Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Альцеста» (грец. Άλκηστις, італ. Alceste, угор. Alkésztisz) — лірична опера на три дії австрійського композитора Крістофа Віллібальда Глюка (нім. Christoph Willibald Ritter von Gluck). Лібрето італійською мовою написав (італ. Ranieri de' Calzabigi) за однойменною трагедією Еврипіда. Вперше була поставлена в Бурґтеатрі (нім. Burgtheater) у Відні 26 грудня 1767 року, (Wq. 37). Пізніше Глюк створив французький варіант опери на лібрето (фр. François-Louis Gand Le Bland Du Roullet), прем'єра якої відбулася у Парижі 23 квітня 1776, (Wq. 44).
| Опера «Альцеста» | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Alceste | ||||
 | ||||
| Композитор | Крістоф Віллібальд Глюк[1] | |||
| Автор лібрето | Раньєрі де Кальцабіджі[1] | |||
| Мова лібрето | італійська і французька | |||
| Джерело сюжету | Алкеста | |||
| Жанр | опера[1] | |||
| Кількість дій | 3 Дія (театр)[1] | |||
| Рік створення | 1767 | |||
| Перша постановка | 26 грудня 1767[1] | |||
| Місце першої постановки | Відень і Бурґтеатр[d] | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
 Альцеста у Вікісховищі | ||||
Дві версії опери Альцеста, італійська і французька, дуже відрізняються одна від одної дійовими особами, сценами, текстами і музикою. Паризька версія вважається важливішою від італійської версії і якраз французька версія, часто перекладалася на німецьку, італійську або англійську мови. Ці вистави успішно ставилися як у XIX, так і XX століттях на головних оперних сценах світу. Опера триває більше ніж дві години.
Дійові особи
Французький варіант (1776)
- Альцеста (Alceste), цариця Фессалії (сопрано)
- Адмет (Admète), цар Фессалії (тенор)
- Аполлон (Apollon), (баритон)
- Евандер (Evandre), придворний Адмета (тенор)
- Геракл (Hercule), (бас)
- Герольд (Herald), (бас)
- Танат (Thanatos), бог Смерті (бас)
- Верховний жрець Аполлона (бас)
- Евмеліо, царський син (сопрано)
- Аспазія, царська дочка (сопрано)
- Ісмена (Ismene), прислужник Альцести (сопрано)
- Оракул (Oracolo), (бас)
Прибічники Адмета, жерці храму Аполлона, народ, боги і демони підземного царства (хор).
Сюжет опери
Дія відбувається у Фессалії, в стародавні, архаїчні часи.
Дія І
На центральній площі в столиці Фессалії, місті Фер, збирається натовп. Городянам стало відомо, що їх доброму і справедливому правителеві, цареві Адметові, жити залишилося дуже мало. Адже він хворий на невиліковну хворобу! Герольд повідомляє цю новину присутнім. Евандер закликає всіх щоб молитися до оракула у храмі Аполлона. Разом з натовпом у храм Аполлона заходить цариця , щоб там жертвами і молитвами схилити богів до милосердя. У храмі куряться пахощі, складають жертви Аполлонові. Альцеста схилила коліна перед вівтарем і разом з верховним жерцем благає бога з золотими кучерями допомогти їй. Аполлон почув благання Альцести, вівтар його засвічується, і оракул ухвалює вирок: «Життя Адметові буде збережено, якщо хто-небудь із смертних добровільно погодиться зійти замість нього в царство мертвих». Це викликає великий переляк і народ мовчить. Марно сподівається Альцеста, що знайдеться сміливець, готовий віддати своє життя за царя. Тоді вона вирішує: «Життя без коханого ображає саме життя». Вона готова померти, щоб врятувати чоловіка. «Твоя жертва прийнята богами!» — проголошує верховний жрець.
Дія ІІ
У густому лісі богів пекла, Ісмена розпитує Альцесту, чому вона хоче покинути чоловіка та дітей і Альцеста розповідає йому про свої наміри. У палаці Адмета пишно святкують його одужання. Цар дякує придворному лікареві. Проте його наближений, Евандер попереджає його — згідно з волею богів жити він буде лише в тому випадку, якщо за нього помре хтось інший. Адмет одужує на радість усієї Фессалії, отже, хтось пожертвував собою заради короля. У залу в глибокій скорботі входить Альцеста. Їй важко розлучатися з улюбленими дітьми, але вона повинна виконати свій обов'язок! Адмет випитує у неї, яка причина її печалі, і цариця признається йому: вона віддасть своє життя, щоб врятувати дорогого для неї чоловіка. Альцеста прощається з дітьми. Адмет приголомшений, він не спроможний прийняти таку жертву. Але вирок богів уже оголошений, Альцеста повинна померти. Тоді цар вирішує піти разом з нею у світ тіней, похмуре підземне царство Аїда.
Дія ІІІ
Народ збирається на головній площі Фера. Боги невблаганні. Люди оплакують трагічну долю Адмета і його вірної дружини, Альцести.
Біля входу в Підземне царство завмерла зі страху Альцеста. Адмет пробує відрадити її, але вона жертвує собою для любові. Як же жорстоко з боку безсмертних богів позбавляти її життя у розквіті краси і молодості! Десь поруч дзюрчить струмок у царстві Аїда, закликає її увійти. Пора! Але тут раптово лунає хор тіней з похмурого Аїду: «Почекай ще трохи. Не поспішай. Дочекайся ночі!». З'являється Адмет. Він готовий піти за коханою Альцестою навіть у скорботне Царство мертвих. Але з мороку виступає бог смерті Танат. Він оголошує, що присуд богів лягає тільки на Альцесту і забирає її з собою. Адметові ж подароване життя, він повинен поважати волю безсмертних і повернутися. Альцеста прощається з чоловіком і йде в Підземелля.
В міських воротах з'являється великий герой Греції, Геракл, близький друг Адмета. Вже давно він обіцяв відвідати Фессалію і погостювати у царя і його прекрасної дружини. Дізнавшись про страшну долю, присуджену богами його друзям, Геракл присягається захистити їх від злої Долі і обіцяє перемогти смерть. Геракл спускається в Аїд. У жорстокій і страшній сутичці з Танатом він перемагає і повертає Альцесту до життя, хоч зараз Альцеста виглядає майже божевільною.
Небеса відкриваються, спускається Аполлон і проголошує, що боги надали Альцесті та Адметові можливість жити як нагороду за їх вірну любов. Він благословляє їх шлюб на довгі роки у світі, у якому, здається, нема смерті. Опера закінчується радісним хором.
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Глюк Крістоф-Віллібальд [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Кун М. А. Легенди і міфи стародавньої Греції. — К., 1967. — С. 456.
- Hayes, Jeremy, «Alceste (ii) ('Alcestis')», in Sadie, Stanley (ed.), The New Grove Dictionary of Opera, Grove (Oxford University Press), New York, 1997, I, pp. 62–70,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alcesta grec Alkhstis ital Alceste ugor Alkesztisz lirichna opera na tri diyi avstrijskogo kompozitora Kristofa Villibalda Glyuka nim Christoph Willibald Ritter von Gluck Libreto italijskoyu movoyu napisav ital Ranieri de Calzabigi za odnojmennoyu tragediyeyu Evripida Vpershe bula postavlena v Burgteatri nim Burgtheater u Vidni 26 grudnya 1767 roku Wq 37 Piznishe Glyuk stvoriv francuzkij variant operi na libreto fr Francois Louis Gand Le Bland Du Roullet prem yera yakoyi vidbulasya u Parizhi 23 kvitnya 1776 Wq 44 Opera Alcesta ital AlcesteKompozitorKristof Villibald Glyuk 1 Avtor libretoRanyeri de Kalcabidzhi 1 Mova libretoitalijska i francuzkaDzherelo syuzhetuAlkestaZhanropera 1 Kilkist dij3 Diya teatr 1 Rik stvorennya1767Persha postanovka26 grudnya 1767 1 Misce pershoyi postanovkiViden i Burgteatr d Informaciya u Vikidanih Alcesta u Vikishovishi P yer Pejron Smert Alkesti 1785 Dvi versiyi operi Alcesta italijska i francuzka duzhe vidriznyayutsya odna vid odnoyi dijovimi osobami scenami tekstami i muzikoyu Parizka versiya vvazhayetsya vazhlivishoyu vid italijskoyi versiyi i yakraz francuzka versiya chasto perekladalasya na nimecku italijsku abo anglijsku movi Ci vistavi uspishno stavilisya yak u XIX tak i XX stolittyah na golovnih opernih scenah svitu Opera trivaye bilshe nizh dvi godini Dijovi osobiFrancuzkij variant 1776 Alcesta Alceste caricya Fessaliyi soprano Admet Admete car Fessaliyi tenor Apollon Apollon bariton Evander Evandre pridvornij Admeta tenor Gerakl Hercule bas Gerold Herald bas Tanat Thanatos bog Smerti bas Verhovnij zhrec Apollona bas Evmelio carskij sin soprano Aspaziya carska dochka soprano Ismena Ismene prisluzhnik Alcesti soprano Orakul Oracolo bas Pribichniki Admeta zherci hramu Apollona narod bogi i demoni pidzemnogo carstva hor Syuzhet operiDiya vidbuvayetsya u Fessaliyi v starodavni arhayichni chasi Diya I Na centralnij ploshi v stolici Fessaliyi misti Fer zbirayetsya natovp Gorodyanam stalo vidomo sho yih dobromu i spravedlivomu pravitelevi carevi Admetovi zhiti zalishilosya duzhe malo Adzhe vin hvorij na nevilikovnu hvorobu Gerold povidomlyaye cyu novinu prisutnim Evander zaklikaye vsih shob molitisya do orakula u hrami Apollona Razom z natovpom u hram Apollona zahodit caricya shob tam zhertvami i molitvami shiliti bogiv do miloserdya U hrami kuryatsya pahoshi skladayut zhertvi Apollonovi Alcesta shilila kolina pered vivtarem i razom z verhovnim zhercem blagaye boga z zolotimi kucheryami dopomogti yij Apollon pochuv blagannya Alcesti vivtar jogo zasvichuyetsya i orakul uhvalyuye virok Zhittya Admetovi bude zberezheno yaksho hto nebud iz smertnih dobrovilno pogoditsya zijti zamist nogo v carstvo mertvih Ce viklikaye velikij perelyak i narod movchit Marno spodivayetsya Alcesta sho znajdetsya smilivec gotovij viddati svoye zhittya za carya Todi vona virishuye Zhittya bez kohanogo obrazhaye same zhittya Vona gotova pomerti shob vryatuvati cholovika Tvoya zhertva prijnyata bogami progoloshuye verhovnij zhrec Diya II U gustomu lisi bogiv pekla Ismena rozpituye Alcestu chomu vona hoche pokinuti cholovika ta ditej i Alcesta rozpovidaye jomu pro svoyi namiri U palaci Admeta pishno svyatkuyut jogo oduzhannya Car dyakuye pridvornomu likarevi Prote jogo nablizhenij Evander poperedzhaye jogo zgidno z voleyu bogiv zhiti vin bude lishe v tomu vipadku yaksho za nogo pomre htos inshij Admet oduzhuye na radist usiyeyi Fessaliyi otzhe htos pozhertvuvav soboyu zaradi korolya U zalu v glibokij skorboti vhodit Alcesta Yij vazhko rozluchatisya z ulyublenimi ditmi ale vona povinna vikonati svij obov yazok Admet vipituye u neyi yaka prichina yiyi pechali i caricya priznayetsya jomu vona viddast svoye zhittya shob vryatuvati dorogogo dlya neyi cholovika Alcesta proshayetsya z ditmi Admet prigolomshenij vin ne spromozhnij prijnyati taku zhertvu Ale virok bogiv uzhe ogoloshenij Alcesta povinna pomerti Todi car virishuye piti razom z neyu u svit tinej pohmure pidzemne carstvo Ayida Diya III Narod zbirayetsya na golovnij ploshi Fera Bogi nevblaganni Lyudi oplakuyut tragichnu dolyu Admeta i jogo virnoyi druzhini Alcesti Bilya vhodu v Pidzemne carstvo zavmerla zi strahu Alcesta Admet probuye vidraditi yiyi ale vona zhertvuye soboyu dlya lyubovi Yak zhe zhorstoko z boku bezsmertnih bogiv pozbavlyati yiyi zhittya u rozkviti krasi i molodosti Des poruch dzyurchit strumok u carstvi Ayida zaklikaye yiyi uvijti Pora Ale tut raptovo lunaye hor tinej z pohmurogo Ayidu Pochekaj she trohi Ne pospishaj Dochekajsya nochi Z yavlyayetsya Admet Vin gotovij piti za kohanoyu Alcestoyu navit u skorbotne Carstvo mertvih Ale z moroku vistupaye bog smerti Tanat Vin ogoloshuye sho prisud bogiv lyagaye tilki na Alcestu i zabiraye yiyi z soboyu Admetovi zh podarovane zhittya vin povinen povazhati volyu bezsmertnih i povernutisya Alcesta proshayetsya z cholovikom i jde v Pidzemellya V miskih vorotah z yavlyayetsya velikij geroj Greciyi Gerakl blizkij drug Admeta Vzhe davno vin obicyav vidvidati Fessaliyu i pogostyuvati u carya i jogo prekrasnoyi druzhini Diznavshis pro strashnu dolyu prisudzhenu bogami jogo druzyam Gerakl prisyagayetsya zahistiti yih vid zloyi Doli i obicyaye peremogti smert Gerakl spuskayetsya v Ayid U zhorstokij i strashnij sutichci z Tanatom vin peremagaye i povertaye Alcestu do zhittya hoch zaraz Alcesta viglyadaye majzhe bozhevilnoyu Nebesa vidkrivayutsya spuskayetsya Apollon i progoloshuye sho bogi nadali Alcesti ta Admetovi mozhlivist zhiti yak nagorodu za yih virnu lyubov Vin blagoslovlyaye yih shlyub na dovgi roki u sviti u yakomu zdayetsya nema smerti Opera zakinchuyetsya radisnim horom PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Glyuk Kristof Villibald 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaKun M A Legendi i mifi starodavnoyi Greciyi K 1967 S 456 Hayes Jeremy Alceste ii Alcestis in Sadie Stanley ed The New Grove Dictionary of Opera Grove Oxford University Press New York 1997 I pp 62 70 ISBN 978 0 19 522186 2