Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головна стаття — Лугинський район
Адміністративний устрій Лугинського району — адміністративно-територіальний поділ Лугинського району Житомирської області на 1 селищну громаду та 4 сільські ради (до 2017 р. — на 2 селищні та 16 сільських рад), які об'єднують 49 населених пунктів та підпорядковані Лугинській районній раді. Адміністративний центр — смт Лугини.
Список громад Лугинського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лугинська селищна громада | смт Лугини | с. Березовий Груд с. Бобричі с. Будо-Літки с. Великий Дивлин с. Вербівка с. Волошине с. Глухова с. Жеревці с. Запілля с. Зарічка с. Іванівка с. Калинівка с. Кам'яна Гірка с. Красносілка с. Красностав с. Кремне с. Крупчатка с. Леонівка смт Лугини с. Лугинки с. Малий Дивлин с. Миколаївка смт Миролюбів с. Нова Рудня с. Нові Новаки с. Новосілка с. Остапи с. Підостапи с. Путиловичі с. Радогоща с. Рудня-Жеревці с. Станційне с. Старі Новаки с. Старосілля с. Степанівка с. Теснівка с. Топільня с. Червона Волока |
Список рад Лугинського району
| № | Назва | Центр | Населені пункти | Площа км² | Місце за площею | Населення (2001), чол. | Місце за населенням |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бовсунівська сільська рада | с. Бовсуни | с. Бовсуни с. Діброва с. Солов'ї | |||||
| Липниківська сільська рада | с. Липники | с. Липники с. Малахівка с. Осни | |||||
| Літківська сільська рада | с. Літки | с. Великий Ліс с. Літки | |||||
| Повчанська сільська рада | с. Повч | с. Буда с. Повч с. Рудня-Повчанська |
Список рад Лугинського району до реформи(до 2017 року)
* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село
Історія
Утворений 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з Бобрицької, Бовсунівської, Воняйківської, Колоцької, Колцько-Кривотинської, Літківської, Лугинської, Остапівської, Путиловицької, Радогощанської, Солов'ївської, Степанівської сільських рад Лугинської волості та Веледниківської, Великохайчанської, Збраньківської, Красилівської, Липниківської, Норинської, Повчанської, Прибитківської сільських рад Норинської волості Коростенського повіту.
25 січня 1926 року до складу району включено Велико-Дивлинську, Жеревецьку, Малодивлинську та Червоноволоцьку сільські ради Олевського району, передано до складу Овруцького району Бондарівську, Великохайчанську та Збраньківську сільські ради, до Словечанського — Велідницьку, Красилівську та Прибитківську сільські ради, 5 лютого 1933 року — до складу Ємільчинського району — Колцько-Кривотинську сільську раду.
В складі району утворено: 8 вересня 1925 року — Березово-Грудську, Охотівську, Руднє-Вигранську, 21 жовтня 1925 року — Бондарівську, 25 січня 1926 року — Бобрицьку (німецьку), в 1936 році — Топільнянську та Старомакаківську сільські ради.
В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Коростень Генеральної округи Житомир та складалася з Будо-Літківської, Велиико-Ліської, Волошківської, Гамарнє-Повчанської, Глухівської, Дібровської, Запіллянської, Зарічківської, Камяногірської, Кремянської, Колоно-Іванівської, Станційно-Лугинської, Лугинківської, Леонівської, Малахівської, Мощаницької, Новаківської Нової, Новаківської Старої, Новомакаківської, Осницької, Підостапівської, Повчанківської, Руднє-Жеревецької, Руднє-Злотинської, Руднє-Макаківської, Руднянської, Старожеревської, Теснівської, Чапаївської та Шеметицької сільських управ.
5 квітня 1951 року ліквідовано Руднє-Вигранську сільську раду, 11 серпня 1954 року ліквідовано Березовогрудську, Красносільську, Лугинківську, Лугинську Другу, Лугинську Першу, Малодивлинську, Староноваківську, Радогощанську сільські ради, 5 березня 1959 року ліквідовано Бобрицьку та Солов'ївську сільські ради.
30 грудня 1962 року район ліквідований, сільські ради передано до складу Олевського району.
Відновлений 8 грудня 1966 року у складі Великодивлинської, Жеревецької, Калинівської, Крем'янської, Липниківської, Лугинської, Путиловицької, Старосільської, Степанівської, Топільнянської, Червоноволоцької сільських рад Олевського району, Бовсунівської, Будо-Літківської, Літківської, Остапівської сільських рад Коростенського району та Повчанської сільської ради Овруцького району.
29 травня 1967 року Лугинську сільську раду реорганізовано в селищну раду, 25 серпня 1980 року в складі району утворено Жовтневу селищну раду.
До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 2 селищні та 16 сільських рад.
9 серпня 2016 року в складі району було утворено Лугинську селищну громаду, внаслідок об'єднання до складу котрої припинили існування: 30 грудня 2016 року — Лугинська селищна та Будо-Літківська, Калинівська, Красноставська, Остапівська сільські ради, 9 червня 2017 року — Миролюбівська селищна та Великодивлинська, Жеревецька, Кремненська, Топільнянська сільські ради, в жовтні 2017 року — Путиловицька, Старосільська, Степанівська та Червоноволоцька сільські ради Лугинського району.
На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року, до його складу входили селищна територіальна громада та 4 сільські ради.
Примітки
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирської област [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 21, 617, 619. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 вересня 2020.
- Лугинська селищна рада Житомирська область, Лугинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 28 вересня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 28 вересня 2020.
- . http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 28 вересня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovna stattya Luginskij rajon Administrativnij ustrij Luginskogo rajonu administrativno teritorialnij podil Luginskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na 1 selishnu gromadu ta 4 silski radi do 2017 r na 2 selishni ta 16 silskih rad yaki ob yednuyut 49 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Luginskij rajonnij radi Administrativnij centr smt Lugini Spisok gromad Luginskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Luginska selishna gromada smt Lugini s Berezovij Grud s Bobrichi s Budo Litki s Velikij Divlin s Verbivka s Voloshine s Gluhova s Zherevci s Zapillya s Zarichka s Ivanivka s Kalinivka s Kam yana Girka s Krasnosilka s Krasnostav s Kremne s Krupchatka s Leonivka smt Lugini s Luginki s Malij Divlin s Mikolayivka smt Mirolyubiv s Nova Rudnya s Novi Novaki s Novosilka s Ostapi s Pidostapi s Putilovichi s Radogosha s Rudnya Zherevci s Stancijne s Stari Novaki s Starosillya s Stepanivka s Tesnivka s Topilnya s Chervona VolokaSpisok rad Luginskogo rajonu Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Bovsunivska silska rada s Bovsuni s Bovsuni s Dibrova s Solov yi 2 Lipnikivska silska rada s Lipniki s Lipniki s Malahivka s Osni 3 Litkivska silska rada s Litki s Velikij Lis s Litki 4 Povchanska silska rada s Povch s Buda s Povch s Rudnya PovchanskaSpisok rad Luginskogo rajonu do reformi do 2017 roku Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Misce za plosheyu Naselennya 2001 chol Misce za naselennyam 1 Mirolyubivska selishna rada smt Mirolyubiv smt Mirolyubiv 2 Luginska selishna rada smt Lugini smt Lugini s Gluhova s Krupchatka s Luginki s Stancijne 3 Bovsunivska silska rada s Bovsuni s Bovsuni s Dibrova s Solov yi 4 Budo Litkivska silska rada s Budo Litki s Budo Litki s Berezovij Grud s Radogosha 5 Velikodivlinska silska rada s Velikij Divlin s Velikij Divlin s Verbivka s Ivanivka s Malij Divlin 6 Zherevecka silska rada s Zherevci s Zherevci s Zapillya s Zarichka s Rudnya Zherevci 7 Kalinivska silska rada s Kalinivka s Kalinivka s Pidostapi 8 Krasnostavska silska rada s Krasnostav s Krasnostav s Tesnivka 9 Kremnenska silska rada s Kremne s Kremne s Leonivka 10 Lipnikivska silska rada s Lipniki s Lipniki s Malahivka s Osni 11 Litkivska silska rada s Litki s Litki s Velikij Lis 12 Ostapivska silska rada s Ostapi s Ostapi s Kam yana Girka 13 Povchanska silska rada s Povch s Povch s Buda s Rudnya Povchanska 14 Putilovicka silska rada s Putilovichi s Putilovichi 15 Starosilska silska rada s Starosillya s Starosillya s Nova Rudnya s Novi Novaki s Novosilka 16 Stepanivska silska rada s Stepanivka s Stepanivka s Stari Novaki 17 Topilnyanska silska rada s Topilnya s Topilnya s Mikolayivka 18 Chervonovolocka silska rada s Chervona Voloka s Chervona Voloka s Bobrichi s Voloshine s Krasnosilka Primitki smt selishe miskogo tipu s seloIstoriyaUtvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Korostenskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z Bobrickoyi Bovsunivskoyi Vonyajkivskoyi Kolockoyi Kolcko Krivotinskoyi Litkivskoyi Luginskoyi Ostapivskoyi Putilovickoyi Radogoshanskoyi Solov yivskoyi Stepanivskoyi silskih rad Luginskoyi volosti ta Velednikivskoyi Velikohajchanskoyi Zbrankivskoyi Krasilivskoyi Lipnikivskoyi Norinskoyi Povchanskoyi Pribitkivskoyi silskih rad Norinskoyi volosti Korostenskogo povitu 25 sichnya 1926 roku do skladu rajonu vklyucheno Veliko Divlinsku Zherevecku Malodivlinsku ta Chervonovolocku silski radi Olevskogo rajonu peredano do skladu Ovruckogo rajonu Bondarivsku Velikohajchansku ta Zbrankivsku silski radi do Slovechanskogo Velidnicku Krasilivsku ta Pribitkivsku silski radi 5 lyutogo 1933 roku do skladu Yemilchinskogo rajonu Kolcko Krivotinsku silsku radu V skladi rajonu utvoreno 8 veresnya 1925 roku Berezovo Grudsku Ohotivsku Rudnye Vigransku 21 zhovtnya 1925 roku Bondarivsku 25 sichnya 1926 roku Bobricku nimecku v 1936 roci Topilnyansku ta Staromakakivsku silski radi V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do gebitskomisariatu Korosten Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalasya z Budo Litkivskoyi Veliiko Liskoyi Voloshkivskoyi Gamarnye Povchanskoyi Gluhivskoyi Dibrovskoyi Zapillyanskoyi Zarichkivskoyi Kamyanogirskoyi Kremyanskoyi Kolono Ivanivskoyi Stancijno Luginskoyi Luginkivskoyi Leonivskoyi Malahivskoyi Moshanickoyi Novakivskoyi Novoyi Novakivskoyi Staroyi Novomakakivskoyi Osnickoyi Pidostapivskoyi Povchankivskoyi Rudnye Zhereveckoyi Rudnye Zlotinskoyi Rudnye Makakivskoyi Rudnyanskoyi Starozherevskoyi Tesnivskoyi Chapayivskoyi ta Shemetickoyi silskih uprav 5 kvitnya 1951 roku likvidovano Rudnye Vigransku silsku radu 11 serpnya 1954 roku likvidovano Berezovogrudsku Krasnosilsku Luginkivsku Luginsku Drugu Luginsku Pershu Malodivlinsku Staronovakivsku Radogoshansku silski radi 5 bereznya 1959 roku likvidovano Bobricku ta Solov yivsku silski radi 30 grudnya 1962 roku rajon likvidovanij silski radi peredano do skladu Olevskogo rajonu Vidnovlenij 8 grudnya 1966 roku u skladi Velikodivlinskoyi Zhereveckoyi Kalinivskoyi Krem yanskoyi Lipnikivskoyi Luginskoyi Putilovickoyi Starosilskoyi Stepanivskoyi Topilnyanskoyi Chervonovolockoyi silskih rad Olevskogo rajonu Bovsunivskoyi Budo Litkivskoyi Litkivskoyi Ostapivskoyi silskih rad Korostenskogo rajonu ta Povchanskoyi silskoyi radi Ovruckogo rajonu 29 travnya 1967 roku Luginsku silsku radu reorganizovano v selishnu radu 25 serpnya 1980 roku v skladi rajonu utvoreno Zhovtnevu selishnu radu Do pochatku administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini stanom na pochatok 2015 roku do skladu rajonu vhodili 2 selishni ta 16 silskih rad 9 serpnya 2016 roku v skladi rajonu bulo utvoreno Luginsku selishnu gromadu vnaslidok ob yednannya do skladu kotroyi pripinili isnuvannya 30 grudnya 2016 roku Luginska selishna ta Budo Litkivska Kalinivska Krasnostavska Ostapivska silski radi 9 chervnya 2017 roku Mirolyubivska selishna ta Velikodivlinska Zherevecka Kremnenska Topilnyanska silski radi v zhovtni 2017 roku Putilovicka Starosilska Stepanivska ta Chervonovolocka silski radi Luginskogo rajonu Na chas likvidaciyi rajonu vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku do jogo skladu vhodili selishna teritorialna gromada ta 4 silski radi PrimitkiAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirskoyi oblast 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF http www archive zt gov ua s 21 617 619 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 28 veresnya 2020 Luginska selishna rada Zhitomirska oblast Luginskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 28 veresnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 28 veresnya 2020 http www golos com ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2020