А дріан Фру тігер нім Adrian Frutiger ˈfʁuːtɪˌgər нар 24 травня 1928 19280524 Унтерзеен пом 10 вересня 2015 Бремгартен б

А́дріан Фру́тігер (нім. Adrian Frutiger, ˈfʁuːtɪˌgər) (нар. 24 травня 1928(19280524), Унтерзеен — пом. 10 вересня 2015, Бремгартен-бай-Берн, Швейцарія) — швейцарський дизайнер шрифтів, що належить до найвизначніших представників швейцарської школи типографії XX та XXI ст.

Адріан Фрутігер
нім. Adrian Frutiger
Адріан Фрутігер, 2002 рік
Ім'я при народженні	Adrian Johann Frutiger
Народився	24 березня 1928(1928-03-24)^[4]^[…] Унтерзеен, Швейцарія^[4]
Помер	10 вересня 2015(2015-09-10)^[1]^[3](87 років) Бремгартен-бай-Берн, Берн-Міттельланд, ^d, Берн, Швейцарія^[6]
Країна	Швейцарія
Національність	швейцарець
Діяльність	типограф і дизайнер
Відомий завдяки	, і
Alma mater	^[de]
Знання мов	німецька^[7] і французька
Заклад	^d
Членство	^d^[8]
Magnum opus	^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d
Нагороди	^d (2006)
Медіафайли у Вікісховищі

Приклади деяких шрифтів, створених Фрутігером

Біографія

Фрутігер був сином ремісника. Після закінчення навчання на набірника в друкарні Interlakner Buch und Kunstdruckerei Otto Schlaefli (сьогодні Verlag Schlaefli & Maurer AG) та закінчення ^[de] (1949—1951) в Альфреда Вілліманна та Вальтера Кеха (дипломна робота: «Європейский розвиток шрифтів від лапідарної грецької абетки до шрифтів Відродження») Фрутігер спочатку працював графіком у Цюриху. 1952 року він став робітником паризької словолитні Deberny & Peignot, 1962 року Фрутігер разом із Бруно Пфеффлі й Андре Гюртлером заснував власне графічне ательє в Аркеї біля Парижа. Поза роботою, він також викладав протягом декількох років у École Estienne та École Nationale Supérieure des Arts Décoratifs. З 1992 року Фрутігер жив у Бремгартені біля Берна.

Два його найвідоміші шрифти — некарбована лінійна антиква і створений для паризького міжнародного аеропорту імені Шарля де Голля Roissy, рання форма шрифта . Поза цим Фрутігер створив численні інші шрифти, такі як Avenir, Centennial, Iridium, Meridien і Serifa. Його шрифти , оптимовані для читання, 1973 року стали стандартом ISO.

Рутігер описав створення шрифтів без засічок як «основну роботу всього життя», пояснивши це складністю їхнього дизайну порівняно зі шрифтами із засічками.

Швейцарський дорожній знак підтвердження напрямку. Написи використовують шрифт *ASTRA Frutiger Autobahn*

Книга Фрутігера 1978 року «Людина та її знаки» вважається фундаментальною працею теорії знаків для практичного графічного застосування, наприклад, для створення логотипа. Книга перекладена та оприлюднена сімома мовами.

З 2003 року дорожні знаки у Швейцарії використовують шрифти ASTRA-Frutiger Standard і ASTRA-Frutiger Autobahn.

Родина

Фрутігер був двічі одружений. Його перша дружина, Полетт Флюкігер, померла 1954 року після народження їхнього сина Стефана.

1955 року Фрутігер одружився з Сімоною Бікель, яка померла 2008 року. Обидві доньки від цього шлюбу, Анна-Сильвія та Аннік, скоїли суїцид у 16 і 20 років відповідно. Для вшанування їхньої пам'яті батьки заснували фонд «Fondation Adrian et Simone Frutiger», що опікується нейропсихологічними та нейропсихіатричними дослідженнями.

Шрифти, розробені Фрутігером

Apollo
ASTRA Frutiger Standard
ASTRA Frutiger Autobahn
Breughel LT
Linotype Centennial
Linotype Didot
Egyptienne F
Frutiger Stones
Frutiger Symbols
(разом із )
Glypha
Herculanum
Icone LT
Iridium LT
Meridien
Nami
(разом із Акірою Кобаясі)
Ondine
Pompeijana
President
Roissy
Serifa
Versailles
Westside

Почесні звання та нагороди

1986: Gutenberg-Preis спілки
1987: Type Directors Club Medal нью-йоркського
2006: Sota-Award за весь внесок протягом життя
2007: Preis Designer 2007 Швейцарської Конфедерації за формування вигляду довкілля для мільйонів осіб
2013: Kulturpreis des Berner Oberlandes за весь внесок протягом життя

Список робіт

Der Mensch und seine Zeichen. Textbearbeitung von Horst Heiderhoff. 3 Bände. D. Stempel, Frankfurt am Main 1978/1979/1981; Kurzfassung: Marix, Wiesbaden 2006, .
Type, Sign, Symbol. ABC, Zürich 1980 (englisch, deutsch, französisch).
Ein Leben für die Schrift. Schlaefli & Maurer, Interlaken 2003, .
Nachdenken über Zeichen und Schrift. Haupt, Bern 2005, .
Symbole. Geheimnisvolle Bilder-Schriften, Zeichen, Signale, Labyrinthe, Heraldik. Haupt, Bern 2008, .

Примітки

http://www.sueddeutsche.de/kultur/nachruf-eine-epoche-in-buchstaben-1.2645575
Adrian Frutiger obituary // The Guardian — UK: GMG, 2015. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
d:Track:Q2665980d:Track:Q11148d:Track:Q21296279d:Track:Q145
The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
Deutsche Nationalbibliothek Record #118693891 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
газета
d:Track:Q11032
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
https://a-g-i.org/members
Дата смерті 10 вересня 2015 відповідно до уряду комуни Бремгартена біля Берна від 16 вересня 2015
Некролог Адріана Фрутігера [ 26 липня 2019 у Wayback Machine.] Linotype, 15 вересня 2015
(13 вересня 2015). . Süddeutsche Zeitung. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 14 вересня 2015.
. Master Bundles (амер.). 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
Ulf Erdmann Ziegler. Schrift und Zärtlichkeit. Zum Tode des Schweizer Typographen Adrian Frutiger. In Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 14. September 2015. Seite 13
Schriften mit Weltruhm: Typograf Adrian Frutiger ist gestorben [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Abgerufen am 15. September 2015
Adrian Frutiger [ 14 вересня 2015 у Wayback Machine.], typografie.co.at, abgerufen am 15. Juli 2014 (файл PDF)
. www.eyemagazine.com. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 8 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 22 січня 2020.
Margalit Fox: Adrian Frutiger Dies at 87; His Type Designs Show You the Way [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.], in: New York Times, 18. September 2015.
. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 22 січня 2020.

Література

Erich Alb (Hrsg.): Adrian Frutiger — Formen und Gegenformen / Forms and Counterforms. Syndor, Cham 1998, .
Anja Bodmer, Jürg Brühlmann: Read Me — mit Adrian Frutiger durch die Welt der Zeichen und Buchstaben. Hochparterre, Zürich 2008, .
Anne Cuneo: Adrian Frutiger — Schriftengestalter. DVD. 2005, OCLC 315110710.
Michael Düblin: Schriften für Menschen. [ 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.] In: Basler Magazin, Nr. 3/1997, 18. Januar 1997, S. 12 f. (PDF [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]).
Schweizerische Stiftung Schrift und Typographie, Heidrun Osterer, Philipp Stamm (Hrsg.): Adrian Frutiger — Schriften. Das Gesamtwerk. Birkhäuser, Basel 2008, .
Frutiger, Adrian німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії. 2007.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адріан Фрутігер

Werke von und über Adrian Frutiger [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.] im Katalog Helveticat der
Бібліографія. Адріан Фрутігер // Німецька національна бібліотека
Adrian Frutiger bei linotype.com [ 14 вересня 2015 у Wayback Machine.] (deutsch, englisch)
Adrian Frutiger im Klingspor-Museum — Auflistung und Abbildung aller Schriftschnitte durch Hans Reichardt [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (PDF; 747 kB)
Ruedi Helfer: Архівна копія на сайті Wayback Machine., 10/1994.
Christine Kopp, Christoph Frutiger (Hrsg.): Adrian Frutiger — Der Mann von Schwarz und Weiss [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.], DVD, Ott Verlag, Bern, 2006, (im YouTube-Kanal der Produktionsfirma).
Sebastian Rohner: Adrian Frutiger — Ein Leben [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.], Interview.

[[http://www.sueddeutsche.de/kultur/nachruf-eine-epoche-in-buchstaben-1.2645575_http://www.sueddeutsche.de/kultur/nachruf-eine-epoche-in-buchstaben-1.2645575]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://www.sueddeutsche.de/kultur/nachruf-eine-epoche-in-buchstaben-1.2645575

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q309481"_data-entity-id="Q21296279">[https://www.theguardian.com/artanddesign/2015/oct/05/adrian-frutiger_Adrian_Frutiger_obituary]_//_''[[:Ґардіан|The_Guardian]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Велика_Британія|UK]]:_[[:Guardian_Media_Group|GMG]],_2015._—_ed._size:_161152_—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0261-3077_0261-3077]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2665980]][[d:Track:Q11148]][[d:Track:Q21296279]][[d:Track:Q145]]</div>-2] Adrian Frutiger obituary // The Guardian — UK: GMG, 2015. — ed. size: 161152 — ISSN 0261-3077
d:Track:Q2665980d:Track:Q11148d:Track:Q21296279d:Track:Q145

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/71729_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-3] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/118693891/_Record_#118693891]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-4] Deutsche Nationalbibliothek Record #118693891 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-5] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q63981612"_data-entity-id="Q11032">[http://www.luzernerzeitung.ch/nachrichten/panorama/panorama-sda/Schweizer-Typograf-Adrian-Frutiger-ist-tot;art46441,594159_газета]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11032]]</div>-6] газета
d:Track:Q11032

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120353781_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-7] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[[https://a-g-i.org/members_https://a-g-i.org/members]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-8] ttps://a-g-i.org/members

[9] Дата смерті 10 вересня 2015 відповідно до уряду комуни Бремгартена біля Берна від 16 вересня 2015

[10] Некролог Адріана Фрутігера [ 26 липня 2019 у Wayback Machine.] Linotype, 15 вересня 2015

[SueddtZtg-11] (13 вересня 2015). . Süddeutsche Zeitung. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 14 вересня 2015.

[12] . Master Bundles (амер.). 5 листопада 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.

[13] Ulf Erdmann Ziegler. Schrift und Zärtlichkeit. Zum Tode des Schweizer Typographen Adrian Frutiger. In Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 14. September 2015. Seite 13

[14] Schriften mit Weltruhm: Typograf Adrian Frutiger ist gestorben [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]. Abgerufen am 15. September 2015

[15] Adrian Frutiger [ 14 вересня 2015 у Wayback Machine.], typografie.co.at, abgerufen am 15. Juli 2014 (файл PDF)

[:0-16] . www.eyemagazine.com. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 8 листопада 2021.

[17] . Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 22 січня 2020.

[18] Margalit Fox: Adrian Frutiger Dies at 87; His Type Designs Show You the Way [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.], in: New York Times, 18. September 2015.

[19] . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 22 січня 2020.

[4]

[1]

[3]

[6]

[7]

[8]