Алеха ндро Агре сті ісп Alejandro Agresti нар 2 червня 1961 Буенос Айрес аргентинський кінорежисер сценарист і продюсер

Алеха́ндро Агре́сті (ісп. Alejandro Agresti, нар. 2 червня 1961, Буенос-Айрес) — аргентинський кінорежисер, сценарист і продюсер. Відомий кінорежисер у своїй країні, він також зняв «Будинок біля озера» з голлівудськими акторами Сандрою Баллок і Кіану Рівзом у 2006 році.

Алехандро Агресті

Народився	2 червня 1961(1961-06-02) (63 роки) Буенос-Айрес, Аргентина
Країна	Аргентина
Діяльність	кінопродюсер, кінорежисер, сценарист, письменник, унаочнювач, режисер
Знання мов	англійська і іспанська
Нагороди	^d (2002) ^d (1988)
IMDb	ID 0002159
Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

Агресті народився 1961 року і дебютував як режисер ще підлітком у короткометражному фільмі «Зоолог і цементник» 1978 року, який він знімав у вихідні, працюючи режисером на телебаченні в Буенос-Айресі. Прагнучи розширити свої горизонти, він емігрував до Нідерландів, де представив фільм ^[es]» на Міжнародному кінофестивалі в Роттердамі у 1986 році.

Оселившись у Нідерландах, він продовжив свою стрімку кар'єру в таких проектах як ^[en]», який отримав Спеціальний приз журі на Нідерландському кінофестивалі 1988 року та нагороду «Найкращий новий режисер» на Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні, а також «Таємне весілля», яке здобуло «Золоте теля» за найкращий фільм на Нідерландському кінофестивалі, серед інших міжнародних нагород.

Агресті став відомий поза межами Аргентини завдяки своєму повнометражному фільму ^[en]» — історії хлопчика, який мріє стати астронавтом і водночас намагається покращити заплутаний світ довкола себе. Цей міжнародно визнаний фільм приніс Агресті «Срібного кондора» (ісп. Cóndor de Plata) від Аргентинської асоціації кінокритиків за найкращу режисуру та найкращий оригінальний сценарій, приз за найкращий фільм та спеціальний приз журі на кінофестивалі в Мар-дель-Платі, «Золоте теля» за найкращу режисуру на Нідерландському кінофестивалі та приз глядацьких симпатій на ^[en].

Серед інших фільмів Агресті — ^[es]», ^[en]», ^[en]» та ^[en]». «Вітер, що несе з собою» розповідає історію буенос-айресського таксиста, який вирушає в віддалене село, де єдиним контактом із зовнішнім світом є кіно. Фільм здобув ^[en]» на кінофестивалі в Сан-Себастьяні, «Срібного Г'юго» на Чиказькому міжнародному кінофестивалі, дві нагороди на ^[en] та «Золотий тюльпан» на Стамбульському міжнародному кінофестивалі.

Агресті також отримав кілька нагород за свій погляд на урбаністичну композицію рідного Буенос-Айреса у фільмі «Буенос-Айрес навпаки», зокрема за найкращий сценарій і найкращий монтаж від Аргентинської асоціації кінокритиків, спеціальний приз журі Гаванського кінофестивалю та три нагороди Аргентинського міжнародного кінофестивалю в Мар-дель-Платі.

Прем'єра фільму «Менш поганий світ» відбулася на Венеційському кінофестивалі 2004 року і була відзначена призом «Нагорода міста Рима» за найкращий фільм.

Серед інших популярних фільмів Агресті — ^[en]» («La cruz»), історія про кінокритика, чия втрата роботи призводить до сімейної кризи; популярна комедія ^[en]», історія про підлітка, який несподівано виграє вечір із відомою порнозіркою в телевізійному конкурсі; «Міське життя» («City Life»), «Люба» («Luba»), «Історії Фіґаро» («Figaro Stories»), «Усі хочуть допомогти Ернесту» («Everybody Wants to Help Ernest»), «Одинокі перегони» («Lonely Race»), «Сучасні злочини» («Modern Crime») і ^[en]», що завоювали більш як двадцять міжнародних кінонагород.

У 2006 році на екрани вийшов його фільм «Будинок біля озера», який мав успіх у прокаті, забезпечивши Агресті всесвітнє визнання.

Після перерви у сім років він зняв свій повнометражну комедію ^[es]» (2013), створену спільно Аргентиною та США. У фільмі знявся Джон Кьюсак, який написав сценарій разом з Агресті. Пол Хіпп знявся в головній ролі, а Аль Пачіно знявся в епізодичній ролі. «Ми не тварини» було показано лише на кількох спеціальних допрем'єрних показах в Аргентині та США. За словами Агресті, суперечка між продюсером фільму та Джоном К'юсаком (а також адвокатом К'юсака) залишила фільм у підвішеному стані, і досі неясно, коли вийде кінотеатральна версія. 2017 року фільм вийшов на Netflix.

У 2016 році він випустив «Популярну механіку» (ісп. Mecánica popular), аргентинську комедійну драму, яку він написав і зняв, з ^[en] у головній ролі.

Фільмографія

Режисер

2016 — Популярна механіка / Mecánica popular
2013 — ^[es] / No somos animales (оригінальна назва: Dictablanda)
2006 — Будинок біля озера / The Lake House
2004 — ^[en] / Un mundo menos peor
2002 — ^[en] / Valentín
2000 — ^[en] / Una noche con Sabrina Love
1998 — ^[es] / El viento se llevó lo qué
1997 — ^[en] / La cruz
1997 — День назавжди / Un día para siempre
1996 — ^[en] / Buenos Aires Vice Versa
1994 — ^[en] / El Acto en cuestión
1994 — Hexagon (сегмент Tegenbeweging, музика написана Тео Вербеєм)
1992 — Сучасні злочини / Modern Crimes
1992 — Самотня гонка / A Lonely Race
1991 — Кожен хоче допомогти Ернесту / Everybody Wants to Help Ernest
1991 — Історії Фігаро / Figaro Stories
1990 — Люба / Luba
1990 — Міське життя / City Life
1989 — ^[en] / Boda secreta
1987 — ^[en] / El Amor es una mujer gorda
1986 — ^[es] / El hombre que ganó la razón
1984 — Нейтронний вибух у Бурсако / La neutrónica explotó en Burzaco
1981 — Види Реколети / Los espectros de la recoleta
1981 — Ти знаєш моє ім'я / Tú sabes mi nombre
1980 — Павук / La araña
1979 — Одна / Sola
1978 — Зоопарк і кладовище / El zoológico y el cementerio

Посилання

Алехандро Агресті на сайті IMDb (англ.)

Примітки

Alejandro Agresti: «The Argentine man polishes himself with his culture» — An interview by Rolando Gallego [ 2017-04-20 у Wayback Machine.] 2015-11-04, Escribiendo Cine (ісп.)

[1] Alejandro Agresti: «The Argentine man polishes himself with his culture» — An interview by Rolando Gallego [ 2017-04-20 у Wayback Machine.] 2015-11-04, Escribiendo Cine (ісп.)