Алексяну Георге (нар. 1897; Панчу — 1 червня 1946 Жилава) — румунський політичний діяч, професор права Бухарестського університету, призначений урядом Йона Антонеску цивільним губернатором Трансністрії.
Алексяну Георге | |
---|---|
рум. Gheorghe Alexianu | |
Народився | 1 січня 1897 Стреоане, d, Румунське королівство |
Помер | 1 червня 1946 (49 років) Жилава, d, Румунське королівство ·вогнепальне поранення |
Країна | Румунія |
Діяльність | політик, адвокат |
Alma mater | Бухарестський університет |
Знання мов | румунська |
Партія | d (1940), d (вересень 1940) і незалежний політик |
|
Життєпис
У 1915 році вступив до Бухарестського університету, проте в 1916 році, після вступу Румунії у Першу світову війну, пішов добровольцем в армію.
Після демобілізації продовжив навчання, по завершенні якого викладав історію та філософію у ліцеї в Римніку-Вилча. У 1925 році, після закінчення курсу докторату в Бухарестському університеті, став доктором права. У 1927 — 1938 роках — професор публічного права в Чернівецькому університеті.
У 1938 році призначений королівським резидентом у цинуті Сучава, з резиденцією у місті Чернівцях, а з 1 лютого 1939 року переведений на таку ж посаду у столичному цинуті Бучедж.
19 серпня 1941 року прем'єр-міністр Румунії маршал Іон Антонеску декретом №110 створив провінцію «Трансністрія» та затвердив «Інструкції з управління провінцією Трансністрія», а також призначив Алексяну губернатором провінції. При цьому маршал дав настанову Алексяну — діяти на загарбаних землях так, ніби влада Румунії встановлена тут на два мільйони років.
Після повалення режиму Антонеску був заарештований та відданий під суд, за вироком якого був страчений 1 червня 1946 року, разом з колишнім диктатором.
Політичні погляди
Провадив жорстку окупаційну політику, спрямовану на пограбування міст і сіл, а також майна населення. Алексяну — організатор масового геноциду євреїв (усього замордовано понад 278 тисяч осіб), депортації українського населення (56 тисяч осіб) до Румунії та Німеччини. Активно провадив політику румунізації захоплених українських земель, видав накази про заборону вжитку української мови, виконання українських пісень тощо, виступив організатором «наукового інституту Трансністрії», який мав стати оплотом румунізації захоплених територій[].
Див. також
Література
- Шевченко М. Ю. Алексяну Георге // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 66. — .
- Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. 1941—1944 рр. К., 1951.
Примітки
- Instrucţiunile pentru administrarea Provinciei Transnistria // ANIC. Fond Preşedinţa Consiliuilui de miniştri-Cabinet militar, dosar nr. 597/1941, f. 3 ЦНІА. Фонд Президії Ради міністрів-воєнний кабінет, с. №597/1941, арк.3
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
- Молдавская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945. – Т. 1. – С. 98.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksyanu George nar 1897 1897 Panchu 1 chervnya 1946 Zhilava rumunskij politichnij diyach profesor prava Buharestskogo universitetu priznachenij uryadom Jona Antonesku civilnim gubernatorom Transnistriyi Aleksyanu Georgerum Gheorghe AlexianuNarodivsya1 sichnya 1897 1897 01 01 Streoane d Rumunske korolivstvoPomer1 chervnya 1946 1946 06 01 49 rokiv Zhilava d Rumunske korolivstvo vognepalne poranennyaKrayina RumuniyaDiyalnistpolitik advokatAlma materBuharestskij universitetZnannya movrumunskaPartiyad 1940 d veresen 1940 i nezalezhnij politik Mediafajli u VikishovishiZhittyepisU 1915 roci vstupiv do Buharestskogo universitetu prote v 1916 roci pislya vstupu Rumuniyi u Pershu svitovu vijnu pishov dobrovolcem v armiyu Pislya demobilizaciyi prodovzhiv navchannya po zavershenni yakogo vikladav istoriyu ta filosofiyu u liceyi v Rimniku Vilcha U 1925 roci pislya zakinchennya kursu doktoratu v Buharestskomu universiteti stav doktorom prava U 1927 1938 rokah profesor publichnogo prava v Cherniveckomu universiteti U 1938 roci priznachenij korolivskim rezidentom u cinuti Suchava z rezidenciyeyu u misti Chernivcyah a z 1 lyutogo 1939 roku perevedenij na taku zh posadu u stolichnomu cinuti Buchedzh 19 serpnya 1941 roku prem yer ministr Rumuniyi marshal Ion Antonesku dekretom 110 stvoriv provinciyu Transnistriya ta zatverdiv Instrukciyi z upravlinnya provinciyeyu Transnistriya a takozh priznachiv Aleksyanu gubernatorom provinciyi Pri comu marshal dav nastanovu Aleksyanu diyati na zagarbanih zemlyah tak nibi vlada Rumuniyi vstanovlena tut na dva miljoni rokiv Pislya povalennya rezhimu Antonesku buv zaareshtovanij ta viddanij pid sud za virokom yakogo buv strachenij 1 chervnya 1946 roku razom z kolishnim diktatorom Politichni poglyadiProvadiv zhorstku okupacijnu politiku spryamovanu na pograbuvannya mist i sil a takozh majna naselennya Aleksyanu organizator masovogo genocidu yevreyiv usogo zamordovano ponad 278 tisyach osib deportaciyi ukrayinskogo naselennya 56 tisyach osib do Rumuniyi ta Nimechchini Aktivno provadiv politiku rumunizaciyi zahoplenih ukrayinskih zemel vidav nakazi pro zaboronu vzhitku ukrayinskoyi movi vikonannya ukrayinskih pisen tosho vistupiv organizatorom naukovogo institutu Transnistriyi yakij mav stati oplotom rumunizaciyi zahoplenih teritorij dzherelo Div takozhTransnistriyaLiteraturaShevchenko M Yu Aleksyanu George Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 66 ISBN 966 00 0734 5 Nimecko fashistskij okupacijnij rezhim na Ukrayini 1941 1944 rr K 1951 PrimitkiInstrucţiunile pentru administrarea Provinciei Transnistria ANIC Fond Presedinţa Consiliuilui de ministri Cabinet militar dosar nr 597 1941 f 3 CNIA Fond Prezidiyi Radi ministriv voyennij kabinet s 597 1941 ark 3 Arhiv originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 3 veresnya 2016 Moldavskaya SSR v Velikoj Otechestvennoj vojne Sovetskogo Soyuza 1941 1945 T 1 S 98 ros