Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Александр Беліч серб Александр Белић вимовляється як aleksǎːndar běːlitɕ 15 серпня 1876 26 лютого 1960 сербський наукове

Александр Белич

Александр Белич

Александр Беліч (серб. Александр Белић, вимовляється як [aleksǎːndar běːlitɕ]; 15 серпня 1876 — 26 лютого 1960) — сербський науковець і мовознавець та лінгвіст.

Александр Беліч
серб. Александр Белић
image
Народився15 серпня 1876(1876-08-15)
Белград, Князівство Сербія
Помер26 лютого 1960(1960-02-26) (83 роки)
Белград, Югославія
ПохованняНовий цвинтар
Країнаimage Югославія
Національністьсерб
Діяльністьфілолог, викладач університету
Alma materМДУ
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Лейпцизький університет
Белградський університет
d
Галузьлінгвістика, письменник
ЗакладБелградський університет
Посадаd
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
Науковий керівникФортунатов Пилип Федорович
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв (3 (16) лютого 1906)
Академія наук СРСР
Петербурзька академія наук
Сербська академія наук і мистецтв (26 лютого 1960)
Словенська академія наук та мистецтв
Польська академія наук
Брати, сестриd
image Александр Белич у Вікісховищі

Біографія

Беліч народився в Белграді. Після вивчення слов'янських мов у Белграді, Одесі та Москві він отримав ступінь доктора філософії в Лейпцизькому університеті у 1900 році. Під час своєї академічної кар'єри він працював у Белградському університеті та Белградській вищій школі. Він був членом і довголітнім президентом Сербської академії наук. Його членство тривало між 1937 і 1960 роками з перервою в 1941—1944 роках під час окупації Сербії країнами Осі, коли його діяльність в академії була вимушено призупинена.

Беліча загалом вважають провідним сербським лінгвістом першої половини двадцятого століття. Його дослідження стосувалися порівняльної славістики, загального мовознавства, сербохорватської діалектології та синтаксису. Він написав Pravopis srpskohrvatskog književnog jezika (Стандартний сербсько-хорватський нормативний посібник, 1923), який базувався на строго фонологічному принципі правопису. Він багато писав про чакавське наріччя та кайкавський діалект і зробив значний внесок у слов'янську акцентологію, відкривши слов'янський неакцентований наголос у чакавській мові. Беліч запровадив тристоронній поділ кайкавської мови на основі рефлексів праслов'янських *tj і *dj, який вперше був опублікований у «Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka» Станоєвича (Сербсько-хорватсько-словенська національна енциклопедія, 1927), хоча пізніше це було спростовано дослідженнями діалектів. Він сприяв прийняттю так званого белградського стилю стандартної сербської мови. Протягом усього життя був послідовним прихильником єдиної сербсько-хорватської мови. Він помер у Белграді 26 лютого 1960 року.

image
Александр Беліч разом з Йосипом Броз Тіто у 1954 році

Зібрання творів Беліча вийшло в 14 томах у 1999 році.

Вибрані праці

  • Dijalekti istočne i južne Srbije
  • Dijalektološka karta srpskog jezika
  • Akcentske studije
  • O dvojini u slovenskim jezicima
  • Galički dijalekt
  • O jezičkoj prirodi i jezičkom razvitku (1941)
  • Pravopis srpsko-hrvatskog književnog jezika (1923)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118959522 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. "Belić, Aleksandar", Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999–2009, retrieved February 28, 2014
  3. Tanasić, Dr Sreto. "Lingvista sa najdužim stažom na čelu SANU". Politika Online. Retrieved 2019-08-02.
  4. Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34.
  5. «Belić, Aleksandar», Croatian Encyclopedia (in Croatian), Leksikografski zavod Miroslav Krleža, 1999—2009, retrieved February 28, 2014
  6. Božidar Kovačević (1971). Živan Milisavac (ed.). Jugoslovenski književni leksikon [Yugoslav Literary Lexicon] (in Serbo-Croatian). Novi Sad (SAP Vojvodina, SR Serbia): Matica srpska. p. 33-34

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aleksandr Belich serb Aleksandr Beliћ vimovlyayetsya yak aleksǎːndar beːlitɕ 15 serpnya 1876 26 lyutogo 1960 serbskij naukovec i movoznavec ta lingvist Aleksandr Belichserb Aleksandr BeliћNarodivsya15 serpnya 1876 1876 08 15 Belgrad Knyazivstvo SerbiyaPomer26 lyutogo 1960 1960 02 26 83 roki Belgrad YugoslaviyaPohovannyaNovij cvintarKrayina YugoslaviyaNacionalnistserbDiyalnistfilolog vikladach universitetuAlma materMDU ONU im I I Mechnikova Lejpcizkij universitet Belgradskij universitet dGaluzlingvistika pismennikZakladBelgradskij universitetPosadadNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Naukovij kerivnikFortunatov Pilip FedorovichChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv 3 16 lyutogo 1906 Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Serbska akademiya nauk i mistectv 26 lyutogo 1960 Slovenska akademiya nauk ta mistectv Polska akademiya naukBrati sestrid Aleksandr Belich u VikishovishiBiografiyaBelich narodivsya v Belgradi Pislya vivchennya slov yanskih mov u Belgradi Odesi ta Moskvi vin otrimav stupin doktora filosofiyi v Lejpcizkomu universiteti u 1900 roci Pid chas svoyeyi akademichnoyi kar yeri vin pracyuvav u Belgradskomu universiteti ta Belgradskij vishij shkoli Vin buv chlenom i dovgolitnim prezidentom Serbskoyi akademiyi nauk Jogo chlenstvo trivalo mizh 1937 i 1960 rokami z perervoyu v 1941 1944 rokah pid chas okupaciyi Serbiyi krayinami Osi koli jogo diyalnist v akademiyi bula vimusheno prizupinena Belicha zagalom vvazhayut providnim serbskim lingvistom pershoyi polovini dvadcyatogo stolittya Jogo doslidzhennya stosuvalisya porivnyalnoyi slavistiki zagalnogo movoznavstva serbohorvatskoyi dialektologiyi ta sintaksisu Vin napisav Pravopis srpskohrvatskog knjizevnog jezika Standartnij serbsko horvatskij normativnij posibnik 1923 yakij bazuvavsya na strogo fonologichnomu principi pravopisu Vin bagato pisav pro chakavske narichchya ta kajkavskij dialekt i zrobiv znachnij vnesok u slov yansku akcentologiyu vidkrivshi slov yanskij neakcentovanij nagolos u chakavskij movi Belich zaprovadiv tristoronnij podil kajkavskoyi movi na osnovi refleksiv praslov yanskih tj i dj yakij vpershe buv opublikovanij u Narodna enciklopedija srpsko hrvatsko slovenacka Stanoyevicha Serbsko horvatsko slovenska nacionalna enciklopediya 1927 hocha piznishe ce bulo sprostovano doslidzhennyami dialektiv Vin spriyav prijnyattyu tak zvanogo belgradskogo stilyu standartnoyi serbskoyi movi Protyagom usogo zhittya buv poslidovnim prihilnikom yedinoyi serbsko horvatskoyi movi Vin pomer u Belgradi 26 lyutogo 1960 roku Aleksandr Belich razom z Josipom Broz Tito u 1954 roci Zibrannya tvoriv Belicha vijshlo v 14 tomah u 1999 roci Vibrani praciDijalekti istocne i juzne Srbije Dijalektoloska karta srpskog jezika Akcentske studije O dvojini u slovenskim jezicima Galicki dijalekt O jezickoj prirodi i jezickom razvitku 1941 Pravopis srpsko hrvatskog knjizevnog jezika 1923 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118959522 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Belic Aleksandar Croatian Encyclopedia in Croatian Leksikografski zavod Miroslav Krleza 1999 2009 retrieved February 28 2014 Tanasic Dr Sreto Lingvista sa najduzim stazom na celu SANU Politika Online Retrieved 2019 08 02 Bozidar Kovacevic 1971 Zivan Milisavac ed Jugoslovenski knjizevni leksikon Yugoslav Literary Lexicon in Serbo Croatian Novi Sad SAP Vojvodina SR Serbia Matica srpska p 33 34 Belic Aleksandar Croatian Encyclopedia in Croatian Leksikografski zavod Miroslav Krleza 1999 2009 retrieved February 28 2014 Bozidar Kovacevic 1971 Zivan Milisavac ed Jugoslovenski knjizevni leksikon Yugoslav Literary Lexicon in Serbo Croatian Novi Sad SAP Vojvodina SR Serbia Matica srpska p 33 34

Дата публікації:
Топ