Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алустон — середньовічна візантійська фортеця на південному узбережжі Криму. Назва фортеці передалася у зміненій формі сучасному місту Алушта.
| Алустон | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Руїни вежі Ашага-Куле | ||||
| 44°40′20″ пн. ш. 34°24′43″ сх. д. / 44.67222222224977202° пн. ш. 34.41194444447177858° сх. д.Координати: 44°40′20″ пн. ш. 34°24′43″ сх. д. / 44.67222222224977202° пн. ш. 34.41194444447177858° сх. д. | ||||
| Тип | фортеця і археологічна пам'ятка | |||
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України, d і d | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | ||||
| Перша згадка | 6 століття | |||
| Будівництво | XV ст. | |||
  Алустон (фортеця) (Україна) | ||||
 Алустон у Вікісховищі | ||||
Історія
Вперше про фортецю Алустон згадує візантійський історик Прокопій Кесарійський (VI ст.) у своєму трактаті «Про споруди». За його свідченням, гарнізон фортеці складався з остготів, які служили а правах федератів. У той час, в правління імператора Юстиніана I (527–565), Крим знаходився у сфері зовнішньополітичних інтересів Візантії. Цим, зокрема, була обумовлена поява на Південнобережжі двох зміцнень — «Алустон» і «Горзувіти». Хоча Прокопій Кесарійський охарактеризував фортецю, як таку, що витримає будь-який штурм, наприкінці VII сторіччя Візантія полишила Крим, кинувши Алустон на поталу долі. Хазарський каганат приєднав цю територію.
У X—XI ст. укріплення Алустон перетворюється на місто, населене ремісниками, рибалками і торговцями, а поряд з ним розташовуються відкриті поселення, жителі яких забезпечували містян продуктами сільського господарства.
У XI—XII ст. Алустон, ймовірно, як і інші укріплення гірського Криму, платить данину половцям, а з другої половини XIII ст. — татарам. У 80-х рр. XIV ст. фортеця була передана за договором 1380 р. разом з 17 селищами Судацької округи Генуї. Будівництво фортеці в Алушті Генуя почала, скоріше, після 1380 р. У 1422 р. фортеця вже існувала, тому що влада Кафи, в очікуванні початку війни з князем Феодоро, виділили значну суму для ремонту оборонних споруд Алушти.
Первісна фортеця, що високо оцінювалася Прокопієм Кесарійським, являла собою невеликий, але добре спроектований сторожовий форт — фруріон. Стіни мали висоту 7-8 метрів, а товщиною були понад два метри, їх збудували з діоритових валунів, використовуючи вапняковий розчин. Про наявність башт історичних свідчень немає, але залишки візантійської кладки виявилися найміцнішими за всю тисячолітню історію перебудов і реконструкцій. Генуезці, перебудовуючи фортецю, використовували розчин на основі глини, тому фортеця не витримала землетрусу 1423 року, а у 1475-му не витримала турецького штурму й була зруйнована.
Розкопки вивили залишки православного храму, збудованого ще за візантійського періоду і відновленого, судячи з напису, що зберігся, у 1404 році.
Відомо, що в XV ст. (1474 р.) власник «Лусти» (італійська назва фортеці) був васалом мангупських князів і шукав у них підтримку в боротьбі з генуезькими феодалами братами Гуаско. Алушта зберігала своє значення як порт до пізнього середньовіччя. Про це свідчить той факт, що вона відмічена на багатьох картах XV—XVI ст.
У 1475 р. фортеця була зруйнована турками, до руїн стін і башт ліпилися жалюгідні хатини глухого маленького села. Такою вона залишалася до початку XIX ст.
За часів Генуї фортеця займала вершину горба, віддаленого на 200 м від моря і була чотирикутником неправильної форми. Оборонна стіна складалася з двох ліній — цитаделі і зовнішньої стіни, укріпленої трьома баштами — Чатал-куле (Рогата), Орта-Куле (Середня) і Ашага-куле (Нижня). Стіни розташовувалися по всьому периметру. З півночі лінію оборонної стіни замикала башта Чатал-куле шестигранної форми. Її розміри визначаються приблизно по підставі південної стіни башти, виступаючій частково на поверхню. У центрі північно-східної лінії оборони поміщалася прямокутна башта розміром 12х12,5 м (виступає за лінію стіни на 12 м). Збереглася на висоту до 8 м. Товщина стін башти становить 2,75 — 2,85 м. Південно-східний фланг оборони замикає кругла башта. Стіни і башти складені з буту на пісочно-вапняному розчині. Їх товщина різна — від 2 до 2,45 м. Протяжність західної лінії оборони 135 м, південної 125 м, північно-східної — 150 м. Відстань між баштами — 75 — 77 м. Розміри всієї фортеці 135х125 м.
Башта Ашага-Куле
Назва перекладається як «нижня башта». Це циліндрична башта діаметром 10 метрів і 16-метрової висоти. За генуезьких часів була ще на три метри вище й мала зубчасту верхівку. Кругла форма башти невластива ані візантійським, ані генуезьким традиціям фортифікації. Бійниць у стінах башти немає, оборона велася з верхнього майданчика. Всередину кладки при побудові башти було вмуровано дерев'яний каркас, що стримував деформації під час засихання вапнякового розчину, й певною мірою вберігав будівлю від сейсмічних навантажень під час землетрусу.
Башта Орта-Куле
Назва означає «середня башта». Квадратна в плані башта являла собою споруду 20 метрів у висоту з периметром 12 на 12 метрів, і могла служити позицією для двадцяти п'яти стрільців. На зовнішній стіні башта мала талус — кам'яний відкіс, що часто використовувався у європейський фортифікаційній архітектурі пізнього середньовіччя. З другого поверху тиловий бік башти був відкритий, як і в багатьох кримських фортецях XIV—XV ст., як генуезьких, так і феодорійських.
Башта Чатал-Куле
Називалася «рогата башта», очевидно, через зубці верхівки, де був бойовий майданчик. Башта не зберіглася, з історичних джерел відомо, що вона мала в розрізі форму шестикутника і саме поруч з цією баштою мала розташовуватися фортечна брама.
Сучасний стан
Нинішній стан пам'ятки давніх часів залишає бажати кращого. Бурхливе минуле зрівняло із землею стіни фортеці та одну з башт, двом іншим «зрізало голови». У XIX сторіччі меценатським коштом була спроба відновити стародавній об'єкт, і це все, що ми маємо на сьогодні. Під час окупації Криму об'єкт включили у перелік «об'єктів культурної спадщини федерального значення». Організували музей винаходів XV сторіччя, і спробували передати «атмосферу середньовіччя» через побудову дерев'яних настилів, що, зрозуміло, вже є порушенням норм збереження архітектурних пам'яток. На щастя, окупанти нічого не зруйнували. Візантійські будівлі стоять вже тисячу чи півтори тисячі років і стоятимуть ще довго.
Див. також
Джерела
- Алушта, Киев, 2002, с.77
- Когонашвили К. К., Махнеева О. А. Алустон и Фуна, Симферополь, 1971
- Мыц В. Л. Ранний этап строительства крепости Алустон //Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней, Киев, 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aluston serednovichna vizantijska fortecya na pivdennomu uzberezhzhi Krimu Nazva forteci peredalasya u zminenij formi suchasnomu mistu Alushta AlustonRuyini vezhi Ashaga Kule44 40 20 pn sh 34 24 43 sh d 44 67222222224977202 pn sh 34 41194444447177858 sh d 44 67222222224977202 34 41194444447177858 Koordinati 44 40 20 pn sh 34 24 43 sh d 44 67222222224977202 pn sh 34 41194444447177858 sh d 44 67222222224977202 34 41194444447177858Tip fortecya i arheologichna pam yatkaStatus spadshini Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini d i dKrayina UkrayinaRoztashuvannya Alushta Avtonomna Respublika KrimPersha zgadka 6 stolittyaBudivnictvo XV st Aluston fortecya Ukrayina Aluston u VikishovishiIstoriyaPlan forteci Zalishki forteci Vpershe pro fortecyu Aluston zgaduye vizantijskij istorik Prokopij Kesarijskij VI st u svoyemu traktati Pro sporudi Za jogo svidchennyam garnizon forteci skladavsya z ostgotiv yaki sluzhili a pravah federativ U toj chas v pravlinnya imperatora Yustiniana I 527 565 Krim znahodivsya u sferi zovnishnopolitichnih interesiv Vizantiyi Cim zokrema bula obumovlena poyava na Pivdennoberezhzhi dvoh zmicnen Aluston i Gorzuviti Hocha Prokopij Kesarijskij oharakterizuvav fortecyu yak taku sho vitrimaye bud yakij shturm naprikinci VII storichchya Vizantiya polishila Krim kinuvshi Aluston na potalu doli Hazarskij kaganat priyednav cyu teritoriyu U X XI st ukriplennya Aluston peretvoryuyetsya na misto naselene remisnikami ribalkami i torgovcyami a poryad z nim roztashovuyutsya vidkriti poselennya zhiteli yakih zabezpechuvali mistyan produktami silskogo gospodarstva U XI XII st Aluston jmovirno yak i inshi ukriplennya girskogo Krimu platit daninu polovcyam a z drugoyi polovini XIII st tataram U 80 h rr XIV st fortecya bula peredana za dogovorom 1380 r razom z 17 selishami Sudackoyi okrugi Genuyi Budivnictvo forteci v Alushti Genuya pochala skorishe pislya 1380 r U 1422 r fortecya vzhe isnuvala tomu sho vlada Kafi v ochikuvanni pochatku vijni z knyazem Feodoro vidilili znachnu sumu dlya remontu oboronnih sporud Alushti Pervisna fortecya sho visoko ocinyuvalasya Prokopiyem Kesarijskim yavlyala soboyu nevelikij ale dobre sproektovanij storozhovij fort frurion Stini mali visotu 7 8 metriv a tovshinoyu buli ponad dva metri yih zbuduvali z dioritovih valuniv vikoristovuyuchi vapnyakovij rozchin Pro nayavnist basht istorichnih svidchen nemaye ale zalishki vizantijskoyi kladki viyavilisya najmicnishimi za vsyu tisyacholitnyu istoriyu perebudov i rekonstrukcij Genuezci perebudovuyuchi fortecyu vikoristovuvali rozchin na osnovi glini tomu fortecya ne vitrimala zemletrusu 1423 roku a u 1475 mu ne vitrimala tureckogo shturmu j bula zrujnovana Rozkopki vivili zalishki pravoslavnogo hramu zbudovanogo she za vizantijskogo periodu i vidnovlenogo sudyachi z napisu sho zberigsya u 1404 roci Vidomo sho v XV st 1474 r vlasnik Lusti italijska nazva forteci buv vasalom mangupskih knyaziv i shukav u nih pidtrimku v borotbi z genuezkimi feodalami bratami Guasko Alushta zberigala svoye znachennya yak port do piznogo serednovichchya Pro ce svidchit toj fakt sho vona vidmichena na bagatoh kartah XV XVI st U 1475 r fortecya bula zrujnovana turkami do ruyin stin i basht lipilisya zhalyugidni hatini gluhogo malenkogo sela Takoyu vona zalishalasya do pochatku XIX st Za chasiv Genuyi fortecya zajmala vershinu gorba viddalenogo na 200 m vid morya i bula chotirikutnikom nepravilnoyi formi Oboronna stina skladalasya z dvoh linij citadeli i zovnishnoyi stini ukriplenoyi troma bashtami Chatal kule Rogata Orta Kule Serednya i Ashaga kule Nizhnya Stini roztashovuvalisya po vsomu perimetru Z pivnochi liniyu oboronnoyi stini zamikala bashta Chatal kule shestigrannoyi formi Yiyi rozmiri viznachayutsya priblizno po pidstavi pivdennoyi stini bashti vistupayuchij chastkovo na poverhnyu U centri pivnichno shidnoyi liniyi oboroni pomishalasya pryamokutna bashta rozmirom 12h12 5 m vistupaye za liniyu stini na 12 m Zbereglasya na visotu do 8 m Tovshina stin bashti stanovit 2 75 2 85 m Pivdenno shidnij flang oboroni zamikaye krugla bashta Stini i bashti skladeni z butu na pisochno vapnyanomu rozchini Yih tovshina rizna vid 2 do 2 45 m Protyazhnist zahidnoyi liniyi oboroni 135 m pivdennoyi 125 m pivnichno shidnoyi 150 m Vidstan mizh bashtami 75 77 m Rozmiri vsiyeyi forteci 135h125 m Bashta Ashaga KuleNazva perekladayetsya yak nizhnya bashta Ce cilindrichna bashta diametrom 10 metriv i 16 metrovoyi visoti Za genuezkih chasiv bula she na tri metri vishe j mala zubchastu verhivku Krugla forma bashti nevlastiva ani vizantijskim ani genuezkim tradiciyam fortifikaciyi Bijnic u stinah bashti nemaye oborona velasya z verhnogo majdanchika Vseredinu kladki pri pobudovi bashti bulo vmurovano derev yanij karkas sho strimuvav deformaciyi pid chas zasihannya vapnyakovogo rozchinu j pevnoyu miroyu vberigav budivlyu vid sejsmichnih navantazhen pid chas zemletrusu Bashta Orta KuleNazva oznachaye serednya bashta Kvadratna v plani bashta yavlyala soboyu sporudu 20 metriv u visotu z perimetrom 12 na 12 metriv i mogla sluzhiti poziciyeyu dlya dvadcyati p yati strilciv Na zovnishnij stini bashta mala talus kam yanij vidkis sho chasto vikoristovuvavsya u yevropejskij fortifikacijnij arhitekturi piznogo serednovichchya Z drugogo poverhu tilovij bik bashti buv vidkritij yak i v bagatoh krimskih fortecyah XIV XV st yak genuezkih tak i feodorijskih Bashta Chatal KuleNazivalasya rogata bashta ochevidno cherez zubci verhivki de buv bojovij majdanchik Bashta ne zberiglasya z istorichnih dzherel vidomo sho vona mala v rozrizi formu shestikutnika i same poruch z ciyeyu bashtoyu mala roztashovuvatisya fortechna brama Suchasnij stanNinishnij stan pam yatki davnih chasiv zalishaye bazhati krashogo Burhlive minule zrivnyalo iz zemleyu stini forteci ta odnu z basht dvom inshim zrizalo golovi U XIX storichchi mecenatskim koshtom bula sproba vidnoviti starodavnij ob yekt i ce vse sho mi mayemo na sogodni Pid chas okupaciyi Krimu ob yekt vklyuchili u perelik ob yektiv kulturnoyi spadshini federalnogo znachennya Organizuvali muzej vinahodiv XV storichchya i sprobuvali peredati atmosferu serednovichchya cherez pobudovu derev yanih nastiliv sho zrozumilo vzhe ye porushennyam norm zberezhennya arhitekturnih pam yatok Na shastya okupanti nichogo ne zrujnuvali Vizantijski budivli stoyat vzhe tisyachu chi pivtori tisyachi rokiv i stoyatimut she dovgo Div takozhGenuezki koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yi Genuezka fortecya Feodosiya Genuezka fortecya Sudak Chembalo fortecya DzherelaAlushta Kiev 2002 s 77 Kogonashvili K K Mahneeva O A Aluston i Funa Simferopol 1971 Myc V L Rannij etap stroitelstva kreposti Aluston Alushta i Alushtinskij region s drevnejshih vremen do nashih dnej Kiev 2002