Головна стаття — Чуднівський район
Адміністративний устрій Чуднівського району — адміністративно-територіальний поділ Чуднівського району Житомирської області на міську, селищну та 2 сільські об'єднані територіальні громади, 2 селищні та 4 сільські ради, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Чуднівській районній раді. Адміністративний центр — місто Чуднів.
Сучасний устрій району
Список громад
№ | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Великокоровинецька селищна громада | смт Великі Коровинці | смт Великі Коровинці с. Михайленки с. Пилипівка с. П'ятка с. Рачки | |||||
Вільшанська сільська громада | с. Вільшанка | с. Бейзимівка с. Вільшанка с. Галіївка с. Карпівці с. Троща с. Шевченка с. Ясопіль | |||||
Краснопільська сільська громада | с. Краснопіль | с. Безпечна с. Краснопіль с. Молочки с. Мотрунки с. Носівки с. Стетківці с. Суслівка | |||||
Чуднівська міська громада | м. Чуднів | с. Бабушки с. Будичани с. Городище с. Дацьки с. Дідківці с. Довбиші с. Дреники с. Дриглів с. Дубище с. Йосипівка с. Кихті с. Княжин с. Короченки с. Красноволиця с. Красногірка с. Красносілка с. Малі Коровинці с. М'ясківка с. Рижів с. Стовпів с. Судачівка с. Турчинівка с. Тютюнники м. Чуднів с. Ясногірка |
Список рад
№ | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Вакуленчуківська селищна рада | смт Вакуленчук | смт Вакуленчук | |||||
Іванопільська селищна рада | смт Іванопіль | смт Іванопіль с. Медведиха с. Радісне | |||||
Бурковецька сільська рада | с. Бурківці | с. Бурківці с. Лихосілка | |||||
Жеребківська сільська рада | с. Жеребки | с. Жеребки с. Певна с. Польова Слобідка с-ще Поштове с. Степок | |||||
Кілківська сільська рада | с. Кілки | с. Кілки с. Волосівка с. Подолянці | |||||
Маловолицька сільська рада | с. Мала Волиця | с. Мала Волиця с. Дібрівка |
Устрій до реформи (2015 року)
Адміністративно-територіально Чуднівський район до початку адміністративної реформи поділявся на 1 міську, 3 селищні і 25 сільських рад, які об'єднували 60 населених пунктів та були підпорядковані Чуднівській районній раді. Адміністративний центр — місто Чуднів.
* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище
Історія
Район утворено 7 березня 1923 року в складі Житомирської округи з 26 сільських рад Чуднівської та П'ятківської волостей Житомирського та Полонського повітів Волинської губернії. 21 червня 1924 року до складу району передано Волосівську, Карповецьку, Колківську, Красновульської, Красносільську та Стовпівську сільські ради Любарського району.
Внаслідок віднесення району до Бердичівської округи в 1925 році, 13 сільських рад (Березівська, Биківська, Буратинська, Вилівська, Годихська, Дранецькохатківська, Карвинівська, Садківська, Соболівська, Станіславівська, Тартачківська, , Ясногородська) передано до складу Миропільського району. До складу району включено Пилипівську, П'ятківську та Соснівську сільські ради Троянівського району, Бейзимівську, Великокоровинецьку та Рачківську сільські ради Янушпільського району, Романківську та Шуляйківську сільські ради Миропільського району. 2 січня 1926 року в складі району утворено Городищенську, Пилипівську російську, Подолянецьку, Рижівську та Хижинецьку, 4 вересня 1928 року — Дацьківську, Кихтянську, Турчинівську, Михайленківську сільські ради та П'ятківську селищну раду.
13 лютого 1935 року Рацівську, Романівську та Шуляйківську сільські ради передано до складу Дзержинського району, з котрого передано до складу Чуднівського району Грем'яцьку сільську раду. 17 лютого 1935 року Соснівську сільську раду передано до складу Троянівського району.
В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Чуднів Генеральної округи Житомир. Були утворені Баришівська, Довбишанська, Дреницька, Красногурська, Лутаївська, Манівська, Мясківська, Новосільська, Сідачівська, Цицелівська та Шевченківська сільські управи.
11 серпня 1954 року ліквідовані Городищенська, Грем'яцька, Дацьківська, Княжинська, Корочинська, Михайленківська, Пилипівська Друга (російська), Подолянецька, Рижівська, Старочуднівська, Хижинецька та Цицелівська сільські ради. 5 березня 1959 року об'єднано Дідковецьку та Дубищенську сільські ради, ліквідовано Новчуднівську сільську раду. 20 березня 1959 року Буряківську, Лемешівську, Лісово-Слобідську та Райгородоцьку сільські ради передано до складу Бердичівського району.
8 червня 1960 року розформовані Стовпівська та Малокоровинецька сільські ради. 30 грудня 1962 року район ліквідовано, територію передано до складу Бердичівського району. Район відновлено 8 грудня 1966 року з Великокоровинецькою, Іванопільською, Чуднівською селищними та Бабушківською, Вільшанською, Галіївською, Дриглівською, Дубищенською, Жеребківською, Карповецькою, Кілківською, Маловолицькою, П'ятківською, Рачківською, Трощанською, Турчинівською, Тютюнниківською сільськими радами Бердичівського району, Бурковецькою, Краснопільською, Красносільською, Молочківською, Носівською та Стетковецькою сільськими радами Любарського району у складі.
4 серпня 1986 року в складі району утворено Вакуленчуківську селищну раду, 21 червня 1991 року відновлено Галіївську, 26 червня 1992 року — Безпечнянську та Стовпівську сільські ради.
6 вересня 2012 року смт Чуднів було віднесене до категорії міст районного підпорядкування, відповідно Чуднівську селищну раду було реорганізовано в міську.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили міська, 3 селищні та 25 сільських рад.
22 серпня 2016 року в складі району утворилась Краснопільська сільська територіальна громада, до складу котрої увійшли Безпечнянська, Краснопільська, Молочківська, Носівська та Стетковецька сільські ради Чуднівського району.
11 липня 2018 року в складі району утворилась Чуднівська міська територіальна громада, до складу котрої увійшли та 15 січня 2019 року припинили існування Чуднівська міська та Бабушківська, Будичанська, Дриглівська, Дубищенська, Красногірська, Красносільська, Стовпівська, Турчинівська, Тютюнниківська сільські ради Чуднівського району.
27 липня 2018 року в складі району було утворено Вільшанську сільську територіальну громаду, до складу котрої увійшли Бейзимівська, Вільшанська, Галіївська, Карповецька та Трощанська сільські ради Чуднівського району.
24 грудня 2019 року в складі району було утворено Великокоровинецьку селищну територіальну громаду, до складу котрої увійшли Великокоровинецька селищна та П'ятківська і Рачківська сільські ради Чуднівського району.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили міська, селищна та 2 сільські об'єднані територіальні громади, 2 селищні та 4 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 30, 34, 561, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 27 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 28 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 28 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna stattya Chudnivskij rajon Administrativnij ustrij Chudnivskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Chudnivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na misku selishnu ta 2 silski ob yednani teritorialni gromadi 2 selishni ta 4 silski radi yaki ob yednuyut 60 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Chudnivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Chudniv Suchasnij ustrij rajonuSpisok gromad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Velikokorovinecka selishna gromada smt Veliki Korovinci smt Veliki Korovinci s Mihajlenki s Pilipivka s P yatka s Rachki 2 Vilshanska silska gromada s Vilshanka s Bejzimivka s Vilshanka s Galiyivka s Karpivci s Trosha s Shevchenka s Yasopil 3 Krasnopilska silska gromada s Krasnopil s Bezpechna s Krasnopil s Molochki s Motrunki s Nosivki s Stetkivci s Suslivka 4 Chudnivska miska gromada m Chudniv s Babushki s Budichani s Gorodishe s Dacki s Didkivci s Dovbishi s Dreniki s Drigliv s Dubishe s Josipivka s Kihti s Knyazhin s Korochenki s Krasnovolicya s Krasnogirka s Krasnosilka s Mali Korovinci s M yaskivka s Rizhiv s Stovpiv s Sudachivka s Turchinivka s Tyutyunniki m Chudniv s Yasnogirka Spisok rad Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Vakulenchukivska selishna rada smt Vakulenchuk smt Vakulenchuk 2 Ivanopilska selishna rada smt Ivanopil smt Ivanopil s Medvediha s Radisne 3 Burkovecka silska rada s Burkivci s Burkivci s Lihosilka 4 Zherebkivska silska rada s Zherebki s Zherebki s Pevna s Polova Slobidka s she Poshtove s Stepok 5 Kilkivska silska rada s Kilki s Kilki s Volosivka s Podolyanci 6 Malovolicka silska rada s Mala Volicya s Mala Volicya s DibrivkaUstrij do reformi 2015 roku Administrativno teritorialno Chudnivskij rajon do pochatku administrativnoyi reformi podilyavsya na 1 misku 3 selishni i 25 silskih rad yaki ob yednuvali 60 naselenih punktiv ta buli pidporyadkovani Chudnivskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Chudniv Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Chudnivska miska rada m Chudniv m Chudniv 2 Vakulenchukivska selishna rada smt Vakulenchuk smt Vakulenchuk 3 Velikokorovinecka selishna rada smt Veliki Korovinci smt Veliki Korovinci s Mihajlenki 4 Ivanopilska selishna rada smt Ivanopil smt Ivanopil s Medvediha s Radisne 5 Babushkivska silska rada s Babushki s Babushki s Dacki s M yaskivka 6 Bezpechnyanska silska rada s Bezpechna s Bezpechna 7 Bejzimivska silska rada s Bejzimivka s Bejzimivka 8 Budichanska silska rada s Budichani s Budichani 9 Burkovecka silska rada s Burkivci s Burkivci s Lihosilka 10 Vilshanska silska rada s Vilshanka s Vilshanka 11 Galiyivska silska rada s Galiyivka s Galiyivka 12 Driglivska silska rada s Drigliv s Drigliv s Kihti s Rizhiv 13 Dubishenska silska rada s Dubishe s Dubishe s Didkivci 14 Zherebkivska silska rada s Zherebki s Zherebki s Pevna s Polova Slobidka s she Poshtove s Stepok 15 Karpovecka silska rada s Karpivci s Karpivci s Shevchenka 16 Kilkivska silska rada s Kilki s Kilki s Volosivka s Podolyanci 17 Krasnogirska silska rada s Krasnogirka s Krasnogirka s Dovbishi s Josipivka s Krasnovolicya 18 Krasnopilska silska rada s Krasnopil s Krasnopil 19 Krasnosilska silska rada s Krasnosilka s Krasnosilka s Yasnogirka 20 Malovolicka silska rada s Mala Volicya s Mala Volicya s Dibrivka 21 Molochkivska silska rada s Molochki s Molochki s Motrunki 22 Nosivska silska rada s Nosivki s Nosivki s Suslivka 23 P yatkivska silska rada s P yatka s P yatka s Pilipivka 24 Rachkivska silska rada s Rachki s Rachki 25 Stetkovecka silska rada s Stetkivci s Stetkivci 26 Stovpivska silska rada s Stovpiv s Stovpiv s Dreniki 27 Troshanska silska rada s Trosha s Trosha s Yasopil 28 Turchinivska silska rada s Turchinivka s Turchinivka s Knyazhin 29 Tyutyunnikivska silska rada s Tyutyunniki s Tyutyunniki s Gorodishe s Korochenki s Mali Korovinci s Sudachivka Primitki m misto smt selishe miskogo tipu s selo s she selisheIstoriyaRajon utvoreno 7 bereznya 1923 roku v skladi Zhitomirskoyi okrugi z 26 silskih rad Chudnivskoyi ta P yatkivskoyi volostej Zhitomirskogo ta Polonskogo povitiv Volinskoyi guberniyi 21 chervnya 1924 roku do skladu rajonu peredano Volosivsku Karpovecku Kolkivsku Krasnovulskoyi Krasnosilsku ta Stovpivsku silski radi Lyubarskogo rajonu Vnaslidok vidnesennya rajonu do Berdichivskoyi okrugi v 1925 roci 13 silskih rad Berezivska Bikivska Buratinska Vilivska Godihska Draneckohatkivska Karvinivska Sadkivska Sobolivska Stanislavivska Tartachkivska Yasnogorodska peredano do skladu Miropilskogo rajonu Do skladu rajonu vklyucheno Pilipivsku P yatkivsku ta Sosnivsku silski radi Troyanivskogo rajonu Bejzimivsku Velikokorovinecku ta Rachkivsku silski radi Yanushpilskogo rajonu Romankivsku ta Shulyajkivsku silski radi Miropilskogo rajonu 2 sichnya 1926 roku v skladi rajonu utvoreno Gorodishensku Pilipivsku rosijsku Podolyanecku Rizhivsku ta Hizhinecku 4 veresnya 1928 roku Dackivsku Kihtyansku Turchinivsku Mihajlenkivsku silski radi ta P yatkivsku selishnu radu 13 lyutogo 1935 roku Racivsku Romanivsku ta Shulyajkivsku silski radi peredano do skladu Dzerzhinskogo rajonu z kotrogo peredano do skladu Chudnivskogo rajonu Grem yacku silsku radu 17 lyutogo 1935 roku Sosnivsku silsku radu peredano do skladu Troyanivskogo rajonu V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Chudniv Generalnoyi okrugi Zhitomir Buli utvoreni Barishivska Dovbishanska Drenicka Krasnogurska Lutayivska Manivska Myaskivska Novosilska Sidachivska Cicelivska ta Shevchenkivska silski upravi 11 serpnya 1954 roku likvidovani Gorodishenska Grem yacka Dackivska Knyazhinska Korochinska Mihajlenkivska Pilipivska Druga rosijska Podolyanecka Rizhivska Starochudnivska Hizhinecka ta Cicelivska silski radi 5 bereznya 1959 roku ob yednano Didkovecku ta Dubishensku silski radi likvidovano Novchudnivsku silsku radu 20 bereznya 1959 roku Buryakivsku Lemeshivsku Lisovo Slobidsku ta Rajgorodocku silski radi peredano do skladu Berdichivskogo rajonu 8 chervnya 1960 roku rozformovani Stovpivska ta Malokorovinecka silski radi 30 grudnya 1962 roku rajon likvidovano teritoriyu peredano do skladu Berdichivskogo rajonu Rajon vidnovleno 8 grudnya 1966 roku z Velikokorovineckoyu Ivanopilskoyu Chudnivskoyu selishnimi ta Babushkivskoyu Vilshanskoyu Galiyivskoyu Driglivskoyu Dubishenskoyu Zherebkivskoyu Karpoveckoyu Kilkivskoyu Malovolickoyu P yatkivskoyu Rachkivskoyu Troshanskoyu Turchinivskoyu Tyutyunnikivskoyu silskimi radami Berdichivskogo rajonu Burkoveckoyu Krasnopilskoyu Krasnosilskoyu Molochkivskoyu Nosivskoyu ta Stetkoveckoyu silskimi radami Lyubarskogo rajonu u skladi 4 serpnya 1986 roku v skladi rajonu utvoreno Vakulenchukivsku selishnu radu 21 chervnya 1991 roku vidnovleno Galiyivsku 26 chervnya 1992 roku Bezpechnyansku ta Stovpivsku silski radi 6 veresnya 2012 roku smt Chudniv bulo vidnesene do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya vidpovidno Chudnivsku selishnu radu bulo reorganizovano v misku Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili miska 3 selishni ta 25 silskih rad 22 serpnya 2016 roku v skladi rajonu utvorilas Krasnopilska silska teritorialna gromada do skladu kotroyi uvijshli Bezpechnyanska Krasnopilska Molochkivska Nosivska ta Stetkovecka silski radi Chudnivskogo rajonu 11 lipnya 2018 roku v skladi rajonu utvorilas Chudnivska miska teritorialna gromada do skladu kotroyi uvijshli ta 15 sichnya 2019 roku pripinili isnuvannya Chudnivska miska ta Babushkivska Budichanska Driglivska Dubishenska Krasnogirska Krasnosilska Stovpivska Turchinivska Tyutyunnikivska silski radi Chudnivskogo rajonu 27 lipnya 2018 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Vilshansku silsku teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli Bejzimivska Vilshanska Galiyivska Karpovecka ta Troshanska silski radi Chudnivskogo rajonu 24 grudnya 2019 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Velikokorovinecku selishnu teritorialnu gromadu do skladu kotroyi uvijshli Velikokorovinecka selishna ta P yatkivska i Rachkivska silski radi Chudnivskogo rajonu Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili miska selishna ta 2 silski ob yednani teritorialni gromadi 2 selishni ta 4 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 30 34 561 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 28 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 28 zhovtnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 28 zhovtnya 2020