Академічна музика XXI століття — музика за сучасними класичними традиціями, яка створюється з 2000 року.
Збереглися елементи попереднього століття, зокрема постмодернізм, полістилізм та еклектика, які включають елементи всіх музичних стилів, незалежно від того, класичні вони чи ні. Це стирає межі між різними музичними жанрами. Серед важливих впливів — рок, поп, джаз та танцювальні традиції. Поєднання класичної музики та мультимедіа — ще одна помітна практика XXI століття; Інтернет, поряд з відповідними технологіями, є важливими ресурсами. Змінюється і ставлення до композиторів.
Загальна характеристика
Академічна музика XXI століття продовжує тенденції останньої чверті XX століття у тому числі напрями полістилізму та еклектики, і часто включає елементи всіх характерних музичних стилів незалежно від їх приналежності до академічного музичного мистецтва. Також академічна музика (насамперед — західна) характеризується послабленням відмінностей між музичними жанрами та відсутністю єдиного переважаючого напряму. При цьому найважливішими атрибутами академічної (або «серйозної», класичної в широкому розумінні) музики залишається естетичне (а не побутове) призначення, автономність (а не прикладний характер), концепційність змісту, основні жанрові типи — опера, симфонія, концерт, великі хорові жанри, камерна музика.
На думку низки мистецтвознавців та музикантів, початок ХХІ століття в академічному музичному мистецтві також характеризується глибокою художньою кризою зниженням інтересу публіки до творчості академічних композиторів, застоєм втративших апріорну новизну авангардних напрямів, тривалим пошуком та відсутністю значущих нових тенденцій, переходом від самого поняття музики в її звичайному розумінні до так званого саунд-арту — звукового мистецтва, де на першому плані стоїть створення звукових ландшафтів, звукового дизайну, графічна та складова.
Помітний вплив на академічну музику в XXI столітті надають, у тому числі, сучасні технології, включаючи Інтернет, VST і як наслідок — можливості та простота поєднання електронного та «живого» звучання.
Стилі і напрями
Полістилістика, що характеризується поєднанням елементів різноманітних музичних жанрів та композиторських технік в єдиному творі, стає все більш поширеним явищем музики XXI століття,. У жовтні 2009 року журнал провів опитування серед європейських та американських композиторів про останні тенденції у західній класичній музиці. На думку, виявленому під час опитування, «невизначена стилістика не сприяє розвитку мистецтва, і індивідуальний стиль слід заохочувати». В опитуанні взяли участь Браян Ферніхоу, Майкл Найман, Джон Адамс, Джонатан Харві, Джуліан Андерсон, Джон Тавенер. Роботи кожного з цих авторів є різними аспектами музики XXI століття, але всі ці композитори дійшли висновку: «сучасна музика надто різноманітна, щоб її можна було класифікувати». Зокрема, французький композитор Дютійє заявив, що «зараз немає поділу на серйозну та популярну музику, є лише гарна чи погана». Продовжують набирати чинності розрізнені тенденції до повернення функціональної гармонії, що лежить в основі музичних творів — неотоналізм (или пантонализм).
Для композиторів США характерним є звернення композиторів до музики різних народів світу. Наприклад, Ла Монте Янг з Маріан Зазеела заснували ансамбль, який виконує індійську класичну музику і поєднує традиції західної та індійської класичної музики. Джеймс Макміллан пише в традиціях шотландська народної музики, а Роман Туровський-Савчук пише музику в традиціях українського бароко.
В Євразії популярними є релігійні мотиви, зокрема в творчості A. Пярта, С. Губайдуліної, В. Сильвестрова, В.Степурка та інших. Тан Дун у своїх роботах намагається з'єднати буддистську, християнську та інші культури Джон Тавенер черпав натхнення у східному містицизмі та музиці Православної Церкви.
Це незавершена стаття про музику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- Shave, Nick (October 2009). «The Shape of Sounds to Come». BBC Music Magazine (Andrew Davies) 18 (1): 26-32.
- Российская академическая музыка последней трети ХХ — начала XXI веков. Москва, 2015 г.
- С. М. Слонимский «Мысли о композиторском ремесле», изд. «Композитор», 2006 г.
- . Российская газета. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2016.
- Норманн Лембрехт. Кто убил классическую музыку? История одного корпоративного преступления / Пер. с англ. Е. Богатыренко. М.: Издательский дом «Классика-XXI», 2007. — 588 с.
- Анастасия Буцко. . os.colta.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 24 січня 2016.
- . music-gazeta.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2016.
- Петербургское бедное : [ 12 грудня 2021] // Газета "Коммерсантъ". — Вип. 7. — С. 14.
- Андрей Тихомиров. (рос.). Голос публики. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 24 січня 2016.
- Service, Tom (7 March 2003). «Shuffle and cut». The Guardian. Archived from the original on 27 October 2009. Retrieved 15 October 2009.
- В. Доценко «Музыка Испании. Поколение 51 — от авангарда к постмодерну» «Музыкальная академия» 2013 (4)
- . strelka.name. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- Anon (27 грудня 1999). . World Service: Education: BBC News. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 14 жовтня 2009.
- James MacMillan: Biography. boosey.com. Процитовано 15 листопада 2016.
- . deliansociety.org. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
- . www.art-education.ru. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
- Е.ю, Петрова (2020). . Colloquium-journal. № 28 (80). с. 10—11. ISSN 2520-6990. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- Мельниченко І. В. Специфіка естетики постмодернізму в контексті феномену творчості Валентина Сильвестрова / І. В. Мельниченко // Молодий вчений. — 2017. — № 10. — С. 297—300.
- Vasylenko, Oleksiy Arturovych (1 червня 2018). . Часопис Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського (укр.). № 2(39). с. 30—40. doi:10.31318/2414-052x.2(39).2018.137109. ISSN 2414-052X. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- . gbtimes.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 10 листопада 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akademichna muzika XXI stolittya muzika za suchasnimi klasichnimi tradiciyami yaka stvoryuyetsya z 2000 roku Zbereglisya elementi poperednogo stolittya zokrema postmodernizm polistilizm ta eklektika yaki vklyuchayut elementi vsih muzichnih stiliv nezalezhno vid togo klasichni voni chi ni Ce stiraye mezhi mizh riznimi muzichnimi zhanrami Sered vazhlivih vpliviv rok pop dzhaz ta tancyuvalni tradiciyi Poyednannya klasichnoyi muziki ta multimedia she odna pomitna praktika XXI stolittya Internet poryad z vidpovidnimi tehnologiyami ye vazhlivimi resursami Zminyuyetsya i stavlennya do kompozitoriv Zagalna harakteristikaAkademichna muzika XXI stolittya prodovzhuye tendenciyi ostannoyi chverti XX stolittya u tomu chisli napryami polistilizmu ta eklektiki i chasto vklyuchaye elementi vsih harakternih muzichnih stiliv nezalezhno vid yih prinalezhnosti do akademichnogo muzichnogo mistectva Takozh akademichna muzika nasampered zahidna harakterizuyetsya poslablennyam vidminnostej mizh muzichnimi zhanrami ta vidsutnistyu yedinogo perevazhayuchogo napryamu Pri comu najvazhlivishimi atributami akademichnoyi abo serjoznoyi klasichnoyi v shirokomu rozuminni muziki zalishayetsya estetichne a ne pobutove priznachennya avtonomnist a ne prikladnij harakter koncepcijnist zmistu osnovni zhanrovi tipi opera simfoniya koncert veliki horovi zhanri kamerna muzika Na dumku nizki mistectvoznavciv ta muzikantiv pochatok HHI stolittya v akademichnomu muzichnomu mistectvi takozh harakterizuyetsya glibokoyu hudozhnoyu krizoyu znizhennyam interesu publiki do tvorchosti akademichnih kompozitoriv zastoyem vtrativshih apriornu noviznu avangardnih napryamiv trivalim poshukom ta vidsutnistyu znachushih novih tendencij perehodom vid samogo ponyattya muziki v yiyi zvichajnomu rozuminni do tak zvanogo saund artu zvukovogo mistectva de na pershomu plani stoyit stvorennya zvukovih landshaftiv zvukovogo dizajnu grafichna ta skladova Pomitnij vpliv na akademichnu muziku v XXI stolitti nadayut u tomu chisli suchasni tehnologiyi vklyuchayuchi Internet VST i yak naslidok mozhlivosti ta prostota poyednannya elektronnogo ta zhivogo zvuchannya Stili i napryamiPolistilistika sho harakterizuyetsya poyednannyam elementiv riznomanitnih muzichnih zhanriv ta kompozitorskih tehnik v yedinomu tvori staye vse bilsh poshirenim yavishem muziki XXI stolittya U zhovtni 2009 roku zhurnal proviv opituvannya sered yevropejskih ta amerikanskih kompozitoriv pro ostanni tendenciyi u zahidnij klasichnij muzici Na dumku viyavlenomu pid chas opituvannya neviznachena stilistika ne spriyaye rozvitku mistectva i individualnij stil slid zaohochuvati V opituanni vzyali uchast Brayan Fernihou Majkl Najman Dzhon Adams Dzhonatan Harvi Dzhulian Anderson Dzhon Tavener Roboti kozhnogo z cih avtoriv ye riznimi aspektami muziki XXI stolittya ale vsi ci kompozitori dijshli visnovku suchasna muzika nadto riznomanitna shob yiyi mozhna bulo klasifikuvati Zokrema francuzkij kompozitor Dyutijye zayaviv sho zaraz nemaye podilu na serjoznu ta populyarnu muziku ye lishe garna chi pogana Prodovzhuyut nabirati chinnosti rozrizneni tendenciyi do povernennya funkcionalnoyi garmoniyi sho lezhit v osnovi muzichnih tvoriv neotonalizm ili pantonalizm Dlya kompozitoriv SShA harakternim ye zvernennya kompozitoriv do muziki riznih narodiv svitu Napriklad La Monte Yang z Marian Zazeela zasnuvali ansambl yakij vikonuye indijsku klasichnu muziku i poyednuye tradiciyi zahidnoyi ta indijskoyi klasichnoyi muziki Dzhejms Makmillan pishe v tradiciyah shotlandska narodnoyi muziki a Roman Turovskij Savchuk pishe muziku v tradiciyah ukrayinskogo baroko V Yevraziyi populyarnimi ye religijni motivi zokrema v tvorchosti A Pyarta S Gubajdulinoyi V Silvestrova V Stepurka ta inshih Tan Dun u svoyih robotah namagayetsya z yednati buddistsku hristiyansku ta inshi kulturi Dzhon Tavener cherpav nathnennya u shidnomu misticizmi ta muzici Pravoslavnoyi Cerkvi Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PrimitkiShave Nick October 2009 The Shape of Sounds to Come BBC Music Magazine Andrew Davies 18 1 26 32 Rossijskaya akademicheskaya muzyka poslednej treti HH nachala XXI vekov Moskva 2015 g S M Slonimskij Mysli o kompozitorskom remesle izd Kompozitor 2006 g Rossijskaya gazeta Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2016 Normann Lembreht Kto ubil klassicheskuyu muzyku Istoriya odnogo korporativnogo prestupleniya Per s angl E Bogatyrenko M Izdatelskij dom Klassika XXI 2007 588 s Anastasiya Bucko os colta ru Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2016 music gazeta com Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2016 Peterburgskoe bednoe 12 grudnya 2021 Gazeta Kommersant Vip 7 S 14 Andrej Tihomirov ros Golos publiki Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2016 Service Tom 7 March 2003 Shuffle and cut The Guardian Archived from the original on 27 October 2009 Retrieved 15 October 2009 V Docenko Muzyka Ispanii Pokolenie 51 ot avangarda k postmodernu Muzykalnaya akademiya 2013 4 strelka name Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 24 sichnya 2016 Anon 27 grudnya 1999 World Service Education BBC News Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 14 zhovtnya 2009 James MacMillan Biography boosey com Procitovano 15 listopada 2016 deliansociety org Arhiv originalu za 3 March 2016 Procitovano 20 listopada 2016 www art education ru Arhiv originalu za 13 grudnya 2021 Procitovano 13 grudnya 2021 E yu Petrova 2020 Colloquium journal 28 80 s 10 11 ISSN 2520 6990 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 Melnichenko I V Specifika estetiki postmodernizmu v konteksti fenomenu tvorchosti Valentina Silvestrova I V Melnichenko Molodij vchenij 2017 10 S 297 300 Vasylenko Oleksiy Arturovych 1 chervnya 2018 Chasopis Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo ukr 2 39 s 30 40 doi 10 31318 2414 052x 2 39 2018 137109 ISSN 2414 052X Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 gbtimes com Arhiv originalu za 15 serpnya 2018 Procitovano 10 listopada 2016