Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алмаз-1А — автоматична орбітальна станція, створена за програмою «Алмаз-Т» з метою виконання програм наукового та економічного призначення, міжнародного співробітництва Міністерства Оборони СРСР. Основним призначенням станції був радіолокаційний огляд Землі за допомогою РСА «Меч-КУ».
| Алмаз-1А | |
|---|---|
| Основні параметри | |
| Повна назва | Алмаз-1А |
| Виготівник | НПО Машинобудування |
| Тип апарата | Автоматична орбітальна станція |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 31 березня 1991 00:00:00 UTC |
| Ракета-носій | Протон-К |
| Космодром | Байконур |
| Тривалість польоту | 5,5 міс. |
| Схід з орбіти | 17 вересня 1992 00:00:00 UTC |
| Технічні параметри | |
| Маса | 18.55 т |
| Розміри | 15 |
| Потужність | 2,4 кВт |
| Джерела живлення | Сонячні батареї площею 86кв.м² |
| Орбітальні дані | |
| Нахил орбіти | 72,7 ° |
| Період обертання | 92 хв |
Конструкція та історія експлуатації
Станція була створена спочатку в безпілотному варіанті. За базовий варіант була прийнята ДОС «Алмаз».
Двосторонній огляд не був реалізований через нерозкриття антени лівого борту (помилка циклограми розкриття). З цієї причини зйомка полярних областей вище 72° пн.ш. була можливою тільки при розвороті КА на 180° навколо вертикальної осі.
Розрахунковий термін існування був 30 місяців. Однак, підвищена сонячна активність в період польоту змусила кожні 24 доби (в середньому) здійснювати корекцію орбіти. З цієї причини запас палива для корекції орбіти був витрачений раніше прогнозованого. Керований спуск КА з орбіти був здійснений 17 жовтня 1992.
В ході експлуатації КА «Алмаз-1А» був накопичений великий матеріал по радіолокаційному зондуванню Землі в S-діапазоні. Було здійснено велику кількість унікальних експериментів з зондування морської поверхні, спостереженню течій, поверхневих проявів внутрішніх хвиль, спільні багаточастотні експерименти з РСА іноземних КА. Широко використовувалося зондування під крутими кутами на малих дальностях, де потенціал РСА вище.
Корисне навантаження
РСА «Меч-КУ» — радіолокатор з синтезованою апертурою антени розробки НВО «Вега».
Радіолокаційна система включала в себе дві хвильові антенні решітки розміром 1,5×15 м, що формують два окремих променя.
Характеристики:
- Робоча частота — 3 ГГЦ;
- Просторова роздільна здатність — 15 м;
- Поляризація сигналів — лінійна горизонтальна;
- Випромінювана потужність — 190 Вт (імпульсна), 80 Вт (середня);
- Тривалість зондувального імпульсу — 0,07 і 0,1 мс;
- Частота повторення імпульсів — 3 кГц;
- Ширина променя САР на місцевості — 30 км;
- Ширина смуги захоплення — 350 км;
- Протяжність записи РЛ-зображення уздовж траси — 20-240 км.
Склад:
- Резервна РСА, аналогічна що використовувалася на КА «Космос-1870»
- Радіометр з робочими довжинами хвиль 08 і 5 см, що забезпечують отримання зображень в смузі шириною 600 км з просторовою роздільною здатністю 10-30 км і радіометричної точністю 0,3 гр.
Інформація з борту передавалася на землю за допомогою супутника-ретранслятора «Луч» в цифровому вигляді. Щодня забезпечувалася обробка до 100 знімків.
Цікаві факти
- НВО Машинобудування і Hughes STX уклали контракт на використання РЛ-знімків з борту станції в США. Доходи від реалізації склали 250 тис.$, хоча спочатку планувалося продати на 2 млн $.
- Зі станції «Алмаз-1А» була успішно здійснена розвідка льодової обстановки навколо теплохода «Сомов», затиснутого льодами в Антарктиді в період полярної ночі, і видано рекомендації щодо виведення його з льодового полону.
Джерела
- С. В. Гарбук, В. Е. Гершинзон «Космические системы дистанционного зондирования Земли». — М., 1997.
- В. С. Верба, Л. Б. Неронский, И. Г. Осипов, В. Э. Турук «Радиолокационные системы замлеобзора космического базирования». Изд.: «Радиотехника», 2010.
Примітки
- Juno Mission to Jupiter (PDF). NASA. 04/09. с. 2. Архів (PDF) оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 5 квітня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almaz 1A avtomatichna orbitalna stanciya stvorena za programoyu Almaz T z metoyu vikonannya program naukovogo ta ekonomichnogo priznachennya mizhnarodnogo spivrobitnictva Ministerstva Oboroni SRSR Osnovnim priznachennyam stanciyi buv radiolokacijnij oglyad Zemli za dopomogoyu RSA Mech KU Almaz 1AOsnovni parametriPovna nazva Almaz 1AVigotivnik NPO MashinobuduvannyaTip aparata Avtomatichna orbitalna stanciyaShtuchnij suputnik ZemliData zapusku 31 bereznya 1991 00 00 00 UTCRaketa nosij Proton KKosmodrom BajkonurTrivalist polotu 5 5 mis Shid z orbiti 17 veresnya 1992 00 00 00 UTCTehnichni parametriMasa 18 55 tRozmiri 15Potuzhnist 2 4 kVtDzherela zhivlennya Sonyachni batareyi plosheyu 86kv m Orbitalni daniNahil orbiti 72 7 Period obertannya 92 hvKonstrukciya ta istoriya ekspluataciyiStanciya bula stvorena spochatku v bezpilotnomu varianti Za bazovij variant bula prijnyata DOS Almaz Dvostoronnij oglyad ne buv realizovanij cherez nerozkrittya anteni livogo bortu pomilka ciklogrami rozkrittya Z ciyeyi prichini zjomka polyarnih oblastej vishe 72 pn sh bula mozhlivoyu tilki pri rozvoroti KA na 180 navkolo vertikalnoyi osi Rozrahunkovij termin isnuvannya buv 30 misyaciv Odnak pidvishena sonyachna aktivnist v period polotu zmusila kozhni 24 dobi v serednomu zdijsnyuvati korekciyu orbiti Z ciyeyi prichini zapas paliva dlya korekciyi orbiti buv vitrachenij ranishe prognozovanogo Kerovanij spusk KA z orbiti buv zdijsnenij 17 zhovtnya 1992 V hodi ekspluataciyi KA Almaz 1A buv nakopichenij velikij material po radiolokacijnomu zonduvannyu Zemli v S diapazoni Bulo zdijsneno veliku kilkist unikalnih eksperimentiv z zonduvannya morskoyi poverhni sposterezhennyu techij poverhnevih proyaviv vnutrishnih hvil spilni bagatochastotni eksperimenti z RSA inozemnih KA Shiroko vikoristovuvalosya zonduvannya pid krutimi kutami na malih dalnostyah de potencial RSA vishe Korisne navantazhennyaRSA Mech KU radiolokator z sintezovanoyu aperturoyu anteni rozrobki NVO Vega Radiolokacijna sistema vklyuchala v sebe dvi hvilovi antenni reshitki rozmirom 1 5 15 m sho formuyut dva okremih promenya Harakteristiki Robocha chastota 3 GGC Prostorova rozdilna zdatnist 15 m Polyarizaciya signaliv linijna gorizontalna Viprominyuvana potuzhnist 190 Vt impulsna 80 Vt serednya Trivalist zonduvalnogo impulsu 0 07 i 0 1 ms Chastota povtorennya impulsiv 3 kGc Shirina promenya SAR na miscevosti 30 km Shirina smugi zahoplennya 350 km Protyazhnist zapisi RL zobrazhennya uzdovzh trasi 20 240 km Sklad Rezervna RSA analogichna sho vikoristovuvalasya na KA Kosmos 1870 Radiometr z robochimi dovzhinami hvil 08 i 5 sm sho zabezpechuyut otrimannya zobrazhen v smuzi shirinoyu 600 km z prostorovoyu rozdilnoyu zdatnistyu 10 30 km i radiometrichnoyi tochnistyu 0 3 gr Informaciya z bortu peredavalasya na zemlyu za dopomogoyu suputnika retranslyatora Luch v cifrovomu viglyadi Shodnya zabezpechuvalasya obrobka do 100 znimkiv Cikavi faktiNVO Mashinobuduvannya i Hughes STX uklali kontrakt na vikoristannya RL znimkiv z bortu stanciyi v SShA Dohodi vid realizaciyi sklali 250 tis hocha spochatku planuvalosya prodati na 2 mln Zi stanciyi Almaz 1A bula uspishno zdijsnena rozvidka lodovoyi obstanovki navkolo teplohoda Somov zatisnutogo lodami v Antarktidi v period polyarnoyi nochi i vidano rekomendaciyi shodo vivedennya jogo z lodovogo polonu DzherelaS V Garbuk V E Gershinzon Kosmicheskie sistemy distancionnogo zondirovaniya Zemli M 1997 V S Verba L B Neronskij I G Osipov V E Turuk Radiolokacionnye sistemy zamleobzora kosmicheskogo bazirovaniya Izd Radiotehnika 2010 PrimitkiJuno Mission to Jupiter PDF NASA 04 09 s 2 Arhiv PDF originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2011