Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Адміністративний устрій Народицького району — адміністративно-територіальний поділ Народицького району Житомирської області на 1 об'єднану територіальну громаду яка об'єднує 65 населених пунктів. Адміністративний центр — смт Народичі.
До серпня 2015 року складалася з 1 селищної і 15 сільських рад, які об'єднували 65 населених пунктів та підпорядковувалися Народицькій районній раді.
Список сільських рад Народицького району до 2015 року
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Утворений 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії з В'язівської, Закусилівської, Ласківської, Народицької, Россохської, Селецької сільських рад Народицької волості, Заліської, Звіздальської, Новодорогинської, Стародорогинської, Старошарненської, Христинівської сільських рад Христинівської волості Овруцького повіту та Дідковицької, Каленської, Купецької, Липлянської, Мединівської, Межирічської, Обиходівської, Сарновицької, Татарновицької, Ходаківської, Юзефівської сільських рад Татарновицької волості Коростенського повіту.
21 серпня 1924 року до складу району включено Давидківську, Клочківську, Новорадчанську, Олексіївську, Омельниківську сільські ради Овруцького району, до складу Ушомирського району передано Каленську, Купецьку та Ходаківську сільські ради.
5 березня 1927 року Липлянську, Мединівську, Татарновицьку та Юзефівську сільські ради передано до складу відновленого Чоповицького району, 5 лютого 1933 року до складу Хабенського району відійшла Олексіївська сільська рада.
21 жовтня 1925 року в складі району утворено Болотницьку, Липлянщинську та Лозницьку сільські ради.
В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Овруч Генеральної округи Житомир та складалась з Бабиницької, Батьківщинської, Булівської, Грезлянської, Гуто-Ксаверівської, Довголіської, Жерівської, Канівської, Латашівської, Мар'янівської, Мотійківської, Мотилівської, Новошарнівської, Ноздрищанської, Ольховської, Новорадчанської, Хуторо-Розсохівської, Руднє-Камянської, Савченківської, Славищенської, Сніщанської, Ставківської, Слободо-Вязовецької, Старорадчанської, Ступищанської, Тичківської, Червонохутірської та Яжберенської сільських управ.
28 серпня 1951 року Межиріцьку сільську раду передано до складу Коростенського району.
1 серпня 1954 року розформовано Болотницьку, Заліську, Клочківську, Липлянщинську, Лозницьку, Народицьку Другу, Новорадчанську та Старошарненську сільські ради.
28 листопада 1957 року до складу району включено Берестовецьку та Обиходівську сільські ради ліквідованого Чоповицького району, 21 січня 1959 року — Базарську, Великокліщівську, Великоміньківську, Голубієвицьку, Гуто-Мар'ятинську, Калинівську, Любарську, Малокліщівську, Маломіньківську та Межиліську сільські ради розформованого Базарського району.
30 грудня 1962 року район було розформовано, територію розподілено між Овруцьким та Коростенським районами. 8 грудня 1966 року відновлений в колишніх межах.
3 квітня 1967 року Берестовецьку, Дідковицьку, Обиходівську та Сарновицьку сільські ради було передано до складу Коростенського району.
3 жовтня 1986 року ліквідовано Довголіську, 12 серпня 1990 — Звіздальську, 19 червня 1991 року — Малокліщівську, 16 листопада 1994 року — Калинівську сільські ради.
20 вересня 1989 року в складі району утворено Сухарівську сільську раду.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили селищна та 15 сільських рад.
6 серпня 2015 року в складі району утворено Народицьку селищну територіальну громаду, котра охопила територію всього району. 17 листопада 2015 року Народицька селищна та всі 15 сільських рад припинили існування.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до складу району входила селищна територіальна громада.
Примітки
- Народицька територіальна громада. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 21 листопада 2015.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 25, 617, 619. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 6 жовтня 2020.
- Народицька селищна рада Житомирська область, Народицький район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 жовтня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Administrativnij ustrij Narodickogo rajonu administrativno teritorialnij podil Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 1 ob yednanu teritorialnu gromadu 1 yaka ob yednuye 65 naselenih punktiv Administrativnij centr smt Narodichi 2 Do serpnya 2015 roku skladalasya z 1 selishnoyi i 15 silskih rad yaki ob yednuvali 65 naselenih punktiv ta pidporyadkovuvalisya Narodickij rajonnij radi Spisok silskih rad Narodickogo rajonu do 2015 rokured Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Narodicka selishna rada smt Narodichi smt Narodichi s Batkivshina s Gannivka s Guta Ksaverivska s Zhuravlinka s Kalinivka s Loznicya s Lyubarka s Rozsohivske s Rudnya Kam yanka 2 Bazarska silska rada s Bazar s Bazar s Veliki Minki s Kolosivka s Listvinivka s Rudnya Bazarska 3 Bolotnicka silska rada s Bolotnicya s Bolotnicya s Chervone 4 V yazivska silska rada s V yazivka s V yazivka s Liplyanshina s Sloboda V yazivka 5 Guto Mar yatinska silska rada s Guto Mar yatin s Guto Mar yatin s Rubezhivka s Singayi s Slavkovici s Starij Kuzhil 6 Zakusilivska silska rada s Zakusili s Zakusili s Babinichi s Zherev 7 Zaliska silska rada s Zalissya s Zalissya s Davidki 8 Laskivska silska rada s Laski s Laski 9 Mezhiliska silska rada s Mezhiliska s Mezhiliska s Buda Golubiyevichi s Vaskivci s Vila s Golubiyevichi s Zavodne s Karpilivka s Nedashkivka s Osika 10 Motijkivska silska rada s Motijki s Motijki s Nozdrishe s Hristinivka 11 Novodoroginska silska rada s Novij Dorogin s Novij Dorogin s Odrubi s Slavenshina s Yazhberen 12 Norincivska silska rada s Norinci s Norinci s Klochki s Orzhiv s Savchenki 13 Radchanska silska rada s Radcha s Radcha s Vilhova s Grezlya s Nova Radcha s Rovba s Stara Radcha s Tichkiv 14 Selecka silska rada s Selec s Selec s Buliv 15 Starodoroginska silska rada s Starij Dorogin s Starij Dorogin s Latashi s Snitishe 16 Suharivska silska rada s Suharivka s Suharivka s Brodnik Primitki smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyared Utvorenij 7 bereznya 1923 roku u skladi Korostenskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z V yazivskoyi Zakusilivskoyi Laskivskoyi Narodickoyi Rossohskoyi Seleckoyi silskih rad Narodickoyi volosti Zaliskoyi Zvizdalskoyi Novodoroginskoyi Starodoroginskoyi Starosharnenskoyi Hristinivskoyi silskih rad Hristinivskoyi volosti Ovruckogo povitu ta Didkovickoyi Kalenskoyi Kupeckoyi Liplyanskoyi Medinivskoyi Mezhirichskoyi Obihodivskoyi Sarnovickoyi Tatarnovickoyi Hodakivskoyi Yuzefivskoyi silskih rad Tatarnovickoyi volosti Korostenskogo povitu 21 serpnya 1924 roku do skladu rajonu vklyucheno Davidkivsku Klochkivsku Novoradchansku Oleksiyivsku Omelnikivsku silski radi Ovruckogo rajonu do skladu Ushomirskogo rajonu peredano Kalensku Kupecku ta Hodakivsku silski radi 5 bereznya 1927 roku Liplyansku Medinivsku Tatarnovicku ta Yuzefivsku silski radi peredano do skladu vidnovlenogo Chopovickogo rajonu 5 lyutogo 1933 roku do skladu Habenskogo rajonu vidijshla Oleksiyivska silska rada 21 zhovtnya 1925 roku v skladi rajonu utvoreno Bolotnicku Liplyanshinsku ta Loznicku silski radi V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Ovruch Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalas z Babinickoyi Batkivshinskoyi Bulivskoyi Grezlyanskoyi Guto Ksaverivskoyi Dovgoliskoyi Zherivskoyi Kanivskoyi Latashivskoyi Mar yanivskoyi Motijkivskoyi Motilivskoyi Novosharnivskoyi Nozdrishanskoyi Olhovskoyi Novoradchanskoyi Hutoro Rozsohivskoyi Rudnye Kamyanskoyi Savchenkivskoyi Slavishenskoyi Snishanskoyi Stavkivskoyi Slobodo Vyazoveckoyi Staroradchanskoyi Stupishanskoyi Tichkivskoyi Chervonohutirskoyi ta Yazhberenskoyi silskih uprav 28 serpnya 1951 roku Mezhiricku silsku radu peredano do skladu Korostenskogo rajonu 1 serpnya 1954 roku rozformovano Bolotnicku Zalisku Klochkivsku Liplyanshinsku Loznicku Narodicku Drugu Novoradchansku ta Starosharnensku silski radi 28 listopada 1957 roku do skladu rajonu vklyucheno Berestovecku ta Obihodivsku silski radi likvidovanogo Chopovickogo rajonu 21 sichnya 1959 roku Bazarsku Velikoklishivsku Velikominkivsku Golubiyevicku Guto Mar yatinsku Kalinivsku Lyubarsku Maloklishivsku Malominkivsku ta Mezhilisku silski radi rozformovanogo Bazarskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku rajon bulo rozformovano teritoriyu rozpodileno mizh Ovruckim ta Korostenskim rajonami 8 grudnya 1966 roku vidnovlenij v kolishnih mezhah 3 kvitnya 1967 roku Berestovecku Didkovicku Obihodivsku ta Sarnovicku silski radi bulo peredano do skladu Korostenskogo rajonu 3 zhovtnya 1986 roku likvidovano Dovgolisku 12 serpnya 1990 Zvizdalsku 19 chervnya 1991 roku Maloklishivsku 16 listopada 1994 roku Kalinivsku silski radi 20 veresnya 1989 roku v skladi rajonu utvoreno Suharivsku silsku radu 3 Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili selishna ta 15 silskih rad 6 serpnya 2015 roku v skladi rajonu utvoreno Narodicku selishnu teritorialnu gromadu kotra ohopila teritoriyu vsogo rajonu 17 listopada 2015 roku Narodicka selishna ta vsi 15 silskih rad pripinili isnuvannya 4 Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 5 do skladu rajonu vhodila selishna teritorialna gromada Primitkired Narodicka teritorialna gromada Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 21 listopada 2015 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblasti Arhivovano 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 PDF http www archive zt gov ua s 25 617 619 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Narodicka selishna rada Zhitomirska oblast Narodickij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativnij ustrij Narodickogo rajonu amp oldid 37491687