Аймаки́ (чараймаки, чор-аймак — чотири племені) — войовничі іранізовані племена: , , і , — які живуть у північно-західному Афганістані та північно-східному Ірані. Це племена різного походження, разом їх об'єднує мова, релігія та спосіб життя. Мова — таджицька. За релігією аймаки — мусульмани (здебільшого суніти). Заняття — скотарство і землеробство (переважно богарне). Ще в середині 20-го століття вели кочовий чи напівкочовий спосіб життя.
Загальна назва племен гібридна: چار [ʧɒr] мовою дарі означає «чотири», а тюркське слово [ɑymɑq] походить від монгольського аймаг, що означає «плем'я». Чотири основні племінні угрупування чараймаків поділяються далі на племена та роди. До чараймаків часто зараховують ще п'яте плем'я зурі.
Загалом в етногенезі чараймацьких племен брали участь як місцеві таджики (народ іранської групи), так і монголи та тюрки, що прийшли зі сходу. Монгольський вплив виявляється як у мові, так й у фізичному типі представників різних племен. Теймури, народ іранського походження, живе в провінції Герат. Джемшиди також мають іранське походження, інші — мішане тюрко-іранське.
Загальна чисельність — 1,6 млн. Області проживання — гірські або передгірські пустелі в афганській провінції Гор та степи із солоними озерами біля ірано-афганського кордону. Багато представників цього народу досі живуть в тимчасових юртах і перекочовують, створюючи тимчасові поселення. Афганські аймаки в більшості своїй сповідують сунітський іслам, в той час як іранські — шиїтський.
Діалекти аймаків характеризуються як такі, що належать до персько-таджицького континууму. В Афганістані вони офіційно вважаються говірками дарі, а в перепису чараймаків вказують як таджиків.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajmaki charajmaki chor ajmak chotiri plemeni vojovnichi iranizovani plemena i yaki zhivut u pivnichno zahidnomu Afganistani ta pivnichno shidnomu Irani Ce plemena riznogo pohodzhennya razom yih ob yednuye mova religiya ta sposib zhittya Mova tadzhicka Za religiyeyu ajmaki musulmani zdebilshogo suniti Zanyattya skotarstvo i zemlerobstvo perevazhno bogarne She v seredini 20 go stolittya veli kochovij chi napivkochovij sposib zhittya Zagalna nazva plemen gibridna چار ʧɒr movoyu dari oznachaye chotiri a tyurkske slovo ɑymɑq pohodit vid mongolskogo ajmag sho oznachaye plem ya Chotiri osnovni pleminni ugrupuvannya charajmakiv podilyayutsya dali na plemena ta rodi Do charajmakiv chasto zarahovuyut she p yate plem ya zuri Zagalom v etnogenezi charajmackih plemen brali uchast yak miscevi tadzhiki narod iranskoyi grupi tak i mongoli ta tyurki sho prijshli zi shodu Mongolskij vpliv viyavlyayetsya yak u movi tak j u fizichnomu tipi predstavnikiv riznih plemen Tejmuri narod iranskogo pohodzhennya zhive v provinciyi Gerat Dzhemshidi takozh mayut iranske pohodzhennya inshi mishane tyurko iranske Zagalna chiselnist 1 6 mln Oblasti prozhivannya girski abo peredgirski pusteli v afganskij provinciyi Gor ta stepi iz solonimi ozerami bilya irano afganskogo kordonu Bagato predstavnikiv cogo narodu dosi zhivut v timchasovih yurtah i perekochovuyut stvoryuyuchi timchasovi poselennya Afganski ajmaki v bilshosti svoyij spoviduyut sunitskij islam v toj chas yak iranski shiyitskij Dialekti ajmakiv harakterizuyutsya yak taki sho nalezhat do persko tadzhickogo kontinuumu V Afganistani voni oficijno vvazhayutsya govirkami dari a v perepisu charajmakiv vkazuyut yak tadzhikiv LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961