Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Айна Муценієце (латис. Aina Muceniece; 23 березня 1924, [lv], [lv] — 14 лютого 2010, Єлгава) — латвійська медикиня, винахідниця протиракового препарату [en], засновниця практичної віротерапії раку[].
| Айна Муценієце | |
|---|---|
| Народилася | 23 березня 1924 d, d, Рига, Латвійська Республіка |
| Померла | 14 лютого 2010 (85 років) Єлгава, Латвія |
| Країна |  СРСР Латвія |
| Діяльність | біолог, винахідниця |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Життєпис
1941 року закінчила в Ризі Комерційне училище Віліса Олавса. Того ж року опинилася в евакуації в Росії, пройшла прискорену підготовку як медсестра і почала працювати у військовому шпиталі в Ярославлі. 1942 року почала вчитися в Першому московському медичному інституті, по закінченні Другої світової війни перевелась на медичний факультет Латвійського державного університету, який закінчила 1948 року. Одночасно з 1946 року почала працювати в під керівництвом А. М. Кірхенштейна — спочатку старшою лаборанткою, потім, після захисту диплома, науковою секретаркою. 1954 року захистила дисертацію кандидата медичних наук. 1959 року зайняла посаду старшого наукового співробітника.
У 1960-х роках зацікавилася старовинними розробками в галузі лікування ракових пухлин шляхом зараження хворого вірусом, що знищує ракові клітини. 1965 року заснувала і очолила в Інституті мікробіології лабораторію віротерапії раку, якою керувала до 1989 року. Одночасно працювала науковою консультанткою в клінічній лікарні імені Страдиня (аж до 2003 року). 1974 року здобула ступінь доктора медичних наук.
Науковим досягненням Муценієце є виявлення кишкових вірусів, отриманих з кишечника маленьких дітей, які не тільки здатні знищувати пухлину, але й не спричиняють організму людини значної шкоди. В лабораторії Муценієце було перевірено 60 різних кишкових вірусів, один з них, з найбільш вираженою здатністю знищувати ракові клітини, було названо RIGVIR.[]
Нагороди
- Почесна членкиня Академії Наук Латвії, 1992
- Заслужений учений Латвії, 1996
- Почесна членкиня , 2002
- Хрест Визнання за особливі заслуги перед Латвійською державою, 2005
Публікації
- А.Муцениеце, Н.Пакалниньш. Вирусные нейроинфекции Коксаки и ЕСНО. Рига, 1964. Издательство Академии наук Латвийской ССР. 129 стр.
- А.Муцениеце. Онкотропизм вирусов и проблема виротерапии злокачественных опухолей. Рига, 1972., изд. Наука, 443 стр.
- А.Муцениеце, А.Фердатс. Virusoloģija (Rokas grāmata). Рига, 1985., изд. Звайгзне. 200 стр. (латышский яз.)
- Переведенная научная книга: И. П. Павлов. Сборник работ. Латвийское государственное издательство. Рига, 1952., 440 стр.
- Онкотропизм вирусов. Рига, Зинатне, 1969., 219 стр.
- Вирусы в терапии рака. Экспериментальные исследования. Рига. Зинатне, 1978., 204 стр.
- Имулогические аспекты вирусного онкотропизма. Рига. Зинатне, 1979., 120 стр.
- Гетерогенизация опухолей. Рига. Зинатне, 1980., 159 стр.
- Иммунология опухолей. Рига. Зинатне, 1982., 207 стр.
- Неспецифические стимуляторы иммунотерапии опухолей. Рига. Зинатне, 1985., 223 стр.
- Модуляция противоракового иммунитета в послеоперационный период. Рига. Зинатне, 1988., 142 стр. .
- А.Муцениеце, Р.Брувере, Д.Венскус, Г.Фелдмане. Методические показания для применения биопрепаратов Ригвир, Ларифан в онкологии и для профилактики вторичного иммунодефицита. Издательство: Общество Айны Муцениеце для разработки раковой иммунотерапии, Елгава, 2006.
- А.Муцениеце, Д.Венскус. Как оценивать иммунитет. Модель меланомы. Издательство: Общество Айны Муцениеце для разработки раковой иммунотерапии, Рига, 2008. (латышский яз.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 31 березня 2020.
- . Латвийский Центр Виротерапии. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
Посилання
- Сторінка Айни Муценієце [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Латвійські винаходи та винахідники»(латис.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muceniyece Ajna Muceniyece latis Aina Muceniece 23 bereznya 1924 19240323 lv lv 14 lyutogo 2010 Yelgava latvijska medikinya vinahidnicya protirakovogo preparatu en zasnovnicya praktichnoyi viroterapiyi raku dzherelo Ajna MuceniyeceNarodilasya23 bereznya 1924 1924 03 23 d d Riga Latvijska RespublikaPomerla14 lyutogo 2010 2010 02 14 85 rokiv Yelgava LatviyaKrayina SRSR LatviyaDiyalnistbiolog vinahidnicyaAlma materLatvijskij universitetNaukovij stupindoktor medichnih naukZhittyepis1941 roku zakinchila v Rizi Komercijne uchilishe Vilisa Olavsa Togo zh roku opinilasya v evakuaciyi v Rosiyi projshla priskorenu pidgotovku yak medsestra i pochala pracyuvati u vijskovomu shpitali v Yaroslavli 1942 roku pochala vchitisya v Pershomu moskovskomu medichnomu instituti po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni perevelas na medichnij fakultet Latvijskogo derzhavnogo universitetu yakij zakinchila 1948 roku Odnochasno z 1946 roku pochala pracyuvati v pid kerivnictvom A M Kirhenshtejna spochatku starshoyu laborantkoyu potim pislya zahistu diploma naukovoyu sekretarkoyu 1954 roku zahistila disertaciyu kandidata medichnih nauk 1959 roku zajnyala posadu starshogo naukovogo spivrobitnika U 1960 h rokah zacikavilasya starovinnimi rozrobkami v galuzi likuvannya rakovih puhlin shlyahom zarazhennya hvorogo virusom sho znishuye rakovi klitini 1965 roku zasnuvala i ocholila v Instituti mikrobiologiyi laboratoriyu viroterapiyi raku yakoyu keruvala do 1989 roku Odnochasno pracyuvala naukovoyu konsultantkoyu v klinichnij likarni imeni Stradinya azh do 2003 roku 1974 roku zdobula stupin doktora medichnih nauk Naukovim dosyagnennyam Muceniyece ye viyavlennya kishkovih virusiv otrimanih z kishechnika malenkih ditej yaki ne tilki zdatni znishuvati puhlinu ale j ne sprichinyayut organizmu lyudini znachnoyi shkodi V laboratoriyi Muceniyece bulo perevireno 60 riznih kishkovih virusiv odin z nih z najbilsh virazhenoyu zdatnistyu znishuvati rakovi klitini bulo nazvano RIGVIR neavtoritetne dzherelo NagorodiPochesna chlenkinya Akademiyi Nauk Latviyi 1992 Zasluzhenij uchenij Latviyi 1996 Pochesna chlenkinya 2002 Hrest Viznannya za osoblivi zaslugi pered Latvijskoyu derzhavoyu 2005PublikaciyiA Muceniece N Pakalninsh Virusnye nejroinfekcii Koksaki i ESNO Riga 1964 Izdatelstvo Akademii nauk Latvijskoj SSR 129 str A Muceniece Onkotropizm virusov i problema viroterapii zlokachestvennyh opuholej Riga 1972 izd Nauka 443 str A Muceniece A Ferdats Virusologija Rokas gramata Riga 1985 izd Zvajgzne 200 str latyshskij yaz Perevedennaya nauchnaya kniga I P Pavlov Sbornik rabot Latvijskoe gosudarstvennoe izdatelstvo Riga 1952 440 str Onkotropizm virusov Riga Zinatne 1969 219 str Virusy v terapii raka Eksperimentalnye issledovaniya Riga Zinatne 1978 204 str Imulogicheskie aspekty virusnogo onkotropizma Riga Zinatne 1979 120 str Geterogenizaciya opuholej Riga Zinatne 1980 159 str Immunologiya opuholej Riga Zinatne 1982 207 str Nespecificheskie stimulyatory immunoterapii opuholej Riga Zinatne 1985 223 str Modulyaciya protivorakovogo immuniteta v posleoperacionnyj period Riga Zinatne 1988 142 str A Muceniece R Bruvere D Venskus G Feldmane Metodicheskie pokazaniya dlya primeneniya biopreparatov Rigvir Larifan v onkologii i dlya profilaktiki vtorichnogo immunodeficita Izdatelstvo Obshestvo Ajny Muceniece dlya razrabotki rakovoj immunoterapii Elgava 2006 A Muceniece D Venskus Kak ocenivat immunitet Model melanomy Izdatelstvo Obshestvo Ajny Muceniece dlya razrabotki rakovoj immunoterapii Riga 2008 latyshskij yaz Primitki Arhiv originalu za 14 bereznya 2017 Procitovano 31 bereznya 2020 Latvijskij Centr Viroterapii Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 PosilannyaStorinka Ajni Muceniyece 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Latvijski vinahodi ta vinahidniki latis