Адрамелех або Адраммелек івр א ד ר מ ל ך грец Αδραμελεχ лат Adramelech семітське божество бог сонця згадується в Біблії

Адрамелех, або Адраммелек (івр. אַדְרַמֶּלֶךְ‎; грец. Αδραμελεχ; лат. Adramelech) — семітське божество, бог сонця, згадується в Біблії та книгах середньовічної демонології.

Адрамелех

Тема твердження	Q104877017?
Адрамелех у Вікісховищі

Історія

Адрамелеху поклонялися ассирійці на рівні з богом місяця . Центром поклоніння Адрамелеху було місто , у яке, ймовірно, переросло шумерське місто Сіппар. У 722 році до н. е. асирійці завоювали Ізраїльське царство, вигнали ізраїльтян в Ассирію, а на їхнє місце завезли асирійських поселенців, в тому числі вихідців з Сефарваїму, які принесли з собою культ Адраммелеха на землю Палестини.

У Біблії в 2Цар 17:31 згадується: «а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх в огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам». Крім того, Адраммелех та Анаммелех мабуть згадуються в 2Цар 18:34 та Іс 36:19: «Де боги́ Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарі́ю від моєї руки?».

У Талмуді (Sanh. 63b) вказується, що «Адраммелех був ідолом сефарваїмів у формі осла. Ці язичники поклонялися тій тварині, яка несла їхні тягарі» (Sanh. Lc). Його ім'я івритом складається зі слів אדר «нести» і מלך «цар». Ще одне пояснення імені приписує богу форму павича і походить від слів адар («чудовий») і мелек («цар»).

У демології

Як і багато язичницьких богів, Адраммелех вважається демоном у деяких середньовічних юдео-християнських традиціях. Він з'являється у поемі Мілтона «Утрачений рай», де він — скинутий ангел, якого разом з Асмодеєм перемагають Уриїл та Рафаїл. Згідно з «Пекельним словником» Коллена де Плансі, Адрамелех став президентом в Сенаті демонів. Він також є пекельним канцлером і керівником гардероба Сатани. Його зазвичай зображують з людським тулубом, головою мула, павичевим хвостом та кінцівками мула чи павича.

Примітки

(1999). Adrammelech. У ; Bob Becking; (ред.). . Grand Rapids, Michigan: с. 10—11. ISBN . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 15 серпня 2021.
; and (1906). Adrammelech. У (ред.). . Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
de Plancy, J Collin (2015). Infernal Dictionary Deluxe Edition. Abracax House. с. 764. ISBN .

[Millard-1] (1999). Adrammelech. У ; Bob Becking; (ред.). . Grand Rapids, Michigan: с. 10—11. ISBN . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 15 серпня 2021.

[JewishEncyclopedia-2] ; and (1906). Adrammelech. У (ред.). . Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.

[3] Plancy, J Collin (2015). Infernal Dictionary Deluxe Edition. Abracax House. с. 764. ISBN .