Акальку́лія (грец. α — не і лат. calculus — камінець для лічби) — порушення здатності лічити й розуміти числа.
Акалькулія | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | MB4B.2 |
МКХ-10 | F81.2 та R48.8 |
МКХ-9 | 784.69 |
SNOMED CT | 2496007 |
Виявляється у втраті здатності робити арифметичні дії, користуватися відомими раніше арифм. правилами, розрядами, цифрами, знаками; втрачається спроможність виконувати навіть елементарні лічильні операції. А. виникає переважно при органічних захворюваннях головного мозку.
Ознаки та симптоми
Порушення обчислень включають нездатність виконувати прості математичні дії, як-от додавання, віднімання, ділення та множення.
Оскільки під час математичних дій необхідні кілька когнітивних навичок, певна річ, що особа з акалькулією (або труднощами з обчисленням) має труднощі в будь-якій із наступних чотирьох сфер:
- Розуміння, що кожне число представляє значення, і негайно реєструє це значення;
- Розпізнавання значення числа відносно інших чисел;
- Розташування числа у серії чисел;
- Асоціація числового символу з його назвою, вимовленою усно.
Молодші школярі знайомляться з математичними поняттями кумулятивно. Удосконалення вимагає розуміння фундаментальних концепцій перед переходом до складніших понять. Існують природні відмінності у швидкості з якою молодші школярі сприймають математичні поняття. Учні, які мають надзвичайні труднощі із запам'ятовуванням основних математичних понять вважаються такими, що мають дискалькулію розвитку.
Фактори
Акалькулія пов'язана з ураженням тім'яної частки (особливо кутової звивини) та лобової частки, може бути ранньою ознакою деменції. Акалькулія іноді спостерігається як «чисте» порушення, але зазвичай спостерігається як один із сукупності симптомів, зокрема аграфію, пальцеву агнозію та плутанину з визначенням право та ліво після пошкодження лівої кутової звивини, знаного як синдром Герстманна.
Дослідження пацієнтів з ураженням тім'яної частки показали, що ураження кутової звивини, як правило, призводять до більших погіршень запам'ятовування математичних понять, як-от таблиця множення, з відносно непорушеними здібностями віднімання. І навпаки, пацієнти з ураженням у ділянці внутрішньотім'яної борозни, як правило, мають більші складнощі з відніманням зі збереженими здібностями множення. Ці подвійні дисоціації підтверджують ідею, що різні області тім'яної кори беруть участь у різних аспектах числової обробки.
Причина
Відомо, що пошкодження лівої кутової звивини викликає складнощі з обчислюваванням, подібні до тих, що пов'язані з первинною акалькулією та анарифмією. Однак пошкодження різних, але не обов'язково визначених ділянок мозку може спричинити труднощі з обчисленням, оскільки для виконання математичних розрахунків потрібні різні когнітивні функції.
Діагностика
Оскільки акалькулія є симптомом більш широко знаного синдрому Герстманна, це викликає складнощі з встановленням діагнозу акалькулія. Натомість акалькулія визначена як один із симптомів призводить до остаточного діагнозу синдрому Герстманна. «За умови, що загальні психічні розлади та значний афатичний розлад можна виключити як основні фактори, прояв таких розладів, як аграфія, акалькулія та плутанина з визначенням право та ліво, має попередити клініциста про можливість осередкового захворювання задньої тім'яної частки». Структурна та функціональна нейровізуалізація має додаткову цінність для визначення наявності основних неврологічних відхилень.
Лікування
Синдром Герстманна та подібні комбінації симптомів є наслідками, а не захворюваннями. Таким чином, лікування спрямоване на основну неврологічну аномалію. Когнітивна реабілітація може бути корисною для симптомів, які заважають у повсякденній діяльності, як-от аграфія й акалькулія.
Існує кілька способів реабілітація при акалькулії. Цвєткова пропонує використовувати метод «відновлення числа». Спочатку додають певні «візуальні елементи (наприклад, завершення вісімки з числа 3), пошуку певних елементів у числі (наприклад, пошуку числа 1 у числі 4) і виконання словесного аналізу подібності та відмінності, які можна спостерігати між числами». Одночасно з використанням цих способів відтворення чисел слід розвивати вправи на орієнтування в просторі, розуміння співвідношення справа наліво, зоровий аналіз геометричних об'єктів і форм.
Як основний метод використовувалось заучування: відновлення простих арифметичних фактів шляхом тренування або через концептуальне навчання або створення стратегій для розв'язання конкретних проблем.
На думку Солберг і Матер: «Лікування повинно складатися з вправ, які дозволяють просторовий аналіз і тренування зорової моторики». Реабілітаційні завдання виконуються за програмою, яка поступово збільшує складність, починаючи з простих рухів, спрямованих на досягнення або вказівку об'єктів, з подальшим копіюванням фігур у двох вимірах і завершуючи конструюванням тривимірних фігур.
Росселлі й Арділа описують реабілітацію 58-річної жінки з просторовою алексією, аграфією та акалькулією, пов'язаними з ушкодженням судин правої півкулі. Пацієнтка могла виконувати усні обчислення, але була нездатна виконувати ці дії письмово з числами, що складаються з двох і більше цифр. У спеціальному тесті з письмових арифметичних дій (додавання, віднімання, множення та ділення) початковий бал становив 0/20. При виконанні завдання вона переплутала арифметичні дії та неправильно орієнтувала стовпчики у математичних задачах. Для її реабілітації застосовували:
- «Використовуючи короткі абзаци з червоною вертикальною лінією на лівому березі, і з рядками, пронумерованими зліва та справа, пацієнтка вказівним пальцем шукала цифри, що відповідають кожному рядку. Підказки (вертикальна лінія та числа) поступово видалялися.
- У тексті, за обсягом не більше як 12 рядків, пацієнтка дописувала пропущені літери (тобто виконувала послідовне та впорядковане просторове дослідження).
- Вправи на впізнавання літер постійно повторювалися, вони містили підказки для полегшення їх виконання. Час і точність записувалися.
- Під час спонтанного письма з використанням лінійованого паперу з товстою кольоровою лінією на лівому березі пацієнтка шукала вертикальну лінію і закінчувала кожен рядок. Пізніше рядка не було, але пацієнтці довелося вербалізувати (спочатку вголос, а потім про себе) і досліджувати крайній лівий край, перед переходом на наступний рядок.
- Для полегшення повторного вивчення чисел під диктування, використовувалися квадрати для розміщення чисел у просторі, постійно відпрацьовувалися поняття ієрархії (одиниці, десятки, сотні тощо).
- Для навчання арифметичних дій їй давали письмово додавання, віднімання, множення, ділення, при цьому цифри розділяли у стовпчиках товстими кольоровими лініями, а верхи стовпчиків нумерували (справа наліво). Пацієнтка мала промовити арифметичні дії і вказівним пальцем правої руки шукати ліве поле перед переходом до наступного стовпця. Пізніше пацієнтка сама писала дії, які їй диктували. Методи, описані раніше, виявилися корисними через 8 місяців після початку лікування. Пацієнтка відчула значне поліпшення, але не повне одужання».
Люди з акалькулією, як правило, живуть нормальним життям, якщо немає інших вад або травматичних ушкоджень, які перешкоджають нормальному життю. Деталі з дослідження випадку, опублікованого у 2003 році, описують стан 55-річної жінки з акалькулією. «На додаток до недоліків письма й обчислень, орфографії і читання погіршилися. Провали в пам'яті траплялися час від часу. Попри ці недоліки, повсякденна діяльність залишалася незмінною». Інше тематичне дослідження, опубліковане у 1990 році, описує стан і лікування колишньої бухгалтерки, яка «отримала невелику обмежену ліву тім'яну субдуральну гематому в автомобільній аварії». Вона могла нормально говорити, читати та писати, але не могла виконати просте додавання після числа десять. У прикладі повідомляється, що пацієнтка також продемонструвала «важку агнозію пальців, яка була безпосередньо пов'язана з її нездатністю виконувати обчислення». Пацієнтка змогла певною мірою впоратися зі своєю акалькулією, відвідавши терапевта, який працював з нею спеціально над завданнями розпізнавання пальців, особливо над лічбою на пальцях. Ця терапія підвищила її математичні здібності до рівня середньої школи після лікування протягом кількох місяців.
Епідеміологія
Синдром Герстманна та подібні комбінації задніх тім'яних симптомів (наприклад, акалькулія) зазвичай є результатом осередкового цереброваскулярного захворювання в задній гілці лівої середньої мозкової артерії або інфаркту ширшої зони, що зазвичай охоплює кутову звивину або прилеглу білу речовину (поле Бродмана 39). У рідкісних випадках черепно-мозкова травма від новоутворення, що розростається в цій самій ділянці, може спричинити всі або окремі симптоми цього синдрому (акалькулія є одним із чотирьох елементів).
Історія
Термін акалькулія був введений Саломоном Ебергардом Геншеном у 1925 році; він стосується зниження когнітивної здатності до обчислень, що виникає внаслідок пошкодження мозку. Раніше, 1908 року, дослідники Макс Левандовскі та Штадельманн опублікували перший звіт про людину з порушеннями математичних обчислень через пошкодження мозку. Пацієнт мав проблеми з виконанням обчислень на папері та подумки. Крім того, розпізнавання арифметичних символів викликало труднощі. У звіті вперше вказувались розлади обчислень окремо від розладів мовлення.
Дослідження Геншена узгоджувалися з відкриттям Левандовські та Штадельманна. Завдяки своїм дослідженням він також зміг припустити, що певні ділянки мозку відіграють певну роль у розумінні та виконанні обчислень. Ці ділянки охоплюють третю лобову звивину (вимова чисел), кутову звивину та внутрішньотім'яну борозну (читання чисел), а також кутову звивину для записування чисел.
Незабаром після досягнень Геншена Бергер у 1926 році розрізнив первинну та вторинну акалькулію. Первинна акалькулія — це «чистий» стан, при якому людина не може ні розуміти математичні поняття, ні виконувати математичні обчислення. Вторинна акалькулія — це втрата обчислювальних здібностей, що виникає внаслідок інших когнітивних труднощів, таких як пам'ять. Піддавалось сумніву, чи може первинна акалькулія існувати незалежно від інших когнітивних порушень.
У 1936 році Ліндквіст припустив, що ураження різних ділянок мозку можуть викликати різні дефекти обчислення, і тому існує кілька варіантів акалькулії.
У 1940 році Герстманн стверджував, що акалькулія пов'язана з аспектами синдрому Герстманна, які охоплюють плутанину з визначенням право та ліво, аграфію та пальцеву агнозію.
У 1983 році Боллер і Графман також дійшли висновку, що труднощі з обчисленнями також можуть виникати через різні недоліки, як-от неможливість призначити значення назви числа.
Акалькулію мало досліджували, попри те, що обчислення вважається важливою когнітивною навичкою вищого рівня. Хоча обчислювальні навички оцінюються під час нейропсихологічних іспитів, зокрема короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE). Не існує норм для акалькулії, з якими можна було б порівняти людину, щоб оцінити її/її рівень когнітивних порушень щодо здібностей до обчислень.
Примітки
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
- Gerstmann, J. (1940). Syndrome of finger agnosia, disorientation for right and left, agraphia, acalculia. Archives of Neurology and Psychology 44, 398—408
- Mayer, E. et al. (1999). A pure case of Gerstmann syndrome with a subangular lesion. Brain 122, 1107—1120
- Dehaene, S., & Cohen, L. (1997). Cerebral pathways for calculation: Double dissociation between rote verbal and quantitative knowledge of arithmetic. Cortex, 33(2), 219—250
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
- Disorders, National Organization for Rare. Nord Guide to Rare Disorders. Lippincott Williams & Wilkins, 2003. Print.
- Disorders, National Organization for Rare. Nord Guide to Rare Disorders. Lippincott Williams & Wilkins, 2003. Print.
- Tsvetkova, L. S. (1996). Acalculia: Aproximacion neuropsicologica al analisis de la alteracion y la rehabilitacion del calculo. In: Ostrosky, F., Ardila, A., and Dochy, R. (eds.), Rehabilitacion neuropsicologica, Planeta, Mexico, pp. 114–131.
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
- Girelli L, Delazer M, Semenza C, Denes G. The representation of arithmetical facts: evidence from two rehabilitation studies. Cortex 1996; 32: 49-66.
- Domahs F, Bartha, L., Delazer, M. Rehabilitation of arithmetic abilities: Different intervention strategies for multiplication. Brain and Language 2003; 87: 165—166.
- Fasotti L, Bremer JJCB, Eling PATM. Influence of improved test encoding on arithmetical word problem solving after frontal lobe damage. Neuropsychological rehabilitation 1992a; 2: 3-20.
- Sohlberg, M. M., and Mateer, C. A. (1989). Introduction to Cognitive Rehabilitation: Theory and Practice, Guilford Press, New York.
- «The rehabilitation was based on the rehabilitation of unilateral spatial neglect and associated spatial difficulties.» (Rosselli and Ardila 1996).
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
- D'Esposito, Mark. Neurological Foundations of Cognitive Neuroscience. Cambridge, Massachusetts: MIT, 2003. Print.
- Joseph, Rhawn. Neuropsychology, Neuropsychiatry, and Behavioral Neurology. New York: Plenum, 1990. Print.
- NORD Guide to Rare Disorders. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2003. Print.
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
- Leon-Carrion, Jose (1997). Neuropsychological Rehabilitation: Fundamentals, Innovations, and Directions. Lucie Press. с. 354. ISBN .
- Simon, Mirela (2018). ntraoperative Neurophysiology: A Comprehensive Guide to Monitoring and Mapping. Demos Medical;. с. 288. ISBN .
- D'Esposito, Mark (2002). Neurological Foundations of Cognitive Neuroscience (Issues in Clinical and Cognitive Neuropsychology). Bradford Books. с. 130. ISBN .
- Ardila, Alfredo; Rosselli, Mónica (1 грудня 2002). Acalculia and Dyscalculia. . 12 (4): 179—231. doi:10.1023/A:1021343508573. ISSN 1573-6660.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Акалькулія [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akalku liya grec a ne i lat calculus kaminec dlya lichbi porushennya zdatnosti lichiti j rozumiti chisla AkalkuliyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11MB4B 2MKH 10F81 2 ta R48 8MKH 9784 69SNOMED CT2496007 Viyavlyayetsya u vtrati zdatnosti robiti arifmetichni diyi koristuvatisya vidomimi ranishe arifm pravilami rozryadami ciframi znakami vtrachayetsya spromozhnist vikonuvati navit elementarni lichilni operaciyi A vinikaye perevazhno pri organichnih zahvoryuvannyah golovnogo mozku Oznaki ta simptomiPorushennya obchislen vklyuchayut nezdatnist vikonuvati prosti matematichni diyi yak ot dodavannya vidnimannya dilennya ta mnozhennya Oskilki pid chas matematichnih dij neobhidni kilka kognitivnih navichok pevna rich sho osoba z akalkuliyeyu abo trudnoshami z obchislennyam maye trudnoshi v bud yakij iz nastupnih chotiroh sfer Rozuminnya sho kozhne chislo predstavlyaye znachennya i negajno reyestruye ce znachennya Rozpiznavannya znachennya chisla vidnosno inshih chisel Roztashuvannya chisla u seriyi chisel Asociaciya chislovogo simvolu z jogo nazvoyu vimovlenoyu usno Molodshi shkolyari znajomlyatsya z matematichnimi ponyattyami kumulyativno Udoskonalennya vimagaye rozuminnya fundamentalnih koncepcij pered perehodom do skladnishih ponyat Isnuyut prirodni vidminnosti u shvidkosti z yakoyu molodshi shkolyari sprijmayut matematichni ponyattya Uchni yaki mayut nadzvichajni trudnoshi iz zapam yatovuvannyam osnovnih matematichnih ponyat vvazhayutsya takimi sho mayut diskalkuliyu rozvitku FaktoriAkalkuliya pov yazana z urazhennyam tim yanoyi chastki osoblivo kutovoyi zvivini ta lobovoyi chastki mozhe buti rannoyu oznakoyu demenciyi Akalkuliya inodi sposterigayetsya yak chiste porushennya ale zazvichaj sposterigayetsya yak odin iz sukupnosti simptomiv zokrema agrafiyu palcevu agnoziyu ta plutaninu z viznachennyam pravo ta livo pislya poshkodzhennya livoyi kutovoyi zvivini znanogo yak sindrom Gerstmanna Doslidzhennya paciyentiv z urazhennyam tim yanoyi chastki pokazali sho urazhennya kutovoyi zvivini yak pravilo prizvodyat do bilshih pogirshen zapam yatovuvannya matematichnih ponyat yak ot tablicya mnozhennya z vidnosno neporushenimi zdibnostyami vidnimannya I navpaki paciyenti z urazhennyam u dilyanci vnutrishnotim yanoyi borozni yak pravilo mayut bilshi skladnoshi z vidnimannyam zi zberezhenimi zdibnostyami mnozhennya Ci podvijni disociaciyi pidtverdzhuyut ideyu sho rizni oblasti tim yanoyi kori berut uchast u riznih aspektah chislovoyi obrobki PrichinaVidomo sho poshkodzhennya livoyi kutovoyi zvivini viklikaye skladnoshi z obchislyuvavannyam podibni do tih sho pov yazani z pervinnoyu akalkuliyeyu ta anarifmiyeyu Odnak poshkodzhennya riznih ale ne obov yazkovo viznachenih dilyanok mozku mozhe sprichiniti trudnoshi z obchislennyam oskilki dlya vikonannya matematichnih rozrahunkiv potribni rizni kognitivni funkciyi DiagnostikaOskilki akalkuliya ye simptomom bilsh shiroko znanogo sindromu Gerstmanna ce viklikaye skladnoshi z vstanovlennyam diagnozu akalkuliya Natomist akalkuliya viznachena yak odin iz simptomiv prizvodit do ostatochnogo diagnozu sindromu Gerstmanna Za umovi sho zagalni psihichni rozladi ta znachnij afatichnij rozlad mozhna viklyuchiti yak osnovni faktori proyav takih rozladiv yak agrafiya akalkuliya ta plutanina z viznachennyam pravo ta livo maye poperediti klinicista pro mozhlivist oseredkovogo zahvoryuvannya zadnoyi tim yanoyi chastki Strukturna ta funkcionalna nejrovizualizaciya maye dodatkovu cinnist dlya viznachennya nayavnosti osnovnih nevrologichnih vidhilen LikuvannyaSindrom Gerstmanna ta podibni kombinaciyi simptomiv ye naslidkami a ne zahvoryuvannyami Takim chinom likuvannya spryamovane na osnovnu nevrologichnu anomaliyu Kognitivna reabilitaciya mozhe buti korisnoyu dlya simptomiv yaki zavazhayut u povsyakdennij diyalnosti yak ot agrafiya j akalkuliya Isnuye kilka sposobiv reabilitaciya pri akalkuliyi Cvyetkova proponuye vikoristovuvati metod vidnovlennya chisla Spochatku dodayut pevni vizualni elementi napriklad zavershennya visimki z chisla 3 poshuku pevnih elementiv u chisli napriklad poshuku chisla 1 u chisli 4 i vikonannya slovesnogo analizu podibnosti ta vidminnosti yaki mozhna sposterigati mizh chislami Odnochasno z vikoristannyam cih sposobiv vidtvorennya chisel slid rozvivati vpravi na oriyentuvannya v prostori rozuminnya spivvidnoshennya sprava nalivo zorovij analiz geometrichnih ob yektiv i form Yak osnovnij metod vikoristovuvalos zauchuvannya vidnovlennya prostih arifmetichnih faktiv shlyahom trenuvannya abo cherez konceptualne navchannya abo stvorennya strategij dlya rozv yazannya konkretnih problem Na dumku Solberg i Mater Likuvannya povinno skladatisya z vprav yaki dozvolyayut prostorovij analiz i trenuvannya zorovoyi motoriki Reabilitacijni zavdannya vikonuyutsya za programoyu yaka postupovo zbilshuye skladnist pochinayuchi z prostih ruhiv spryamovanih na dosyagnennya abo vkazivku ob yektiv z podalshim kopiyuvannyam figur u dvoh vimirah i zavershuyuchi konstruyuvannyam trivimirnih figur Rosselli j Ardila opisuyut reabilitaciyu 58 richnoyi zhinki z prostorovoyu aleksiyeyu agrafiyeyu ta akalkuliyeyu pov yazanimi z ushkodzhennyam sudin pravoyi pivkuli Paciyentka mogla vikonuvati usni obchislennya ale bula nezdatna vikonuvati ci diyi pismovo z chislami sho skladayutsya z dvoh i bilshe cifr U specialnomu testi z pismovih arifmetichnih dij dodavannya vidnimannya mnozhennya ta dilennya pochatkovij bal stanoviv 0 20 Pri vikonanni zavdannya vona pereplutala arifmetichni diyi ta nepravilno oriyentuvala stovpchiki u matematichnih zadachah Dlya yiyi reabilitaciyi zastosovuvali Vikoristovuyuchi korotki abzaci z chervonoyu vertikalnoyu liniyeyu na livomu berezi i z ryadkami pronumerovanimi zliva ta sprava paciyentka vkazivnim palcem shukala cifri sho vidpovidayut kozhnomu ryadku Pidkazki vertikalna liniya ta chisla postupovo vidalyalisya U teksti za obsyagom ne bilshe yak 12 ryadkiv paciyentka dopisuvala propusheni literi tobto vikonuvala poslidovne ta vporyadkovane prostorove doslidzhennya Vpravi na vpiznavannya liter postijno povtoryuvalisya voni mistili pidkazki dlya polegshennya yih vikonannya Chas i tochnist zapisuvalisya Pid chas spontannogo pisma z vikoristannyam linijovanogo paperu z tovstoyu kolorovoyu liniyeyu na livomu berezi paciyentka shukala vertikalnu liniyu i zakinchuvala kozhen ryadok Piznishe ryadka ne bulo ale paciyentci dovelosya verbalizuvati spochatku vgolos a potim pro sebe i doslidzhuvati krajnij livij kraj pered perehodom na nastupnij ryadok Dlya polegshennya povtornogo vivchennya chisel pid diktuvannya vikoristovuvalisya kvadrati dlya rozmishennya chisel u prostori postijno vidpracovuvalisya ponyattya iyerarhiyi odinici desyatki sotni tosho Dlya navchannya arifmetichnih dij yij davali pismovo dodavannya vidnimannya mnozhennya dilennya pri comu cifri rozdilyali u stovpchikah tovstimi kolorovimi liniyami a verhi stovpchikiv numeruvali sprava nalivo Paciyentka mala promoviti arifmetichni diyi i vkazivnim palcem pravoyi ruki shukati live pole pered perehodom do nastupnogo stovpcya Piznishe paciyentka sama pisala diyi yaki yij diktuvali Metodi opisani ranishe viyavilisya korisnimi cherez 8 misyaciv pislya pochatku likuvannya Paciyentka vidchula znachne polipshennya ale ne povne oduzhannya Lyudi z akalkuliyeyu yak pravilo zhivut normalnim zhittyam yaksho nemaye inshih vad abo travmatichnih ushkodzhen yaki pereshkodzhayut normalnomu zhittyu Detali z doslidzhennya vipadku opublikovanogo u 2003 roci opisuyut stan 55 richnoyi zhinki z akalkuliyeyu Na dodatok do nedolikiv pisma j obchislen orfografiyi i chitannya pogirshilisya Provali v pam yati traplyalisya chas vid chasu Popri ci nedoliki povsyakdenna diyalnist zalishalasya nezminnoyu Inshe tematichne doslidzhennya opublikovane u 1990 roci opisuye stan i likuvannya kolishnoyi buhgalterki yaka otrimala neveliku obmezhenu livu tim yanu subduralnu gematomu v avtomobilnij avariyi Vona mogla normalno govoriti chitati ta pisati ale ne mogla vikonati proste dodavannya pislya chisla desyat U prikladi povidomlyayetsya sho paciyentka takozh prodemonstruvala vazhku agnoziyu palciv yaka bula bezposeredno pov yazana z yiyi nezdatnistyu vikonuvati obchislennya Paciyentka zmogla pevnoyu miroyu vporatisya zi svoyeyu akalkuliyeyu vidvidavshi terapevta yakij pracyuvav z neyu specialno nad zavdannyami rozpiznavannya palciv osoblivo nad lichboyu na palcyah Cya terapiya pidvishila yiyi matematichni zdibnosti do rivnya serednoyi shkoli pislya likuvannya protyagom kilkoh misyaciv EpidemiologiyaSindrom Gerstmanna ta podibni kombinaciyi zadnih tim yanih simptomiv napriklad akalkuliya zazvichaj ye rezultatom oseredkovogo cerebrovaskulyarnogo zahvoryuvannya v zadnij gilci livoyi serednoyi mozkovoyi arteriyi abo infarktu shirshoyi zoni sho zazvichaj ohoplyuye kutovu zvivinu abo prileglu bilu rechovinu pole Brodmana 39 U ridkisnih vipadkah cherepno mozkova travma vid novoutvorennya sho rozrostayetsya v cij samij dilyanci mozhe sprichiniti vsi abo okremi simptomi cogo sindromu akalkuliya ye odnim iz chotiroh elementiv IstoriyaTermin akalkuliya buv vvedenij Salomonom Ebergardom Genshenom u 1925 roci vin stosuyetsya znizhennya kognitivnoyi zdatnosti do obchislen sho vinikaye vnaslidok poshkodzhennya mozku Ranishe 1908 roku doslidniki Maks Levandovski ta Shtadelmann opublikuvali pershij zvit pro lyudinu z porushennyami matematichnih obchislen cherez poshkodzhennya mozku Paciyent mav problemi z vikonannyam obchislen na paperi ta podumki Krim togo rozpiznavannya arifmetichnih simvoliv viklikalo trudnoshi U zviti vpershe vkazuvalis rozladi obchislen okremo vid rozladiv movlennya Doslidzhennya Genshena uzgodzhuvalisya z vidkrittyam Levandovski ta Shtadelmanna Zavdyaki svoyim doslidzhennyam vin takozh zmig pripustiti sho pevni dilyanki mozku vidigrayut pevnu rol u rozuminni ta vikonanni obchislen Ci dilyanki ohoplyuyut tretyu lobovu zvivinu vimova chisel kutovu zvivinu ta vnutrishnotim yanu boroznu chitannya chisel a takozh kutovu zvivinu dlya zapisuvannya chisel Nezabarom pislya dosyagnen Genshena Berger u 1926 roci rozrizniv pervinnu ta vtorinnu akalkuliyu Pervinna akalkuliya ce chistij stan pri yakomu lyudina ne mozhe ni rozumiti matematichni ponyattya ni vikonuvati matematichni obchislennya Vtorinna akalkuliya ce vtrata obchislyuvalnih zdibnostej sho vinikaye vnaslidok inshih kognitivnih trudnoshiv takih yak pam yat Piddavalos sumnivu chi mozhe pervinna akalkuliya isnuvati nezalezhno vid inshih kognitivnih porushen U 1936 roci Lindkvist pripustiv sho urazhennya riznih dilyanok mozku mozhut viklikati rizni defekti obchislennya i tomu isnuye kilka variantiv akalkuliyi U 1940 roci Gerstmann stverdzhuvav sho akalkuliya pov yazana z aspektami sindromu Gerstmanna yaki ohoplyuyut plutaninu z viznachennyam pravo ta livo agrafiyu ta palcevu agnoziyu U 1983 roci Boller i Grafman takozh dijshli visnovku sho trudnoshi z obchislennyami takozh mozhut vinikati cherez rizni nedoliki yak ot nemozhlivist priznachiti znachennya nazvi chisla Akalkuliyu malo doslidzhuvali popri te sho obchislennya vvazhayetsya vazhlivoyu kognitivnoyu navichkoyu vishogo rivnya Hocha obchislyuvalni navichki ocinyuyutsya pid chas nejropsihologichnih ispitiv zokrema korotkoyi shkali ocinki psihichnogo statusu MMSE Ne isnuye norm dlya akalkuliyi z yakimi mozhna bulo b porivnyati lyudinu shob ociniti yiyi yiyi riven kognitivnih porushen shodo zdibnostej do obchislen PrimitkiArdila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 Ardila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 Gerstmann J 1940 Syndrome of finger agnosia disorientation for right and left agraphia acalculia Archives of Neurology and Psychology 44 398 408 Mayer E et al 1999 A pure case of Gerstmann syndrome with a subangular lesion Brain 122 1107 1120 Dehaene S amp Cohen L 1997 Cerebral pathways for calculation Double dissociation between rote verbal and quantitative knowledge of arithmetic Cortex 33 2 219 250 Ardila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 Disorders National Organization for Rare Nord Guide to Rare Disorders Lippincott Williams amp Wilkins 2003 Print Disorders National Organization for Rare Nord Guide to Rare Disorders Lippincott Williams amp Wilkins 2003 Print Tsvetkova L S 1996 Acalculia Aproximacion neuropsicologica al analisis de la alteracion y la rehabilitacion del calculo In Ostrosky F Ardila A and Dochy R eds Rehabilitacion neuropsicologica Planeta Mexico pp 114 131 Ardila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 Girelli L Delazer M Semenza C Denes G The representation of arithmetical facts evidence from two rehabilitation studies Cortex 1996 32 49 66 Domahs F Bartha L Delazer M Rehabilitation of arithmetic abilities Different intervention strategies for multiplication Brain and Language 2003 87 165 166 Fasotti L Bremer JJCB Eling PATM Influence of improved test encoding on arithmetical word problem solving after frontal lobe damage Neuropsychological rehabilitation 1992a 2 3 20 Sohlberg M M and Mateer C A 1989 Introduction to Cognitive Rehabilitation Theory and Practice Guilford Press New York The rehabilitation was based on the rehabilitation of unilateral spatial neglect and associated spatial difficulties Rosselli and Ardila 1996 Ardila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 D Esposito Mark Neurological Foundations of Cognitive Neuroscience Cambridge Massachusetts MIT 2003 Print Joseph Rhawn Neuropsychology Neuropsychiatry and Behavioral Neurology New York Plenum 1990 Print NORD Guide to Rare Disorders Philadelphia Lippincott Williams amp Wilkins 2003 Print Ardila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 Leon Carrion Jose 1997 Neuropsychological Rehabilitation Fundamentals Innovations and Directions Lucie Press s 354 ISBN 978 1574440393 Simon Mirela 2018 ntraoperative Neurophysiology A Comprehensive Guide to Monitoring and Mapping Demos Medical s 288 ISBN 978 1620701171 D Esposito Mark 2002 Neurological Foundations of Cognitive Neuroscience Issues in Clinical and Cognitive Neuropsychology Bradford Books s 130 ISBN 978 0262042093 Ardila Alfredo Rosselli Monica 1 grudnya 2002 Acalculia and Dyscalculia 12 4 179 231 doi 10 1023 A 1021343508573 ISSN 1573 6660 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAkalkuliya 20 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE