Академія наук Республіки Таджикистан — найвища наукова установа Республіки Таджикистан, розташована у столиці держави місті Душанбе.
Академія наук Республіки Таджикистан | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Засновано | 1951[1] | |||
Країна | Таджикистан | |||
Тип | академія наук | |||
Дочірня(і) організація(ї) | d | |||
Членство | d[2], Міжнародна асоціація академій наук[3], d[4] і d[5] | |||
Вебсторінка | anrt.tj | |||
Мапа | ||||
Академія наук Республіки Таджикистан у Вікісховищі |
З історії та сьогодення установи
Таджицька академія наук заснована у 1951 році на базі Таджицького філіалу АН СРСР як Академія наук Таджицької РСР. Першим Президентом (Головою) Академії наук ТРСР був Айні Садріддін.
Станом на 1958 рік АН Таджицької РСР мала 2 відділи: суспільних наук і природничих наук, які об'єднували 10 галузевих інститутів та 5 відділень; при АН існувала Памірська біологічна станція, ботанічні сади, заповідники, наукова бібліотека та інші структурні підрозділи. У 1959 році у складі установи було 3 почесні академіки, 16 академіків і 13 член-кореспондентів.
За СРСР головна увага спрямовувалася на розробку питань бавовництва, тваринництва, іригації, меліорації, гідроенергетики, на відшукання і освоєння родовищ корисних копалин. Як і раніше, нині чільне місце в дослідженнях таджицьких вчених займають проблеми розвитку основних економічних районів республіки, особливо гірських і високогірних. Широкі дослідження провадяться в галузі суспільних наук, розробляється наукова проблематика таджицької мови, складаються словники, досліджуються старовинні рукописи, фольклор, археологічні пам'ятки, вивчається історія, культура і розвиток філософської думки таджицького народу.
Від 1991 року — Академія наук Республіки Таджикистан.
Нині (2000-ні) в системі академії 3 відділення і 20 науково-дослідницьких інститутів:
- до відділення фізико-математичних, хімічних і геологічних наук відносяться науково дослідницькі інститути: математики; фізико-технічний ім. С. У. Умарова; астрофізики; хімії ім. В. И. Нікітіна; геології; сейсмостійкого будівництва та сейсмології; водних проблем, гідроенергетики і екології;
- до складу відділення біологічних і медичних наук входять такі науково-дослідницькі інститути: ботаніки; зоології та паразитології ім. Є. Н. Павловського; фізіології рослин і генетики; гастроентерології; Памірський біологічний ім. Х. Ю. Юсуфбекова;
- структуру відділення суспільних наук складають науково-дослідницькі інститути: історії, археології та етнографії ім. А. Доніша; мови та літератури ім. А. Рудакі; економіки; сходознавства та письмової спадщини; філософії ім А. М. Багоутдинова, гуманітарних наук, демографії, держави і права;
- діють також Памірський філіал, до складу якого входять 2 інститути, Худжандський науковий центр, Хатлонський науковий центр і низка інших установ, видавництво «Доніш», Центральна наукова бібліотека ім. Індіри Ганді.
Президенти Академії наук Таджикистану
- Айні Садріддін (1951—1954)
- Умаров Султан Умарович (1957—1964)
- Асимов Мухамед Сайфітдінович (1965—1988)
- Негматуллаєв Сабіт Хабібуллайович (1988—1995)
- (1995—2005)
- Ілолов Мамадшо Ілолович (2005—2013)
- (2013—2024)
- (з 2024)
Виноски
- ROR Data — v1.19 — 2023. — doi:10.5281/ZENODO.7644942
- http://aassa.asia/member/academies.php
- https://www.int-maan.by/rus/full_members.php
- Академія наук Таджицької РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с., стор. 105
Посилання
- Академія наук Республіки Таджикистан [ 29 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Академія наук Таджицької РСР // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с., стор. 105
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademiya nauk Respubliki Tadzhikistan najvisha naukova ustanova Respubliki Tadzhikistan roztashovana u stolici derzhavi misti Dushanbe Akademiya nauk Respubliki Tadzhikistan Osnovni dani Zasnovano 1951 1 Krayina TadzhikistanTip akademiya naukDochirnya i organizaciya yi dChlenstvo d 2 Mizhnarodna asociaciya akademij nauk 3 d 4 i d 5 Vebstorinka anrt tj Mapa Akademiya nauk Respubliki Tadzhikistan u Vikishovishi Akademiya nauk Respubliki TadzhikistanZ istoriyi ta sogodennya ustanoviTadzhicka akademiya nauk zasnovana u 1951 roci na bazi Tadzhickogo filialu AN SRSR yak Akademiya nauk Tadzhickoyi RSR Pershim Prezidentom Golovoyu Akademiyi nauk TRSR buv Ajni Sadriddin Stanom na 1958 rik AN Tadzhickoyi RSR mala 2 viddili suspilnih nauk i prirodnichih nauk yaki ob yednuvali 10 galuzevih institutiv ta 5 viddilen pri AN isnuvala Pamirska biologichna stanciya botanichni sadi zapovidniki naukova biblioteka ta inshi strukturni pidrozdili U 1959 roci u skladi ustanovi bulo 3 pochesni akademiki 16 akademikiv i 13 chlen korespondentiv Za SRSR golovna uvaga spryamovuvalasya na rozrobku pitan bavovnictva tvarinnictva irigaciyi melioraciyi gidroenergetiki na vidshukannya i osvoyennya rodovish korisnih kopalin Yak i ranishe nini chilne misce v doslidzhennyah tadzhickih vchenih zajmayut problemi rozvitku osnovnih ekonomichnih rajoniv respubliki osoblivo girskih i visokogirnih Shiroki doslidzhennya provadyatsya v galuzi suspilnih nauk rozroblyayetsya naukova problematika tadzhickoyi movi skladayutsya slovniki doslidzhuyutsya starovinni rukopisi folklor arheologichni pam yatki vivchayetsya istoriya kultura i rozvitok filosofskoyi dumki tadzhickogo narodu Vid 1991 roku Akademiya nauk Respubliki Tadzhikistan Nini 2000 ni v sistemi akademiyi 3 viddilennya i 20 naukovo doslidnickih institutiv do viddilennya fiziko matematichnih himichnih i geologichnih nauk vidnosyatsya naukovo doslidnicki instituti matematiki fiziko tehnichnij im S U Umarova astrofiziki himiyi im V I Nikitina geologiyi sejsmostijkogo budivnictva ta sejsmologiyi vodnih problem gidroenergetiki i ekologiyi do skladu viddilennya biologichnih i medichnih nauk vhodyat taki naukovo doslidnicki instituti botaniki zoologiyi ta parazitologiyi im Ye N Pavlovskogo fiziologiyi roslin i genetiki gastroenterologiyi Pamirskij biologichnij im H Yu Yusufbekova strukturu viddilennya suspilnih nauk skladayut naukovo doslidnicki instituti istoriyi arheologiyi ta etnografiyi im A Donisha movi ta literaturi im A Rudaki ekonomiki shodoznavstva ta pismovoyi spadshini filosofiyi im A M Bagoutdinova gumanitarnih nauk demografiyi derzhavi i prava diyut takozh Pamirskij filial do skladu yakogo vhodyat 2 instituti Hudzhandskij naukovij centr Hatlonskij naukovij centr i nizka inshih ustanov vidavnictvo Donish Centralna naukova biblioteka im Indiri Gandi Prezidenti Akademiyi nauk TadzhikistanuAjni Sadriddin 1951 1954 Umarov Sultan Umarovich 1957 1964 Asimov Muhamed Sajfitdinovich 1965 1988 Negmatullayev Sabit Habibullajovich 1988 1995 1995 2005 Ilolov Mamadsho Ilolovich 2005 2013 2013 2024 z 2024 VinoskiROR Data v1 19 2023 doi 10 5281 ZENODO 7644942 d Track Q116976023 http aassa asia member academies php https www int maan by rus full members php Akademiya nauk Tadzhickoyi RSR Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s stor 105PosilannyaAkademiya nauk Respubliki Tadzhikistan 29 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Akademiya nauk Tadzhickoyi RSR Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s stor 105