Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Александер Ланґе Х'єлланн (норв. Alexander Lange Kielland; 18 лютого 1849, Ставангер — 6 квітня 1906, Берген) — норвезький письменник і драматург.
| Александер К'єлланн | |
|---|---|
| норв. Alexander Kielland | |
 | |
| Ім'я при народженні | Александер Ланґе К'єлланн |
| Народився | 18 лютого 1849 Ставангер |
| Помер | 6 квітня 1906 (57 років) Берген |
| Громадянство |  Норвегія |
| Діяльність | поезія, драма, сатира |
| Alma mater | Університет Осло і d |
| Знання мов | норвезька[1][2] |
| Членство | d |
| Роки активності | з 1879 |
| Посада | d |
| Батько | d |
| Брати, сестри | Кітті Ланге Х'єлланн, d і d |
| Діти | d і d |
| IMDb | ID 0452474 |
| |
Життєпис
Александер К'єлланн народився 18 лютого 1849 року, Ставангері. Він — правнук моряка і судновласника Габріеля Шанче К'єлланна (Gabriel Schanche Kielland, 1760—1821). Александер виріс в заможній родині промисловців. Його батько, Йєнс Зетліц К'єлланн був консулом. Він бажав, щоби син був не надто прикріплений до грошей і думав про вічне. Тому Александер був направлений на навчання в місцеву церковну школу. Навчався добре, але неохоче. Пізніше в одному з романів він описав враження від шкільної освіти. У вільний час хлопчик любив грати на флейті, малювати та рибалити. Напередодні тринадцятиріччя Александера померла його мати Крістіана Ланге. Через деякий час батько одружився. Мачуха майбутнього письменника виявилася глибоко релігійною людиною, і прийомних дітей виховувала в суворості. У віці сімнадцяти років Александер був заручений з Беатою Рамсланд, дочкою одного з одновірців мачухи. Після закінчення навчання з нареченою він поїхав до Кристіанії, де вивчав право.
У 1871 році Александер отримав юридичну освіту в Осло. У 1889—1890 роках працював журналістом в газеті «Stavanger Avis». У 1891 році був обраний мером рідного Ставангера. Десять років він перебував на цій посаді. 1902 року був призначений губернатором Мере-ог-Ромсдала.
Письменницька кар'єра К'єлланна була незвичною: він рано залишив літературу, перебуваючи на вершині слави. Одна з причин — письменник-реаліст був не готовий до приходу нової романтичної тенденції в норвезьку літературу в кінці XIX століття. Інша причина — Александер хотів зосередитися на політичній кар'єрі. Помер Александер 6 квітня 1906 року в Бергені. Ще з середини 1880-х років він дуже потерпав від задухи, переніс декілька серцевих нападів, набрав зайвої ваги. Це пришвидшило смерть письменника.
Знамениті родичі
Його батько, Йєнс Зетліц К'єлланн був консулом. Серед його родичів було багато особистостей у мистецтві і політиці. Сестра Александера — норвезька художниця-пейзажист Кіті Лан. Дядя — відомий політик Якоб Ланге. Двоюрідний брат Аксель Крістіан Зетліц К'єлланн служив дипломатом. Знаменитий архітектор Джейкоб Крісті К'єлланн був племінником Александера.
Творчість
Літературну діяльність розпочав у 1878 році. У Парижі він познайомився з Бернсом і показав йому рукопис поезій. Бернс прийшов у захват і допоміг своєму новому другу знайти видавця. Цього ж року вийшла перша книга віршів «Дорога додому» (норв. «Paa Hjemvejen»). Через рік — перша збірка коротких оповідань принесла автору заслужену славу. Його перший роман «Гарман та Ворше» побачив світ у 1880 році. К'єлланн входив до так званої «великої норвезької четвірки» як називали великих письменників Генріка Ібсена, Бернса, Бйорнстьєрне Бйорнсона, Юнас Льє.
Його поезії склали кілька збірок, виданих у Копенгагені у 1879, 1880 та 1882 роках. Тлом багатьох творів письменника були суспільні та економічні зміни в країні. Іронія К'єлланна з кожною книгою була все агресивнішою. Але, на думку критиків, К'єлланн-драматург виявився значно слабшим, ніж К'єлланн-письменник. Твори К'єлланна перекладені багатьма мовами.
Романи
- 1880 — «Гарман і Ворше» (норв. «Garman og Worse»);
- 1881 — «Трудівники» (норв. «Arbeidsfolk»);
- 1882 — «Шкіпер Ворше» (норв. «Skipper Worse»);
- 1883 — «Отрута» (норв. «Gift»);
- 1884 — «Фортуна» (норв. «Fortuna»);
- 1886 — «Сніг» (норв. «Sne»);
- 1887 — «Свято Іванового дня» (норв. «Sankt Hans Fest»);
- 1891 — «Якоб» (норв. «Jacob»).
Повісті
- 1881 — «Ельсе» (норв. «Else»).
Новели
- 1879 — «Новели» (норв. «Novelletter»);
- 1880 — «Нові новели» (норв. «Nye Novelletter»);
- 1882 — «Дві новели з Данії» (норв. «To Novelletter fra Danmark»).
Драми, публіцистика
- 1878 — «По дорозі додому» (норв. «Paa Hjemveien»);
- 1880 — «Для Сцени. Три маленькі шматочки» (норв. «For Scenen. Tre Smaastykker»);
- 1886 — «Три параграфа» (норв. «Tre Par»);
- 1887 — «Опікун Бетті» (норв. «Bettys Formynder»);
- 1888 — «Професор» (норв. «Professoren»).
Публіцистика
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Сенюк О. Д. Норвегія. Література // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Биография Александра Хьелланна (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksander Lange H yellann norv Alexander Lange Kielland 18 lyutogo 1849 18490218 Stavanger 6 kvitnya 1906 Bergen norvezkij pismennik i dramaturg Aleksander K yellannnorv Alexander KiellandIm ya pri narodzhenniAleksander Lange K yellannNarodivsya18 lyutogo 1849 1849 02 18 StavangerPomer6 kvitnya 1906 1906 04 06 57 rokiv BergenGromadyanstvoNorvegiyaDiyalnistpoeziya drama satiraAlma materUniversitet Oslo i dZnannya movnorvezka 1 2 ChlenstvodRoki aktivnostiz 1879PosadadBatkodBrati sestriKitti Lange H yellann d i dDitid i dIMDbID 0452474 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAleksander K yellann narodivsya 18 lyutogo 1849 roku Stavangeri Vin pravnuk moryaka i sudnovlasnika Gabrielya Shanche K yellanna Gabriel Schanche Kielland 1760 1821 Aleksander viris v zamozhnij rodini promislovciv Jogo batko Jyens Zetlic K yellann buv konsulom Vin bazhav shobi sin buv ne nadto prikriplenij do groshej i dumav pro vichne Tomu Aleksander buv napravlenij na navchannya v miscevu cerkovnu shkolu Navchavsya dobre ale neohoche Piznishe v odnomu z romaniv vin opisav vrazhennya vid shkilnoyi osviti U vilnij chas hlopchik lyubiv grati na flejti malyuvati ta ribaliti Naperedodni trinadcyatirichchya Aleksandera pomerla jogo mati Kristiana Lange Cherez deyakij chas batko odruzhivsya Machuha majbutnogo pismennika viyavilasya gliboko religijnoyu lyudinoyu i prijomnih ditej vihovuvala v suvorosti U vici simnadcyati rokiv Aleksander buv zaruchenij z Beatoyu Ramsland dochkoyu odnogo z odnovirciv machuhi Pislya zakinchennya navchannya z narechenoyu vin poyihav do Kristianiyi de vivchav pravo U 1871 roci Aleksander otrimav yuridichnu osvitu v Oslo U 1889 1890 rokah pracyuvav zhurnalistom v gazeti Stavanger Avis U 1891 roci buv obranij merom ridnogo Stavangera Desyat rokiv vin perebuvav na cij posadi 1902 roku buv priznachenij gubernatorom Mere og Romsdala Pismennicka kar yera K yellanna bula nezvichnoyu vin rano zalishiv literaturu perebuvayuchi na vershini slavi Odna z prichin pismennik realist buv ne gotovij do prihodu novoyi romantichnoyi tendenciyi v norvezku literaturu v kinci XIX stolittya Insha prichina Aleksander hotiv zosereditisya na politichnij kar yeri Pomer Aleksander 6 kvitnya 1906 roku v Bergeni She z seredini 1880 h rokiv vin duzhe poterpav vid zaduhi perenis dekilka sercevih napadiv nabrav zajvoyi vagi Ce prishvidshilo smert pismennika Znameniti rodichi Jogo batko Jyens Zetlic K yellann buv konsulom Sered jogo rodichiv bulo bagato osobistostej u mistectvi i politici Sestra Aleksandera norvezka hudozhnicya pejzazhist Kiti Lan Dyadya vidomij politik Yakob Lange Dvoyuridnij brat Aksel Kristian Zetlic K yellann sluzhiv diplomatom Znamenitij arhitektor Dzhejkob Kristi K yellann buv pleminnikom Aleksandera TvorchistLiteraturnu diyalnist rozpochav u 1878 roci U Parizhi vin poznajomivsya z Bernsom i pokazav jomu rukopis poezij Berns prijshov u zahvat i dopomig svoyemu novomu drugu znajti vidavcya Cogo zh roku vijshla persha kniga virshiv Doroga dodomu norv Paa Hjemvejen Cherez rik persha zbirka korotkih opovidan prinesla avtoru zasluzhenu slavu Jogo pershij roman Garman ta Vorshe pobachiv svit u 1880 roci K yellann vhodiv do tak zvanoyi velikoyi norvezkoyi chetvirki yak nazivali velikih pismennikiv Genrika Ibsena Bernsa Bjornstyerne Bjornsona Yunas Lye Jogo poeziyi sklali kilka zbirok vidanih u Kopengageni u 1879 1880 ta 1882 rokah Tlom bagatoh tvoriv pismennika buli suspilni ta ekonomichni zmini v krayini Ironiya K yellanna z kozhnoyu knigoyu bula vse agresivnishoyu Ale na dumku kritikiv K yellann dramaturg viyavivsya znachno slabshim nizh K yellann pismennik Tvori K yellanna perekladeni bagatma movami Romani 1880 Garman i Vorshe norv Garman og Worse 1881 Trudivniki norv Arbeidsfolk 1882 Shkiper Vorshe norv Skipper Worse 1883 Otruta norv Gift 1884 Fortuna norv Fortuna 1886 Snig norv Sne 1887 Svyato Ivanovogo dnya norv Sankt Hans Fest 1891 Yakob norv Jacob Povisti 1881 Else norv Else Noveli 1879 Noveli norv Novelletter 1880 Novi noveli norv Nye Novelletter 1882 Dvi noveli z Daniyi norv To Novelletter fra Danmark Drami publicistika 1878 Po dorozi dodomu norv Paa Hjemveien 1880 Dlya Sceni Tri malenki shmatochki norv For Scenen Tre Smaastykker 1886 Tri paragrafa norv Tre Par 1887 Opikun Betti norv Bettys Formynder 1888 Profesor norv Professoren Publicistika 1890 Sprava zahistu norv Forsvarssagen 1891 Lyudi ta tvarini norv Mennesker og Dyr 1905 Dovkola Napoleona norv Omkring Napoleon PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Senyuk O D Norvegiya Literatura Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaBiografiya Aleksandra Hellanna ros