Алоїз Мок (нім. Alois Mock; 10 червня 1934, Ойратсфельд, Австрія — 1 червня 2017) — видатний державний та політичний діяч, член Австрійської Народної Партії. (АНП).
, віцеканцлер Австрії та міністр закордонних справ Австрійської Республіки. Будучи міністром закордонних справ Мок домігся прийняття Австрії до Європейського Союзу.
З 1970 по 1987 і з 1995 по 1999 роки Алоїз Мок був членом парламенту. З 1995 року він страждає від хвороби Паркінсона, але продовжує активну участь у політичному житті Австрії.
Алоїз Мок Alois Mock | |||
| |||
---|---|---|---|
2 червня 1969 — 21 квітня 1970 | |||
Попередник: | Теодор Піффл-Перчевич | ||
Наступник: | Леопольд Грац | ||
| |||
21 січня 1987 — 24 квітня 1989 | |||
| |||
21 січня 1987 — 4 травня 1995 | |||
Попередник: | Петер Янкович | ||
Наступник: | Вольфганг Шюссель | ||
Народження: | 10 червня 1934[1][2][…] Ойратсфельд, Амштеттен, Нижня Австрія, Австрія | ||
Смерть: | 1 червня 2017[4][2][…] (82 роки) Відень, Австрія | ||
Причина смерті: | хвороба Паркінсона | ||
Поховання: | d[5] | ||
Країна: | Австрія | ||
Релігія: | католицтво | ||
Освіта: | Віденський університет і d | ||
Ступінь: | d[6] | ||
Партія: | Австрійська народна партія | ||
Шлюб: | d[7] | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Освіта та рання політична діяльність
Алоїз Мок вивчав право у Віденському університеті, міжнародне право в Болонському університеті та Брюсселі. Був членом католицького студентського братства у Відні. Студентом вступив а Австрійську Народну Партію, з чого і почалася його політична кар'єра.
Політична кар'єра
З 1961 року перебуває на державній службі. В 1961 році його було призначено помічником канцлера Йозефа Клауса з питань ЄЕС та ЄАВТ (євроінтеграційної політики). З 1966 року — секретар канцелярії федерального канцлера та посадових осіб МЗС. 1969—1970 роки — наймолодший міністр освіти за всю історію Австрії.
Після виграшу на виборах 1971 року соціал-демократів, Мок та інші прихильники консерватизму стають активними діячами опозиції. Одночасно його було вибрано бургомістром Ойратсфельду.
З 1978 по 1987 він був головою АНП. В 1979 році Алоїз Мок став головою .
З 1983 по 1987 він був також головою Міжнародного демократичного союзу. З 1995 року Мок — почесний голова Австрійської народної партії. У 1999 році він пішов з парламенту у зв'язку з хворобою Паркінсона.
Міністр освіти, науки, досліджень, мистецтва, культури і спорту
З 1969 по 1970 Мок був Федеральним міністром освіти, науки, досліджень, мистецтва, культури і спорту. За його ініціативи було проведено референдум, наслідком якого стало скасування запланованого 13 навчального року в школах. В 1970 році було прийнято федеральний закон, який створив Педагогічний коледж (нині Університет Клагенфурт) і першу двомовну школу в Клагенфурті.
Міністр закордонних справ
Найбільшу популярність здобув під час свого перебування на посаді міністра закордонних справ Австрії в 1987—1995 в урядах «великої коаліції» з соціалістами. Під час його керівництва зовнішньою політикою Австрії країна увійшла до Європейського союзу.
17 липня 1989 року міністр закордонних справ Мок передав заяву Австрії на вступ до членів ЄС у Брюссель. Через три місяці після подання Австрією заяви про членство в ЄС впала Берлінська стіна, а невдовзі розпалася вся комуністична система.
В 1992 році Мок домігся завершення переговорів щодо Південного Тіролю і вирішення спорів в ООН.
Почесні звання та нагороди
- Велика Золота медаль зі стрічкою за заслуги перед Австрійською Республікою
- Золотий Хрест командора із зіркою Пошани за заслуги в провінції Нижня Австрія
- Велика Золота медаль провінції Верхня Австрія
- Медаль Тіролі
- Великий Хрест за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина
- Великий хрест за заслуги перед Італійською Республікою
- Великий хрест ордена Оранських (Нідерланди)
- Великий хрест за заслуги перед Князівством Ліхтенштейн
- Гранд орден короля Звонімір (Хорватія)
- Орден Дракона Боснії
- Медаль Матері Терези (Албанія)
- Великий хрест за заслуги перед Республікою Кіпр
- Орден за заслуги перед Республікою Польща
- Орден Зірки Йорданії (Йорданія)
- Великий офіцерський хрест ордена Сирії
- Великий хрест ордена Бернардо О'Хіггінс (Чилі)
- Великий хрест ордена Визволителя Сан-Мартін (Аргентина)
- Зірка Mahaputera, 2-го класу (Індонезія)
- Орден Висхідного сонця (Японія)
- Великий хрест ордена святого Григорія
- Гранд Орден за заслуги перед Південним Тіролем
- Хрест командора із зіркою ордена Республіки Угорщина
- Велика заслуга перед провінцією Південний Тіроль (Альто-Адідже)
- Національний орден за вірну службу у званні командувача (Румунія)
Примітки
- Discogs — 2000.
- Енциклопедія Брокгауз
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- https://www.geschichtewiki.wien.gv.at/Alois_Mock
- https://www.friedhoefewien.at/verstorbenensuche-detail?fname=Alois+Mock&id=0D%3EX9SIJTL&initialId=0D%3EX9SIJTL&fdate=2017-06-14&c=006&hist=false
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118734318 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://kurier.at/politik/inland/ehefrau-ueber-alois-mock-waren-immer-ein-team/69.311.770
- http://san-stroi.ru/wo-vtafaihr41soedeowovl6/Мок,_Алоиз[недоступне посилання з червня 2019]
- http://omop.su/article/43/48770.html[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Hubert Wachter: Alois Mock — Ein Leben für Österreich. NÖ Pressehaus, St. Pölten 1994, (Biografie).
- Martin Eichtinger, Helmut Wohnout: Alois Mock – Ein Politiker schreibt Geschichte. Styria, Wien, Graz, Klagenfurt 2008, (Biographie).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aloyiz Mok nim Alois Mock 10 chervnya 1934 Ojratsfeld Avstriya 1 chervnya 2017 vidatnij derzhavnij ta politichnij diyach chlen Avstrijskoyi Narodnoyi Partiyi ANP vicekancler Avstriyi ta ministr zakordonnih sprav Avstrijskoyi Respubliki Buduchi ministrom zakordonnih sprav Mok domigsya prijnyattya Avstriyi do Yevropejskogo Soyuzu Z 1970 po 1987 i z 1995 po 1999 roki Aloyiz Mok buv chlenom parlamentu Z 1995 roku vin strazhdaye vid hvorobi Parkinsona ale prodovzhuye aktivnu uchast u politichnomu zhitti Avstriyi Aloyiz Mok Alois MockAloyiz Mok 13 j 2 chervnya 1969 21 kvitnya 1970 Poperednik Teodor Piffl Perchevich Nastupnik Leopold Grac Prapor Vicekancler Avstriyi 21 sichnya 1987 24 kvitnya 1989 Prapor Ministr zakordonnih sprav Avstriyi 21 sichnya 1987 4 travnya 1995 Poperednik Peter Yankovich Nastupnik Volfgang Shyussel Narodzhennya 10 chervnya 1934 1934 06 10 1 2 Ojratsfeld Amshtetten Nizhnya Avstriya AvstriyaSmert 1 chervnya 2017 2017 06 01 4 2 82 roki Viden AvstriyaPrichina smerti hvoroba ParkinsonaPohovannya d 5 Krayina AvstriyaReligiya katolictvoOsvita Videnskij universitet i dStupin d 6 Partiya Avstrijska narodna partiyaShlyub d 7 Nagorodi d d Mediafajli b u VikishovishiOsvita ta rannya politichna diyalnistAloyiz Mok vivchav pravo u Videnskomu universiteti mizhnarodne pravo v Bolonskomu universiteti ta Bryusseli Buv chlenom katolickogo studentskogo bratstva u Vidni Studentom vstupiv a Avstrijsku Narodnu Partiyu z chogo i pochalasya jogo politichna kar yera Politichna kar yeraZ 1961 roku perebuvaye na derzhavnij sluzhbi V 1961 roci jogo bulo priznacheno pomichnikom kanclera Jozefa Klausa z pitan YeES ta YeAVT yevrointegracijnoyi politiki Z 1966 roku sekretar kancelyariyi federalnogo kanclera ta posadovih osib MZS 1969 1970 roki najmolodshij ministr osviti za vsyu istoriyu Avstriyi Pislya vigrashu na viborah 1971 roku social demokrativ Mok ta inshi prihilniki konservatizmu stayut aktivnimi diyachami opoziciyi Odnochasno jogo bulo vibrano burgomistrom Ojratsfeldu Gist na z yizdi partiyi HDS v 1983 roci Z 1978 po 1987 vin buv golovoyu ANP V 1979 roci Aloyiz Mok stav golovoyu Z 1983 po 1987 vin buv takozh golovoyu Mizhnarodnogo demokratichnogo soyuzu Z 1995 roku Mok pochesnij golova Avstrijskoyi narodnoyi partiyi U 1999 roci vin pishov z parlamentu u zv yazku z hvoroboyu Parkinsona Ministr osviti nauki doslidzhen mistectva kulturi i sportu Z 1969 po 1970 Mok buv Federalnim ministrom osviti nauki doslidzhen mistectva kulturi i sportu Za jogo iniciativi bulo provedeno referendum naslidkom yakogo stalo skasuvannya zaplanovanogo 13 navchalnogo roku v shkolah V 1970 roci bulo prijnyato federalnij zakon yakij stvoriv Pedagogichnij koledzh nini Universitet Klagenfurt i pershu dvomovnu shkolu v Klagenfurti Ministr zakordonnih sprav Najbilshu populyarnist zdobuv pid chas svogo perebuvannya na posadi ministra zakordonnih sprav Avstriyi v 1987 1995 v uryadah velikoyi koaliciyi z socialistami Pid chas jogo kerivnictva zovnishnoyu politikoyu Avstriyi krayina uvijshla do Yevropejskogo soyuzu 17 lipnya 1989 roku ministr zakordonnih sprav Mok peredav zayavu Avstriyi na vstup do chleniv YeS u Bryussel Cherez tri misyaci pislya podannya Avstriyeyu zayavi pro chlenstvo v YeS vpala Berlinska stina a nevdovzi rozpalasya vsya komunistichna sistema V 1992 roci Mok domigsya zavershennya peregovoriv shodo Pivdennogo Tirolyu i virishennya sporiv v OON Pochesni zvannya ta nagorodiVelika Zolota medal zi strichkoyu za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Zolotij Hrest komandora iz zirkoyu Poshani za zaslugi v provinciyi Nizhnya Avstriya Velika Zolota medal provinciyi Verhnya Avstriya Medal Tiroli Velikij Hrest za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Velikij hrest za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Velikij hrest ordena Oranskih Niderlandi Velikij hrest za zaslugi pered Knyazivstvom Lihtenshtejn Grand orden korolya Zvonimir Horvatiya Orden Drakona Bosniyi Medal Materi Terezi Albaniya Velikij hrest za zaslugi pered Respublikoyu Kipr Orden za zaslugi pered Respublikoyu Polsha Orden Zirki Jordaniyi Jordaniya Velikij oficerskij hrest ordena Siriyi Velikij hrest ordena Bernardo O Higgins Chili Velikij hrest ordena Vizvolitelya San Martin Argentina Zirka Mahaputera 2 go klasu Indoneziya Orden Vishidnogo soncya Yaponiya Velikij hrest ordena svyatogo Grigoriya Grand Orden za zaslugi pered Pivdennim Tirolem Hrest komandora iz zirkoyu ordena Respubliki Ugorshina Velika zasluga pered provinciyeyu Pivdennij Tirol Alto Adidzhe Nacionalnij orden za virnu sluzhbu u zvanni komanduvacha Rumuniya PrimitkiDiscogs 2000 d Track Q504063 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 https www geschichtewiki wien gv at Alois Mock https www friedhoefewien at verstorbenensuche detail fname Alois Mock amp id 0D 3EX9SIJTL amp initialId 0D 3EX9SIJTL amp fdate 2017 06 14 amp c 006 amp hist false Deutsche Nationalbibliothek Record 118734318 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https kurier at politik inland ehefrau ueber alois mock waren immer ein team 69 311 770 http san stroi ru wo vtafaihr41soedeowovl6 Mok Aloiz nedostupne posilannya z chervnya 2019 http omop su article 43 48770 html nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 18 lipnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaRudko S O Zovnishnya politika krayin Zahidnoyi Yevropi v postbipolyarnij period navchalno metodichnij posibnik iz kursu S O Rudko Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 412 s 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Hubert Wachter Alois Mock Ein Leben fur Osterreich NO Pressehaus St Polten 1994 ISBN 3 85326 014 4 Biografie Martin Eichtinger Helmut Wohnout Alois Mock Ein Politiker schreibt Geschichte Styria Wien Graz Klagenfurt 2008 ISBN 978 3 222 13234 6 Biographie