Красносі́лка — село в Україні, розташоване в Чуднівській громаді, Житомирського району, Житомирської області. Населення становить 606 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чуднівська міська рада.
село Красносілка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Чуднівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA18040610220048327 |
Облікова картка | Красносілка |
Основні дані | |
Засноване | 1585 |
Населення | 606 |
Площа | 3,166 км² |
Густота населення | 191,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13234 |
Телефонний код | +380 4139 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°59′26″ пн. ш. 28°00′11″ сх. д. / 49.99056° пн. ш. 28.00306° сх. д.Координати: 49°59′26″ пн. ш. 28°00′11″ сх. д. / 49.99056° пн. ш. 28.00306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 266 м |
Відстань до обласного центру | 63 км |
Відстань до районного центру | 11,8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13234, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Красносілка, вул. Центральна, 31 |
Староста | Ништун Олександр Олександрович |
Карта | |
Красносілка | |
Красносілка | |
Мапа | |
Красносілка у Вікісховищі |
Історія
Точної дати заселення місцевості не відомо, але основну масу жителів складають нащадки козаків, які переселились після руйнування Запорізької Січі. Це також видно за прізвищами мешканців цього села: Басюк, Березюк, Кононюк, Вітюк, Трохимчук, Климчук, Дубенюк тощо.
Швидше за все назва села утворилася після битви під Чудновом, яка саме відбувалась на цій території, але можливо і раніше тому, що навколо села є декілька древніх поховань (курганів), які є похованнями можливо давніших часів, але офіційних розкопок на даній території не проводилося.
Красносілка — село Красносільської сільської ради Чуднівського району, що на Житомирщині. За даними перепису на середину 2005 року в селі нараховується 360 дворів і загальна кількість населення — 810 жителів.
До Житомира шосейним шляхом 62 км, до найближчої залізничної станції Чуднів-Волинський — 16 км.
Село розташоване на півдні Житомирської області на шляху, що йде з Житомира через Чуднів, Любар, на Староконстянтинів і далі на захід, а саме — між Чудновом і Любаром. До Чуднова 12 км, а до Любара 20 км. Красносілка займає площу близько 364 га. Землі села межують з двома районами області — Любарським (з південного заходу) та Романівським (з північного заходу).
За переказами старожилів, село Красносілка в сиву давнину було розташоване біля «ставочка», що знаходиться приблизно за 1 км від теперішнього місця розташування села в бік Любара. В центрі теперішнього села на місці старої церкви колись було кладовище. Коли і з яких причин кладовище перенесли на теперішнє місце невідомо.
Про походження назви села в селі поширена легенда, що ніби ще в ХІІІ столітті, коли відбувалося монголо-татарське нашестя на Русі, на цьому місці було поселення. Одного разу сюди налетіли монголо-татари, вони знищили все населення. Від пролитої крові червоним стало все село. І з того часу воно стало зватися «Красноє село». А вже пізніше назвали просто Красносілкою. Але існує ще одне пояснення, адже колись слово «красний» в Україні означало «гарний», а місця тут були досить мальовничі, з густими лісами. Тому можна припустити, що колишнє просто «красне (гарне) село» з часом трансформувалось в теперішню «Красносілку».
З документів Житомирського обласного архіву видно, що село Красносілка "…упоминается в акте аж 1585 года 15 октября, — в донесении возного земли Киевской Ждана Семёновича Щегниевского в Житомирский городской замок о вводе, данном им княгине Сусанне Острожской, жене пана Волынского, о владении имениями, подаренными ей её свекром, Киевским воеводою князем Константином Константиновичем Острожским, а именно городами Чуднов и Пяшок, и 45 принадлежащими к Чуднову сёлами, у числе которых упоминается и Красноселка (Историко-Статистическое внимание церквей и приходов Волынской епархии, ст.148; составил преподаватель Волынской духовной семинарии Н. И. Теодорович, 1888 г.).
В цьому ж документі читаємо, що «церковь во имя св. Великомученика Димитрия построена в 1760 г. на средства прихожан. Земли усадьбой 3 дес. пахотной земли, данные помещиком князем Янушем Сангушко.
Деревни прихода: Цицелевка в 2 в., Красногорька в 2 в. Дворов 535, прихожан — 2005 душ обоего пола, евреев 10 обоего пола.
Есть волостное правление, помещицкий урядник и волостной фельдшер. Крупные землевладельцы с. Красноселки — князь Николай Константинович Умерешинский, и деревень Красногорьки и Красновольки — А. Е. Терещенко».
За переказом старожила села Вітюка Івана Артемовича в середині XIX ст. Красносілка належала кн. Радзивілу, але після польського повстання була продана, її придбав за 50 000 крб. князь Умерешинський, нащадки якого й володіли землею, поступово розпродуючи її селянам ще до революції. Перед першою світовою війною княгині Умерешинській ще належало 1148 ¾ дес. землі. (Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии. Издание Волынского губ. стат. Комитета, 1913 г., стр. 11).
Земля продавалась на загальних умовах, по 400 крб. за десятину з виплатою на 8 років.
Купівля землі стимулювала бурякосіяння. В село приїздив представник Великокоровинецької цукроварні для контрактації цукрових буряків. Селяни одержували гроші по контрактації і зараз же несли їх на сплату чергової «ренти» панові Волоцькому, братові княгині Умерешинської, який кожного року приїздив з Петербурга. На обробітку буряків працювали не лише жінки, а й чоловіки, бо кожному хотілось придбати хоч 1-2 десятини землі. Мали місце випадки, коли за несплату чергового внеску поміщик позбавляв селянина права на подальше користування землею і передавав її іншому.
Панська садиба разом з будівлями, садком і ставком була продана десь близько 1905 року. Її купили два найзаможніших селяни — Вітюк Роман Федорович та Каленчук Сидір. Так, на день революції 1905 року, вся земля була «запродана» селянам. Частина її залишилась не проданою, але пана Волинського більше в селі не бачили. І земля залишилась за тими селянами, на яких була зроблена «запродажня». Переважна більшість дворів мали по кілька десятин купленої землі, а верхівка села — й по двадцять-тридцять десятин. Біднота була меншістю. Цим пояснюється те, що Красносілка залишилась байдужою до революційних подій 1905–1907 років.
До революції ніяких підприємництв в Красносілці не було. Селяни займались виключно хліборобством. В селі було дві церкви і церковно-парафіяльна початкова школа, яка обслуговувала ще й села Цицилівку та Красногірку. Ось дані, що характеризують стан освіти на селі (мовою оригіналу): Число всех жителей обоего пола — 1630. Число детей 8, 9, 10, 11 лет обоего пола — 163. Число учащихся обоего пола — 89. (Школьная сеть Волынской губернии на 1909 г.).
Слід відмітити, що дівчаток щорічно навчалось менше 10, і вчились вони не більше одного-двох років. Таких, що закінчили початкову школу, нараховувалось одна-дві на десятиріччя. Але й небагато хлопців закінчувало школу. Досить сказати, що в 1904 році закінчили школу 2 учні (спогади вчителя-пенсіонера Ковальчука Панаса Ілліча).
Значно змінилося обличчя села після перемоги Жовтневої революції 1917 року і встановлення Радянської влади в Україні. Школа стала чотирьохрічною (до революції вона була трирічною), запроваджено загальне обов'язкове навчання. Школі було передано колишній волосний будиночок, а в 1925 році — і попівський. Щоправда, приблизно в той самий час, обидві сільські церкви було зруйновано. В 1931–1932 рр. в селі було відкрито 7-річну школу, яка до Німецько-радянської війни випустила чимало здібних учнів, що пішли вчитися в технікуми й вузи, а потім плідно працювали в різних галузях народного господарства, а в роки війни гідно захищали свою Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. Випускникові Красносільської семирічної школи Бортовському М. Н. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В 1919 р. в селі було організовано УКНС, який організовував бідноту на захист своїх інтересів. До складу першого комітету незалежних селян входили: Гусар Василь Васильович, Демінко Петро Іванович, Поліщук Сидір Іванович. Комітет домігся наділення найбідніших селян землею за рахунок «куркульських» лишків. Проте лишки ці були дуже незначні, бо не було твердого керівництва організацією УКНС, і так звані «куркулі» встигли розпорошити свою землю, поділивши її між своїми дітьми і навіть онуками і стали називатись «середняками». Вони проводили «своїх» людей до сільської ради і завдяки цьому мали більший вплив на життя села, ніж незаможники.
Боротьба з такими людьми в селі активізувалась в кінці 20-х років, коли почалася колективізація сільського господарства і з нею ліквідація куркульства. В цей час було вислано 30 «куркулів» за межі села. Насправді це був найпродуктивніший і працелюбний прошарок селянства. Місцева сільська рада та УКНС в лютому 1930 року створили в селі колгосп, до якого вступив 41 двір. Восени того ж року (вересень-жовтень) майже все село об'єднується в колгосп імені Ворошилова. За роки передвоєнних п'ятирічок колгосп став зерново-тваринницьким господарством. Було побудовано приміщення конюшні, корівники, магазини. В 1936 році під час головування Тамчаківського М. П. було споруджено цегельню, із власної цегли збудували зразковий свинарник. В 1938 році колгоспові було вручено акт на користування землею площею 2814,46 га.
Красносільська сільська рада була створена в 1921 році. До 1936 року мала назву Красносільська сільська Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів трудящих Чуднівського району Вінницької області.
У 1936 році Красносільська сільська Рада депутатів трудящих відійшла до складу Житомирської області.
В 1962 році після ліквідації Чуднівського району Красносільська сільська Рада депутатів трудящих була віднесена до Бердичівського району, а в 1964 році — до складу тодішнього Дзержинського (тепер — Романівського) району.
8 грудня 1966 року було відновлено Чуднівський район і Красносільська сільська Рада депутатів трудящих разом із селами Красносілка та Ясногірка увійшла до складу його території. Після 1991 року назва ради — Красносільська сільська Рада народних депутатів, а зараз — просто Красносільська сільська рада.
Станом на 1 січня 2008 року числиться 330 дворів і загальна кількість населення — 803, у тому числі дітей дошкільного віку — 44, шкільного віку — 145.
В грудні 1928 року в с. Красносілка була створена комсомольська організація. Організатором її був вчитель Сергієвич Петро та уповноважений з м. Чуднова Водогіянов (робітник районного суду). Першим секретарем комсомольської організації був Петро Веніамінович Сергієвич.
Перші комсомольці села:
- Вітюк Павло Степанович,
- Гуменюк Федір Климович,
- Семенюк Микола Нисинович,
- Кравчук Яків Йосипович,
- Клим’юк Григорій Йосипович,
- Пухтаєвич Павло Йосипович.
Комсомольці вели антирелігійну роботу серед населення, агітували селян вступати в колгосп, активно колаборували з комуністичним режимом.
В березні 1930 року в Красносілку для зміцнення колгоспу прислали двадцятип'ятитисячників: Бондаренко Марію Василівну і Солоху Василя Лукича. На той час в Красносілці був один член ВКП(б) Бондарчук Петро, який працював головою сільської ради, та кандидат партії Пилипчук Григорій. По приїзді в село цих комуністів була створена партійна організація. В ній нараховувалось 45 комсомольців.
Двадцятип'ятитисячниця Бондаренко Марія Василівна беззмінно працювала в колгоспі завідувачкою тваринництва і незмінним секретарем комсомольської організації до 1939 року. В 1939 році партійна організація нарахувала 8 членів партії і 2 кандидати в члени партії.
Першим головою колгоспу ім. Ворошилова був Володимир Іларіонович Свирид. В 1936 році головою колгоспу став Тамчаківський Михайло Петрович.
Життя селян стало покращуватись, але… Творча праця красносільчан була перервана віроломним нападом гітлерівських загарбників, які вдерлися в село в липні 1941 року. Окупанти зруйнували колгоспні будівлі, розграбували худобу, розстріляли чотирьох колгоспників і вигнали на каторгу до нацистської Німеччини 76 чоловік, де загинуло 10 осіб. Були розстріляні комуністи села: Кравець Іван Данилович, Пилипчук Григор Григорович, Шкорботун Роман Іванович, Трохимчук Олекса Михайлович. Всього на фронтах Другої світової війни загинуло 170 жителів села. Збитки, заподіяні колгоспові нацистськими загарбниками, становили 2 116 542 крб (в цінах 1948 року).
7 січня 1944 року Красносілку разом з іншими населеними пунктами тодішнього Чуднівського району було звільнено від німецько-нацистських загарбників. Колгоспники з руїн почали підіймати зруйноване війною господарство. Вже в 1944 році селяни зібрали непоганий урожай, який віддали у фонд перемоги над ворогом. З 1945 року по 1950 рік колгосп (офіційно — сільськогосподарська артіль імені Ворошилова, а колгоспом артіль стала називатися лише на початку 60-х) з року в рік помітно відбудовувався. За цей період уже були відремонтовані тваринницькі та складські приміщення. Значно зросла оснащеність колгоспного виробництва технікою. Чуднівська МТС обслуговувала колгоспи бригадою, яка мала 3 причіпні комбайни, 6 тракторів, молотарку та інший реманент. На кінець 1950 року поголів'я худоби вже перевищувало довоєнний період. Господарство продовжувало невпинно зростати. В 1951 році грошові прибутки становили 500700 крб. (в цінах до грошової реформи 1961 року). Воловий збір зерна досяг 12748 цнт. Великої рогатої худоби було 520 голів, свиней — 376 голів, корів — 101 голова, овець — 333 голови, різної птиці — 980 голів. В 1957 році колгосп збудував свою електростанцію на 32 кВт, яка дала струм в тваринницькі приміщення і в хати колгоспників. Було запроваджено механізацію трудомістких робіт: електродоїння, автопоїлки, підвісну дорогу на свинофермі. Ріст поголів'я худоби вимагав нових приміщень. Якщо в 1951 році їх було 7, то в 1957 господарських приміщень стало 13. В 1958 р. колгосп придбав у власність 9 тракторів, 5 комбайнів зернових, 2 комбайни кукурудзозбиральні, молотарку і багато інших сільськогосподарських машин та реманенту, всього на суму 230896 крб. (в старих цінах). В 1959 р. в зв'язку із укрупненням сільськогосподарських артілей, до с. Красносілка приєдналось село Цицилівка (тепер — Ясногірка). Новий збільшений колгосп назвали «Зоря комунізму». За ним закріплено за актом 3395 га землі. Економіка колгоспу ще більше зросла.
На 1 січня 1966 р. вона становила (в порівнянні з 1965 р.):
1965р. 1966р.
Грошові прибутки 514529 крб 573346 крб. Корів 498 голів Свиней 767 голів 909 голів Овець 608 голів 895 голів. Надій молока на фуражну корову становив 1672 літри.
За високі надої молока доярка Пилипчук Галина Григорівна в 1965 році нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».
В 1966 р. колгосп мав 13 вантажних автомашин, одну легкову, 13 тракторів, 4 комбайни.
Про ріст добробуту колгоспників свідчить той факт, що за ці роки в селі було збудовано 47 нових хат, критих черепицею. В кожній хаті є електричне освітлення і радіо. В селі споруджено фельдшерсько-акушерський пункт, у якому працювало два медпрацівники, в 1971 році побудовано новий двохповерховий Будинок культури з кінозалом на 450 місць і бібліотекою, 1 вересня 1974 року відкрито нову середню школу, де навчалося близько 400 дітей і працювали 23 вчителі. Відкрито дитячий садок та 3 торговельні точки.
В 1987 році нараховувалось 425 дворів, у яких проживало 1137 жителів. Житлові будинки в основному цегляні, з шиферним дахом. 6 сімей проживає в колгоспних будинках. Впорядковано центр села, збудовано нове двохповерхове приміщення контори колгоспу та сільської ради. На вулицях зроблено тверде покриття. Машинно-тракторний парк колгоспу нараховує 18 вантажних автомобілів, 4 легкових автомобілі, 1 автобус, 42 трактори, 12 зернозбиральних комбайнів. Для побутового обслуговування створено комплексний приймальний пункт.
З початку 80-х років чисельність населення почала швидко зменшуватись. В 1986-87 навчальному році в школі навчалось 210 дітей, з них 16 дітей 6-річного віку. Школа переведена на кабінетну систему.
В наступні роки багато змін відбулося як в житті тепер вже незалежної України, так і села. Майже не обробляються, заростаючи бур'янами поля. На місці колишнього колгоспу на початку нового тисячоліття утворилось три фермерські господарства. У 2005 році в Красносільську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів пішло лише 145 учнів (це при тому, що школа з 1990 року 11-річна). Теперішні п'ятикласники першими мали закінчувати вже 12 класів в 2013 році. Не закінчили, адже в Україні досить часто політична доцільність бере гору над здоровим глуздом і в 2011 році середня освіта знову повернулася до 11-річної.
На території Красносільської сільської ради знаходиться ще й село Ясногірка, на відстані 2 км на південь від Красносілки. Сучасна назва села датується початком 60-х років минулого століття. До того село називалось Цицелівка, за іменем пані Цицелі, яка до жовтневого перевороту 1917 року мала тут свій маєток. Село було чимале, тут навіть до кінця 50-х років була своя сільрада (разом із сусіднім хутором Шевченка - тепер село Шевченко Карповецької сільської ради) і своя сільськогосподарська артіль імені Чапаєва (до 1952 року), а потім — імені Сталіна (до 1959 року). В 1959 році Ясногірку (Цицелівку) приєднали до Красносілки, зробивши бригадним селом. Ще до початку 70-х років в селі була початкова школа, клуб, але залишився лише фельдшерський пункт. На початок 2016 року в селі проживає близько 30 мешканців, в основному пенсіонерів. За останні 5 років тут не нарожилася жодна дитина.
Населення
Чисельності наявного населення села станом на 01.01.2021 року становить 606 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 826 | 99.04% |
російська | 7 | 0.84% |
румунська | 1 | 0.12% |
Усього | 834 | 100% |
Освіта та культура
Освіта
- Красносільська гімназія, до 2021 року Красносільська ЗОШ І-ІІІ ступенів. В 2013 році в школі було проведено капітальний ремонт (утеплення фасадів та покрівлі, заміна вікон) на суму понад 7 млн. гривень.
- Красносільський ЗДО.
Культура
- Красносільський сільський клуб який є відокремленим структурним підрозділом Чуднівського міського будинку культури Чуднівської міської ради.
- Бібліотечний пункт №5 який є відокремленим структурним підрозділом Чуднівської міської бібліотеки Чуднівської міської ради.
Відомі люди
- Божко Юхим — повстанчий отаман, командир 2-ї дивізії Армії УНР.
Галерея
- Сільський клуб
- Гімназія
- Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам
- Ставок
- Дитячий садок
- Шкільний випуск, 2015 рік
- Ансамбль "Тополина"
- Педагогічний колектив школи
- Сільський краєвид
Посилання
- Погода в селі Красносілка [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (грудень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasnosi lka selo v Ukrayini roztashovane v Chudnivskij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 606 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Chudnivska miska rada selo KrasnosilkaKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Chudnivska miska gromadaKod KATOTTG UA18040610220048327Oblikova kartka Krasnosilka Osnovni daniZasnovane 1585Naselennya 606Plosha 3 166 km Gustota naselennya 191 4 osib km Poshtovij indeks 13234Telefonnij kod 380 4139Geografichni daniGeografichni koordinati 49 59 26 pn sh 28 00 11 sh d 49 99056 pn sh 28 00306 sh d 49 99056 28 00306 Koordinati 49 59 26 pn sh 28 00 11 sh d 49 99056 pn sh 28 00306 sh d 49 99056 28 00306Serednya visota nad rivnem morya 266 mVidstan do oblasnogo centru 63 kmVidstan do rajonnogo centru 11 8 kmMisceva vladaAdresa radi 13234 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Krasnosilka vul Centralna 31Starosta Nishtun Oleksandr OleksandrovichKartaKrasnosilkaKrasnosilkaMapa Krasnosilka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krasnosilka IstoriyaTochnoyi dati zaselennya miscevosti ne vidomo ale osnovnu masu zhiteliv skladayut nashadki kozakiv yaki pereselilis pislya rujnuvannya Zaporizkoyi Sichi Ce takozh vidno za prizvishami meshkanciv cogo sela Basyuk Berezyuk Kononyuk Vityuk Trohimchuk Klimchuk Dubenyuk tosho Shvidshe za vse nazva sela utvorilasya pislya bitvi pid Chudnovom yaka same vidbuvalas na cij teritoriyi ale mozhlivo i ranishe tomu sho navkolo sela ye dekilka drevnih pohovan kurganiv yaki ye pohovannyami mozhlivo davnishih chasiv ale oficijnih rozkopok na danij teritoriyi ne provodilosya Krasnosilka selo Krasnosilskoyi silskoyi radi Chudnivskogo rajonu sho na Zhitomirshini Za danimi perepisu na seredinu 2005 roku v seli narahovuyetsya 360 dvoriv i zagalna kilkist naselennya 810 zhiteliv Do Zhitomira shosejnim shlyahom 62 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Chudniv Volinskij 16 km Selo roztashovane na pivdni Zhitomirskoyi oblasti na shlyahu sho jde z Zhitomira cherez Chudniv Lyubar na Starokonstyantiniv i dali na zahid a same mizh Chudnovom i Lyubarom Do Chudnova 12 km a do Lyubara 20 km Krasnosilka zajmaye ploshu blizko 364 ga Zemli sela mezhuyut z dvoma rajonami oblasti Lyubarskim z pivdennogo zahodu ta Romanivskim z pivnichnogo zahodu Za perekazami starozhiliv selo Krasnosilka v sivu davninu bulo roztashovane bilya stavochka sho znahoditsya priblizno za 1 km vid teperishnogo miscya roztashuvannya sela v bik Lyubara V centri teperishnogo sela na misci staroyi cerkvi kolis bulo kladovishe Koli i z yakih prichin kladovishe perenesli na teperishnye misce nevidomo Pro pohodzhennya nazvi sela v seli poshirena legenda sho nibi she v HIII stolitti koli vidbuvalosya mongolo tatarske nashestya na Rusi na comu misci bulo poselennya Odnogo razu syudi naletili mongolo tatari voni znishili vse naselennya Vid prolitoyi krovi chervonim stalo vse selo I z togo chasu vono stalo zvatisya Krasnoye selo A vzhe piznishe nazvali prosto Krasnosilkoyu Ale isnuye she odne poyasnennya adzhe kolis slovo krasnij v Ukrayini oznachalo garnij a miscya tut buli dosit malovnichi z gustimi lisami Tomu mozhna pripustiti sho kolishnye prosto krasne garne selo z chasom transformuvalos v teperishnyu Krasnosilku Z dokumentiv Zhitomirskogo oblasnogo arhivu vidno sho selo Krasnosilka upominaetsya v akte azh 1585 goda 15 oktyabrya v donesenii voznogo zemli Kievskoj Zhdana Semyonovicha Shegnievskogo v Zhitomirskij gorodskoj zamok o vvode dannom im knyagine Susanne Ostrozhskoj zhene pana Volynskogo o vladenii imeniyami podarennymi ej eyo svekrom Kievskim voevodoyu knyazem Konstantinom Konstantinovichem Ostrozhskim a imenno gorodami Chudnov i Pyashok i 45 prinadlezhashimi k Chudnovu syolami u chisle kotoryh upominaetsya i Krasnoselka Istoriko Statisticheskoe vnimanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii st 148 sostavil prepodavatel Volynskoj duhovnoj seminarii N I Teodorovich 1888 g V comu zh dokumenti chitayemo sho cerkov vo imya sv Velikomuchenika Dimitriya postroena v 1760 g na sredstva prihozhan Zemli usadboj 3 des pahotnoj zemli dannye pomeshikom knyazem Yanushem Sangushko Derevni prihoda Cicelevka v 2 v Krasnogorka v 2 v Dvorov 535 prihozhan 2005 dush oboego pola evreev 10 oboego pola Est volostnoe pravlenie pomeshickij uryadnik i volostnoj feldsher Krupnye zemlevladelcy s Krasnoselki knyaz Nikolaj Konstantinovich Umereshinskij i dereven Krasnogorki i Krasnovolki A E Tereshenko Za perekazom starozhila sela Vityuka Ivana Artemovicha v seredini XIX st Krasnosilka nalezhala kn Radzivilu ale pislya polskogo povstannya bula prodana yiyi pridbav za 50 000 krb knyaz Umereshinskij nashadki yakogo j volodili zemleyu postupovo rozproduyuchi yiyi selyanam she do revolyuciyi Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu knyagini Umereshinskij she nalezhalo 1148 des zemli Spisok zemlevladelcev i arendatorov Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gub stat Komiteta 1913 g str 11 Zemlya prodavalas na zagalnih umovah po 400 krb za desyatinu z viplatoyu na 8 rokiv Kupivlya zemli stimulyuvala buryakosiyannya V selo priyizdiv predstavnik Velikokorovineckoyi cukrovarni dlya kontraktaciyi cukrovih buryakiv Selyani oderzhuvali groshi po kontraktaciyi i zaraz zhe nesli yih na splatu chergovoyi renti panovi Volockomu bratovi knyagini Umereshinskoyi yakij kozhnogo roku priyizdiv z Peterburga Na obrobitku buryakiv pracyuvali ne lishe zhinki a j choloviki bo kozhnomu hotilos pridbati hoch 1 2 desyatini zemli Mali misce vipadki koli za nesplatu chergovogo vnesku pomishik pozbavlyav selyanina prava na podalshe koristuvannya zemleyu i peredavav yiyi inshomu Panska sadiba razom z budivlyami sadkom i stavkom bula prodana des blizko 1905 roku Yiyi kupili dva najzamozhnishih selyani Vityuk Roman Fedorovich ta Kalenchuk Sidir Tak na den revolyuciyi 1905 roku vsya zemlya bula zaprodana selyanam Chastina yiyi zalishilas ne prodanoyu ale pana Volinskogo bilshe v seli ne bachili I zemlya zalishilas za timi selyanami na yakih bula zroblena zaprodazhnya Perevazhna bilshist dvoriv mali po kilka desyatin kuplenoyi zemli a verhivka sela j po dvadcyat tridcyat desyatin Bidnota bula menshistyu Cim poyasnyuyetsya te sho Krasnosilka zalishilas bajduzhoyu do revolyucijnih podij 1905 1907 rokiv Do revolyuciyi niyakih pidpriyemnictv v Krasnosilci ne bulo Selyani zajmalis viklyuchno hliborobstvom V seli bulo dvi cerkvi i cerkovno parafiyalna pochatkova shkola yaka obslugovuvala she j sela Cicilivku ta Krasnogirku Os dani sho harakterizuyut stan osviti na seli movoyu originalu Chislo vseh zhitelej oboego pola 1630 Chislo detej 8 9 10 11 let oboego pola 163 Chislo uchashihsya oboego pola 89 Shkolnaya set Volynskoj gubernii na 1909 g Slid vidmititi sho divchatok shorichno navchalos menshe 10 i vchilis voni ne bilshe odnogo dvoh rokiv Takih sho zakinchili pochatkovu shkolu narahovuvalos odna dvi na desyatirichchya Ale j nebagato hlopciv zakinchuvalo shkolu Dosit skazati sho v 1904 roci zakinchili shkolu 2 uchni spogadi vchitelya pensionera Kovalchuka Panasa Illicha Znachno zminilosya oblichchya sela pislya peremogi Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku i vstanovlennya Radyanskoyi vladi v Ukrayini Shkola stala chotirohrichnoyu do revolyuciyi vona bula tririchnoyu zaprovadzheno zagalne obov yazkove navchannya Shkoli bulo peredano kolishnij volosnij budinochok a v 1925 roci i popivskij Shopravda priblizno v toj samij chas obidvi silski cerkvi bulo zrujnovano V 1931 1932 rr v seli bulo vidkrito 7 richnu shkolu yaka do Nimecko radyanskoyi vijni vipustila chimalo zdibnih uchniv sho pishli vchitisya v tehnikumi j vuzi a potim plidno pracyuvali v riznih galuzyah narodnogo gospodarstva a v roki vijni gidno zahishali svoyu Batkivshinu vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Vipusknikovi Krasnosilskoyi semirichnoyi shkoli Bortovskomu M N bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu V 1919 r v seli bulo organizovano UKNS yakij organizovuvav bidnotu na zahist svoyih interesiv Do skladu pershogo komitetu nezalezhnih selyan vhodili Gusar Vasil Vasilovich Deminko Petro Ivanovich Polishuk Sidir Ivanovich Komitet domigsya nadilennya najbidnishih selyan zemleyu za rahunok kurkulskih lishkiv Prote lishki ci buli duzhe neznachni bo ne bulo tverdogo kerivnictva organizaciyeyu UKNS i tak zvani kurkuli vstigli rozporoshiti svoyu zemlyu podilivshi yiyi mizh svoyimi ditmi i navit onukami i stali nazivatis serednyakami Voni provodili svoyih lyudej do silskoyi radi i zavdyaki comu mali bilshij vpliv na zhittya sela nizh nezamozhniki Borotba z takimi lyudmi v seli aktivizuvalas v kinci 20 h rokiv koli pochalasya kolektivizaciya silskogo gospodarstva i z neyu likvidaciya kurkulstva V cej chas bulo vislano 30 kurkuliv za mezhi sela Naspravdi ce buv najproduktivnishij i pracelyubnij prosharok selyanstva Misceva silska rada ta UKNS v lyutomu 1930 roku stvorili v seli kolgosp do yakogo vstupiv 41 dvir Voseni togo zh roku veresen zhovten majzhe vse selo ob yednuyetsya v kolgosp imeni Voroshilova Za roki peredvoyennih p yatirichok kolgosp stav zernovo tvarinnickim gospodarstvom Bulo pobudovano primishennya konyushni korivniki magazini V 1936 roci pid chas golovuvannya Tamchakivskogo M P bulo sporudzheno cegelnyu iz vlasnoyi cegli zbuduvali zrazkovij svinarnik V 1938 roci kolgospovi bulo vrucheno akt na koristuvannya zemleyu plosheyu 2814 46 ga Krasnosilska silska rada bula stvorena v 1921 roci Do 1936 roku mala nazvu Krasnosilska silska Rada robitnichih selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ trudyashih Chudnivskogo rajonu Vinnickoyi oblasti U 1936 roci Krasnosilska silska Rada deputativ trudyashih vidijshla do skladu Zhitomirskoyi oblasti V 1962 roci pislya likvidaciyi Chudnivskogo rajonu Krasnosilska silska Rada deputativ trudyashih bula vidnesena do Berdichivskogo rajonu a v 1964 roci do skladu todishnogo Dzerzhinskogo teper Romanivskogo rajonu 8 grudnya 1966 roku bulo vidnovleno Chudnivskij rajon i Krasnosilska silska Rada deputativ trudyashih razom iz selami Krasnosilka ta Yasnogirka uvijshla do skladu jogo teritoriyi Pislya 1991 roku nazva radi Krasnosilska silska Rada narodnih deputativ a zaraz prosto Krasnosilska silska rada Stanom na 1 sichnya 2008 roku chislitsya 330 dvoriv i zagalna kilkist naselennya 803 u tomu chisli ditej doshkilnogo viku 44 shkilnogo viku 145 V grudni 1928 roku v s Krasnosilka bula stvorena komsomolska organizaciya Organizatorom yiyi buv vchitel Sergiyevich Petro ta upovnovazhenij z m Chudnova Vodogiyanov robitnik rajonnogo sudu Pershim sekretarem komsomolskoyi organizaciyi buv Petro Veniaminovich Sergiyevich Pershi komsomolci sela Vityuk Pavlo Stepanovich Gumenyuk Fedir Klimovich Semenyuk Mikola Nisinovich Kravchuk Yakiv Josipovich Klim yuk Grigorij Josipovich Puhtayevich Pavlo Josipovich Komsomolci veli antireligijnu robotu sered naselennya agituvali selyan vstupati v kolgosp aktivno kolaboruvali z komunistichnim rezhimom V berezni 1930 roku v Krasnosilku dlya zmicnennya kolgospu prislali dvadcyatip yatitisyachnikiv Bondarenko Mariyu Vasilivnu i Solohu Vasilya Lukicha Na toj chas v Krasnosilci buv odin chlen VKP b Bondarchuk Petro yakij pracyuvav golovoyu silskoyi radi ta kandidat partiyi Pilipchuk Grigorij Po priyizdi v selo cih komunistiv bula stvorena partijna organizaciya V nij narahovuvalos 45 komsomolciv Dvadcyatip yatitisyachnicya Bondarenko Mariya Vasilivna bezzminno pracyuvala v kolgospi zaviduvachkoyu tvarinnictva i nezminnim sekretarem komsomolskoyi organizaciyi do 1939 roku V 1939 roci partijna organizaciya narahuvala 8 chleniv partiyi i 2 kandidati v chleni partiyi Pershim golovoyu kolgospu im Voroshilova buv Volodimir Ilarionovich Svirid V 1936 roci golovoyu kolgospu stav Tamchakivskij Mihajlo Petrovich Zhittya selyan stalo pokrashuvatis ale Tvorcha pracya krasnosilchan bula perervana virolomnim napadom gitlerivskih zagarbnikiv yaki vderlisya v selo v lipni 1941 roku Okupanti zrujnuvali kolgospni budivli rozgrabuvali hudobu rozstrilyali chotiroh kolgospnikiv i vignali na katorgu do nacistskoyi Nimechchini 76 cholovik de zaginulo 10 osib Buli rozstrilyani komunisti sela Kravec Ivan Danilovich Pilipchuk Grigor Grigorovich Shkorbotun Roman Ivanovich Trohimchuk Oleksa Mihajlovich Vsogo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginulo 170 zhiteliv sela Zbitki zapodiyani kolgospovi nacistskimi zagarbnikami stanovili 2 116 542 krb v cinah 1948 roku 7 sichnya 1944 roku Krasnosilku razom z inshimi naselenimi punktami todishnogo Chudnivskogo rajonu bulo zvilneno vid nimecko nacistskih zagarbnikiv Kolgospniki z ruyin pochali pidijmati zrujnovane vijnoyu gospodarstvo Vzhe v 1944 roci selyani zibrali nepoganij urozhaj yakij viddali u fond peremogi nad vorogom Z 1945 roku po 1950 rik kolgosp oficijno silskogospodarska artil imeni Voroshilova a kolgospom artil stala nazivatisya lishe na pochatku 60 h z roku v rik pomitno vidbudovuvavsya Za cej period uzhe buli vidremontovani tvarinnicki ta skladski primishennya Znachno zrosla osnashenist kolgospnogo virobnictva tehnikoyu Chudnivska MTS obslugovuvala kolgospi brigadoyu yaka mala 3 prichipni kombajni 6 traktoriv molotarku ta inshij remanent Na kinec 1950 roku pogoliv ya hudobi vzhe perevishuvalo dovoyennij period Gospodarstvo prodovzhuvalo nevpinno zrostati V 1951 roci groshovi pributki stanovili 500700 krb v cinah do groshovoyi reformi 1961 roku Volovij zbir zerna dosyag 12748 cnt Velikoyi rogatoyi hudobi bulo 520 goliv svinej 376 goliv koriv 101 golova ovec 333 golovi riznoyi ptici 980 goliv V 1957 roci kolgosp zbuduvav svoyu elektrostanciyu na 32 kVt yaka dala strum v tvarinnicki primishennya i v hati kolgospnikiv Bulo zaprovadzheno mehanizaciyu trudomistkih robit elektrodoyinnya avtopoyilki pidvisnu dorogu na svinofermi Rist pogoliv ya hudobi vimagav novih primishen Yaksho v 1951 roci yih bulo 7 to v 1957 gospodarskih primishen stalo 13 V 1958 r kolgosp pridbav u vlasnist 9 traktoriv 5 kombajniv zernovih 2 kombajni kukurudzozbiralni molotarku i bagato inshih silskogospodarskih mashin ta remanentu vsogo na sumu 230896 krb v starih cinah V 1959 r v zv yazku iz ukrupnennyam silskogospodarskih artilej do s Krasnosilka priyednalos selo Cicilivka teper Yasnogirka Novij zbilshenij kolgosp nazvali Zorya komunizmu Za nim zakripleno za aktom 3395 ga zemli Ekonomika kolgospu she bilshe zrosla Na 1 sichnya 1966 r vona stanovila v porivnyanni z 1965 r 1965r 1966r Groshovi pributki 514529 krb 573346 krb Koriv 498 goliv Svinej 767 goliv 909 goliv Ovec 608 goliv 895 goliv Nadij moloka na furazhnu korovu stanoviv 1672 litri Za visoki nadoyi moloka doyarka Pilipchuk Galina Grigorivna v 1965 roci nagorodzhena medallyu Za trudovu vidznaku V 1966 r kolgosp mav 13 vantazhnih avtomashin odnu legkovu 13 traktoriv 4 kombajni Pro rist dobrobutu kolgospnikiv svidchit toj fakt sho za ci roki v seli bulo zbudovano 47 novih hat kritih cherepiceyu V kozhnij hati ye elektrichne osvitlennya i radio V seli sporudzheno feldshersko akusherskij punkt u yakomu pracyuvalo dva medpracivniki v 1971 roci pobudovano novij dvohpoverhovij Budinok kulturi z kinozalom na 450 misc i bibliotekoyu 1 veresnya 1974 roku vidkrito novu serednyu shkolu de navchalosya blizko 400 ditej i pracyuvali 23 vchiteli Vidkrito dityachij sadok ta 3 torgovelni tochki V 1987 roci narahovuvalos 425 dvoriv u yakih prozhivalo 1137 zhiteliv Zhitlovi budinki v osnovnomu ceglyani z shifernim dahom 6 simej prozhivaye v kolgospnih budinkah Vporyadkovano centr sela zbudovano nove dvohpoverhove primishennya kontori kolgospu ta silskoyi radi Na vulicyah zrobleno tverde pokrittya Mashinno traktornij park kolgospu narahovuye 18 vantazhnih avtomobiliv 4 legkovih avtomobili 1 avtobus 42 traktori 12 zernozbiralnih kombajniv Dlya pobutovogo obslugovuvannya stvoreno kompleksnij prijmalnij punkt Z pochatku 80 h rokiv chiselnist naselennya pochala shvidko zmenshuvatis V 1986 87 navchalnomu roci v shkoli navchalos 210 ditej z nih 16 ditej 6 richnogo viku Shkola perevedena na kabinetnu sistemu V nastupni roki bagato zmin vidbulosya yak v zhitti teper vzhe nezalezhnoyi Ukrayini tak i sela Majzhe ne obroblyayutsya zarostayuchi bur yanami polya Na misci kolishnogo kolgospu na pochatku novogo tisyacholittya utvorilos tri fermerski gospodarstva U 2005 roci v Krasnosilsku zagalnoosvitnyu shkolu I III stupeniv pishlo lishe 145 uchniv ce pri tomu sho shkola z 1990 roku 11 richna Teperishni p yatiklasniki pershimi mali zakinchuvati vzhe 12 klasiv v 2013 roci Ne zakinchili adzhe v Ukrayini dosit chasto politichna docilnist bere goru nad zdorovim gluzdom i v 2011 roci serednya osvita znovu povernulasya do 11 richnoyi Na teritoriyi Krasnosilskoyi silskoyi radi znahoditsya she j selo Yasnogirka na vidstani 2 km na pivden vid Krasnosilki Suchasna nazva sela datuyetsya pochatkom 60 h rokiv minulogo stolittya Do togo selo nazivalos Cicelivka za imenem pani Ciceli yaka do zhovtnevogo perevorotu 1917 roku mala tut svij mayetok Selo bulo chimale tut navit do kincya 50 h rokiv bula svoya silrada razom iz susidnim hutorom Shevchenka teper selo Shevchenko Karpoveckoyi silskoyi radi i svoya silskogospodarska artil imeni Chapayeva do 1952 roku a potim imeni Stalina do 1959 roku V 1959 roci Yasnogirku Cicelivku priyednali do Krasnosilki zrobivshi brigadnim selom She do pochatku 70 h rokiv v seli bula pochatkova shkola klub ale zalishivsya lishe feldsherskij punkt Na pochatok 2016 roku v seli prozhivaye blizko 30 meshkanciv v osnovnomu pensioneriv Za ostanni 5 rokiv tut ne narozhilasya zhodna ditina NaselennyaChiselnosti nayavnogo naselennya sela stanom na 01 01 2021 roku stanovit 606 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 826 99 04 rosijska 7 0 84 rumunska 1 0 12 Usogo 834 100 Osvita ta kulturaOsvita Krasnosilska gimnaziya do 2021 roku Krasnosilska ZOSh I III stupeniv V 2013 roci v shkoli bulo provedeno kapitalnij remont uteplennya fasadiv ta pokrivli zamina vikon na sumu ponad 7 mln griven Krasnosilskij ZDO Kultura Krasnosilskij silskij klub yakij ye vidokremlenim strukturnim pidrozdilom Chudnivskogo miskogo budinku kulturi Chudnivskoyi miskoyi radi Bibliotechnij punkt 5 yakij ye vidokremlenim strukturnim pidrozdilom Chudnivskoyi miskoyi biblioteki Chudnivskoyi miskoyi radi Vidomi lyudiBozhko Yuhim povstanchij otaman komandir 2 yi diviziyi Armiyi UNR GalereyaSilskij klub Gimnaziya Bratska mogila radyanskih voyiniv ta pam yatnik voyinam zemlyakam Stavok Dityachij sadok Shkilnij vipusk 2015 rik Ansambl Topolina Pedagogichnij kolektiv shkoli Silskij krayevidPosilannyaPogoda v seli Krasnosilka 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2012 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih