Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (вересень 2022) |
Адміністрати́вно-територіа́льна автоно́мія (регіональна автономія) — один із засобів децентралізації державної влади в унітарній державі. Суб'єкт адміністративно-територіальної автономії не має ознак державного утворення. Він має систему самостійно сформованих органів виконавчої і законодавчої влади, які, в свою чергу, мають повноваження з кола питань і у межах, встановлених центром згідно з конституцією держави і чинним законодавством.
Вони формуються здебільшого за національнотериторіальною або етнотериторіальною ознакою, тобто у випадку компактного проживання національних меншин на певній території. Але етнотериторіальний принцип не є обов’язковим. Адміністративно-територіальна автономія може бути результатом процесу регіоналізації, який є досить поширеним у світі. А Західній Європі за автономними утвореннями визнається майбутнє, оскільки вони ефективно сприяють розвитку регіонів, забезпечують національну згоду, причому територіальний підхід вважають основоположним під час створення автономних одиниць.
Органи суб’єкта адміністративно-територіальної автономії здійснюють свою діяльність під наглядом центральних органів влади, які, як правило, призначають для цього своїх представників. Регіональні підзаконні акти можуть бути скасовані центральними органами, якщо вони не відповідають державним інтересам.
Територіальні автономії здебільшого створюються в унітарних державах, де вони слугують механізмом для наділення територіальних одиниць самостійністю в питаннях місцевого самоврядування. Прикладами адміністративно-територіальних автономій є Шотландія та Північна Ірландія (Велика Британія), Азорські острови й острови Мадейра (Португалія), острів Гренландія і Фарерські острови (Данія), острів Корсика (Франція), Країна Басків, Каталонія, Галіція та ін. (Іспанія), АР Крим (Україна) та інші.
Джерела
- Оніщенко, К. О. Класифікація та особливості політико-правового статусу територіальних автономій / К. О. Оніщенко // Держава і право. Юрид. і політ. науки : зб. наук. пр. – Київ, 2009. – Вип. 43. – С. 755–763.
- Лялюк, О. Конституційно-правовий статус автономних утворень у зарубіжних країнах / Лялюк О. // Право України. – 2013. – №6. – С. 242–251.
Див. також
 | Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2022 Administrati vno teritoria lna avtono miya regionalna avtonomiya odin iz zasobiv decentralizaciyi derzhavnoyi vladi v unitarnij derzhavi Sub yekt administrativno teritorialnoyi avtonomiyi ne maye oznak derzhavnogo utvorennya Vin maye sistemu samostijno sformovanih organiv vikonavchoyi i zakonodavchoyi vladi yaki v svoyu chergu mayut povnovazhennya z kola pitan i u mezhah vstanovlenih centrom zgidno z konstituciyeyu derzhavi i chinnim zakonodavstvom Voni formuyutsya zdebilshogo za nacionalnoteritorialnoyu abo etnoteritorialnoyu oznakoyu tobto u vipadku kompaktnogo prozhivannya nacionalnih menshin na pevnij teritoriyi Ale etnoteritorialnij princip ne ye obov yazkovim Administrativno teritorialna avtonomiya mozhe buti rezultatom procesu regionalizaciyi yakij ye dosit poshirenim u sviti A Zahidnij Yevropi za avtonomnimi utvorennyami viznayetsya majbutnye oskilki voni efektivno spriyayut rozvitku regioniv zabezpechuyut nacionalnu zgodu prichomu teritorialnij pidhid vvazhayut osnovopolozhnim pid chas stvorennya avtonomnih odinic Organi sub yekta administrativno teritorialnoyi avtonomiyi zdijsnyuyut svoyu diyalnist pid naglyadom centralnih organiv vladi yaki yak pravilo priznachayut dlya cogo svoyih predstavnikiv Regionalni pidzakonni akti mozhut buti skasovani centralnimi organami yaksho voni ne vidpovidayut derzhavnim interesam Teritorialni avtonomiyi zdebilshogo stvoryuyutsya v unitarnih derzhavah de voni sluguyut mehanizmom dlya nadilennya teritorialnih odinic samostijnistyu v pitannyah miscevogo samovryaduvannya Prikladami administrativno teritorialnih avtonomij ye Shotlandiya ta Pivnichna Irlandiya Velika Britaniya Azorski ostrovi j ostrovi Madejra Portugaliya ostriv Grenlandiya i Farerski ostrovi Daniya ostriv Korsika Franciya Krayina Baskiv Kataloniya Galiciya ta in Ispaniya AR Krim Ukrayina ta inshi DzherelaOnishenko K O Klasifikaciya ta osoblivosti politiko pravovogo statusu teritorialnih avtonomij K O Onishenko Derzhava i pravo Yurid i polit nauki zb nauk pr Kiyiv 2009 Vip 43 S 755 763 Lyalyuk O Konstitucijno pravovij status avtonomnih utvoren u zarubizhnih krayinah Lyalyuk O Pravo Ukrayini 2013 6 S 242 251 Div takozhDevolyuciya Spisok avtonomnih oblastej za krayinami Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi