Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Адольф Вагнер (нім. Adolph Wagner; 25 березня 1835, м. Ерланген, Німеччина — 8 листопада 1917, м. Берлін) — німецький економіст, який у 1892 р. сформулював закон про постійне зростання державних витрат, названий в його честь Законом Вагнера.
| Адольф Вагнер | |
|---|---|
| нім. Adolph Wagner | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Adolph Heinrich Gotthilf Wagner |
| Народився | 25 березня 1835[1][2][…] Ерланген, Середня Франконія, Баварія |
| Помер | 8 листопада 1917[1][2][…] (82 роки) Берлін, Німецька імперія |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | економіст, політик, викладач університету, статистик, автор, редактор |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Галузь | економіка |
| Заклад | Університет Фрідріха-Вільгельма[d] Тартуський університет HU Berlin |
| Посада | d і d |
| Вчителі | d[4] |
| Аспіранти, докторанти | d[5] Вернер Зомбарт[6] Луйо Брентано |
| Членство | Шведська королівська академія наук |
| Діти | d |
 Адольф Вагнер у Вікісховищі | |
Біографія
Народився А. Вагнер 25 березня 1835 року у місті Ерлангені, Німеччина.Його батько був університетським професором, фізіологом та лікарем — Рудольф Вагнер, брат- географ та картограф Герман Вагнера.
Після закінчення школи, Адольф вивчав економіку та в 1857 році захистив докторську дисертацію в Геттінгенському університеті. Після цього, з 1858 по 1863 рік, викладав у Вищій комерційній школі (нім. Handelsakademie Wien), що у Відні. Через розбіжності з фінансових питань з Лоренцем фон Штайном був змушений покинути школу.
Згодом їде викладати в Гамбург, де у 1865 році очолює кафедри етнографії, географії та статистики в Дерптському університеті (зараз місто Тарту, Естонія). У Дерптському університеті Адольф Вагнер стає послідовником політики Отто фон Бісмарка, що говорить про об'єднання Німеччини на чолі з Прусією. З 1869 року А.Вагнер очолював кафедру Камеральних наук Фрайбурзького університету в герцогстві Баден, а з 1870 — кафедру суспільних наук в Берлінському університеті — одному з найкращих вищих навчальних закладів того часу.
Саме в Берліні Адольф Вагнер досягнув найбільших успіхів, проявивши себе, він став одним із найбільш значущих економістів свого часу. Аж до Першої світової війни пропозиції і проєкти Вагнера з проблем грошово-кредитної політиці в Німеччині були основними орієнтирами для центральної банківської системи та фінансової практики.
Його колишній студент Вернер Зомбарт став його наступником на кафедрі економіки в Берлінському університеті. Також, Вагнер був одним з перших членів консервативної Християнсько-соціальної партії, заснованої в 1878 році Адольфом Штеккером.
Адольф Вагнер розробив основні положення доктрини соціального страхування, на базі яких були прийняті закони про формування інститутів обов'язкового соціального страхування в Німеччині в 1882—1890 роках. Вагнер обгрунтував необхідність законодавчого встановлення майнової відповідальності роботодавців за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю робітників.
Адольф Вагнер вважається одним з найвидатніших економістів епохи Бісмарка. Крім того, він є (разом з Густавом фон Шмоллером) одним з найяскравіших представників школи державного соціалізму, яка об'єднує постулати економічної науки і соціальної політики.
Характер
У Вагнера був дуже різкий характер. Він не ставився до образ легковажно і ніколи не говорив дипломатично. У нього були проблеми з Густафом фон Штоллером, і він був ворогом Лухо Брентано, хоч вони були його найближчими колегами. За сучасною оцінкою, ймовірно, буде справедливо сказати, що Вагнер був марнославним, жорстоким та суворою, людиною, яка не йшла на компроміс. У 1890-х роках Вагнер настільки розсердив індустріально-консервативного члена рейхстагу, захищаючи вплив катедерсоціалістів в університеті, що депутат викликав його на дуель.
Закон Вагнера
Гіпотеза, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у валовому національному продукті. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав:
- збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства;
- еластичність попиту на культурну та благодійну діяльність держави по доходу більше одиниці (перевищення такого попиту щодо зростання доходів);
- економічний розвиток супроводжується зростанням промислових монополій, що потребує посиленого державного контролю.
Закон Вагнера значною мірою підтверджується практикою капіталістичної реальності. Однак його причини оскаржуються такими аргументами: а) це не закон, а низка тверджень; б) його доказ не базується на суворій теорії людської поведінки чи поведінки уряду. З точки зору теорії та методології, закон Вагнера слід розглядати як найважливішу частину закону капіталістичної економічної націоналізації, він забезпечує кращий аргумент щодо причинності та інших аспектів основних відносин
Твори
- Вагнер А. Русские бумажные деньги [ 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]/перевод . — Киев: Университетская типография, 1871—392с. (Die russische Papierwährung — Riga: Kymmel, 1868).
- Wagner A. Die Gesetzmässigkeit in den scheinbar willkührlichen menschlichen Handlungen vom Standpunkte der Statistik. — Hamburg: Boyes & Geisler, 1864.
- Wagner A. Beiträge zur Finanzstatistik des Schulwesens in den Städten des Ostseegouvernements Livland, Kurland und Esthland. — Dorpat: Als Manuscript gedruckt. / Druck von C. Matthiesen, 1866
- Wagner A. Die auswärtige Politik Rußlands und ihre Bedeutung für Preußen// Preußische Jahrbücher, vol. 18, no. 6 (December), 1866 — pp. 657–692.
- Wagner A. Statistik //Deutsches Staats-Wörterbuch', vol. 10. Leipzig: Expedition des Staats-Wörterbuchs, pp. 400–481, 1867
- Wagner A. Die Abschaffung des privaten Grundeigenthums — Leipzig: Duncker & Humblot, 1870.
- Wagner A. Lehrbuch der politischen Oekonomie. Bd. I. Allgemeine oder theoretische Volkswirthschaftslehre. — Th. I. Grundlegung. 2. Ausg., — Leipzig und Heidelberg, 1879.
- Wagner A. [[https://web.archive.org/web/20210412110413/https://socialsciences.mcmaster.ca/econ/ugcm/3ll3/marshall/Wagner.htm Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.] A. Marshall's principles of economics] // Quarterly Journal of Economics. Vol. 5, 1891, P. 319—338.
- Wagner A. Grundlegung der politischen Ökonomie. Part 1, vol. 1. 3rd edn. — Leipzig: Winter, 1892.
- Wagner A. Die akademische Nationalökonomie und der Socialismus — Berlin: Julius Becker, 1895.
- Wagner A. Allgemeine und theoretische Volkswirtschaftslehre oder Sozialökonomik. (Theoretische National-Oekonomie.)- Berlin: 'Als Manuskript gedruckt, 1900.
- Wagner A. Agrar- und Industriestaat. Die Kehrseite des Industriestaats und die Rechtfertigung agrarischen Zollschutzes mit besonderer Rücksicht auf die Bevölkerungsfrage. — 2nd edn. Jena: Fischer, 1902.
- Wagner A. Die finanzielle Mitbeteiligung der Gemeinden an kulturellen Staatseinrichtungen und die Entwickelung der Gemeindeeinnahmen — Jena: Fischer, 1904.
- Wagner A. Staatsbürgerliche Bildung — Berlin: Verlag «Bodenreform», 1916.
- Wagner A. Finanzwissenschaft und Staatssozialismus // August Skalweit, ed. Frankfurt/Main: Klostermann, 1948.
- Wagner A. Speech on the Social Question // Donald O. Wagner, ed. /Social Reformers. Adam Smith to John Dewey. — New York: Macmillan, 1939 — pp. 489–506.
- Wagner A. Three Extracts on Public Finance (Nature of the Fiscal Economy) [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]//Classics in The Theory of Public Finance. / eds. by Musgrave R.A. and Peacock A.R. — London: Macmillan, 1958. — P. 1-15.
- Wagner A. Briefe — Dokumente — Augenzeugenberichte, 1851—1917//Heinrich Rubner, ed. — Berlin: Duncker & Humblot, 1978.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Валентин Роик. Экономика, финансы и право социального страхования. Институты и страховые механизмы. — М.: Альпина Паблишер, 2012. — 258 с. — .
- Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр «Академія», 2000. — 864 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami 13 kvitnya 2021 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 14 kvitnya 2021 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vagner Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Adolf Vagner Adolf Vagner nim Adolph Wagner 25 bereznya 1835 18350325 m Erlangen Nimechchina 8 listopada 1917 m Berlin nimeckij ekonomist yakij u 1892 r sformulyuvav zakon pro postijne zrostannya derzhavnih vitrat nazvanij v jogo chest Zakonom Vagnera Adolf Vagnernim Adolph WagnerIm ya pri narodzhenninim Adolph Heinrich Gotthilf WagnerNarodivsya25 bereznya 1835 1835 03 25 1 2 Erlangen Serednya Frankoniya BavariyaPomer8 listopada 1917 1917 11 08 1 2 82 roki Berlin Nimecka imperiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistekonomist politik vikladach universitetu statistik avtor redaktorAlma materGettingenskij universitetGaluzekonomikaZakladUniversitet Fridriha Vilgelma d Tartuskij universitet HU BerlinPosadad i dVchitelid 4 Aspiranti doktorantid 5 Verner Zombart 6 Lujo BrentanoChlenstvoShvedska korolivska akademiya naukDitid Adolf Vagner u VikishovishiBiografiyaNarodivsya A Vagner 25 bereznya 1835 roku u misti Erlangeni Nimechchina Jogo batko buv universitetskim profesorom fiziologom ta likarem Rudolf Vagner brat geograf ta kartograf German Vagnera Pislya zakinchennya shkoli Adolf vivchav ekonomiku ta v 1857 roci zahistiv doktorsku disertaciyu v Gettingenskomu universiteti Pislya cogo z 1858 po 1863 rik vikladav u Vishij komercijnij shkoli nim Handelsakademie Wien sho u Vidni Cherez rozbizhnosti z finansovih pitan z Lorencem fon Shtajnom buv zmushenij pokinuti shkolu Zgodom yide vikladati v Gamburg de u 1865 roci ocholyuye kafedri etnografiyi geografiyi ta statistiki v Derptskomu universiteti zaraz misto Tartu Estoniya U Derptskomu universiteti Adolf Vagner staye poslidovnikom politiki Otto fon Bismarka sho govorit pro ob yednannya Nimechchini na choli z Prusiyeyu Z 1869 roku A Vagner ocholyuvav kafedru Kameralnih nauk Frajburzkogo universitetu v gercogstvi Baden a z 1870 kafedru suspilnih nauk v Berlinskomu universiteti odnomu z najkrashih vishih navchalnih zakladiv togo chasu Same v Berlini Adolf Vagner dosyagnuv najbilshih uspihiv proyavivshi sebe vin stav odnim iz najbilsh znachushih ekonomistiv svogo chasu Azh do Pershoyi svitovoyi vijni propoziciyi i proyekti Vagnera z problem groshovo kreditnoyi politici v Nimechchini buli osnovnimi oriyentirami dlya centralnoyi bankivskoyi sistemi ta finansovoyi praktiki Jogo kolishnij student Verner Zombart stav jogo nastupnikom na kafedri ekonomiki v Berlinskomu universiteti Takozh Vagner buv odnim z pershih chleniv konservativnoyi Hristiyansko socialnoyi partiyi zasnovanoyi v 1878 roci Adolfom Shtekkerom Adolf Vagner rozrobiv osnovni polozhennya doktrini socialnogo strahuvannya na bazi yakih buli prijnyati zakoni pro formuvannya institutiv obov yazkovogo socialnogo strahuvannya v Nimechchini v 1882 1890 rokah Vagner obgruntuvav neobhidnist zakonodavchogo vstanovlennya majnovoyi vidpovidalnosti robotodavciv za shkodu zapodiyanu zhittyu i zdorov yu robitnikiv Adolf Vagner vvazhayetsya odnim z najvidatnishih ekonomistiv epohi Bismarka Krim togo vin ye razom z Gustavom fon Shmollerom odnim z najyaskravishih predstavnikiv shkoli derzhavnogo socializmu yaka ob yednuye postulati ekonomichnoyi nauki i socialnoyi politiki HarakterU Vagnera buv duzhe rizkij harakter Vin ne stavivsya do obraz legkovazhno i nikoli ne govoriv diplomatichno U nogo buli problemi z Gustafom fon Shtollerom i vin buv vorogom Luho Brentano hoch voni buli jogo najblizhchimi kolegami Za suchasnoyu ocinkoyu jmovirno bude spravedlivo skazati sho Vagner buv marnoslavnim zhorstokim ta suvoroyu lyudinoyu yaka ne jshla na kompromis U 1890 h rokah Vagner nastilki rozserdiv industrialno konservativnogo chlena rejhstagu zahishayuchi vpliv katedersocialistiv v universiteti sho deputat viklikav jogo na duel Zakon VagneraDokladnishe Zakon Vagnera Gipoteza zgidno z yakoyu promislovij rozvitok suprovodzhuyetsya zrostannyam chastki derzhavnih vitrat u valovomu nacionalnomu produkti Golovnimi prichinami takogo zrostannya Vagner vvazhav zbilshennya vitrat na derzhavne upravlinnya zabezpechennya zakonnosti j poryadku a takozh na regulyuvannya ekonomichnoyi diyalnosti u procesi rozvitku suspilstva elastichnist popitu na kulturnu ta blagodijnu diyalnist derzhavi po dohodu bilshe odinici perevishennya takogo popitu shodo zrostannya dohodiv ekonomichnij rozvitok suprovodzhuyetsya zrostannyam promislovih monopolij sho potrebuye posilenogo derzhavnogo kontrolyu Zakon Vagnera znachnoyu miroyu pidtverdzhuyetsya praktikoyu kapitalistichnoyi realnosti Odnak jogo prichini oskarzhuyutsya takimi argumentami a ce ne zakon a nizka tverdzhen b jogo dokaz ne bazuyetsya na suvorij teoriyi lyudskoyi povedinki chi povedinki uryadu Z tochki zoru teoriyi ta metodologiyi zakon Vagnera slid rozglyadati yak najvazhlivishu chastinu zakonu kapitalistichnoyi ekonomichnoyi nacionalizaciyi vin zabezpechuye krashij argument shodo prichinnosti ta inshih aspektiv osnovnih vidnosinTvoriVagner A Russkie bumazhnye dengi 12 kvitnya 2021 u Wayback Machine perevod Kiev Universitetskaya tipografiya 1871 392s Die russische Papierwahrung Riga Kymmel 1868 Wagner A Die Gesetzmassigkeit in den scheinbar willkuhrlichen menschlichen Handlungen vom Standpunkte der Statistik Hamburg Boyes amp Geisler 1864 Wagner A Beitrage zur Finanzstatistik des Schulwesens in den Stadten des Ostseegouvernements Livland Kurland und Esthland Dorpat Als Manuscript gedruckt Druck von C Matthiesen 1866 Wagner A Die auswartige Politik Russlands und ihre Bedeutung fur Preussen Preussische Jahrbucher vol 18 no 6 December 1866 pp 657 692 Wagner A Statistik Deutsches Staats Worterbuch vol 10 Leipzig Expedition des Staats Worterbuchs pp 400 481 1867 Wagner A Die Abschaffung des privaten Grundeigenthums Leipzig Duncker amp Humblot 1870 Wagner A Lehrbuch der politischen Oekonomie Bd I Allgemeine oder theoretische Volkswirthschaftslehre Th I Grundlegung 2 Ausg Leipzig und Heidelberg 1879 Wagner A https web archive org web 20210412110413 https socialsciences mcmaster ca econ ugcm 3ll3 marshall Wagner htm Arhivovano12 kvitnya 2021 u Wayback Machine A Marshall s principles of economics Quarterly Journal of Economics Vol 5 1891 P 319 338 Wagner A Grundlegung der politischen Okonomie Part 1 vol 1 3rd edn Leipzig Winter 1892 Wagner A Die akademische Nationalokonomie und der Socialismus Berlin Julius Becker 1895 Wagner A Allgemeine und theoretische Volkswirtschaftslehre oder Sozialokonomik Theoretische National Oekonomie Berlin Als Manuskript gedruckt 1900 Wagner A Agrar und Industriestaat Die Kehrseite des Industriestaats und die Rechtfertigung agrarischen Zollschutzes mit besonderer Rucksicht auf die Bevolkerungsfrage 2nd edn Jena Fischer 1902 Wagner A Die finanzielle Mitbeteiligung der Gemeinden an kulturellen Staatseinrichtungen und die Entwickelung der Gemeindeeinnahmen Jena Fischer 1904 Wagner A Staatsburgerliche Bildung Berlin Verlag Bodenreform 1916 Wagner A Finanzwissenschaft und Staatssozialismus August Skalweit ed Frankfurt Main Klostermann 1948 Wagner A Speech on the Social Question Donald O Wagner ed Social Reformers Adam Smith to John Dewey New York Macmillan 1939 pp 489 506 Wagner A Three Extracts on Public Finance Nature of the Fiscal Economy 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Classics in The Theory of Public Finance eds by Musgrave R A and Peacock A R London Macmillan 1958 P 1 15 Wagner A Briefe Dokumente Augenzeugenberichte 1851 1917 Heinrich Rubner ed Berlin Duncker amp Humblot 1978 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Valentin Roik Ekonomika finansy i pravo socialnogo strahovaniya Instituty i strahovye mehanizmy M Alpina Pablisher 2012 258 s ISBN 978 5 9614 1961 0 Ekonomichna enciklopediya U troh tomah T 1 Redkol S V Mochernij vidp red ta in K Vidavnichij centr Akademiya 2000 864 s