Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Акіма (Окюма) Ібрагім-кизи Біллурі (азерб. Hökümə İbrahim qızı Billuri; 3 березня 1926, Зенджан — 22 листопада 2000, Баку) — азербайджанська поетеса й літературознавець, громадська і політична діячка, активний член національно-визвольного руху в Іранському Азербайджані, член Спілки письменників Азербайджану (з 1958), кандидат філологічних наук (1963), Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1984), Ветеран Праці (1985).
| Біллурі Акіма Ібрагім-кизи | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Hökümə Billuri | ||||
| Народилася | 3 березня 1926 Зенджан, Іран | |||
| Померла | 22 листопада 2000 (74 роки) Баку, Азербайджан | |||
| Країна |  СРСР Азербайджан | |||
| Діяльність | поетеса, літературознавиця | |||
| Сфера роботи | філологія | |||
| Alma mater | d | |||
| Заклад | НАН Азербайджану | |||
| Жанр | романтична поезія | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
Біографія
Акіма Біллурі народилася 3 березня 1926 року в місті Зенджан в Іранському Азербайджані в родині коваля. З 1933 по 1943 роки навчалася в середній школі для дівчаток «Азері» в рідному місті. Після завершення навчання була залишена в школі на посаді педагога.
Інтерес до літератури в Акіми прокинувся ще в дитинстві. Так, ще будучи школяркою, вона почала писати вірші перською мовою, а пізніше і рідною азербайджанською мовою. Друкуватися Біллурі стала в 1944 році. Її перші вірші азербайджанською («Робітник», «Очі мої», «ранок» та ін) і статті вийшли в 1945 році в газетах «Азер» в Зенджане і «Ветен йолунда» (За Батьківщину) в Тебризі, а також у журналі «Азербайджан».
Після того, як до Ірану увійшли радянські війська, Акіма Біллурі почала займатися політичною діяльністю, ставши членом комітету партії області Хамса. Була активною учасницею національно-визвольного руху початку 1940-х років. У 1945—1946 рр. Біллурі обіймала посади заступника голови відділу пропаганди Зенджанського обласного комітету Азербайджанської демократичної партії, заступника голови Зенджанського відділу Товариства культурних зв'язків між СРСР та Іраном, а також директором бібліотеки Будинку культури Зенджана. За «активну участь у революційних подіях в Південному Азербайджані», Біллурі була нагороджена медаллю «21 Азер».
Після падіння Демократичної Республіки Азербайджан у грудні 1946 року, Біллурі була змушена виїхати з Батьківщини і оселитися в Радянському Азербайджані.
В Азербайджанській РСР Акіма Біллурі продовжує свою освіту на філологічному факультеті Азербайджанського державного університету, яку закінчила в 1952 році. У період з 1952 по 1954 роки Біллурі працювала редактором у відділі художньої літератури видавництва «Азернешр» у Баку, а потім (до 1956 року) навчалася в Партійній школі при ЦК КП Азербайджанської РСР, який закінчує з відзнакою. За роки навчання в школі Біллурі два рази обиралася членом ЦК Азербайджанської демократичної партії.
У період з 1956 по 1960 роки Акіма Біллурі працювала головним редактором газети «Азербайджан» — політичного органу Азербайджанської демократичної партії, а з 1960 по 1963 роки навчалася в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, де захистила кандидатську дисертацію за темою «Реалістична демократична література Іранського Азербайджану».
З 1964 року Акіма Біллурі працювала старшим науковим співробітником в Інституті народів Близького і Середнього Сходу Академії наук Азербайджанської РСР. Була нагороджена почесною грамотою Президії Верховної Ради Азербайджану і медалями СРСР.
Серед виданих збірників її віршів є «Моя мрія» (1949), «Дорогами життя», «На пам'ять про поета» (1957), «Мене чекає чинара», «В роки боротьби» (1954), «Подалі від тебе» (1961) та ін. У Москві та Баку російською мовою були опубліковані її книги «Поезії» (1955), «Весна свободи» (1963), «Присвята» (1970), «Будинок твоєї душі» (1980). Романтична поезія Акім Біллурі присвячена в основному життя Іранського Азербайджану. Крім поетичної діяльності, Біллурі вела дослідження в галузі літературознавства.
Померла Акіма Біллурі 22 листопада 2000 року в місті Баку. Похована на Другій Алеї почесного поховання в Баку.
Твори
Збірки віршів
- Вірші, Б., 1955 (у російському перекладі);
- Шаирин јадиҝары, Баки, 1957 (азерб.);
- Розлука, Б., 1959 (у російському перекладі);
- Весна свободи, М., 1963 (у російському перекладі);
- Ше'рләр, Баки, 1966 (азерб.);
- Посвячення. [Предисл. Ч. Гусейнова], М., 1970 (в російському перекладі);
- Неҹә унудум, Баки, 1974 (азерб.).
- Будинок твоєї душі: Сб. віршів / Акіма Біллурі; Пров. [з азерб.] Р. Казакової. — М.: Наука, 1980.
- Ім'я це всюди зі мною: Вірші [про в. І. Леніна] / Окюма Біллурі; Переклад М. Петракова. — Літ. Азербайджан, 1980, № 4.
Наукові роботи
- Біллурі А. Традиції і новаторство в художній формі сучасної поезії Іранського Азербайджану. — В кн: Іранська філологія. Матеріали IV Всесоюзній міжвузівської наукової конференції з іранської філології, що відбулася в Ташкенті 23-26 вересня 1964 р. Ташкент, 1966, с. 280—293.
- Біллурі А. Про перші кроки у зародженні дитячої літератури та педагогічних поглядах Ираджа Мірзи. — У кн.: П'ята міжвузівська наукова конференція з іранської філології. (Тези доп.) Душанбе, 1966. с. 36-38.
- Біллурі А. І. Розвиток реалістичної демократичної поезії Іранського Азербайджану. Баку, 1972.
Примітки
- (азерб.). photoirs.musigi-dunya.az. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 23 березня 2017.
- Ахундова, Гулиева, 2005, с. 451.
- Байрамов, 1962, с. 151.
- Ахундова, Гулиева, 2005, с. 45ц.
- Ахундова, Гулиева, 2005, с. 452.
Література
- Юсубова Т. Деякі особливості творчості Окюмы Біллурі (азерб.) // Доповіді АН АзССР. — 1940. — C. 40-й, no 8. — S. 85-88.
- Байрамов Р. Ф. Біллурі, Якима Ібрагім кизи // Коротка літературна енциклопедія. — 1962. — Т. I.
- Грінберг В. Десять життів в одному. Нотатки про суч. поезії Азербайджану // Дружба народів. — 1965. — № 3.
- Портнов Р. Живий голос // Бакинський робітник. — 1970. — 20 серпня.
- Антологія поезії Південного Азербайджану / Укладачі: Ахундова Е., Гулієва Х.. — Б.: Юрд, 2005. — С. 451—452. — 512 с.
Посилання
- (азерб.). photoirs.musigi-dunya.az. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 23 березня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akima Okyuma Ibragim kizi Billuri azerb Hokume Ibrahim qizi Billuri 3 bereznya 1926 Zendzhan 22 listopada 2000 Baku azerbajdzhanska poetesa j literaturoznavec gromadska i politichna diyachka aktivnij chlen nacionalno vizvolnogo ruhu v Iranskomu Azerbajdzhani chlen Spilki pismennikiv Azerbajdzhanu z 1958 kandidat filologichnih nauk 1963 Zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 1984 Veteran Praci 1985 Billuri Akima Ibragim kiziazerb Hokume BilluriNarodilasya 3 bereznya 1926 1926 03 03 Zendzhan IranPomerla 22 listopada 2000 2000 11 22 74 roki Baku AzerbajdzhanKrayina SRSR AzerbajdzhanDiyalnist poetesa literaturoznavicyaSfera roboti filologiyaAlma mater dZaklad NAN AzerbajdzhanuZhanr romantichna poeziyaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaAkima Billuri narodilasya 3 bereznya 1926 roku v misti Zendzhan v Iranskomu Azerbajdzhani v rodini kovalya Z 1933 po 1943 roki navchalasya v serednij shkoli dlya divchatok Azeri v ridnomu misti Pislya zavershennya navchannya bula zalishena v shkoli na posadi pedagoga Interes do literaturi v Akimi prokinuvsya she v ditinstvi Tak she buduchi shkolyarkoyu vona pochala pisati virshi perskoyu movoyu a piznishe i ridnoyu azerbajdzhanskoyu movoyu Drukuvatisya Billuri stala v 1944 roci Yiyi pershi virshi azerbajdzhanskoyu Robitnik Ochi moyi ranok ta in i statti vijshli v 1945 roci v gazetah Azer v Zendzhane i Veten jolunda Za Batkivshinu v Tebrizi a takozh u zhurnali Azerbajdzhan Pislya togo yak do Iranu uvijshli radyanski vijska Akima Billuri pochala zajmatisya politichnoyu diyalnistyu stavshi chlenom komitetu partiyi oblasti Hamsa Bula aktivnoyu uchasniceyu nacionalno vizvolnogo ruhu pochatku 1940 h rokiv U 1945 1946 rr Billuri obijmala posadi zastupnika golovi viddilu propagandi Zendzhanskogo oblasnogo komitetu Azerbajdzhanskoyi demokratichnoyi partiyi zastupnika golovi Zendzhanskogo viddilu Tovaristva kulturnih zv yazkiv mizh SRSR ta Iranom a takozh direktorom biblioteki Budinku kulturi Zendzhana Za aktivnu uchast u revolyucijnih podiyah v Pivdennomu Azerbajdzhani Billuri bula nagorodzhena medallyu 21 Azer Pislya padinnya Demokratichnoyi Respubliki Azerbajdzhan u grudni 1946 roku Billuri bula zmushena viyihati z Batkivshini i oselitisya v Radyanskomu Azerbajdzhani V Azerbajdzhanskij RSR Akima Billuri prodovzhuye svoyu osvitu na filologichnomu fakulteti Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu yaku zakinchila v 1952 roci U period z 1952 po 1954 roki Billuri pracyuvala redaktorom u viddili hudozhnoyi literaturi vidavnictva Azerneshr u Baku a potim do 1956 roku navchalasya v Partijnij shkoli pri CK KP Azerbajdzhanskoyi RSR yakij zakinchuye z vidznakoyu Za roki navchannya v shkoli Billuri dva razi obiralasya chlenom CK Azerbajdzhanskoyi demokratichnoyi partiyi U period z 1956 po 1960 roki Akima Billuri pracyuvala golovnim redaktorom gazeti Azerbajdzhan politichnogo organu Azerbajdzhanskoyi demokratichnoyi partiyi a z 1960 po 1963 roki navchalasya v Akademiyi suspilnih nauk pri CK KPRS u Moskvi de zahistila kandidatsku disertaciyu za temoyu Realistichna demokratichna literatura Iranskogo Azerbajdzhanu Z 1964 roku Akima Billuri pracyuvala starshim naukovim spivrobitnikom v Instituti narodiv Blizkogo i Serednogo Shodu Akademiyi nauk Azerbajdzhanskoyi RSR Bula nagorodzhena pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanu i medalyami SRSR Mogila Akim Billuri na II Aleyi pochesnogo pohovannya v Baku Sered vidanih zbirnikiv yiyi virshiv ye Moya mriya 1949 Dorogami zhittya Na pam yat pro poeta 1957 Mene chekaye chinara V roki borotbi 1954 Podali vid tebe 1961 ta in U Moskvi ta Baku rosijskoyu movoyu buli opublikovani yiyi knigi Poeziyi 1955 Vesna svobodi 1963 Prisvyata 1970 Budinok tvoyeyi dushi 1980 Romantichna poeziya Akim Billuri prisvyachena v osnovnomu zhittya Iranskogo Azerbajdzhanu Krim poetichnoyi diyalnosti Billuri vela doslidzhennya v galuzi literaturoznavstva Pomerla Akima Billuri 22 listopada 2000 roku v misti Baku Pohovana na Drugij Aleyi pochesnogo pohovannya v Baku TvoriZbirki virshiv Virshi B 1955 u rosijskomu perekladi Shairin јadiҝary Baki 1957 azerb Rozluka B 1959 u rosijskomu perekladi Vesna svobodi M 1963 u rosijskomu perekladi She rlәr Baki 1966 azerb Posvyachennya Predisl Ch Gusejnova M 1970 v rosijskomu perekladi Neҹә unudum Baki 1974 azerb Budinok tvoyeyi dushi Sb virshiv Akima Billuri Prov z azerb R Kazakovoyi M Nauka 1980 Im ya ce vsyudi zi mnoyu Virshi pro v I Lenina Okyuma Billuri Pereklad M Petrakova Lit Azerbajdzhan 1980 4 Naukovi roboti Billuri A Tradiciyi i novatorstvo v hudozhnij formi suchasnoyi poeziyi Iranskogo Azerbajdzhanu V kn Iranska filologiya Materiali IV Vsesoyuznij mizhvuzivskoyi naukovoyi konferenciyi z iranskoyi filologiyi sho vidbulasya v Tashkenti 23 26 veresnya 1964 r Tashkent 1966 s 280 293 Billuri A Pro pershi kroki u zarodzhenni dityachoyi literaturi ta pedagogichnih poglyadah Iradzha Mirzi U kn P yata mizhvuzivska naukova konferenciya z iranskoyi filologiyi Tezi dop Dushanbe 1966 s 36 38 Billuri A I Rozvitok realistichnoyi demokratichnoyi poeziyi Iranskogo Azerbajdzhanu Baku 1972 Primitki azerb photoirs musigi dunya az Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2017 Ahundova Gulieva 2005 s 451 Bajramov 1962 s 151 Ahundova Gulieva 2005 s 45c Ahundova Gulieva 2005 s 452 LiteraturaYusubova T Deyaki osoblivosti tvorchosti Okyumy Billuri azerb Dopovidi AN AzSSR 1940 C 40 j no 8 S 85 88 Bajramov R F Billuri Yakima Ibragim kizi Korotka literaturna enciklopediya 1962 T I Grinberg V Desyat zhittiv v odnomu Notatki pro such poeziyi Azerbajdzhanu Druzhba narodiv 1965 3 Portnov R Zhivij golos Bakinskij robitnik 1970 20 serpnya Antologiya poeziyi Pivdennogo Azerbajdzhanu Ukladachi Ahundova E Guliyeva H B Yurd 2005 S 451 452 512 s Posilannya azerb photoirs musigi dunya az Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2017