Активна радіолокація — вид радіолокації, де РЛС «підсвічує ціль» і порівнює параметри сигналу свого опромінювання і відбитого сигналу.
Види сигналів, що застосовуються в ході здійснення радіолокації
Носіями радіолокаційної інформації, що можуть застосовуватися РЛС, є сигнали, які приймаються від цілей. Ці сигнали можуть утворитися в результаті:
- вторинного випромінювання радіохвиль цілями під дією їх первинного опромінення;
- перевипромінювання встановленими на цілях відповідачами (приймачами-передавачами) прийнятих радіохвиль (як системи виявлення «свій-чужий»);
- власного випромінювання радіохвиль цілями.
Розрізняють декілька методів радіолокації (в залежності від характеру утворення прийнятого радіосигналу):
- активна радіолокація (чи активна радіолокація з пасивною відповіддю),
- радіолокація з активною відповіддю (активна радіолокація з активною відповіддю)
- пасивна радіолокація.
Особливості активної радіолокації
В активній радіолокації (чи в активній радіолокації з пасивною відповіддю) радіосигнали, які приймаються, утворюються в результаті вторинного випромінювання (відбиття) радіоконтрасними цілями радіохвиль (пасивна відповідь), що випромінюються РЛС (коли РЛС «підсвічує ціль». Активний характер радіолокації проявляється в необхідності використання випромінювання РЛС.
Принцип роботи
Радіопередавальний пристрій (РПП) формує потужні високочастотні коливання, які через антену передавача випромінюються в напрямку цілі. Випромінені коливання (зондувальний сигнал чи сигнал підсвітки), що досягли цілі, відбиваються від неї (як світло від дзеркала). Частина енергії відбитого сигналу приймається антеною приймача і надходить у радіоприймальний пристрій для аналізу та отримання інформації про ціль.
Розрізняють:
- Однопозиційний чи Поєднаний радіолокаційний засіб, — коли приймальна позиція розташована в безпосередній близькості від передавальної
- Якщо приймальний пункт віднесений від передавача на деяку базу Б, то радіолокаційний засіб називається рознесеним.
- База Б при цьому може бути постійною (дві машини розгорнуті на місцевості) чи змінною (машина на землі, головка самонаведення на ракеті, що рухається).
Радіолокаційна система (станція) може містити декілька рознесених у просторі передавальних, приймальних або приймально-передавальних позицій. Таку систему називають багатопозиційною.
Визначення дальності
Відомо, що швидкість розповсюдження радіохвиль — стала величина для вакуума і може незначно зменшуватися в повітряному середовищі.
Отже,
2S = vсвітла * Δt, звідки S = vсвітла * Δt / 2
Визначення пеленга на ціль
Обертання антени локатора — дальноміра синхронізоване з індикаторними пристроями, що дозволяє бачити «підсвічену» точку цілі і вираховувати пеленг на неї.
Визначення відносної колової і радіальної швидкості руху
Якщо ціль рухається, частота f1 сигналу підсвітки і частота сигналу f2, що відіб'ється від цілі, буде відрізнятися на частоту Δfдопл, яку називають доплерівською частотою. Значення доплерівської частоти дає змогу однозначно вирахувати колову швидкість цілі vпрм відносно точки РЛС прийому. Так, використовуючи ефект Доплера, активні радіолокатори дозволяють вираховувати не лише координати, а й колову швидкість цілі, що рухається (літак, гелікоптер, ракета, тощо). По такому ж принципу влаштовуються не лише далекоміри на наземних об'єктах, а й на рухомих літальних апаратах (скажімо, в пілотажно-навігаційних комплексах літаків, гелікоптерів чи головках самонаведення зенітних ракет).
Діаграми спрямованості антен приймачів РЛС мають вузьку видовжену форму. Організаційно розділяють пристрої як далекоміри і висотоміри.
Історія застосування
Історично так склалося, що перші засоби виявлення літаків працювали саме на принципах активної радіолокації. Як приклад, можна навести трьох-позиційні автомобільні комплекси дальнього виявлення літаків РУС-1 «Рєвєнь», що пройшли випробовування і використовувалися ще до початку Другої світової війни і в перші її роки.
Імпульсна РЛС РУС-2 «Редут» (П-1) була прийнята на озброєння тодішніх ВНОЗ (війська наземного оповіщення та зв'язку) влітку 1940 року та не мала аналогів у світі за своїми технічними характеристиками.
Навіть сьогодні на озброєнні українських радіо-технічних військ ППО стоїть техніка, модернізована у 2010-х роках, але розроблена і введена в експлуатацію ще у 1970-х (приклад: радіопеленгатор П-18)
Переваги
- Засобами активної радіолокації можна виявити не лише напрям (пеленг) на ціль, відстань до цілі, але й швидкість і напрям руху цілі, використовуючи ефект Доплера, що важливо при організації взаємодії з ціллю (скажімо, пуск ракети по цілі).
Недоліки
- При активній радіолокації РЛС змушена постійно чи імпульсно випромінювати сигнали підсвітки цілей. А, отже, основним недоліком активної радіолокації є її вразливість щодо засобів виявлення і подавлення (перешкодами) чи знищення (ракети, бомби, артилерія) засобами супротивника.
Активна радіолокація з активною відповіддю
Активна радіолокація з активною відповіддю — різновид активної радіолокації, коли сигнал відповіді формує спеціальний завчасно встановлений на об'єкті відповідач, скажімо, літаковий відповідач системи «свій-чужий». Окрім впізнавання цілей подібна система забезпечує одержання додаткової інформації про висоту польоту «свого» літака, запас пального на його борту, тощо, що є вкрай важливим для забезпечення безпеки авіапольотів.
Див. також
Джерела
- Лобанов М. М. Развитие советской радиолокационной техники / М. М. Лобанов. — М. : Воениздат, 1982.
- Розвиток радіолокаційних засобів ППО в роки Великої Вітчизняної війни. Короткий нарис / А. А. Гризо, I. М. Нсвмсржицький, В. М. Купрій, О. В. Тесленко // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. Науково-технічний журнал. — X. : ХУПС. — 2010. — Внп. 1(3). — С. 131—135.
- Справочник. Радиоэлектронные системы. Основы построения и теория / под ред. Я. Д. Ширмана. — М. : Радиотехника, 2007.
- Основы построения радиолокационного вооружения радиотехнических войск / под ред. В. В. Литвинова. — X. : ВИРТА ПВО, 1986.
- Пащенко Р. Е. Генерування та формування сигналів: навч. посіб. / Р. Е. Пащенко, I. В. Красношапка, Д. В. Максюта. — X. : ХУПС, 2011.
- Радіоелектронні системи: навч. посіб. / за ред. Ю. М. Сєдишева. -X. :ХУПС, 2010.
- Приемно-передающие устройства радиотехнических систем. Ч. 2 / під ред. Ю. М. Сєдишева. — X. : ВИРТА ПВО, 1992.
- Цифрові пристрої та мікропроцесори. Ч. 1 : навч. посіб. / за ред. К. В. Садового. — X. : ХУПС, 2007.
- Основы построения РЛС РТВ / под ред. Б. Ф. Бондаренко. — К. : КВИРТУ ПВО, 1987.
- Озброєння та військова техніка РТВ. Побудова РЛС П-37 : навч. посіб. / за ред. В. I. Звєрєва. — X. : ХУПС, 2007.
- Озброєння та військова техніка РТВ. Побудова РЛС 19Ж6. Ч. 1 : навч. посіб. / ДА. Гриб, В. Й. Климченко, В. М. Купрій, та ін. — X. : ХУПС, 2006.
- Barton, David Knox. Radar system analysis and modeling . — Nordwood, ARTECH HOUS, IN., 2005.
- Багдасарян С. T. Радіолокаційна системотехніка / С. Т. Багдасарян, Ю. В. Кулявець. С. І. Шипшин. — X. : ХВУ, 2002.
- Озброєння радіотехнічних підрозділів і частин ППО. Наземний радіолокаційний запитувач НРЗ-П: навч. посіб. / О. С. Матярснко, П. В. Овсянніков, С. П. Володько та ін. — X. : ХВУ, 2003.
Посилання
- bastion-karpenko.ru/desna-m-rls/ [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] — РЛС 22Ж6М «Десна»
- hist.rloc.ru/lobanov/index.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — М. М. Лобанов. Развитие советской радиолокационной техники
- www.hist.rloc.ru/startup-radars/index.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — М. М. Лобанов. Начало советской радиолокации
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Активна радіолокація |
- Швидкість розповсюдження радіохвиль у вакуумі приблизно дорівнює швидкості світла і становить 299 792 458 м/с
- РЛС призначалась для виявлення цілей у повітрі й наведення по ним винищувальної авіації. Пересувний варіант РЛС використовувався ВНОЗ та мав назву РУС-2с «Пегматит» (П-2). Дальність виявлення РЛС становила 110 км при висоті цілі до 7 км. Сектор огляду за азимутом: 0 — 360°. Ширина діаграми спрямованості антени (ДСА) у горизонтальній площині: 40 — 45°. Точність визначення координат на цілі: за азимутом — 2°, за дальністю — 1000 м. Пошук цілей відбувався за допомогою обертання антени в межах сектора або ж шляхом обертання антени навколо своєї осі. Спостереження за появою сигналів, відбитих від цілей, велося за індикатором дальності. Дальність до цілі зчитувалась за шкалою індикатора дальності, а дані про азимут — зі шкали азимутального приладу. Визначення азимута проводилось за максимумом сигналу або методом «гойдання». Відлік кутів відбувався за азимутальною шкалою. Цілі супроводжувались вручну. Передача даних про ціль відбувалась по телефону або радіо. РЛС працювала в метровому діапазоні радіохвиль 4,12 м (близько 73 МГц) і мала імпульсну потужність до 100 кВт. Бойовий розрахунок станції складався з 3 людей.
- Створений у 1970 році на базі РЛС П-12, що, в свою чергу, був в експлуатації ще з кінця 1950-х років, а розроблений 1955 року; РЛС метрового діапазону радіохвиль
Це незавершена стаття з військових технологій та принципів роботи військової техніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aktivna radiolokaciya vid radiolokaciyi de RLS pidsvichuye cil i porivnyuye parametri signalu svogo oprominyuvannya i vidbitogo signalu Vidi signaliv sho zastosovuyutsya v hodi zdijsnennya radiolokaciyiShema roboti aktivnogo radiolokatora Nosiyami radiolokacijnoyi informaciyi sho mozhut zastosovuvatisya RLS ye signali yaki prijmayutsya vid cilej Ci signali mozhut utvoritisya v rezultati vtorinnogo viprominyuvannya radiohvil cilyami pid diyeyu yih pervinnogo oprominennya pereviprominyuvannya vstanovlenimi na cilyah vidpovidachami prijmachami peredavachami prijnyatih radiohvil yak sistemi viyavlennya svij chuzhij vlasnogo viprominyuvannya radiohvil cilyami Rozriznyayut dekilka metodiv radiolokaciyi v zalezhnosti vid harakteru utvorennya prijnyatogo radiosignalu aktivna radiolokaciya chi aktivna radiolokaciya z pasivnoyu vidpoviddyu radiolokaciya z aktivnoyu vidpoviddyu aktivna radiolokaciya z aktivnoyu vidpoviddyu pasivna radiolokaciya Osoblivosti aktivnoyi radiolokaciyiV aktivnij radiolokaciyi chi v aktivnij radiolokaciyi z pasivnoyu vidpoviddyu radiosignali yaki prijmayutsya utvoryuyutsya v rezultati vtorinnogo viprominyuvannya vidbittya radiokontrasnimi cilyami radiohvil pasivna vidpovid sho viprominyuyutsya RLS koli RLS pidsvichuye cil Aktivnij harakter radiolokaciyi proyavlyayetsya v neobhidnosti vikoristannya viprominyuvannya RLS Princip roboti Demonstraciya principu obchislennya viddali do cili za dopomogoyu impulsnogo radara Radioperedavalnij pristrij RPP formuye potuzhni visokochastotni kolivannya yaki cherez antenu peredavacha viprominyuyutsya v napryamku cili Vipromineni kolivannya zonduvalnij signal chi signal pidsvitki sho dosyagli cili vidbivayutsya vid neyi yak svitlo vid dzerkala Chastina energiyi vidbitogo signalu prijmayetsya antenoyu prijmacha i nadhodit u radioprijmalnij pristrij dlya analizu ta otrimannya informaciyi pro cil Rozriznyayut Odnopozicijnij chi Poyednanij radiolokacijnij zasib koli prijmalna poziciya roztashovana v bezposerednij blizkosti vid peredavalnoyi Yaksho prijmalnij punkt vidnesenij vid peredavacha na deyaku bazu B to radiolokacijnij zasib nazivayetsya roznesenim Baza B pri comu mozhe buti postijnoyu dvi mashini rozgornuti na miscevosti chi zminnoyu mashina na zemli golovka samonavedennya na raketi sho ruhayetsya Radiolokacijna sistema stanciya mozhe mistiti dekilka roznesenih u prostori peredavalnih prijmalnih abo prijmalno peredavalnih pozicij Taku sistemu nazivayut bagatopozicijnoyu Viznachennya dalnosti Vidomo sho shvidkist rozpovsyudzhennya radiohvil stala velichina dlya vakuuma i mozhe neznachno zmenshuvatisya v povitryanomu seredovishi Otzhe 2S vsvitla Dt zvidki S vsvitla Dt 2 Naglyadnij priklad vidobrazhennya cili na ekrani IKO indikatora kolovogo oglyadu RLS Viznachennya pelenga na cil Obertannya anteni lokatora dalnomira sinhronizovane z indikatornimi pristroyami sho dozvolyaye bachiti pidsvichenu tochku cili i virahovuvati peleng na neyi Viznachennya vidnosnoyi kolovoyi i radialnoyi shvidkosti ruhu Yaksho cil ruhayetsya chastota f1 signalu pidsvitki i chastota signalu f2 sho vidib yetsya vid cili bude vidriznyatisya na chastotu Dfdopl yaku nazivayut doplerivskoyu chastotoyu Znachennya doplerivskoyi chastoti daye zmogu odnoznachno virahuvati kolovu shvidkist cili vprm vidnosno tochki RLS prijomu Tak vikoristovuyuchi efekt Doplera aktivni radiolokatori dozvolyayut virahovuvati ne lishe koordinati a j kolovu shvidkist cili sho ruhayetsya litak gelikopter raketa tosho Po takomu zh principu vlashtovuyutsya ne lishe dalekomiri na nazemnih ob yektah a j na ruhomih litalnih aparatah skazhimo v pilotazhno navigacijnih kompleksah litakiv gelikopteriv chi golovkah samonavedennya zenitnih raket Diagrami spryamovanosti anten prijmachiv RLS mayut vuzku vidovzhenu formu Organizacijno rozdilyayut pristroyi yak dalekomiri i visotomiri Istoriya zastosuvannya Istorichno tak sklalosya sho pershi zasobi viyavlennya litakiv pracyuvali same na principah aktivnoyi radiolokaciyi Yak priklad mozhna navesti troh pozicijni avtomobilni kompleksi dalnogo viyavlennya litakiv RUS 1 Ryevyen sho projshli viprobovuvannya i vikoristovuvalisya she do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni i v pershi yiyi roki Impulsna RLS RUS 2 Redut P 1 bula prijnyata na ozbroyennya todishnih VNOZ vijska nazemnogo opovishennya ta zv yazku vlitku 1940 roku ta ne mala analogiv u sviti za svoyimi tehnichnimi harakteristikami Navit sogodni na ozbroyenni ukrayinskih radio tehnichnih vijsk PPO stoyit tehnika modernizovana u 2010 h rokah ale rozroblena i vvedena v ekspluataciyu she u 1970 h priklad radiopelengator P 18 PerevagiZasobami aktivnoyi radiolokaciyi mozhna viyaviti ne lishe napryam peleng na cil vidstan do cili ale j shvidkist i napryam ruhu cili vikoristovuyuchi efekt Doplera sho vazhlivo pri organizaciyi vzayemodiyi z cillyu skazhimo pusk raketi po cili NedolikiPri aktivnij radiolokaciyi RLS zmushena postijno chi impulsno viprominyuvati signali pidsvitki cilej A otzhe osnovnim nedolikom aktivnoyi radiolokaciyi ye yiyi vrazlivist shodo zasobiv viyavlennya i podavlennya pereshkodami chi znishennya raketi bombi artileriya zasobami suprotivnika Aktivna radiolokaciya z aktivnoyu vidpoviddyuAktivna radiolokaciya z aktivnoyu vidpoviddyu riznovid aktivnoyi radiolokaciyi koli signal vidpovidi formuye specialnij zavchasno vstanovlenij na ob yekti vidpovidach skazhimo litakovij vidpovidach sistemi svij chuzhij Okrim vpiznavannya cilej podibna sistema zabezpechuye oderzhannya dodatkovoyi informaciyi pro visotu polotu svogo litaka zapas palnogo na jogo bortu tosho sho ye vkraj vazhlivim dlya zabezpechennya bezpeki aviapolotiv Div takozhPasivna radiolokaciya Poshirennya radiohvil Radiolokaciya Radiolokacijna stanciya Radiolokacijni pereshkodiDzherelaLobanov M M Razvitie sovetskoj radiolokacionnoj tehniki M M Lobanov M Voenizdat 1982 Rozvitok radiolokacijnih zasobiv PPO v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Korotkij naris A A Grizo I M Nsvmsrzhickij V M Kuprij O V Teslenko Nauka i tehnika Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Naukovo tehnichnij zhurnal X HUPS 2010 Vnp 1 3 S 131 135 Spravochnik Radioelektronnye sistemy Osnovy postroeniya i teoriya pod red Ya D Shirmana M Radiotehnika 2007 Osnovy postroeniya radiolokacionnogo vooruzheniya radiotehnicheskih vojsk pod red V V Litvinova X VIRTA PVO 1986 Pashenko R E Generuvannya ta formuvannya signaliv navch posib R E Pashenko I V Krasnoshapka D V Maksyuta X HUPS 2011 Radioelektronni sistemi navch posib za red Yu M Syedisheva X HUPS 2010 Priemno peredayushie ustrojstva radiotehnicheskih sistem Ch 2 pid red Yu M Syedisheva X VIRTA PVO 1992 Cifrovi pristroyi ta mikroprocesori Ch 1 navch posib za red K V Sadovogo X HUPS 2007 Osnovy postroeniya RLS RTV pod red B F Bondarenko K KVIRTU PVO 1987 Ozbroyennya ta vijskova tehnika RTV Pobudova RLS P 37 navch posib za red V I Zvyeryeva X HUPS 2007 Ozbroyennya ta vijskova tehnika RTV Pobudova RLS 19Zh6 Ch 1 navch posib DA Grib V J Klimchenko V M Kuprij ta in X HUPS 2006 Barton David Knox Radar system analysis and modeling Nordwood ARTECH HOUS IN 2005 Bagdasaryan S T Radiolokacijna sistemotehnika S T Bagdasaryan Yu V Kulyavec S I Shipshin X HVU 2002 Ozbroyennya radiotehnichnih pidrozdiliv i chastin PPO Nazemnij radiolokacijnij zapituvach NRZ P navch posib O S Matyarsnko P V Ovsyannikov S P Volodko ta in X HVU 2003 Posilannyabastion karpenko ru desna m rls 13 grudnya 2016 u Wayback Machine RLS 22Zh6M Desna hist rloc ru lobanov index htm 4 bereznya 2016 u Wayback Machine M M Lobanov Razvitie sovetskoj radiolokacionnoj tehniki www hist rloc ru startup radars index htm 4 bereznya 2016 u Wayback Machine M M Lobanov Nachalo sovetskoj radiolokaciiPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aktivna radiolokaciya Shvidkist rozpovsyudzhennya radiohvil u vakuumi priblizno dorivnyuye shvidkosti svitla i stanovit 299 792 458 m s RLS priznachalas dlya viyavlennya cilej u povitri j navedennya po nim vinishuvalnoyi aviaciyi Peresuvnij variant RLS vikoristovuvavsya VNOZ ta mav nazvu RUS 2s Pegmatit P 2 Dalnist viyavlennya RLS stanovila 110 km pri visoti cili do 7 km Sektor oglyadu za azimutom 0 360 Shirina diagrami spryamovanosti anteni DSA u gorizontalnij ploshini 40 45 Tochnist viznachennya koordinat na cili za azimutom 2 za dalnistyu 1000 m Poshuk cilej vidbuvavsya za dopomogoyu obertannya anteni v mezhah sektora abo zh shlyahom obertannya anteni navkolo svoyeyi osi Sposterezhennya za poyavoyu signaliv vidbitih vid cilej velosya za indikatorom dalnosti Dalnist do cili zchituvalas za shkaloyu indikatora dalnosti a dani pro azimut zi shkali azimutalnogo priladu Viznachennya azimuta provodilos za maksimumom signalu abo metodom gojdannya Vidlik kutiv vidbuvavsya za azimutalnoyu shkaloyu Cili suprovodzhuvalis vruchnu Peredacha danih pro cil vidbuvalas po telefonu abo radio RLS pracyuvala v metrovomu diapazoni radiohvil 4 12 m blizko 73 MGc i mala impulsnu potuzhnist do 100 kVt Bojovij rozrahunok stanciyi skladavsya z 3 lyudej Stvorenij u 1970 roci na bazi RLS P 12 sho v svoyu chergu buv v ekspluataciyi she z kincya 1950 h rokiv a rozroblenij 1955 roku RLS metrovogo diapazonu radiohvil Ce nezavershena stattya z vijskovih tehnologij ta principiv roboti vijskovoyi tehniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro zbroyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi