Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| березень 2024 можливо було [en] з https://library.udpu.edu.ua/library_files/413985.pdf Порушення АП, можливо у порушення . |
Алке́ста, також Алкестіда (дав.-гр. Ἄλκηστις) — дочка володаря Іолку Пелія, дружина Адмета. Погодилася замість чоловіка прийняти смерть, та її врятував Геракл.
| Алкеста | |
|---|---|
 | |
| Батько | Пелій |
| Мати | Анаксібія[d] |
| Брати, сестри | Евадна[d] |
| У шлюбі з | Адмет |
| Діти | d |
| |
Евріпід написав однойменну трагедію — Алкеста. Основою трагедії послужила маловідома північногрецька легенда про долю фессалійського царя Адмета, а також міф про покарання Зевсом Аполлона: Феб, розсерджений на батька за смерть свого сина Асклепія, знищує його кіклопів, що робили Олімпійцю блискавки. А Зевс за це віддає на певний час Аполлона на для послуг людям, і той потрапляє до Адмета, який гуманно й шанобливо ставиться до нового слуги, не знаючи, що це бог. Дія відбувається в місті Фери у Фесалії. Трагедія починається з діалогу між Аполлоном і богом смерті Танатосом. Феб розповідає, що Мойри визначили ранню смерть Адметові, але йому пощастило їх обдурити й випросити життя ціною життя когось з родини. Проте навіть батько Ферет не погоджується помирати добровільно. І лише молода дружина пропонує йому своє життя.
З'являються Адмет і Алкеста з дітьми. В останньому монолозі Адметова дружина вмотивовує причини свого трагічного рішення :
«Тебе люблю й шаную і життя своє Кладу, об ти міг світло денне бачити, Хоч я вмирать за тебе і не мусила - Могла ж я, з фессалійців мужа вибравши, Володаркою в домі жить розкішному, Та не хотіла: не було б тебе тоді, Осиротіли б діти… Тож відмовилась Од молодості — дару неповторного.»''
Помираючи, Алкеста в маренні вже бачить Аїд. Алкеста звертається до чоловіка з єдиним проханням — не одружуватися вдруге і «не приводити їм мачуху». Воно викликано не ревнощами, а турботою про дітей.
Адмет у відчаї обіцяє дружині вести самотній способ життя, вічно її пам'ятати, виконати всі її прохання. Останні слова Алкести звернуті до дітей, з якими вона зворушливо прощається. Під час цих подій до палацу Адмета прибуває його друг Геракл. Щоб не засмучувати гостя своїм горем, цар нічого не говорить йому про смерть дружини, а жалобу в будинку пояснює смертю чужої жінки.
Під час поховання між Адметом і його батьком Феретом відбувається гострий діалог: вони обвинувачують один одного у загибелі жінки. У цей час сп'янілий Геракл починє горлати веселих пісень, що обурюють слугу, і він починає його лаяти. Геракл довго не розуміє, в чому справа, поки слуга не розповідає про все. Щоб віддячити Адметові за його гостинність, Геракл відправляється на могилу Алкести, чекає демона смерті і, коли той прилітає, хапає його і душить до тих пір, поки Танатос не дає присягу повернути Алкесту. Геракл накриває її довгим покривалом, приводить до Адмета й умовляє того прийняти його подарунок — нову жінку.
Образ цієй героїні вражає глибиною почуттів і шляхетністю. Сила кохання до Адмета в ній така, що перемагає страх перед Аїдом і навіть материнське почуття. Евріпід створив зовсім новий, чистий і прекрасний образ героїні, вірної й свідомої подруги чоловіка, о поділяє з ним щастя і горе.
Перед глядачами виступають уже не герої класичної трагедії, просто люди, які в запалі сварки до лайки і ледве не б'ються. Позбавлений героїчного ореолу і герой з героїв Геракл, зображений просто доброю людиною, яка вміє насолоджуватися радощами життя і має свою нескладну життєву філософію: життя коротке, його слід використовувати для розваг, вина й жінок.
За цією легендою австрійський композитор Крістоф Віллібальд Глюк написав ліричну оперу на три дії Алкеста, яка була поставлена у Відні у 1767 році.
Див. також
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — С. 27.
- Альцеста // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 59.
- Любкер Ф. Pelias // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 998–999.
- Альцеста // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 592–593.
- Любкер Ф. Ἄδμητος // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 17.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
berezen 2024 mozhlivo bulo en z https library udpu edu ua library files 413985 pdf Porushennya AP mozhlivo u porushennya politiki Vikipediyi stosovno avtorskih prav Bud laska en vidredaguvavshi cyu stattyu tak shobi usunuti bud yakij nevilnij zahishenij avtorskimi pravami vmist korektno poznachiti avtorski prava na vilnij vmist abo poznachiti cej vmist na viluchennya Bud laska perekonajtesya sho peredbachuvane dzherelo porushennya avtorskih prav ne ye same en Alke sta takozh Alkestida dav gr Ἄlkhstis dochka volodarya Iolku Peliya druzhina Admeta Pogodilasya zamist cholovika prijnyati smert ta yiyi vryatuvav Gerakl AlkestaBatkoPelijMatiAnaksibiya d Brati sestriEvadna d U shlyubi zAdmetDitid Mediafajli u Vikishovishi Smert Alkesti 1790 Angelika Kaufman Evripid napisav odnojmennu tragediyu Alkesta Osnovoyu tragediyi posluzhila malovidoma pivnichnogrecka legenda pro dolyu fessalijskogo carya Admeta a takozh mif pro pokarannya Zevsom Apollona Feb rozserdzhenij na batka za smert svogo sina Asklepiya znishuye jogo kiklopiv sho robili Olimpijcyu bliskavki A Zevs za ce viddaye na pevnij chas Apollona na dlya poslug lyudyam i toj potraplyaye do Admeta yakij gumanno j shanoblivo stavitsya do novogo slugi ne znayuchi sho ce bog Diya vidbuvayetsya v misti Feri u Fesaliyi Tragediya pochinayetsya z dialogu mizh Apollonom i bogom smerti Tanatosom Feb rozpovidaye sho Mojri viznachili rannyu smert Admetovi ale jomu poshastilo yih obduriti j viprositi zhittya cinoyu zhittya kogos z rodini Prote navit batko Feret ne pogodzhuyetsya pomirati dobrovilno I lishe moloda druzhina proponuye jomu svoye zhittya Z yavlyayutsya Admet i Alkesta z ditmi V ostannomu monolozi Admetova druzhina vmotivovuye prichini svogo tragichnogo rishennya Tebe lyublyu j shanuyu i zhittya svoye Kladu ob ti mig svitlo denne bachiti Hoch ya vmirat za tebe i ne musila Mogla zh ya z fessalijciv muzha vibravshi Volodarkoyu v domi zhit rozkishnomu Ta ne hotila ne bulo b tebe todi Osirotili b diti Tozh vidmovilas Od molodosti daru nepovtornogo Pomirayuchi Alkesta v marenni vzhe bachit Ayid Alkesta zvertayetsya do cholovika z yedinim prohannyam ne odruzhuvatisya vdruge i ne privoditi yim machuhu Vono viklikano ne revnoshami a turbotoyu pro ditej Admet u vidchayi obicyaye druzhini vesti samotnij sposob zhittya vichno yiyi pam yatati vikonati vsi yiyi prohannya Ostanni slova Alkesti zvernuti do ditej z yakimi vona zvorushlivo proshayetsya Pid chas cih podij do palacu Admeta pribuvaye jogo drug Gerakl Shob ne zasmuchuvati gostya svoyim gorem car nichogo ne govorit jomu pro smert druzhini a zhalobu v budinku poyasnyuye smertyu chuzhoyi zhinki Pid chas pohovannya mizh Admetom i jogo batkom Feretom vidbuvayetsya gostrij dialog voni obvinuvachuyut odin odnogo u zagibeli zhinki U cej chas sp yanilij Gerakl pochinye gorlati veselih pisen sho oburyuyut slugu i vin pochinaye jogo layati Gerakl dovgo ne rozumiye v chomu sprava poki sluga ne rozpovidaye pro vse Shob viddyachiti Admetovi za jogo gostinnist Gerakl vidpravlyayetsya na mogilu Alkesti chekaye demona smerti i koli toj prilitaye hapaye jogo i dushit do tih pir poki Tanatos ne daye prisyagu povernuti Alkestu Gerakl nakrivaye yiyi dovgim pokrivalom privodit do Admeta j umovlyaye togo prijnyati jogo podarunok novu zhinku Obraz ciyej geroyini vrazhaye glibinoyu pochuttiv i shlyahetnistyu Sila kohannya do Admeta v nij taka sho peremagaye strah pered Ayidom i navit materinske pochuttya Evripid stvoriv zovsim novij chistij i prekrasnij obraz geroyini virnoyi j svidomoyi podrugi cholovika o podilyaye z nim shastya i gore Pered glyadachami vistupayut uzhe ne geroyi klasichnoyi tragediyi prosto lyudi yaki v zapali svarki do lajki i ledve ne b yutsya Pozbavlenij geroyichnogo oreolu i geroj z geroyiv Gerakl zobrazhenij prosto dobroyu lyudinoyu yaka vmiye nasolodzhuvatisya radoshami zhittya i maye svoyu neskladnu zhittyevu filosofiyu zhittya korotke jogo slid vikoristovuvati dlya rozvag vina j zhinok Za ciyeyu legendoyu avstrijskij kompozitor Kristof Villibald Glyuk napisav lirichnu operu na tri diyi Alkesta yaka bula postavlena u Vidni u 1767 roci Div takozh124 AlkestaLiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 S 27 Alcesta Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 59 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q53007411 Lyubker F Pelias Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 998 999 d Track Q4249594d Track Q45202142d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q101490d Track Q1459210 Alcesta Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 592 593 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q24332209d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Lyubker F Ἄdmhtos Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 17 d Track Q4249594d Track Q45273682d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210