Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Адель Аде ль Ене ль фр Adèle Haenel нар 1 січня 1989 Париж Франція фр

Адель Енель

Адель Енель
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Адель.

Аде́ль Ене́ль (фр. Adèle Haenel; нар. 1 січня 1989, Париж, Франція) — французька акторка театру та кіно. Двічі лауреат премії «Сезар» (у 2014 та 2015 роках) та низки інших кінонагород image.

Адель Енель
фр. Adèle Haenel
image
Адель Енель. Фото 2012
Дата народження 1 січня 1989(1989-01-01) (35 років)
Місце народження Париж, image Франція
Громадянство image Франція
Професія акторка
Alma mater d
Роки активності 2002 — наш час
Член у d[1]
IMDb ID 1194748
Автограф image
Нагороди та премії
Сезар (2014, 2015)
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Адель Енель у Вікісховищі

Життєпис та кар'єра

Адель Енель народилася 1 січня 1989 року у Парижі в сім'ї перекладача австрійського походження та учительки. Відвідувала театральні курси у Монтреї. Акторську кар'єру почала у 13-річному віці на театральній сцені. У кіно дебютувала у 2002 році, зігравши роль Хлої у фільмі «Дияволи» режисера Крістофа Ружжіа. Після 5-річної перерви Адель повернулася у кіно, знявшись у дебютному фільмі Селін Ск'ямми «Водяні лілії». За роботу у цій стрічці акторка уперше була номінована на премію «Сезар» як найперспективніша молода акторка. Другу номінацію на цю премію отримала у 2012 році за роль у фільмі Бертрана Бонелло «Будинок терпимості» та отримала за роль у цьому фільму Премію «Люм'єр».

За виконання головної ролі у фільмі «Сюзанна» (реж. Катель Кілевере, 2013) уперше отримала премію «Сезар» (номінація «Найкраща акторка другого плану»).

image
Акторки фільму «Будинок терпимості»: , Адель Енель та Ноемі Львовскі на церемонії вручення премії «Люм'єр»

2014 року Адель Енель зіграла головну жіночу роль у фільмі «Винищувачі», отримавши за неї «Сезара» у номінації «Найкраща акторка». Цього ж року знялася разом з зірками французького кіно Ґійомом Кане та Катрін Денев у фільмі Андре Тешіне «Чоловік, якого надто сильно любили», отримавши чергову номінацію на «Сезара» як найкраща акторка.

2014 року зробила камінг-аут як лесбійка під час своєї промови на нагородженні «Сезар» і визнала свої стосунки з режисеркою Селін Ск'яммою, з якою вона познайомилася на зніманнях фільму «Водяні лілії» . Пара дружно розлучилася 2018 року , перш ніж вони почали роботу над «Портретом дівчини у вогні». Енель і Ск'ямма залишилися близькими після закінчення їхніх стосунків.

2015 року Адель Едель була удостоєна французької акторської премії Ромі Шнайдер.

2016 року дебютувала німецькою мовою у фільмі «Die Blumen von gestern», зігравши французьку нащадку німецьких жертв Голокосту.

У фільмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину» зобразила Софі, активістку з (ВІЛ/СНІДу) з паризького відділення ACT UP. Була номінована на премію Сезар за найкращу жіночу роль другого плану за свою гру.

Втілила роль овдовілої детективки у кримінальній комедії П'єра Сальвадорі «Щось не так з тобою» 2018 року. Знову була номінована на премію Премію «Сезар» за найкращу жіночу роль.

2019 року знялася в трьох фільмах, які показували на Каннському кінофестивалі: «Замша» Квентіна Дюп'є, «Герої не вмирають» Од Леа Рапен і «Портрет дівчини у вогні» Селін Ск'ямми . У «Портреті дівчини у вогні» Адель зобразила Елоїзу, молоду аристократку з Бретані 18-го століття, яку мають видати заміж за дворянина з Мілана. А. О. Скотт з The New York Times вважав гру Енель гідною номінації на «Оскар» за найкращу жіночу роль, а Білдж Ебірі з Vulture описав кульмінацію фільму (в якому фігурує Енель) як «одна з найкращих акторських робіт і один з найзворушливіших образів, що я бачив за цілі століття». Енель була номінована на премію «Сезар» за найкращу жіночу роль за свою роль, її сьома номінація на «Сезар».

З 2019 року Енель і її партнерка по головній ролі Рут Вега Фернандес підготували для театрів Франції та Швейцарії екранізацію режисерки Жизель В’єнн за оперою Роберта Вальсера «L'Etang» (Ставок). Після того, як вистави неодноразово відкладалися або скасовувалися через обмеження, викликані пандемією COVID-19, вистава відбулася у травні 2021 року в Театрі Віді-Лозанна у Швейцарії.

28 лютого 2020 року Енель разом з Ноемі Мерлан, Селін Ск'яммою та Аісою Майгою вийшли з 45-ї церемонії вручення премії «Сезар» після того, як Роман Поланский, який був засуджений за зґвалтування 13-річної Саманти Геймер, отримав нагороду за найкращу режисуру фільму «Офіцер і шпигун». Коли Енель пішла, вона махнула кулаком і закричала «La honte!» («Ганьба!»), а після виходу з аудиторії вона була знята, як саркастично плескає в долоні та вигукує «Bravo la pédophilie!» («Браво, педофілія!»).

Після того, як вистави неодноразово відкладалися або скасовувалися через обмеження, спричинені пандемією COVID-19, у травні 2021 року відбулася світова прем'єра вистави в Театрі Віді-Лозанна у Швейцарії.

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2002 ф Les Diables Хлоя
2007 ф Водяні лілії Naissance des pieuvres Флоріан
2009 ф Розв'язки Déchaînées Люсі
2009 кф Поліна Pauline
2010 кф Les Grandes Forêts Ліза
2010 ф Будинок терпимості L'Apollonide (Souvenirs de la maison close) Леа
2010 кф Adieu Molitor подруга Полен
2011 ф [fr] Après le sud Амелі
2011 ф [fr] En ville Ізабель
2011 тф [fr] Goldman Жанна
2011 ф [fr] Confession d'un enfant du siècle дівчина у таверні
2013 ф Сюзанна Suzanne Марія
2014 ф Винищувачі Les Combattants Мадлен
2014 ф Чоловік, якого надто сильно любили L'homme qu'on aimait trop Аньєс Ле Ру
2015 ф Заборонена кімната The Forbidden Room
2016 ф Людожери Les Ogres Мона
2016 ф Ноктюрама Nocturama молода жінка на велосипеді
2016 ф Сирота Orpheline Рені
2017 ф 120 ударів на хвилину 120 battements par minute Софі
2018 ф Щось не так з тобою En liberté! Івонн
2018 ф Один король — одна Франція Un peuple et son roi Франсуаза
2019 ф Замша Le Daim Деніз
2019 ф Портрет дівчини у вогні Portrait de la jeune fille en feu Елоїза

Визнання

image
Адель Енель на церемонії Сезара, 2015
Нагороди і номінації Аделі Енель
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
2008 Найперспективніша акторка Водяні лілії Номінація
2012 Будинок терпимості Номінація
2014 Найкраща акторка другого плану Перемога
2015 Найкраща акторка Винищувачі Перемога
Чоловік, якого надто сильно любили Перемога
2018 Найкраща акторка другого плану 120 ударів на хвилину Номінація
2019 Найкраща акторка Щось не так з тобою Номінація
Премія «Люм'єр»
2012 Найкраща молода акторка Перемога
2015 Найкраща акторка Винищувачі
Чоловік, якого надто сильно любили 		Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2012
Приз EFP Shooting Star
Перемога
Товариство драматургів і театральних композиторів (SACD)
2014
Приз Сюзанни Б'янкетті
Перемога
Каїрський кінофестиваль
2014 Срібна піраміда найкращій акторці Винищувачі Перемога
Золотий глобус
2015 Найкраща акторка Винищувачі Номінація
2015
Приз Ромі Шнайдер
Номінація

Примітки

  1. http://collectif5050.com/les-signataires
  2. Nouvelle Rubrique: Espoir — Adele Haenel [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.], Excessif, 10 липня 2007.
  3. Adèle Haenel, comédienne «déchaînée» qui refuse de dépendre du goût des autres [ 21 січня 2010 у Wayback Machine.] Les Quotidiennes. 29 травня 2010. (фр.)
  4. . Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 10 серпня 2014.
  5. . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 10 серпня 2015.
  6. . the Guardian (англ.). 4 грудня 2016. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  7. Adèle Haenel and Noémie Merlant on why the sex scenes in Portrait of …. archive.is. 23 лютого 2020. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 21 травня 2022.
  8. Erbland, Kate; Erbland, Kate (5 грудня 2019). . IndieWire (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  9. . www.artforum.com (амер.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  10. Richford, Rhonda; Richford, Rhonda (2 березня 2018). . The Hollywood Reporter (амер.). Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  11. Keslassy, Elsa; Keslassy, Elsa (23 січня 2019). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  12. Lodge, Guy; Lodge, Guy (21 травня 2019). . Variety (амер.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  13. And the 2020 Oscar Nominees Should Be …. The New York Times (амер.). 3 січня 2020. ISSN 0362-4331.
  14. Ebiri, Bilge (26 березня 2020). . Vulture (en-us) . Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  15. Tartaglione, Nancy; Tartaglione, Nancy (29 січня 2020). . Deadline (амер.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  16. . leparisien.fr (fr-FR) . 7 березня 2021. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  17. . Festival d'Automne à Paris (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  18. . Nanterre-Amandiers (амер.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  19. Cappelle, Laura (13 травня 2021). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  20. Daumas, Cécile; Laïreche, Rachid; Onana, Sandra. . Libération (фр.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  21. . Madame Figaro (фр.). 9 березня 2021. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  22. Gisèle Vienne presents L'Etang by Robert Walser: Program. Festival d'Automne à Paris. 29 січня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  23. Nanterre Amandiers Centre Dramatique National: L'Etang by Robert Walser. Nanterre-Amandiers.com. Процитовано 12 березня 2021.
  24. In This Trippy Family Drama, Trauma Runs Deep. The New York Times. 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  25. Повний перелік нагород на номінацій Аделі Енель на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адель Енель
  • Адель Енель на сайті IMDb (англ.)
  • Адель Енель на сайті AlloCiné (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Adel Ade l Ene l fr Adele Haenel nar 1 sichnya 1989 Parizh Franciya francuzka aktorka teatru ta kino Dvichi laureat premiyi Sezar u 2014 ta 2015 rokah ta nizki inshih kinonagorod Adel Enelfr Adele HaenelAdel Enel Foto 2012Data narodzhennya 1 sichnya 1989 1989 01 01 35 rokiv Misce narodzhennya Parizh FranciyaGromadyanstvo FranciyaProfesiya aktorkaAlma mater dRoki aktivnosti 2002 nash chasChlen u d 1 IMDb ID 1194748AvtografNagorodi ta premiyiPriz Romi Shnajder 2015 Premiya Sezar za najkrashu zhinochu rol 2015 Premiya Sezar za najkrashu zhinochu rol drugogo planu 2014 Sezar 2014 2015 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Adel Enel u VikishovishiZhittyepis ta kar yeraAdel Enel narodilasya 1 sichnya 1989 roku u Parizhi v sim yi perekladacha avstrijskogo pohodzhennya ta uchitelki Vidviduvala teatralni kursi u Montreyi Aktorsku kar yeru pochala u 13 richnomu vici na teatralnij sceni U kino debyutuvala u 2002 roci zigravshi rol Hloyi u filmi Diyavoli rezhisera Kristofa Ruzhzhia Pislya 5 richnoyi perervi Adel povernulasya u kino znyavshis u debyutnomu filmi Selin Sk yammi Vodyani liliyi Za robotu u cij strichci aktorka upershe bula nominovana na premiyu Sezar yak najperspektivnisha moloda aktorka Drugu nominaciyu na cyu premiyu otrimala u 2012 roci za rol u filmi Bertrana Bonello Budinok terpimosti ta otrimala za rol u comu filmu Premiyu Lyum yer Za vikonannya golovnoyi roli u filmi Syuzanna rezh Katel Kilevere 2013 upershe otrimala premiyu Sezar nominaciya Najkrasha aktorka drugogo planu Aktorki filmu Budinok terpimosti Adel Enel ta Noemi Lvovski na ceremoniyi vruchennya premiyi Lyum yer 2014 roku Adel Enel zigrala golovnu zhinochu rol u filmi Vinishuvachi otrimavshi za neyi Sezara u nominaciyi Najkrasha aktorka Cogo zh roku znyalasya razom z zirkami francuzkogo kino Gijomom Kane ta Katrin Denev u filmi Andre Teshine Cholovik yakogo nadto silno lyubili otrimavshi chergovu nominaciyu na Sezara yak najkrasha aktorka 2014 roku zrobila kaming aut yak lesbijka pid chas svoyeyi promovi na nagorodzhenni Sezar i viznala svoyi stosunki z rezhiserkoyu Selin Sk yammoyu z yakoyu vona poznajomilasya na znimannyah filmu Vodyani liliyi Para druzhno rozluchilasya 2018 roku persh nizh voni pochali robotu nad Portretom divchini u vogni Enel i Sk yamma zalishilisya blizkimi pislya zakinchennya yihnih stosunkiv 2015 roku Adel Edel bula udostoyena francuzkoyi aktorskoyi premiyi Romi Shnajder 2016 roku debyutuvala nimeckoyu movoyu u filmi Die Blumen von gestern zigravshi francuzku nashadku nimeckih zhertv Golokostu U filmi Robena Kampijo 120 udariv na hvilinu zobrazila Sofi aktivistku z VIL SNIDu z parizkogo viddilennya ACT UP Bula nominovana na premiyu Sezar za najkrashu zhinochu rol drugogo planu za svoyu gru Vtilila rol ovdoviloyi detektivki u kriminalnij komediyi P yera Salvadori Shos ne tak z toboyu 2018 roku Znovu bula nominovana na premiyu Premiyu Sezar za najkrashu zhinochu rol 2019 roku znyalasya v troh filmah yaki pokazuvali na Kannskomu kinofestivali Zamsha Kventina Dyup ye Geroyi ne vmirayut Od Lea Rapen i Portret divchini u vogni Selin Sk yammi U Portreti divchini u vogni Adel zobrazila Eloyizu molodu aristokratku z Bretani 18 go stolittya yaku mayut vidati zamizh za dvoryanina z Milana A O Skott z The New York Times vvazhav gru Enel gidnoyu nominaciyi na Oskar za najkrashu zhinochu rol a Bildzh Ebiri z Vulture opisav kulminaciyu filmu v yakomu figuruye Enel yak odna z najkrashih aktorskih robit i odin z najzvorushlivishih obraziv sho ya bachiv za cili stolittya Enel bula nominovana na premiyu Sezar za najkrashu zhinochu rol za svoyu rol yiyi soma nominaciya na Sezar Z 2019 roku Enel i yiyi partnerka po golovnij roli Rut Vega Fernandes pidgotuvali dlya teatriv Franciyi ta Shvejcariyi ekranizaciyu rezhiserki Zhizel V yenn za operoyu Roberta Valsera L Etang Stavok Pislya togo yak vistavi neodnorazovo vidkladalisya abo skasovuvalisya cherez obmezhennya viklikani pandemiyeyu COVID 19 vistava vidbulasya u travni 2021 roku v Teatri Vidi Lozanna u Shvejcariyi 28 lyutogo 2020 roku Enel razom z Noemi Merlan Selin Sk yammoyu ta Aisoyu Majgoyu vijshli z 45 yi ceremoniyi vruchennya premiyi Sezar pislya togo yak Roman Polanskij yakij buv zasudzhenij za zgvaltuvannya 13 richnoyi Samanti Gejmer otrimav nagorodu za najkrashu rezhisuru filmu Oficer i shpigun Koli Enel pishla vona mahnula kulakom i zakrichala La honte Ganba a pislya vihodu z auditoriyi vona bula znyata yak sarkastichno pleskaye v doloni ta vigukuye Bravo la pedophilie Bravo pedofiliya Pislya togo yak vistavi neodnorazovo vidkladalisya abo skasovuvalisya cherez obmezhennya sprichineni pandemiyeyu COVID 19 u travni 2021 roku vidbulasya svitova prem yera vistavi v Teatri Vidi Lozanna u Shvejcariyi FilmografiyaRik Ukrayinska nazva Originalna nazva Rol 2002 f Les Diables Hloya 2007 f Vodyani liliyi Naissance des pieuvres Florian 2009 f Rozv yazki Dechainees Lyusi 2009 kf Polina Pauline 2010 kf Les Grandes Forets Liza 2010 f Budinok terpimosti L Apollonide Souvenirs de la maison close Lea 2010 kf Adieu Molitor podruga Polen 2011 f fr Apres le sud Ameli 2011 f fr En ville Izabel 2011 tf fr Goldman Zhanna 2011 f fr Confession d un enfant du siecle divchina u taverni 2013 f Syuzanna Suzanne Mariya 2014 f Vinishuvachi Les Combattants Madlen 2014 f Cholovik yakogo nadto silno lyubili L homme qu on aimait trop Anyes Le Ru 2015 f Zaboronena kimnata The Forbidden Room 2016 f Lyudozheri Les Ogres Mona 2016 f Noktyurama Nocturama moloda zhinka na velosipedi 2016 f Sirota Orpheline Reni 2017 f 120 udariv na hvilinu 120 battements par minute Sofi 2018 f Shos ne tak z toboyu En liberte Ivonn 2018 f Odin korol odna Franciya Un peuple et son roi Fransuaza 2019 f Zamsha Le Daim Deniz 2019 f Portret divchini u vogni Portrait de la jeune fille en feu EloyizaViznannyaAdel Enel na ceremoniyi Sezara 2015 Nagorodi i nominaciyi Adeli Enel Rik Kategoriya Film Rezultat Premiya Sezar 2008 Najperspektivnisha aktorka Vodyani liliyi Nominaciya 2012 Budinok terpimosti Nominaciya 2014 Najkrasha aktorka drugogo planu Peremoga 2015 Najkrasha aktorka Vinishuvachi Peremoga Cholovik yakogo nadto silno lyubili Peremoga 2018 Najkrasha aktorka drugogo planu 120 udariv na hvilinu Nominaciya 2019 Najkrasha aktorka Shos ne tak z toboyu Nominaciya Premiya Lyum yer 2012 Najkrasha moloda aktorka Peremoga 2015 Najkrasha aktorka Vinishuvachi Cholovik yakogo nadto silno lyubili Nominaciya Berlinskij mizhnarodnij kinofestival 2012 Priz EFP Shooting Star Peremoga Tovaristvo dramaturgiv i teatralnih kompozitoriv SACD 2014 Priz Syuzanni B yanketti Peremoga Kayirskij kinofestival 2014 Sribna piramida najkrashij aktorci Vinishuvachi Peremoga Zolotij globus 2015 Najkrasha aktorka Vinishuvachi Nominaciya 2015 Priz Romi Shnajder NominaciyaPrimitkihttp collectif5050 com les signataires Nouvelle Rubrique Espoir Adele Haenel 19 sichnya 2010 u Wayback Machine Excessif 10 lipnya 2007 Adele Haenel comedienne dechainee qui refuse de dependre du gout des autres 21 sichnya 2010 u Wayback Machine Les Quotidiennes 29 travnya 2010 fr Hollywood Reporter Arhiv originalu za 1 sichnya 2016 Procitovano 10 serpnya 2014 The Hollywood Reporter Arhiv originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 10 serpnya 2015 the Guardian angl 4 grudnya 2016 Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Adele Haenel and Noemie Merlant on why the sex scenes in Portrait of archive is 23 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 21 travnya 2022 Erbland Kate Erbland Kate 5 grudnya 2019 IndieWire angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 www artforum com amer Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 18 bereznya 2022 Richford Rhonda Richford Rhonda 2 bereznya 2018 The Hollywood Reporter amer Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Keslassy Elsa Keslassy Elsa 23 sichnya 2019 Variety amer Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Lodge Guy Lodge Guy 21 travnya 2019 Variety amer Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 And the 2020 Oscar Nominees Should Be The New York Times amer 3 sichnya 2020 ISSN 0362 4331 Ebiri Bilge 26 bereznya 2020 Vulture en us Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Tartaglione Nancy Tartaglione Nancy 29 sichnya 2020 Deadline amer Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 18 bereznya 2022 leparisien fr fr FR 7 bereznya 2021 Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Festival d Automne a Paris angl Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 18 bereznya 2022 Nanterre Amandiers amer Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Cappelle Laura 13 travnya 2021 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Daumas Cecile Laireche Rachid Onana Sandra Liberation fr Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Madame Figaro fr 9 bereznya 2021 Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 18 bereznya 2022 Gisele Vienne presents L Etang by Robert Walser Program Festival d Automne a Paris 29 sichnya 2020 Procitovano 12 bereznya 2021 Nanterre Amandiers Centre Dramatique National L Etang by Robert Walser Nanterre Amandiers com Procitovano 12 bereznya 2021 In This Trippy Family Drama Trauma Runs Deep The New York Times 13 travnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 Povnij perelik nagorod na nominacij Adeli Enel na sajti IMDb angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Adel Enel Adel Enel na sajti IMDb angl Adel Enel na sajti AlloCine fr

Дата публікації:
Топ