Александро́вич Тимофій Васильович чернече ім'я Тихін (*1714, Омбиш — †21 жовтня 1746, Київ) — український просвітитель, викладач, поет, префект Києво-Могилянської академії. Автор низки підручників з піїтики та риторики. Один із найближчих соратників митрополита Київського Рафаїла Заборовського.
Александрович Тимофій Васильович | |
---|---|
Народився | 1714 Омбиш, Борзнянський район, Україна |
Помер | 21 жовтня 1746 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Alma mater | Києво-Могилянська академія |
Заклад | Києво-Могилянська академія |
Біографія
Народився в 1714 році в селі Омбиш Ніжинської 1-ї сотні Ніжинського полку, тепер Борзнянського району Чернігівської області. Походить із сім'ї священика.
Освіта
Навчався в Києво-Могилянській академії до 1743 року. Проти його прізвища в академічних списках зазначено: «доброизряден», «преизряден». У 1733 році разом з , , та іншими студентами-філософами виступив на захист однокурсника Пантелеймона Чарнецького, який без достатніх підстав був покараний за непокору префектом . Учасників «философическаго возмущения» було покарано різками.
У 1741 році, навчаючись на богословському курсі, Александрович разом з такими відомими згодом діячами як , , та іншими студентами, у зв'язку з убивством студента Києво-Могилянської академії подали «доношеніе» ректору С. Кулябці про свою непричетність до злочину і звернули увагу адміністрації академії на «вредительную» тяганину слідства в Київському магістраті, що заважало навчанню. У виданому йому атестаті за підписом ректора С. Кулябки Тимофій Васильович значився як студент, що «реторическое, философское и богословское учение совершал с прилежанием довольным», «нравы имел честные, беспорочные, учением преуспевал так, что реторику и другие учения может совершенно, с похвалою своею и пользою слышащих преподавать и сам».
Діяльність
Навчаючись у Києво-Могилянської академії, Александрович займався приватним викладанням. У 1737 році на основі праці професора Сильвестра Кулябки склав підручник з риторики під назвою «Summulae praeceptionum rhetoricarum ex labore dignissimi patris Sylvestri Kulabka aurei benedicendi magistri, cum optimo atque insigni discipulorum commodo in hac arte celeberrime consumpto collectae atque in aula per illustris domini Michaelis Turkowski scribae equitalis generalis generoso domino Basilio Kulabka per praeceptorum Timotheum Alexandrowicz traditae ac explicatae anno 1737 Idibus Martii» («Невелика сума риторичних настанов із праці найдостойнішого отця Сильвестра Кулябки, учителя золотого красномовства, разом з найкращою і видатною зручністю для учнів у цьому славному мистецтві, щонайповніше зібрана і в домі ясного пана Михайла Турковського, доброзичливого писаря генерального, шляхетному пану Василю Кулябці наставником Тимофієм Александровичем викладена і витлумачена року 1737 на березневі Іди»). Використовував його для навчання Василя Кулябки.
Після закінчення академії в 1743 році «в келії екклесіарха» Києво-Печерської Лаври прийняв чернечий постриг. Як один з найкращих випускників, залишений у Києво-Могилянській академії викладачем. Одночасно був проповідником Лаври.
Готуючись до викладання піїтики у 1743—1744 навчальному році (замість ), склав курс «Praecepta de arte poetica ad usum Roxolanae juventutis in alma orthodoxa ac celeberrima Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana Academia tradita et explicata anno 1743 ad nobiles poeseos auditores reverendis pâtre T. Alexandrowicz» («Настанови з поетичного мистецтва для вжитку української молоді, викладені і витлумачені у православній і преславній для шляхетних слухачів поетики преосвященним отцем Т. Александровичем року 1743»). В курсі, що зберігся, є примітка про дату смерті автора.
У «Настановах…» Александрович навів чимало прикладів із власних творів латинською, російською, польською та книжною українською мовами, зокрема байку про Цвіркуна та Мурашку. Тоді ж склав звід синтаксичних, поетичних та риторичних настанов з практичними вправами: «Codex totius anni laboris syntacticis, poeticis et ad finem rheto[ricis] negotiis refretus atque in celeberrima academia Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana per professorem hierodiaconum Tychonem Alexandrowycz traditus et explicatus anno 1743 Septembris prima inchoatus per rev- erendissimum patrem Tychoni Alexandrowycz» («Книга для усього року навчання, синтаксичними, поетичними і врешті риторичними прикладами наповнена, і у преславній Києво-Могило-Заборовській академії професором ієромонахом Тихоном Александровичем викладена і витлумачена, почата преосвященнішим отцем Тихоном Александровичем першого вересня 1743 року»).
Курси прикрашені акварельними зображеннями. У поетичних курсах, де викладається теорія поезії й українське силабічне віршування, Александрович вмістив приклади для віршування з сатир Кантемира, оригінальні вірші українською, латинською та польською мовами, а також кілька акровіршів, присвячених московській й митрополиту Київському, Галицькому і всієї Малої Росії Рафаїлу Заборовському.
Останні роки життя
У 1744—1746 роках викладав риторику за власними підручниками: «Praecepta oratoria ex antiquis atque recentioribus pacto praeceptorum delectu tyronibus eloquentiae ab 1-mis fundamentis sensim ad difficiliora et summa iusto ordine manuducendis et prudenter instituendis. Accommodata in usumque Roxolanorum oratorum in alma orthodoxa ac celeberrima academia Kijovo-Mohylo-Zaborovsciana tradita et explicata anno 1744» («Ораторські настанови з античних, а також сучасних наставників, вибрані згідно з керівництвами і починаннями від перших основ до більш складних і найвищих. Розумно пристосовані для учнів красномовства і до вжитку українським ораторам у православній і преславній Киево-Могило-Заборовській академії, викладені і витлумачені 1744 року») та «Congeries praeceptorum rhetorico'rum cum vari-is praxibus ad comparandam bene dicendi artem instituta atque in usum orthodoxae Roxolanae iuventuti in academia Kijovo-Mohylo-Zaborovs-ciana per biennalem eloquentiae professorem patrem Tychonem Alexandrowicz proposita et explicata. Ex anno 1745 in annum 1746 calend. octobr.» («Збірка риторичних настанов з різними практичними заняттями, для набуття мистецтва красномовства призначена, а також до вжитку православному українському юнацтву у Києво-Могило-Заборовській академії дворічним професором риторики отцем Тихоном Александровичем запропонована і витлумачена. Із 1745 року на 1746 рік, на жовтневі календи»). В 1745 році відмовився від пропозиції викладати філософію, вважаючи себе, ієромонаха, «недовольным к преподаванию философии, как к делу, требующему многих трудов и долговременного приготовления», однак був призначений префектом Києво-Могилянської академії. Того ж року Синод викликав його для викладання в , проте митрополит Рафаїл Заборовський не відпустив його як дуже необхідного для Києва викладача.
У вересні 1746 року мав намір продовжити викладання, але захворів. Помер 21 жовтня 1746 року. Похований на кладовищі Київського Братського монастиря біля дзвіниці.
Посилання
Джерела
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. — Енциклопедичне вид. — Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. — С. 30-31. — .
- Аскоченский В. И, Киев с… Академиею, ч, 2. К., 1856;
- Филарет (Гумилевский). Обзор… литературы,… кн, 2 [№ 33]. СПб., 1884
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aleksandrovich Aleksandro vich Timofij Vasilovich cherneche im ya Tihin 1714 Ombish 21 zhovtnya 1746 Kiyiv ukrayinskij prosvititel vikladach poet prefekt Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Avtor nizki pidruchnikiv z piyitiki ta ritoriki Odin iz najblizhchih soratnikiv mitropolita Kiyivskogo Rafayila Zaborovskogo Aleksandrovich Timofij VasilovichNarodivsya 1714 Ombish Borznyanskij rajon UkrayinaPomer 21 zhovtnya 1746 1746 10 21 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaAlma mater Kiyevo Mogilyanska akademiyaZaklad Kiyevo Mogilyanska akademiyaBiografiyaNarodivsya v 1714 roci v seli Ombish Nizhinskoyi 1 yi sotni Nizhinskogo polku teper Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Pohodit iz sim yi svyashenika Osvita Navchavsya v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi do 1743 roku Proti jogo prizvisha v akademichnih spiskah zaznacheno dobroizryaden preizryaden U 1733 roci razom z ta inshimi studentami filosofami vistupiv na zahist odnokursnika Pantelejmona Charneckogo yakij bez dostatnih pidstav buv pokaranij za nepokoru prefektom Uchasnikiv filosoficheskago vozmusheniya bulo pokarano rizkami U 1741 roci navchayuchis na bogoslovskomu kursi Aleksandrovich razom z takimi vidomimi zgodom diyachami yak ta inshimi studentami u zv yazku z ubivstvom studenta Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi podali donoshenie rektoru S Kulyabci pro svoyu neprichetnist do zlochinu i zvernuli uvagu administraciyi akademiyi na vreditelnuyu tyaganinu slidstva v Kiyivskomu magistrati sho zavazhalo navchannyu U vidanomu jomu atestati za pidpisom rektora S Kulyabki Timofij Vasilovich znachivsya yak student sho retoricheskoe filosofskoe i bogoslovskoe uchenie sovershal s prilezhaniem dovolnym nravy imel chestnye besporochnye ucheniem preuspeval tak chto retoriku i drugie ucheniya mozhet sovershenno s pohvaloyu svoeyu i polzoyu slyshashih prepodavat i sam Diyalnist Navchayuchis u Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Aleksandrovich zajmavsya privatnim vikladannyam U 1737 roci na osnovi praci profesora Silvestra Kulyabki sklav pidruchnik z ritoriki pid nazvoyu Summulae praeceptionum rhetoricarum ex labore dignissimi patris Sylvestri Kulabka aurei benedicendi magistri cum optimo atque insigni discipulorum commodo in hac arte celeberrime consumpto collectae atque in aula per illustris domini Michaelis Turkowski scribae equitalis generalis generoso domino Basilio Kulabka per praeceptorum Timotheum Alexandrowicz traditae ac explicatae anno 1737 Idibus Martii Nevelika suma ritorichnih nastanov iz praci najdostojnishogo otcya Silvestra Kulyabki uchitelya zolotogo krasnomovstva razom z najkrashoyu i vidatnoyu zruchnistyu dlya uchniv u comu slavnomu mistectvi shonajpovnishe zibrana i v domi yasnogo pana Mihajla Turkovskogo dobrozichlivogo pisarya generalnogo shlyahetnomu panu Vasilyu Kulyabci nastavnikom Timofiyem Aleksandrovichem vikladena i vitlumachena roku 1737 na bereznevi Idi Vikoristovuvav jogo dlya navchannya Vasilya Kulyabki Pislya zakinchennya akademiyi v 1743 roci v keliyi ekklesiarha Kiyevo Pecherskoyi Lavri prijnyav chernechij postrig Yak odin z najkrashih vipusknikiv zalishenij u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi vikladachem Odnochasno buv propovidnikom Lavri Gotuyuchis do vikladannya piyitiki u 1743 1744 navchalnomu roci zamist sklav kurs Praecepta de arte poetica ad usum Roxolanae juventutis in alma orthodoxa ac celeberrima Kijovo Mohylo Zaborovsciana Academia tradita et explicata anno 1743 ad nobiles poeseos auditores reverendis patre T Alexandrowicz Nastanovi z poetichnogo mistectva dlya vzhitku ukrayinskoyi molodi vikladeni i vitlumacheni u pravoslavnij i preslavnij dlya shlyahetnih sluhachiv poetiki preosvyashennim otcem T Aleksandrovichem roku 1743 V kursi sho zberigsya ye primitka pro datu smerti avtora U Nastanovah Aleksandrovich naviv chimalo prikladiv iz vlasnih tvoriv latinskoyu rosijskoyu polskoyu ta knizhnoyu ukrayinskoyu movami zokrema bajku pro Cvirkuna ta Murashku Todi zh sklav zvid sintaksichnih poetichnih ta ritorichnih nastanov z praktichnimi vpravami Codex totius anni laboris syntacticis poeticis et ad finem rheto ricis negotiis refretus atque in celeberrima academia Kijovo Mohylo Zaborovsciana per professorem hierodiaconum Tychonem Alexandrowycz traditus et explicatus anno 1743 Septembris prima inchoatus per rev erendissimum patrem Tychoni Alexandrowycz Kniga dlya usogo roku navchannya sintaksichnimi poetichnimi i vreshti ritorichnimi prikladami napovnena i u preslavnij Kiyevo Mogilo Zaborovskij akademiyi profesorom iyeromonahom Tihonom Aleksandrovichem vikladena i vitlumachena pochata preosvyashennishim otcem Tihonom Aleksandrovichem pershogo veresnya 1743 roku Kursi prikrasheni akvarelnimi zobrazhennyami U poetichnih kursah de vikladayetsya teoriya poeziyi j ukrayinske silabichne virshuvannya Aleksandrovich vmistiv prikladi dlya virshuvannya z satir Kantemira originalni virshi ukrayinskoyu latinskoyu ta polskoyu movami a takozh kilka akrovirshiv prisvyachenih moskovskij j mitropolitu Kiyivskomu Galickomu i vsiyeyi Maloyi Rosiyi Rafayilu Zaborovskomu Ostanni roki zhittya U 1744 1746 rokah vikladav ritoriku za vlasnimi pidruchnikami Praecepta oratoria ex antiquis atque recentioribus pacto praeceptorum delectu tyronibus eloquentiae ab 1 mis fundamentis sensim ad difficiliora et summa iusto ordine manuducendis et prudenter instituendis Accommodata in usumque Roxolanorum oratorum in alma orthodoxa ac celeberrima academia Kijovo Mohylo Zaborovsciana tradita et explicata anno 1744 Oratorski nastanovi z antichnih a takozh suchasnih nastavnikiv vibrani zgidno z kerivnictvami i pochinannyami vid pershih osnov do bilsh skladnih i najvishih Rozumno pristosovani dlya uchniv krasnomovstva i do vzhitku ukrayinskim oratoram u pravoslavnij i preslavnij Kievo Mogilo Zaborovskij akademiyi vikladeni i vitlumacheni 1744 roku ta Congeries praeceptorum rhetorico rum cum vari is praxibus ad comparandam bene dicendi artem instituta atque in usum orthodoxae Roxolanae iuventuti in academia Kijovo Mohylo Zaborovs ciana per biennalem eloquentiae professorem patrem Tychonem Alexandrowicz proposita et explicata Ex anno 1745 in annum 1746 calend octobr Zbirka ritorichnih nastanov z riznimi praktichnimi zanyattyami dlya nabuttya mistectva krasnomovstva priznachena a takozh do vzhitku pravoslavnomu ukrayinskomu yunactvu u Kiyevo Mogilo Zaborovskij akademiyi dvorichnim profesorom ritoriki otcem Tihonom Aleksandrovichem zaproponovana i vitlumachena Iz 1745 roku na 1746 rik na zhovtnevi kalendi V 1745 roci vidmovivsya vid propoziciyi vikladati filosofiyu vvazhayuchi sebe iyeromonaha nedovolnym k prepodavaniyu filosofii kak k delu trebuyushemu mnogih trudov i dolgovremennogo prigotovleniya odnak buv priznachenij prefektom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Togo zh roku Sinod viklikav jogo dlya vikladannya v prote mitropolit Rafayil Zaborovskij ne vidpustiv jogo yak duzhe neobhidnogo dlya Kiyeva vikladacha U veresni 1746 roku mav namir prodovzhiti vikladannya ale zahvoriv Pomer 21 zhovtnya 1746 roku Pohovanij na kladovishi Kiyivskogo Bratskogo monastirya bilya dzvinici PosilannyaPortal Biografiyi DzherelaKiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st Enciklopedichne vid Kiyiv Vidavnichij dim KM Akademiya 2001 S 30 31 ISBN 966 518 132 7 Askochenskij V I Kiev s Akademieyu ch 2 K 1856 Filaret Gumilevskij Obzor literatury kn 2 33 SPb 1884