23 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pechatki Kiyivskoyi mitropoliyi HI XIV st klir ta instituciyi Katalog kolekciyi Muzeyu Sheremetyevih Vidavnichij dim Antikvar 2021 s 240 ISBN 978 617 7285 42 6 Alforov Oleksandr Anatolijovich Petrauskas Andrij Valda sovich 2021 HORODNYTSIA TREASURE VOLODYMYR SVIATOSLAVYCH S SILVER COINS Ukrayinskij numizmatichnij shorichnik 5 s 259 Arhiv originalu za 22 lipnya 2022 Procitovano 26 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 27 chervnya 2019 Procitovano 27 chervnya 2019 Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 23 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Alforov Oleksandr Anatolijovich 19 chervnya 2022 Pribrati z karti Kiyeva imperski nazvi Yak zrobiti ce yakisno Alforov Oleksandr Anatolijovich 01 lipnya 2022 Derusifikaciya ta dekomunizaciya novi nazvi yaki otrimayut vulici tisyacholitnogo Kiyeva Laureati premiyi imeni Dmitra Nitchenka 2022 roku Iren Rozdobudko Oleksandr Alforov i Taras KreminDzherela i posilannyaPro Oleksandra Alforova v bazi Istoriki Ukrayini 31 travnya 2019 u Wayback Machine Oleksandr Alforov 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Gugl akademiya Pro O Alforova na sajti Ukrayinskogo radio 23 travnya 2019 u Wayback Machine Biografiya O Alforova na sajti Ukrayinskogo geraldichnogo tovaristva 8 listopada 2019 u Wayback Machine Kirichenko Irina Istorik Oleksandr Alforov Mi zahodimo na te same kolo yak sto rokiv tomu Ukrayina moloda 29 10 2019 Biografiya O Alforova na sajti kampaniyi Pam yat naciyi 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine