Сучасна теорія множин, яка лежить в основі математичної науки, базується на системі аксіом, які приймаються без доведення і з яких виводяться усі теореми та твердження теорії множин.
Передумовами до створення такої теорії стало відкриття деяких парадоксів, протиріч в так званій «наївній» теорії множин. Серед таких парадоксів найвідомішими є парадокс Кантора, пов'язаний з проблемою існування «множини всіх множин», або парадокс Рассела, в якому розглядається «множина всіх множин, які не включають самі себе як елемент». Такі протиріччя обумовлені існуванням в «наївній» теорії множин неявного припущення про те, що для будь-якої властивості існує множина, яка складається зі всіх предметів, які мають цю властивість. Цей принцип отримав назву «принципа згортання».
Аксіоматичні теорії множин вносять деякі корективи в цей принцип або іншим чином знімають існуючі протиріччя.
Найвідомішою з таких систем є система аксіом Цермело-Френкеля (ZF-система), яка накладає певні обмеження на принцип згортання, пропонуючи натомість низку спеціальних аксіом. В цій системі аксіом окремо виділяється аксіома вибору, відношення до якої в математичному співтоваристві є суперечливим. Аксіоматика Цермело-Френкеля з аксіомою вибору називається ZFC-системою.
ZF-аксіоми були сформульовані в сучасному стані Торальфом Сколемом в 1922 році, і є розвитком системи аксіом (Адольфа Френкеля), яка в свою чергу базувалась на системі аксіом, сформульованій (Ернестом Цермело).
Існують й альтернативні аксіоматики для побудови теорії множин, серед яких можна виділити (аксіоматику Ноймана-Бернайса-Геделя), яка вводить поняття «класу» як множини, яка не може належати іншим множинам, таким чином вирішуючи проблеми «наївної» теорії. Серед інших слід відзначити також аксіоматику Рассела-Вайтгеда та NF-аксіоматику Квайна.
Фундаментальна роль аксіоматики теорії множин
В рамках теорії ZFC можна викласти всі загальноприйняті методи математичних міркувань. Можна навіть сказати, що на сучасному етапі розвитку математики така «узгодженість» з ZFC є з формальної точки зору таким собі універсальним мірилом математичної строгості (хоча, зважаючи на фундаментальний характер цього твердження, така позиція не є одностайною серед математиків).
Джерела
- Куратовский К., Мостовский А. Теория множеств = Set Theory (Teoria mnogości). — М. : Мир, 1970. — 416 с.(рос.)
- Аксіоматична теорія множин // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — .
Це незавершена стаття з теорії множин. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет