Адам Фелікс Прухнік (пол. Adam Feliks Próchnik 21 серпня 1892, Львів — 22 травня 1942, Варшава) — польський політичний діяч, політик та історик.
Адам Прухнік пол. Adam Próchnik | |
Народження: | 21 серпня 1892[1][2] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
---|---|
Смерть: | 22 травня 1942[1][2] (49 років) Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх[1] |
Поховання: | Евангелістський цвинтар Варшави |
Країна: | Республіка Польща |
Освіта: | ЛНУ ім. І. Франка |
Партія: | Польська соціалістична партія |
Батько: | Іґнаци Дашинський |
Мати: | d |
Автограф: | |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Прухнік народився у Львові 21 серпня 1892 року в єврейській родині. За деякими даними, він був позашлюбним сином Ігнаци Дашинського від соціолога Феліції Носсіг.
Став соціалістом ще в середній школі. Будучи студентом, вступив в Польську соціал-демократичну партію Галичини, підтримав Польську соціалістичну партію — Лівиця.
До Першої світової війни вступив до польської воєнізованої організації Союз збройної боротьби . З початком Першої світової війни був призваний в Австро-Угорську армію (1914), важко поранений в 1917 році. Під час перебування у шпиталі в Відні, став членом таємної польської організації, Польська військова організація . Дезертирував з австрійської армії, що призвело до загрози трибуналу з боку Австро-Угорщини. Але в результаті він був звільнений. Брав участь у битві за Львів під час польсько-української війни.
У міжвоєнній Польщі Прухнік став активістом Польської соціалістичної партії і підтримував ініціативи, спрямовані на поліпшення становища робітничого класу країни. Він підтримував включення Сілезії до Польщі, що була на шляху відродження. У 1928 році був обраний депутатом польського сейму. Дотримувався лівої позиції, зокрема співпрацював з комуністами. Під псевдонімом Генріх Свобода (пол. Henryk Swoboda публікував в газеті «Робітник» критичні нариси про політику правої санації польського уряду, звинувативши їх в підриві польської демократії, що зароджувалася. Це призвело до цензури деяких його публікацій.
Він працював архіваріусом в Пйотркув і Познані. Деякий час працював в Міністерстві культури і релігії Польщі. Його спроба увійти в академічне середовище була невдалою, оскільки його клопотання про призначення його в Варшавський університет було відхилено (у зв'язку з його поглядами). Тим не менше він став членом Польського історичного товариства, публікував свої статті в історичних журналах і брав участь в професійних конференціях.
Під час Другої світової війни в окупованій Польщі Прухнік продовжував свою політичну діяльність. Брав участь в підпільних зборах лівих партій. Підтримував підпільну друкарню, був членом «Польських соціалістів» (групі лівого крила ППС), виступав за співпрацю і з Польської соціалістичної партією — Свобода, Рівність, Незалежність, і з Радянським Союзом одночасно.
Наукові роботи
У своїх історичних працях Прухнік був прихильником марксистських поглядів. Він був зацікавлений у вивченні революційних процесів, в тому числі соціальних рухів. Він опублікував безліч статей, як в наукових журналах, так і в пресі. Його історичні дослідження були зосереджені на наступних напрямках: французька революція, повстання Костюшка; період історії Польщі після провалу січневого повстання 1863—1864; робітничий рух в Польщі, в тому числі вивчення ролі жінок в польському робітничому русі і новітньої історії Другої Польської Республіки.
- «Obrona Lwowa od 1 do 22 listopada 1918», Zamość 1919;
- «Demokracja Kościuszkowska», Lwów 1920 році, Warszawa 1947;
- «Bunt łódzki w roku одна тисяча вісімсот дев'яносто дві», Warszawa (?) 1932;
- as Henryk Swoboda «Pierwsze piętnastolecie Polski niepodległej», (first serialized in 1933 in newspaper «Robotnik» (censored), first full version translated into German in 1933. Complete Polish editions in +1957 and тисяча дев'ятсот вісімдесят три.
- «W trzynastą rocznicę» Krwawej środy ", Warszawa 1936;
- «Ideologia spółdzielczości robotniczej» Warszawa 1937;
- "Co to jest spółdzielczość. Istota — cel — zadania ", Warszawa 1937;
- «Idee i ludzie», Warszawa 1938;
- «Powstanie państwa polskiego», Warszawa 1939;
- «Stronnictwa polityczne Wielkiej Rewolucji Francuskiej», Warszawa 1958;
- «Studia z dziejów polskiego ruchu robotniczego» (editor K. Dunin-Wąsowicz), Warszawa 1958;
- «Studia i szkice» (editor K.Dunin-Wąsowicz), Warszawa 1962;
- «Francja i Polska w latach 1789—1794» (editor K.Dunin-Wąsowicz), Warszawa 1964;
- «Wybór publicystyki» (editors MMDrozdowski, K.Dunin-Wąsowicz, Z.Marciniak, J.Żarnowski), Warszawa 1971;
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #121227014 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Krzysztof Dunin-Wąsowicz, Adam Próchnik (1892—1942), in Peter Brock, John D. Stanley, Piotr Wróbel (ed.), Nation and history: Polish historians from the Enlightenment to the Second World War, University of Toronto Press, 2006, , Google Print, p.443-447 [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Walentyna Najdus, Ignacy Daszyński, 1866—1936, Google Print, p.508 [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Jerzy Myśliński, Polska myśl polityczna, Czytelnik, 1986, , p.32
Література
- «Próchnik, Adam Feliks» Encyklopedia Powszechna PWN (PWN Universal Encyclopedia), Warsaw, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, vol. 3, 1975, p.712.
- Nicieja S., Biografia i działalność Adama Próchnika — historyka, polityka, publicysty, Warszawa 1986;
- Marciniak Z. i J., Adam Feliks Próchnik (1892—1942), «Z pola walki», r.1, 1958, nr 3.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Adam Próchnik(пол.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з польської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adam Feliks Pruhnik pol Adam Feliks Prochnik 21 serpnya 1892 18920821 Lviv 22 travnya 1942 Varshava polskij politichnij diyach politik ta istorik Adam Pruhnik pol Adam Prochnik Narodzhennya 21 serpnya 1892 1892 08 21 1 2 Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Smert 22 travnya 1942 1942 05 22 1 2 49 rokiv Varshava Generalna guberniya Tretij Rajh 1 Pohovannya Evangelistskij cvintar VarshaviKrayina Respublika PolshaOsvita LNU im I FrankaPartiya Polska socialistichna partiyaBatko Ignaci DashinskijMati d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPruhnik narodivsya u Lvovi 21 serpnya 1892 roku v yevrejskij rodini Za deyakimi danimi vin buv pozashlyubnim sinom Ignaci Dashinskogo vid sociologa Feliciyi Nossig Stav socialistom she v serednij shkoli Buduchi studentom vstupiv v Polsku social demokratichnu partiyu Galichini pidtrimav Polsku socialistichnu partiyu Livicya Do Pershoyi svitovoyi vijni vstupiv do polskoyi voyenizovanoyi organizaciyi Soyuz zbrojnoyi borotbi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni buv prizvanij v Avstro Ugorsku armiyu 1914 vazhko poranenij v 1917 roci Pid chas perebuvannya u shpitali v Vidni stav chlenom tayemnoyi polskoyi organizaciyi Polska vijskova organizaciya Dezertiruvav z avstrijskoyi armiyi sho prizvelo do zagrozi tribunalu z boku Avstro Ugorshini Ale v rezultati vin buv zvilnenij Brav uchast u bitvi za Lviv pid chas polsko ukrayinskoyi vijni U mizhvoyennij Polshi Pruhnik stav aktivistom Polskoyi socialistichnoyi partiyi i pidtrimuvav iniciativi spryamovani na polipshennya stanovisha robitnichogo klasu krayini Vin pidtrimuvav vklyuchennya Sileziyi do Polshi sho bula na shlyahu vidrodzhennya U 1928 roci buv obranij deputatom polskogo sejmu Dotrimuvavsya livoyi poziciyi zokrema spivpracyuvav z komunistami Pid psevdonimom Genrih Svoboda pol Henryk Swoboda publikuvav v gazeti Robitnik kritichni narisi pro politiku pravoyi sanaciyi polskogo uryadu zvinuvativshi yih v pidrivi polskoyi demokratiyi sho zarodzhuvalasya Ce prizvelo do cenzuri deyakih jogo publikacij Mogila Pruhnika v Varshavi Vin pracyuvav arhivariusom v Pjotrkuv i Poznani Deyakij chas pracyuvav v Ministerstvi kulturi i religiyi Polshi Jogo sproba uvijti v akademichne seredovishe bula nevdaloyu oskilki jogo klopotannya pro priznachennya jogo v Varshavskij universitet bulo vidhileno u zv yazku z jogo poglyadami Tim ne menshe vin stav chlenom Polskogo istorichnogo tovaristva publikuvav svoyi statti v istorichnih zhurnalah i brav uchast v profesijnih konferenciyah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v okupovanij Polshi Pruhnik prodovzhuvav svoyu politichnu diyalnist Brav uchast v pidpilnih zborah livih partij Pidtrimuvav pidpilnu drukarnyu buv chlenom Polskih socialistiv grupi livogo krila PPS vistupav za spivpracyu i z Polskoyi socialistichnoyi partiyeyu Svoboda Rivnist Nezalezhnist i z Radyanskim Soyuzom odnochasno 22 travnya 1942 roku pomer vid sercevogo napadu Naukovi robotiU svoyih istorichnih pracyah Pruhnik buv prihilnikom marksistskih poglyadiv Vin buv zacikavlenij u vivchenni revolyucijnih procesiv v tomu chisli socialnih ruhiv Vin opublikuvav bezlich statej yak v naukovih zhurnalah tak i v presi Jogo istorichni doslidzhennya buli zoseredzheni na nastupnih napryamkah francuzka revolyuciya povstannya Kostyushka period istoriyi Polshi pislya provalu sichnevogo povstannya 1863 1864 robitnichij ruh v Polshi v tomu chisli vivchennya roli zhinok v polskomu robitnichomu rusi i novitnoyi istoriyi Drugoyi Polskoyi Respubliki Obrona Lwowa od 1 do 22 listopada 1918 Zamosc 1919 Demokracja Kosciuszkowska Lwow 1920 roci Warszawa 1947 Bunt lodzki w roku odna tisyacha visimsot dev yanosto dvi Warszawa 1932 as Henryk Swoboda Pierwsze pietnastolecie Polski niepodleglej first serialized in 1933 in newspaper Robotnik censored first full version translated into German in 1933 Complete Polish editions in 1957 and tisyacha dev yatsot visimdesyat tri W trzynasta rocznice Krwawej srody Warszawa 1936 Ideologia spoldzielczosci robotniczej Warszawa 1937 Co to jest spoldzielczosc Istota cel zadania Warszawa 1937 Idee i ludzie Warszawa 1938 Powstanie panstwa polskiego Warszawa 1939 Stronnictwa polityczne Wielkiej Rewolucji Francuskiej Warszawa 1958 Studia z dziejow polskiego ruchu robotniczego editor K Dunin Wasowicz Warszawa 1958 Studia i szkice editor K Dunin Wasowicz Warszawa 1962 Francja i Polska w latach 1789 1794 editor K Dunin Wasowicz Warszawa 1964 Wybor publicystyki editors MMDrozdowski K Dunin Wasowicz Z Marciniak J Zarnowski Warszawa 1971 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 121227014 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Krzysztof Dunin Wasowicz Adam Prochnik 1892 1942 in Peter Brock John D Stanley Piotr Wrobel ed Nation and history Polish historians from the Enlightenment to the Second World War University of Toronto Press 2006 ISBN 0 8020 9036 2 Google Print p 443 447 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Walentyna Najdus Ignacy Daszynski 1866 1936 Google Print p 508 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Jerzy Myslinski Polska mysl polityczna Czytelnik 1986 ISBN 83 07 01310 0 p 32Literatura Prochnik Adam Feliks Encyklopedia Powszechna PWN PWN Universal Encyclopedia Warsaw Panstwowe Wydawnictwo Naukowe vol 3 1975 p 712 Nicieja S Biografia i dzialalnosc Adama Prochnika historyka polityka publicysty Warszawa 1986 Marciniak Z i J Adam Feliks Prochnik 1892 1942 Z pola walki r 1 1958 nr 3 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Adam Prochnik pol Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z polskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi polska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad