Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Олександрович Найдьонов (справжнє прізвище Алексєєв) (* 14 (26) вересня 1868, Казань, — 5 грудня 1922, Ялта) — російський драматург.
| Сергій Олександрович Найдьонов | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Найдёнов і Рогожин |
| Народився | 14 (26) вересня 1868, 1868[3] або 26 вересня 1868[2] Казань, d, Казанська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 5 грудня 1922[1][2] або 1922[3] Ялта, Кримська АРСР, РСФРР, СРСР[1] |
| Поховання | Полікурівський меморіал |
| Країна |  Російська імперія РСФРР |
| Діяльність | драматург |
| Знання мов | російська |
| |
Біографія
Народився в купецькій сім'ї. В 1889 році закінчив московське музично-драматичне училище філармонічного товариства. Декілька років грав на провінційній сцені, в 1893—1900 роках був страховим агентом, артільником.
Перша і найкраща п'єса Найдьонова — «Діти Ванюшина» (1901, постановка петербурзького Театру літературно-художнього товариства, московського Театру Корша). У 1902 році зблизився з Максимом Горьким і почав друкуватися у видавництві «Знання».
У 1909 році захворів на туберкульоз і поселився в Криму. Його творчість йде на спад.
Помер 5 грудня 1922, похований на Полікурівському меморіалі в Ялті.
Твори
Найдьонов автор п'єс: «Номер тринадцятий» (1903), «Блудний син» (1903), «Авдотіна життя» (1904, постановка Театру В. Ф. Комісаржевської), «Стіни» (1907), «Роман тітки Ганни» (1912), «Робітниця» (1915) і ін. У основі реалістичної творчості Найдьонова — викриття пороків капіталістичного суспільства, душевної роз'єднаності людей.
Після Жовтневого перевороту 1917 року Найдьонов опублікував п'єсу-хроніку «Москва» (1921), присвячену революції 1905—1907, і історико-революційну драму «Непогасне світло» (1922).
Примітки
- Найдёнов Сергей Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 602–604. —
- Czech National Authority Database
- на надгробку стоїть дата смерті 22 листопада
Література
- Боровский В. В., Раскол в «темном царстве», в его кн.: Литературно-критические статьи, М., 1956;(рос.)
- «Дети Ванюшина» на сцене, М., 1940;(рос.)
- История русской литературы конца XIX — нач. XX века. Библиографический указатель, М. — Л., 1963;(рос.)
- Велика радянська енциклопедія(рос.)
Посилання
- az.lib.ru(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Sergij Aleksyeyev U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Najdonov Ne plutati z Aleksyeyevim Sergiyem Oleksandrovichem hudozhnikom Sergij Oleksandrovich Najdonov spravzhnye prizvishe Aleksyeyev 14 26 veresnya 1868 18680926 Kazan 5 grudnya 1922 Yalta rosijskij dramaturg Sergij Oleksandrovich NajdonovPsevdoNajdyonov i RogozhinNarodivsya14 26 veresnya 1868 1868 3 abo 26 veresnya 1868 1868 09 26 2 Kazan d Kazanska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer5 grudnya 1922 1922 12 05 1 2 abo 1922 3 Yalta Krimska ARSR RSFRR SRSR 1 PohovannyaPolikurivskij memorialKrayina Rosijska imperiya RSFRRDiyalnistdramaturgZnannya movrosijska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v kupeckij sim yi V 1889 roci zakinchiv moskovske muzichno dramatichne uchilishe filarmonichnogo tovaristva Dekilka rokiv grav na provincijnij sceni v 1893 1900 rokah buv strahovim agentom artilnikom Persha i najkrasha p yesa Najdonova Diti Vanyushina 1901 postanovka peterburzkogo Teatru literaturno hudozhnogo tovaristva moskovskogo Teatru Korsha U 1902 roci zblizivsya z Maksimom Gorkim i pochav drukuvatisya u vidavnictvi Znannya Nadgrobok Sergiya Najdonova U 1909 roci zahvoriv na tuberkuloz i poselivsya v Krimu Jogo tvorchist jde na spad Pomer 5 grudnya 1922 pohovanij na Polikurivskomu memoriali v Yalti TvoriNajdonov avtor p yes Nomer trinadcyatij 1903 Bludnij sin 1903 Avdotina zhittya 1904 postanovka Teatru V F Komisarzhevskoyi Stini 1907 Roman titki Ganni 1912 Robitnicya 1915 i in U osnovi realistichnoyi tvorchosti Najdonova vikrittya porokiv kapitalistichnogo suspilstva dushevnoyi roz yednanosti lyudej Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Najdonov opublikuvav p yesu hroniku Moskva 1921 prisvyachenu revolyuciyi 1905 1907 i istoriko revolyucijnu dramu Nepogasne svitlo 1922 PrimitkiNajdyonov Sergej Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 602 604 ISBN 5 94848 262 6 d Track Q124467367d Track Q124518167d Track Q4421639 Czech National Authority Database d Track Q13550863 na nadgrobku stoyit data smerti 22 listopadaLiteraturaBorovskij V V Raskol v temnom carstve v ego kn Literaturno kriticheskie stati M 1956 ros Deti Vanyushina na scene M 1940 ros Istoriya russkoj literatury konca XIX nach XX veka Bibliograficheskij ukazatel M L 1963 ros Velika radyanska enciklopediya ros Posilannyaaz lib ru ros