Адаїлтон

У цієї особи португальське прізвище. Перше (материне) прізвище цієї особи — Мартінш, а друге (батькове) прізвище — Болзан

Адаїлтон Ма́ртінш Болза́н (порт. Adaílton Martins Bolzan, нар. 24 січня 1977, ) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Адаїлтон
Особисті дані
Народження	24 січня 1977(1977-01-24)^[1]^[2] (47 років)
	Сантьягу^[d], Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія
Зріст	172 см
Вага	65 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1995–1996 «Жувентуде» 35 (1) 1997–1999 «Гуарані» (Кампінас) 8 (5) 1997–1998 →  «Парма» 13 (2) 1998–1999 →  «Парі Сен-Жермен» 19 (2) 1999–2006 «Верона» 163 (50) 2006–2007 «Дженоа» 26 (11) 2007–2010 «Болонья» 86 (22) 2010–2012 «Васлуй» 41 (13) 2013 «Жувентуде» 10 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1997 Бразилія U-20 4 (10)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2017–2018 (помічник) 2019
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду «Жувентуде», в якій провів два сезони, взявши участь у 35 матчах чемпіонату. Сезон 1997 року Адаїлтон розпочав в іншій бразильській команді «Гуарані» (Кампінас), але вже влітку після чудового виступу на молодіжному чемпіонаті світу, де молодий нападник забив 10 голів та став найкращим бомбардиром, очікування навколо нього стали дуже високими, і журналісти порівнювали його з Роналду та Ромаріо.

В результаті в липні 1997 року гравця в оренду взяла італійська «Парма». Протягом літа в товариських матчах Адаїлтон виділявся великою кількістю забитих голів, в тому числі один проти «Селтіка», але протягом офіційного сезону він зіграв у Серії А лише тринадцять ігор, забивши два голи, оскільки програвав конкуренцію досвідченим Енріко К'єзі та Ернану Креспо. Свій перший матч в Серії А Адаїлтон зіграв 21 вересня 1997 року проти «П'яченци», а перший гол забив 9 листопада в ворота «Емполі».

Наступного сезону він грав за французький «Парі Сен-Жермен», де за один сезон він провів 19 матчів та забив два голи. У 1999 році він повернувся в Італію, ставши гравцем «Верони», новачка Серії А. Відіграв за команду з Верони наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри (три сещони в Серії А і чотири — в Серії В). Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем атакувальної ланки команди, забивши 52 голи в 175 матчах.

Адаїлтон (крайній ліворуч) з іншими гравцями «Дженоа» святкує вихід до Серії А. 2007 рік.

Влітку 2006 року вступив Адаїлтон перейшов в «Дженоа» з Серії Б, де боровся за місце в складі з такими форвардами, як Джузеппе Скуллі, Лусіано Фігероа і Ільяс Зейтуллаєв. Взимку клуб купив ще й Марко Ді Вайо, в результаті чого утворилася ударна зв'язка нападників Ді Вайо-Адаїлтон, завдяки якій клуб вийшов в Серію А.

Втім сам Адаїлтон залишився грати у другому дивізіоні, оскільки поповнив ряди «Болоньї», і якій він також допоміг вийти у вищий італійський дивізіон у 2008 році. У сезоні 2008/09 команда купила форварда Марко Ді Вайо, і старі знайомі протягом двох сезонів допомагали команді боротися за виживання.

У 2010 році Адаїлтон перейшов у румунський «Васлуй». У цьому клубі Адаілтон отримав нагороду Найкращого гравця «Васлуя» 2011 року і посів друге місце в номінації «Найкращий легіонер Румунії 2011 року». Після закінчення сезону 2011/12 Адаїлтон оголосив про завершення кар'єри., однак в 2013 році відновив її, повернувшись до свого рідного клубу «Жувентуде», де вже остаточно завершив кар'єру 2013 року.

Виступи за збірну

1997 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті Південної Америки в Чилі, де бразильці здобули срібні нагороди, а Адаїлтон з 8 голами став найкращим бомбардиром. Цей результат дозволив поїхати команді і на молодіжному чемпіонаті світу 1997 року в Малайзії. На цьому турнірі Адаїлтон забив 10 голів у чотирьох матчах і став найкращим бомбардиром змагань. При цьому бразилець встановив рекорд турніру, забивши 6 голів в одному матчі проти Південної Кореї (10:3), який протримався до 2019 року, коли його побив норвежець Ерлінг Браут Голанд, забивши 9 голів у ворота Гондурасу (12:0).

Кар'єра тренера

У 2014 році Адаїлтон почав відвідувати тренерські курси і у липні 2017 року в італійському Коверчано отримав диплом, що дозволяв йому тренувати клуби Серії D. У сезоні 2017/18 Адаїлтон був помічником тренера клубу в Серії D, який в кінці сезону вийшов у Серію С.

11 червня 2019 року Адаїлтон став головним тренером клубу , який грав у Серії D, втім вже 7 жовтня 2019 року він був звільнений після 6 турів та 4 поспіль поразок, в результаті яких клуб опинився на передостанньому місці.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1997–98	«Парма»	A	13	2	КІ	6	1	ЛЧ	2	1	-	-	-	21	4
1998–99	«Парі Сен-Жермен»		19	2	+КЛ	2+3	2+0	КВК	1	0	СФ	0	0	25	4
2999–00	«Верона»	A	28	7		1	0	-	-	-	-	-	-	29	7
2000–01		A	18	4	КІ	2	1	-	-	-	-	-	-	20	5
2001–02		A	3	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	3	1
2002–03			23	5	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	25	5
2003–04			23	9	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	24	0
2004–05			29	9	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	31	9
2005–06			39	15	КІ	2	1	-	-	-	-	-	-	41	16
Усього за «Верону»			163	50		10	2		-	-		-	-	173	52
2006–07	«Дженоа»		26	11	КІ	4	3	-	-	-	-	-	-	30	14
2007–08	«Болонья»		32	8	КІ	-	-	-	-	-	-	-	-	32	8
2008–09		A	23	1	КІ	2	1	-	-	-	-	-	-	25	2
2009–10		A	31	11	КІ	1	0		-	-		-	-	32	11
Усього за «Болонью»			86	20		3	1		-	-		-	-	89	21
2010–11	«Васлуй»	ЛI	29	11	КР	1	0	ЛЄ	0	0	-	-	-	30	11
2011–12			30	6		4	2	ЛЧ+ЛЄ	2+6	0	-	-	-	42	8
Усього за «Васлуй»			59	17		5	2		8	0		-	-	72	19
Усього за кар'єру			366	102		33	11		11	1		0	0	410	114

Титули і досягнення

• Найкращий бомбардир молодіжного чемпіонату Південної Америки: (8 голів)
• Найкращий бомбардир молодіжного чемпіонату світу: 1997 (10 голів)

Примітки

1. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
2. BDFA
   d:Track:Q19368470
3. adidas Golden Shoe - FIFA U-20 World Cup Final. fifa.com. Процитовано 24 aprile 2013.
4. . Il Corriere della Sera. 14 luglio 1997. с. 41. Архів оригіналу за 30 ottobre 2015. Процитовано 24 aprile 2013. {{}}: Недійсний |deadurl=sì ()
5. Paolo Tomaselli (09). Adailton:"Ero il nuovo Romario, ma non avevo abbastanza fame...". Il Corriere della Sera. с. 57. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
6. Calcio news. . 14. с. 40. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
7. Parma: Adailton è un bel "problema". La Gazzetta dello Sport. 28. с. 11. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
8. Luca Russo (31 agosto 2007). Alla fine Adailton va a Bologna. Il Giornale. Процитовано 24 aprile 2013.
9. . Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 10 січня 2020.
10. . Архів оригіналу за 12 лютого 2012. Процитовано 10 січня 2020.
11. Alessandro De Pietro (5 aprile 2013). Adailton riparte con la sua Juventude. . Процитовано 24 aprile 2013.
12. . Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2020.
13. tuttomercatoweb.com, ред. (5 maggio 2014). Adailton: "Stasera partita bellissima! Felipe Anderson? Ha bisogno di tempo". Процитовано 21 giugno 2014.
14. Adailton e Luciano compagni a Coverciano. TGGialloblu.it. 23 luglio 2017. Процитовано 10 aprile 2018.
15. Punizioni alla Zico, con Ancelotti e Buffon al Parma, le idee di Gasp: Adailton ci racconta la sua nuova vita da allenatore. gianlucadimarzio.com. 18 marzo 2018. Процитовано 10 aprile 2018.
16. Serie D, Martins Adailton è il nuovo tecnico della Vigor Carpaneto^{[недоступне посилання]} Vigorcarpaneto1922.it
17. DETTO FATTO (DA EMILIAGOL), MISTER ROSSINI RITORNA AL CARPANETO!. Emiliagol.it il portale emiliano del calcio dilettantistico. 7 жовтня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019.

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Адаїлтон на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Адаїлтон на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Адаїлтон на sambafoot.com (англ.)