Павло́ Іва́нович Ала́ндський (11 липня 1844, село Тосно, Петербурзької губернії — 28 жовтня 1883, Київ) — історик, філолог, знавець античності, доцент кафедри грецької словесності Київського Університету Св. Володимира.
Аландський Павло Іванович | |
---|---|
Народився | 29 червня (11 липня) 1844 Тосно |
Помер | 28 жовтня (9 листопада) 1883[1] (39 років) Київ, Російська імперія |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, класицист, класичний філолог |
Alma mater | d |
Галузь | історія[2], Стародавній світ[3] і класична філологія[2] |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
Посада | доцент |
Аландський Павло Іванович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї сільського священика, початкову освіту здобув від батька.
З 1857 по 1865 роки в Петербурзі отримав духовну освіту, а в 1870 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету, його наставниками тут були Михайло Куторга і Карл Люгебіль, а однокурсниками — Леопольд Воєводський та Іван Цвєтаєв. З 1870 року викладав латинську мову в Олександро-Невському духовному училищі (де раніше навчався). Продовжував підготовку в університеті для здобуття звання професора. Магістерська робота 1873 року: «Синтаксичні дослідження. Значення та вживання Conjuctivi в мові „Іліади“ й „Одісеї“».
Почав викладати грецьку літературу в Alma mater, однак через погіршення стану здоров'я змушений був залишити Санкт-Петербург. Клімат Києва та престиж Київського університету визначили вибір науковця і решту свого життя він працював у місті над Дніпром.
1874 року обраний та приступив до викладання на історико-філологічному факультеті. Як і інші викладачі, брав участь у діяльності Історичного товариства Нестора-літописця. В 1877 році мав відрядження в Італії для ознайомлення з мистецькими, історичними пам'ятками та оздоровлення. Легенева хвороба, що почалась іще в студентські роки, позначалась на самопочутті науковця до самої смерті.
Повернувшись у Київ, Аландський продовжив викладацьку роботу в університеті та почав викладати на Вищих жіночих курсах, давав додаткові уроки з латини, римських старожитностей, античної історії та літератури. Активний дописувач , йому належать рецензії як вітчизняних, так і закордонних досліджень.
Загинув у віці 39 років. Був похований на Байковому цвинтарі, але пам'ятник та могила знищені в радянський час.
Наукові погляди. Бібліографія
Павло Аландський — автор книг, наукових статей та рецензій, майже всі вони видані в Києві, за сприяння університетської ради.
Як зазначено в Великій біографічній енциклопедії, наукова творчість Павла Івановича розвивалась у трьох аспектах: философсько-естетичному, философсько-історичному та философсько-граматичному. Широкий світогляд та енциклопедична обізнаність, наполеглива робота з першоджерелами та новітніми іноземними виданнями дозволяли вченому працювати в галузі теорії та методології гуманітарних наук. Про це говорять назви його творів: «Поэзия как предмет науки» (1875), «Изображение душевных движений в трагедиях Софокла: Опыт для теории поэтического творчества» (1877). А вступ до Історії Греції [1] [ 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.] містить розлогий опис розвитку та типології історичних знань. Мовознавчі розвідки Аландського є непересічним зразком мультидисциплінарного підходу, оскільки враховували історичне тло та психологічні особливості носіїв досліджуваних мовних явищ.
Деякі з творів Павла Івановича видавались в Європі, зокрема, Синтаксические исследования «Илиады» и «Одиссеи».
Є згадка про розроблений ним методологічний посібник викладання латини в гімназіях.
Основні твори
- Поэзия как предмет науки. (1875)
- Изображение душевных движений в трагедиях Софокла: Опыт для теории поэтического творчества. (1877)
- Филологическое изучение произведений Софокла. (1877)
- Обозрение истории Греции. (1879)
- Древнейший период истории Рима и его изучение. (1882)
- Записки по истории Греции. (1883)
- История Греции. Посмертне видання, підручник укладений на основі лекцій П. І. Аландського, ред. Ю. Кулаковський (1885)
Наукові погляди, що розходились із матеріалістичним марксистсько-ленінським методом в гуманітарних науках, стали причиною забуття Аландського та замовчування його імені протягом XX ст. У 2010-му році перевидана його Історія Греції.
Примітки
- Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- Czech National Authority Database
- Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
- Доронина Н. В. Иностранная филология в Императорском университете Св. Владимира в XIX – начале XX ст. // Альманах современной науки и образования — Тамбов: Грамота, 2014. — вып. 3 (82). — С. 67. — ISSN 1993-5552
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 травня 2013.
Джерела
- Большая биографическая энциклопедия [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Iva novich Ala ndskij 11 lipnya 1844 selo Tosno Peterburzkoyi guberniyi 28 zhovtnya 1883 Kiyiv istorik filolog znavec antichnosti docent kafedri greckoyi slovesnosti Kiyivskogo Universitetu Sv Volodimira Alandskij Pavlo IvanovichNarodivsya29 chervnya 11 lipnya 1844 TosnoPomer28 zhovtnya 9 listopada 1883 1 39 rokiv Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik klasicist klasichnij filologAlma materdGaluzistoriya 2 Starodavnij svit 3 i klasichna filologiya 2 ZakladImperatorskij universitet Svyatogo VolodimiraPosadadocent Alandskij Pavlo Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi silskogo svyashenika pochatkovu osvitu zdobuv vid batka Z 1857 po 1865 roki v Peterburzi otrimav duhovnu osvitu a v 1870 zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Peterburzkogo universitetu jogo nastavnikami tut buli Mihajlo Kutorga i Karl Lyugebil a odnokursnikami Leopold Voyevodskij ta Ivan Cvyetayev Z 1870 roku vikladav latinsku movu v Oleksandro Nevskomu duhovnomu uchilishi de ranishe navchavsya Prodovzhuvav pidgotovku v universiteti dlya zdobuttya zvannya profesora Magisterska robota 1873 roku Sintaksichni doslidzhennya Znachennya ta vzhivannya Conjuctivi v movi Iliadi j Odiseyi Pochav vikladati grecku literaturu v Alma mater odnak cherez pogirshennya stanu zdorov ya zmushenij buv zalishiti Sankt Peterburg Klimat Kiyeva ta prestizh Kiyivskogo universitetu viznachili vibir naukovcya i reshtu svogo zhittya vin pracyuvav u misti nad Dniprom 1874 roku obranij ta pristupiv do vikladannya na istoriko filologichnomu fakulteti Yak i inshi vikladachi brav uchast u diyalnosti Istorichnogo tovaristva Nestora litopiscya V 1877 roci mav vidryadzhennya v Italiyi dlya oznajomlennya z misteckimi istorichnimi pam yatkami ta ozdorovlennya Legeneva hvoroba sho pochalas ishe v studentski roki poznachalas na samopochutti naukovcya do samoyi smerti Povernuvshis u Kiyiv Alandskij prodovzhiv vikladacku robotu v universiteti ta pochav vikladati na Vishih zhinochih kursah davav dodatkovi uroki z latini rimskih starozhitnostej antichnoyi istoriyi ta literaturi Aktivnij dopisuvach jomu nalezhat recenziyi yak vitchiznyanih tak i zakordonnih doslidzhen Zaginuv u vici 39 rokiv Buv pohovanij na Bajkovomu cvintari ale pam yatnik ta mogila znisheni v radyanskij chas Naukovi poglyadi BibliografiyaPavlo Alandskij avtor knig naukovih statej ta recenzij majzhe vsi voni vidani v Kiyevi za spriyannya universitetskoyi radi Ekslibris na knizi z biblioteki naukovcya Yak zaznacheno v Velikij biografichnij enciklopediyi naukova tvorchist Pavla Ivanovicha rozvivalas u troh aspektah filosofsko estetichnomu filosofsko istorichnomu ta filosofsko gramatichnomu Shirokij svitoglyad ta enciklopedichna obiznanist napolegliva robota z pershodzherelami ta novitnimi inozemnimi vidannyami dozvolyali vchenomu pracyuvati v galuzi teoriyi ta metodologiyi gumanitarnih nauk Pro ce govoryat nazvi jogo tvoriv Poeziya kak predmet nauki 1875 Izobrazhenie dushevnyh dvizhenij v tragediyah Sofokla Opyt dlya teorii poeticheskogo tvorchestva 1877 A vstup do Istoriyi Greciyi 1 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine mistit rozlogij opis rozvitku ta tipologiyi istorichnih znan Movoznavchi rozvidki Alandskogo ye neperesichnim zrazkom multidisciplinarnogo pidhodu oskilki vrahovuvali istorichne tlo ta psihologichni osoblivosti nosiyiv doslidzhuvanih movnih yavish Deyaki z tvoriv Pavla Ivanovicha vidavalis v Yevropi zokrema Sintaksicheskie issledovaniya Iliady i Odissei Magnum opus Alandskogo Ye zgadka pro rozroblenij nim metodologichnij posibnik vikladannya latini v gimnaziyah Osnovni tvori Poeziya kak predmet nauki 1875 Izobrazhenie dushevnyh dvizhenij v tragediyah Sofokla Opyt dlya teorii poeticheskogo tvorchestva 1877 Filologicheskoe izuchenie proizvedenij Sofokla 1877 Obozrenie istorii Grecii 1879 Drevnejshij period istorii Rima i ego izuchenie 1882 Zapiski po istorii Grecii 1883 Istoriya Grecii Posmertne vidannya pidruchnik ukladenij na osnovi lekcij P I Alandskogo red Yu Kulakovskij 1885 Naukovi poglyadi sho rozhodilis iz materialistichnim marksistsko leninskim metodom v gumanitarnih naukah stali prichinoyu zabuttya Alandskogo ta zamovchuvannya jogo imeni protyagom XX st U 2010 mu roci perevidana jogo Istoriya Greciyi PrimitkiRusskij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov N P Chulkov N D Chechulin i dr SPb Moskva d Track Q4517914d Track Q656d Track Q4515376d Track Q649d Track Q1963546d Track Q15074489d Track Q1960551 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Czech National Name Authority Database as Linked Data Baze narodnich jmennych autorit v podobe propojenych dat d Track Q106982540 Doronina N V Inostrannaya filologiya v Imperatorskom universitete Sv Vladimira v XIX nachale XX st Almanah sovremennoj nauki i obrazovaniya Tambov Gramota 2014 vyp 3 82 S 67 ISSN 1993 5552 d Track Q104172942d Track Q72810401d Track Q3544d Track Q105755516 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 6 travnya 2013 DzherelaBolshaya biograficheskaya enciklopediya 29 veresnya 2011 u Wayback Machine