Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Азербайджанський чай азерб Azərbaycan çayı сорт чаю що вирощується в Азербайджані Розвиток чайного виробництва припадає

Азербайджанський чай

Азербайджанський чай

Азербайджанський чай (азерб. Azərbaycan çayı) — сорт чаю, що вирощується в Азербайджані. Розвиток чайного виробництва припадає в основному на Ленкорань-Астаринський економічний регіон, що розташований на півдні країни, де у містах Ленкорань, Астара, , селах і розташовані чайні фабрики переважно чорного байхового чаю.

image
Пам'ятник самовару і чаю в стакані «Армуду». Ленкорань
image
Коробка з-під Азербайджанського чаю в пакетиках, 1980-ті роки

Історія

Наприкінці XIX століття ентузіаст М.О. Новоселов заклав в Ленкоранському районі дослідні ділянки чайного дерева. У 1896 році він вперше посадив чайний кущ в Азербайджані, в Ленкоранському районі, де до 1900 року були закладені уже невеликі дослідні ділянки. Проте вони не набули характеру промислового виробництва, більш того — загинули у 1920 році. Розвиток чайної справи в радянські роки призвело до того, що в 1928—1929 рр. в Ленкоранській, а також в Закатальскій зонах знову висаджені саджанці чаю, а в 1932—1934 рр. розпочалась промислова закладка плантацій. У 1937 році випущені перші пачки азербайджанського чаю.

Вважалось, що в радянські роки азербайджанський чай привертав до себе зростаючу увагу споживачів Ленінграду, Москви, Прибалтійських республік та багатьох інших регіонів Раянського Союзу.

У 1983 році в Азербайджані під чайними культурами було зайнято 9,3 тис. га.

До 1989 року радянські чаї, в тому числі й азербайджанський поступали на зовнішні ринки: в Польщу, НДР, Угорщину, Румунію, Фінляндію, Чехословаччину, Болгарію, Югославію, а також багато азійських країн — Афганістан, Іран, Сирію, Південний Ємен, Монголію.

У 1990-ті роки внаслідок Карабаського конфлікту виникла криза у виробництві чаю, чайні фабрики почали закриватися. Об'єм виробництва чаю, переважно чорного, впав з 38,5 тис. т у 1988 році до 1,2 тис. т у 1995 році.

З розвитком ринкових відносин, виробництво чаю почало відроджуватись, зокрема завдяки спільним підприємствам з Туреччиною та ОАЕ, а виробництво зеленого чаю отримало споживачів всередині країни.

Чайні бренди Азербайджану

  • Azerçay — виробляється холдингом Azersun Holding.
  • Pasha çay — виробляється за ліцензією холдингом Azersun Holding.
  • Final — виробляється холдингом Azersun Holding.
  • Maryam — виробляється холдингом Azersun Holding.
  • Pürrəngi — виробляється холдингом Azersun Holding.
  • Beta — виробляється за ліцензією холдингом Beta Group.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 21 травня 2022.
  2. Владимир Михайлович Семёнов. Азербайджанский чай // Чайные рецепты и чайные секреты / Под ред. Е. Н. Авадяева. — М.: Олма-Пресс, 2002. — С. 110. — 351 с. — .
  3. Географическое общество Азербайджанской ССР. Внешние экономические связи Азербайджанской ССР. — Труды Азербайджанского географического общества: Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1968. — Т. 4. — С. 137.
  4. И. С. Капанадзе, И. Г. Керкадзе. Полиплоидный чай. — журнал «Природа»: Издательство «Наука», 1983. — С. 44.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Azerbajdzhanskij chaj azerb Azerbaycan cayi sort chayu sho viroshuyetsya v Azerbajdzhani Rozvitok chajnogo virobnictva pripadaye v osnovnomu na Lenkoran Astarinskij ekonomichnij region sho roztashovanij na pivdni krayini de u mistah Lenkoran Astara selah i roztashovani chajni fabriki perevazhno chornogo bajhovogo chayu Pam yatnik samovaru i chayu v stakani Armudu Lenkoran Korobka z pid Azerbajdzhanskogo chayu v paketikah 1980 ti rokiIstoriyaNaprikinci XIX stolittya entuziast M O Novoselov zaklav v Lenkoranskomu rajoni doslidni dilyanki chajnogo dereva U 1896 roci vin vpershe posadiv chajnij kush v Azerbajdzhani v Lenkoranskomu rajoni de do 1900 roku buli zakladeni uzhe neveliki doslidni dilyanki Prote voni ne nabuli harakteru promislovogo virobnictva bilsh togo zaginuli u 1920 roci Rozvitok chajnoyi spravi v radyanski roki prizvelo do togo sho v 1928 1929 rr v Lenkoranskij a takozh v Zakatalskij zonah znovu visadzheni sadzhanci chayu a v 1932 1934 rr rozpochalas promislova zakladka plantacij U 1937 roci vipusheni pershi pachki azerbajdzhanskogo chayu Vvazhalos sho v radyanski roki azerbajdzhanskij chaj privertav do sebe zrostayuchu uvagu spozhivachiv Leningradu Moskvi Pribaltijskih respublik ta bagatoh inshih regioniv Rayanskogo Soyuzu U 1983 roci v Azerbajdzhani pid chajnimi kulturami bulo zajnyato 9 3 tis ga Do 1989 roku radyanski chayi v tomu chisli j azerbajdzhanskij postupali na zovnishni rinki v Polshu NDR Ugorshinu Rumuniyu Finlyandiyu Chehoslovachchinu Bolgariyu Yugoslaviyu a takozh bagato azijskih krayin Afganistan Iran Siriyu Pivdennij Yemen Mongoliyu U 1990 ti roki vnaslidok Karabaskogo konfliktu vinikla kriza u virobnictvi chayu chajni fabriki pochali zakrivatisya Ob yem virobnictva chayu perevazhno chornogo vpav z 38 5 tis t u 1988 roci do 1 2 tis t u 1995 roci Z rozvitkom rinkovih vidnosin virobnictvo chayu pochalo vidrodzhuvatis zokrema zavdyaki spilnim pidpriyemstvam z Turechchinoyu ta OAE a virobnictvo zelenogo chayu otrimalo spozhivachiv vseredini krayini Chajni brendi Azerbajdzhanu Azercay viroblyayetsya holdingom Azersun Holding Pasha cay viroblyayetsya za licenziyeyu holdingom Azersun Holding Final viroblyayetsya holdingom Azersun Holding Maryam viroblyayetsya holdingom Azersun Holding Purrengi viroblyayetsya holdingom Azersun Holding Beta viroblyayetsya za licenziyeyu holdingom Beta Group Primitki Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 21 travnya 2022 Vladimir Mihajlovich Semyonov Azerbajdzhanskij chaj Chajnye recepty i chajnye sekrety Pod red E N Avadyaeva M Olma Press 2002 S 110 351 s ISBN 9785224038268 Geograficheskoe obshestvo Azerbajdzhanskoj SSR Vneshnie ekonomicheskie svyazi Azerbajdzhanskoj SSR Trudy Azerbajdzhanskogo geograficheskogo obshestva Izdatelstvo Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR 1968 T 4 S 137 I S Kapanadze I G Kerkadze Poliploidnyj chaj zhurnal Priroda Izdatelstvo Nauka 1983 S 44

Дата публікації:
Топ