Алексопольський повіт

Алексопольський повіт (рос. Алексопольский уезд) — адміністративна територіальна одиниця Російської імперії у 1783–1796 роках. Центр — повітове містечко Алексополь (нині — селище міського типу Нехвороща).

Карта Катеринославського намісництва, 1792 року, з поділом на повіти

Історія

У 1783 року містечко Нехвороща Полтавського полку стала повітовим центром новоствореного Катеринославського намісництва Новоросійської губернії (губернське місто — Кременчук) та одержала статус міста і з того часу стала називатись Алексополем, на честь російського шеф-генерал-майора .

До Алексопольського повіту входили крім самого міста Алексополь, містечка Старі Санжари, Нові Санжари, Китайгород, Маячка, Царичанка, Кишеньки (усього сім), 31 село та 224 присілка (села, які не мали церков), разом — 269 поселень. Він посідав друге місце по кількості поселень серед 15 повітів намісництва після Полтавського повіту.

Тоді ж Алексополь (Нехвороща) мав населення 2675 душ — 1390 чоловічої статі та 1285 жіночої, було 450 приватних дерев'яних будинків та 4 дерев'яних казенних, 3 церкви. У 1796 р. центр повіту перенесено до Царичанки, яку названо Алексополем ІІ.

Джерела

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)