Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Райт Алмрот Райт англ Almroth Wright 10 серпня 1861 18610810 Мід

Алмрот Райт

Алмрот Райт
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Райт.

Алмрот Райт (англ. Almroth Wright; 10 серпня 1861(18610810), Міддлтон-Таяс, Йоркшир, Англія — 30 квітня 1947, Фарнем-Коммон, Бакінгемшир, Англія) — британський бактеріолог та імунолог. Відомий тим, що розробив систему щеплення проти черевного тифу. Ще після впровадження у практику перших антибіотиків визнав, що вони створюють стійкість бактерій, і був послідовним і діяльним прихильником профілактичної медицини.

Алмрот Райт
image
Народився10 серпня 1861(1861-08-10)[1][2][…]
d, d, Північний Йоркшир[d], Північний Йоркшир, Англія, Сполучене Королівство
Помер30 квітня 1947(1947-04-30)[1][2][…](85 років)
d, d, Бакінгемшир[d], Бакінгемшир, Англія, Велика Британія
Місце проживанняАвстралія
Країнаimage Велика Британія
image Сполучене Королівство
Діяльністьлікар-імунолог, мікробіолог, лікар
Alma materТриніті-коледж
d
d
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія наук
Бельгійська королівська академія медицини
Батькоd[4]
Матиd[4]
У шлюбі зd
Дітиd[4]
Нагороди
image Алмрот Райт у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині змішаного англо-ірландського та шведського походження. Він був сином преподобного Чарльза Генрі Гамільтона Райта, диякона Міддлтон-Тьяса. Його мати, Ебба Альмрот, була дочкою Нілса Вільгельма Алмрота, керівника Шведського королівського монетного двору в Стокгольмі. Його молодший брат Чарльз Теодор Хагберг Райт став бібліотекарем Лондонської бібліотеки.

У 1882 році Алмрот закінчив Дублінський коледж Трініті з високими відзнаками з сучасної літератури та виграв золоту медаль з сучасних мов і літератури. Одночасно він проходив курс медицини і в 1883 році його закінчив.

Наприкінці XIX століття Райт працював із збройними силами Великої Британії над розробкою вакцин та проведенням імунізації у військах.

У 1902 році Райт започаткував дослідницький відділ у медичній школі лікарні Св. Мері в Лондоні. Розробляючи систему щеплення проти черевного тифу, він об'єднав гуморальну та клітинну ланку імунітету, показавши співпрацю речовини (яку він назвав ), що міститься в сироватці крові, з фагоцитами проти патогенних мікроорганізмів. Посилаючись на приклад Другої англо-бурської війни, під час якої багато солдатів загинуло від відносно легких хвороб, Райт переконав командування збройних сил, що на час Першої світової війни слід виготовити 10 мільйонів доз вакцин для військ на півночі Франції. Тоді ж Райт створив дослідницьку лабораторію № 13 при лікарні Британських експедиційних військ у Булонь-сюр-Мер.

У 1919 році Райт повернувся до лікарні Святої Мері й працював там до виходу на пенсію в 1946 році. Серед багатьох бактеріологів, які пішли він навчав там, був сер Александер Флемінг, який згодом відкрив лізоцим і пеніцилін. Райт був обраний членом Лондонського королівського товариства в травні 1906 року.

Райт попереджав, що антибіотики створюватимуть стійкі бактерії. Він зробив свої думки щодо профілактичної медицини впливовими, наголошуючи на превентивних заходах. Також стверджував, що мікроорганізми є носіями хвороби, але не її причиною, що принесло йому прізвисько «Неправильний Алмрот» від опонентів. Ще одним принизливим прізвиськом було «сер Майже Райт».

Він також запропонував ввести логіку як частину медичного навчання, але його ідея так і не була прийнята медичною спільнотою. Райт також зазначив, що Луї Пастер і Александер Флемінг, хоча й були за його думкою чудовими дослідниками, проте насправді не зуміли знайти ліки від хвороб, які вони шукали, а натомість натрапили на ліки від абсолютно не пов'язаних між собою захворювань.

Райт був рішучим прихильником теорії як причини цинги. Теорія полягала в тому, що в погано збереженому м'ясі містяться алкалоїди, отруйні для людини при споживанні. Ця теорія була поширеною, коли Роберт Скотт планував свою доленосну експедицію в Антарктику в 1911 році. У 1932 році справжньою причиною захворювання було визначено дефіцит з раціону аскорбінової кислоти (вітаміну C).

Райт рішуче виступав проти виборчого права жінок. Він стверджував, що мозок жінок по суті відрізняється від мозку чоловіків і не був створений для вирішення соціальних і громадських питань. Його аргументи були найповніше викладені в його книзі «Нерозгорнута справа проти виборчого права жінок» (англ. The Unexpurgated Case Against Woman Suffrage) (1913). У книзі Райт також рішуче виступив проти професійного розвитку жінок. За що був підданий критиці багатьма відомими феміністками того часу, зокрема, Шарлоттою Гілмен.

Райт був другом його земляка Джорджа Бернарда Шоу. Він був увічнений як сер Коленсо Ріджон у виставі «Дилема лікаря», написаній у 1906 році, яка виникла на основі бесід Шоу та Райта. Шоу вважав Райта своїм експертом у медичній науці, який допоміг йому у створенні творів. Шоу також зобразив його у своєму драматургічному творі «Як ці лікарі люблять один одного» і використав теорію мутації бактерій Райта у книзі «Занадто вірно, щоб бути хорошим».

Визнання

У лікарні Святої Мері є палата, що носить ім'я Райта.

За своє життя Райт був удостоєний 29 разів — возведений у лицарство, 5 почесних докторантур, 5 орденів, 6 стипендій (з яких 2 почесні), 4 призи, 4 членства у різних наукових товариствах і 3 медалі: Бьюкенена, золота Фотергілла та спеціальна медаль «за найкращі медичні роботи у зв'язку з війною». Його номінували 14 разів з 1906 по 1925 рік на Нобелівську премію.

  • 1906 року його посвячено в лицарі.
  • 1906 року його обрано членом Лондонського королівського товариства.
  • 1906 року він став членом Ірландського королівського коледжу хірургів.
  • 1906 року — почесний доктор наук Дублінського університету.
  • 1908 року отримав Фозергільську золоту медаль від Лондонського медичного товариства ([en]).
  • 1912 року одержав почесне звання вільного громадянину Белфаста.
  • 1913 року отримав Угорську нагороду на Інтернаціональному конгресі в Лондоні.
  • 1915 року нагороджений орденом Бані.
  • Того ж року нагороджений бельгійським орденом Корони.
  • 1916 року став кооптованим членом Паризької медичної академії (з 1947 року — Французька Національна медична академія).
  • 1917 року отримав медаль Бьюкенена.
  • 1918 року обраний членом-кореспондентом інституту Франції.
  • 1918 року нагороджений сербським орденом Святого Сави 1-го класу.
  • 1919 року — Лицар-командор ордена Британської імперії.
  • 1919 року — почесний доктор наук університету Лідса.
  • 1920 року отримав спеціальну медаль від «за найкращі медичні роботи у зв'язку з війною».
  • 1921 року його обрали членом Імператорського медичного товариства Османської імперії в Константинополі.
  • 1921 року нагороджений орденом князя Данила I 1-го класу.
  • 1924 року став почесним доктором наук Паризького університету.
  • 1927 року став почесним доктором Единбурзького університету та Королівського університету Белфаста.
  • 1927 року став почесним членом Віденського товариства мікробіологів.
  • 1931 року став почесним членом Дублінського Триніті Коледжу.
  • Того ж року став почесним доктором медицини університету Буенос-Айреса.
  • 1932 року став почесним членом Королівського коледжу лікарів Ірландії.
  • Того ж року отримав приз Стюарта від Британської медичної асоціації;
  • 1938 року став почесним членом Королівської колегії лікарів Великої Британії.

Основні наукові твори

  • Upon a new septic (Після нової септики) (1891);
  • On the conditions which determine the distribution of the coagulation (Про умови, що визначають розподіл коагуляції) (1891);
  • A new method of blood transfusion (Новий метод переливання крові) (1891);
  • Grocers' research scholarship lectures (Лекції про дослідження роботи бакалей) (1891);
  • Lecture on tissue- or cell-fibrinogen (Лекція про тканинний або клітинний фібриноген) (1892);
  • On the leucocytes of peptone and other varieties of liquid extravascular blood (Про лейкоцити пептону та інших різновиди рідкої позасудинної крові) (1893);
  • On Haffkine's method of vaccination against Asiatic cholera (Про метод Хавкіна вакцинації проти холери) (1893) (у співавторстві з Девідом Брюсом);
  • Remarks on methods of increasing and diminishing the coagulability of the blood (Зауваження щодо методів підвищення та зменшення згортання крові) (1894);
  • On the association of serous haemorrhages (Про асоціацію серозних кровотеч) (1896);
  • A suggestion as to the possible cause of the corona observed in certain after images (Припущення щодо можливої причини корони, що спостерігається у деяких післясвітіннях) (1897);
  • On the application of the serum test to the differential diagnosis of typhoid and Malta fever (Про застосування сироваткового тесту для диференціальної діагностики черевного тифу та бруцельозу) (1897);
  • Remarks on vaccination against typhoid fever (Зауваження щодо вакцинації проти черевного тифу.) (1897, співавтор Д. Семпл);
  • An experimental investigation on the role of the blood fluids in connection with phagocytosis (Експериментальне дослідження ролі кров'яних рідин у зв'язку з фагоцитозом)(1903, співавтор С. Р. Дуглас);
  • On the action exerted upon the tubercle bacillus by human blood fluids (Про дію, яку чинять рідини крові людини на туберкульозну паличку) (1904, співавтор С. Р. Дуглас);
  • A short treatise on anti-typhoid inoculation (Короткий трактат про щеплення проти тифу) (1904);
  • Principles of microscopy: being a handbook to the microscope (Прінципи мікроскопії: підручник) (1906);
  • On the possibility of determining the presence or absence of tubercular infection (Про можливість визначення наявності або відсутності туберкульозної інфекції) (1906, співавтор С. Т. Рейд);
  • On spontaneous phagocytosis (Про спонтанний фагоцитоз) (1906, співавтор С Т. Рейд)
  • Studies on immunisation and their application to the diagnosis and treatment of bacterial infections (Дослідження з імунізації та їх застосування для діагностики та лікування бактеріальних інфекцій) (1909);
  • Vaccine therapy—its administration, value, and limitations (Вакцинотерапія — її застосування, значення та обмеження) (1910);
  • Technique of the teat and capillary glass tube (Техніка випробування та капілярна скляна трубка, підручник) (1912);
  • Introduction to vaccine therapy (Введення до вакцинотерапії) (1920);
  • Wound infections and some new methods (Ранові інфекції та деякі нові методи) (1915);
  • Conditions which govern the growth of the bacillus of «Gas Gangrene» (Умови, що регулюють ріст палички газової гангрени) (1917);
  • Pathology and Treatment of War Wounds (Патологія і лікування військових ран) (1942);
  • Researches in Clinical Physiology (Дослідження в клінічній фізіології) (1943);
  • Studies on Immunization (2 vol.) (Дослідження з імунізації) (1943—1944);
  • The Unexpurgated Case against Woman Suffrage (Нерозгорнута справа проти виборчого права жінок) (1913);
  • The Conditions of Medical Research (Умови проведення медичних досліджень) (1920);
  • Alethetropic Logic: a posthumous work (Алететропікна логіка: посмертна робота) (1953).

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Colebrook, L. (1948). «Almroth Edward Wright. 1861—1947». Obituary Notices of Fellows of the Royal Society. 6 (17): 297—314. doi:10.1098/rsbm.1948.0032. JSTOR 768924 (англ.)
  • Walker, N M (2007), «Edward Almroth Wright», Journal of the Royal Army Medical Corps (published March 2007), 153 (1), pp. 16–7, doi:10.1136/jramc-153-01-05, PMID 17575871 (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Rajt Almrot Rajt angl Almroth Wright 10 serpnya 1861 18610810 Middlton Tayas Jorkshir Angliya 30 kvitnya 1947 Farnem Kommon Bakingemshir Angliya britanskij bakteriolog ta imunolog Vidomij tim sho rozrobiv sistemu sheplennya proti cherevnogo tifu She pislya vprovadzhennya u praktiku pershih antibiotikiv viznav sho voni stvoryuyut stijkist bakterij i buv poslidovnim i diyalnim prihilnikom profilaktichnoyi medicini Almrot RajtNarodivsya10 serpnya 1861 1861 08 10 1 2 d d Pivnichnij Jorkshir d Pivnichnij Jorkshir Angliya Spoluchene KorolivstvoPomer30 kvitnya 1947 1947 04 30 1 2 85 rokiv d d Bakingemshir d Bakingemshir Angliya Velika BritaniyaMisce prozhivannyaAvstraliyaKrayina Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoDiyalnistlikar imunolog mikrobiolog likarAlma materTriniti koledzh d dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk Belgijska korolivska akademiya mediciniBatkod 4 Matid 4 U shlyubi zdDitid 4 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1915 d 1917 d 1924 Almrot Rajt u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v rodini zmishanogo anglo irlandskogo ta shvedskogo pohodzhennya Vin buv sinom prepodobnogo Charlza Genri Gamiltona Rajta diyakona Middlton Tyasa Jogo mati Ebba Almrot bula dochkoyu Nilsa Vilgelma Almrota kerivnika Shvedskogo korolivskogo monetnogo dvoru v Stokgolmi Jogo molodshij brat Charlz Teodor Hagberg Rajt stav bibliotekarem Londonskoyi biblioteki U 1882 roci Almrot zakinchiv Dublinskij koledzh Triniti z visokimi vidznakami z suchasnoyi literaturi ta vigrav zolotu medal z suchasnih mov i literaturi Odnochasno vin prohodiv kurs medicini i v 1883 roci jogo zakinchiv Naprikinci XIX stolittya Rajt pracyuvav iz zbrojnimi silami Velikoyi Britaniyi nad rozrobkoyu vakcin ta provedennyam imunizaciyi u vijskah U 1902 roci Rajt zapochatkuvav doslidnickij viddil u medichnij shkoli likarni Sv Meri v Londoni Rozroblyayuchi sistemu sheplennya proti cherevnogo tifu vin ob yednav gumoralnu ta klitinnu lanku imunitetu pokazavshi spivpracyu rechovini yaku vin nazvav sho mistitsya v sirovatci krovi z fagocitami proti patogennih mikroorganizmiv Posilayuchis na priklad Drugoyi anglo burskoyi vijni pid chas yakoyi bagato soldativ zaginulo vid vidnosno legkih hvorob Rajt perekonav komanduvannya zbrojnih sil sho na chas Pershoyi svitovoyi vijni slid vigotoviti 10 miljoniv doz vakcin dlya vijsk na pivnochi Franciyi Todi zh Rajt stvoriv doslidnicku laboratoriyu 13 pri likarni Britanskih ekspedicijnih vijsk u Bulon syur Mer U 1919 roci Rajt povernuvsya do likarni Svyatoyi Meri j pracyuvav tam do vihodu na pensiyu v 1946 roci Sered bagatoh bakteriologiv yaki pishli vin navchav tam buv ser Aleksander Fleming yakij zgodom vidkriv lizocim i penicilin Rajt buv obranij chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva v travni 1906 roku Rajt poperedzhav sho antibiotiki stvoryuvatimut stijki bakteriyi Vin zrobiv svoyi dumki shodo profilaktichnoyi medicini vplivovimi nagoloshuyuchi na preventivnih zahodah Takozh stverdzhuvav sho mikroorganizmi ye nosiyami hvorobi ale ne yiyi prichinoyu sho prineslo jomu prizvisko Nepravilnij Almrot vid oponentiv She odnim prinizlivim prizviskom bulo ser Majzhe Rajt Vin takozh zaproponuvav vvesti logiku yak chastinu medichnogo navchannya ale jogo ideya tak i ne bula prijnyata medichnoyu spilnotoyu Rajt takozh zaznachiv sho Luyi Paster i Aleksander Fleming hocha j buli za jogo dumkoyu chudovimi doslidnikami prote naspravdi ne zumili znajti liki vid hvorob yaki voni shukali a natomist natrapili na liki vid absolyutno ne pov yazanih mizh soboyu zahvoryuvan Rajt buv rishuchim prihilnikom teoriyi yak prichini cingi Teoriya polyagala v tomu sho v pogano zberezhenomu m yasi mistyatsya alkaloyidi otrujni dlya lyudini pri spozhivanni Cya teoriya bula poshirenoyu koli Robert Skott planuvav svoyu dolenosnu ekspediciyu v Antarktiku v 1911 roci U 1932 roci spravzhnoyu prichinoyu zahvoryuvannya bulo viznacheno deficit z racionu askorbinovoyi kisloti vitaminu C Rajt rishuche vistupav proti viborchogo prava zhinok Vin stverdzhuvav sho mozok zhinok po suti vidriznyayetsya vid mozku cholovikiv i ne buv stvorenij dlya virishennya socialnih i gromadskih pitan Jogo argumenti buli najpovnishe vikladeni v jogo knizi Nerozgornuta sprava proti viborchogo prava zhinok angl The Unexpurgated Case Against Woman Suffrage 1913 U knizi Rajt takozh rishuche vistupiv proti profesijnogo rozvitku zhinok Za sho buv piddanij kritici bagatma vidomimi feministkami togo chasu zokrema Sharlottoyu Gilmen Rajt buv drugom jogo zemlyaka Dzhordzha Bernarda Shou Vin buv uvichnenij yak ser Kolenso Ridzhon u vistavi Dilema likarya napisanij u 1906 roci yaka vinikla na osnovi besid Shou ta Rajta Shou vvazhav Rajta svoyim ekspertom u medichnij nauci yakij dopomig jomu u stvorenni tvoriv Shou takozh zobraziv jogo u svoyemu dramaturgichnomu tvori Yak ci likari lyublyat odin odnogo i vikoristav teoriyu mutaciyi bakterij Rajta u knizi Zanadto virno shob buti horoshim ViznannyaU likarni Svyatoyi Meri ye palata sho nosit im ya Rajta Za svoye zhittya Rajt buv udostoyenij 29 raziv vozvedenij u licarstvo 5 pochesnih doktorantur 5 ordeniv 6 stipendij z yakih 2 pochesni 4 prizi 4 chlenstva u riznih naukovih tovaristvah i 3 medali Byukenena zolota Fotergilla ta specialna medal za najkrashi medichni roboti u zv yazku z vijnoyu Jogo nominuvali 14 raziv z 1906 po 1925 rik na Nobelivsku premiyu 1906 roku jogo posvyacheno v licari 1906 roku jogo obrano chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva 1906 roku vin stav chlenom Irlandskogo korolivskogo koledzhu hirurgiv 1906 roku pochesnij doktor nauk Dublinskogo universitetu 1908 roku otrimav Fozergilsku zolotu medal vid Londonskogo medichnogo tovaristva en 1912 roku oderzhav pochesne zvannya vilnogo gromadyaninu Belfasta 1913 roku otrimav Ugorsku nagorodu na Internacionalnomu kongresi v Londoni 1915 roku nagorodzhenij ordenom Bani Togo zh roku nagorodzhenij belgijskim ordenom Koroni 1916 roku stav kooptovanim chlenom Parizkoyi medichnoyi akademiyi z 1947 roku Francuzka Nacionalna medichna akademiya 1917 roku otrimav medal Byukenena 1918 roku obranij chlenom korespondentom institutu Franciyi 1918 roku nagorodzhenij serbskim ordenom Svyatogo Savi 1 go klasu 1919 roku Licar komandor ordena Britanskoyi imperiyi 1919 roku pochesnij doktor nauk universitetu Lidsa 1920 roku otrimav specialnu medal vid za najkrashi medichni roboti u zv yazku z vijnoyu 1921 roku jogo obrali chlenom Imperatorskogo medichnogo tovaristva Osmanskoyi imperiyi v Konstantinopoli 1921 roku nagorodzhenij ordenom knyazya Danila I 1 go klasu 1924 roku stav pochesnim doktorom nauk Parizkogo universitetu 1927 roku stav pochesnim doktorom Edinburzkogo universitetu ta Korolivskogo universitetu Belfasta 1927 roku stav pochesnim chlenom Videnskogo tovaristva mikrobiologiv 1931 roku stav pochesnim chlenom Dublinskogo Triniti Koledzhu Togo zh roku stav pochesnim doktorom medicini universitetu Buenos Ajresa 1932 roku stav pochesnim chlenom Korolivskogo koledzhu likariv Irlandiyi Togo zh roku otrimav priz Styuarta vid Britanskoyi medichnoyi asociaciyi 1938 roku stav pochesnim chlenom Korolivskoyi kolegiyi likariv Velikoyi Britaniyi Osnovni naukovi tvoriUpon a new septic Pislya novoyi septiki 1891 On the conditions which determine the distribution of the coagulation Pro umovi sho viznachayut rozpodil koagulyaciyi 1891 A new method of blood transfusion Novij metod perelivannya krovi 1891 Grocers research scholarship lectures Lekciyi pro doslidzhennya roboti bakalej 1891 Lecture on tissue or cell fibrinogen Lekciya pro tkaninnij abo klitinnij fibrinogen 1892 On the leucocytes of peptone and other varieties of liquid extravascular blood Pro lejkociti peptonu ta inshih riznovidi ridkoyi pozasudinnoyi krovi 1893 On Haffkine s method of vaccination against Asiatic cholera Pro metod Havkina vakcinaciyi proti holeri 1893 u spivavtorstvi z Devidom Bryusom Remarks on methods of increasing and diminishing the coagulability of the blood Zauvazhennya shodo metodiv pidvishennya ta zmenshennya zgortannya krovi 1894 On the association of serous haemorrhages Pro asociaciyu seroznih krovotech 1896 A suggestion as to the possible cause of the corona observed in certain after images Pripushennya shodo mozhlivoyi prichini koroni sho sposterigayetsya u deyakih pislyasvitinnyah 1897 On the application of the serum test to the differential diagnosis of typhoid and Malta fever Pro zastosuvannya sirovatkovogo testu dlya diferencialnoyi diagnostiki cherevnogo tifu ta brucelozu 1897 Remarks on vaccination against typhoid fever Zauvazhennya shodo vakcinaciyi proti cherevnogo tifu 1897 spivavtor D Sempl An experimental investigation on the role of the blood fluids in connection with phagocytosis Eksperimentalne doslidzhennya roli krov yanih ridin u zv yazku z fagocitozom 1903 spivavtor S R Duglas On the action exerted upon the tubercle bacillus by human blood fluids Pro diyu yaku chinyat ridini krovi lyudini na tuberkuloznu palichku 1904 spivavtor S R Duglas A short treatise on anti typhoid inoculation Korotkij traktat pro sheplennya proti tifu 1904 Principles of microscopy being a handbook to the microscope Principi mikroskopiyi pidruchnik 1906 On the possibility of determining the presence or absence of tubercular infection Pro mozhlivist viznachennya nayavnosti abo vidsutnosti tuberkuloznoyi infekciyi 1906 spivavtor S T Rejd On spontaneous phagocytosis Pro spontannij fagocitoz 1906 spivavtor S T Rejd Studies on immunisation and their application to the diagnosis and treatment of bacterial infections Doslidzhennya z imunizaciyi ta yih zastosuvannya dlya diagnostiki ta likuvannya bakterialnih infekcij 1909 Vaccine therapy its administration value and limitations Vakcinoterapiya yiyi zastosuvannya znachennya ta obmezhennya 1910 Technique of the teat and capillary glass tube Tehnika viprobuvannya ta kapilyarna sklyana trubka pidruchnik 1912 Introduction to vaccine therapy Vvedennya do vakcinoterapiyi 1920 Wound infections and some new methods Ranovi infekciyi ta deyaki novi metodi 1915 Conditions which govern the growth of the bacillus of Gas Gangrene Umovi sho regulyuyut rist palichki gazovoyi gangreni 1917 Pathology and Treatment of War Wounds Patologiya i likuvannya vijskovih ran 1942 Researches in Clinical Physiology Doslidzhennya v klinichnij fiziologiyi 1943 Studies on Immunization 2 vol Doslidzhennya z imunizaciyi 1943 1944 The Unexpurgated Case against Woman Suffrage Nerozgornuta sprava proti viborchogo prava zhinok 1913 The Conditions of Medical Research Umovi provedennya medichnih doslidzhen 1920 Alethetropic Logic a posthumous work Aletetropikna logika posmertna robota 1953 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaColebrook L 1948 Almroth Edward Wright 1861 1947 Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 6 17 297 314 doi 10 1098 rsbm 1948 0032 JSTOR 768924 angl Walker N M 2007 Edward Almroth Wright Journal of the Royal Army Medical Corps published March 2007 153 1 pp 16 7 doi 10 1136 jramc 153 01 05 PMID 17575871 angl

Дата публікації:
Топ