Агломерат (хімія)

Агломерат (англ. Agglomerate) — сукупність частинок, міцно утримуваних між собою.

Частинки в агломерату пов'язані між собою більш сильними взаємодіями, ніж в агрегатах. Агломерати можуть розглядатися як «вторинні» частинки, що володіють внутрішньою поверхнею, тобто у багатьох випадках внутрішня площа поверхні набагато більше зовнішньої. При цьому агломерати можуть володіти структурованою пористою системою. Прикладами агломератів є пісковик, силікагель і т. п.

Чіткої межі між поняттями «агрегат» і «агломерат» не існує, і іноді вони використовуються для опису однотипних об'єктів. У ряді випадків (наприклад, для опису технології пігментів і ін.) склалася термінологія, коли терміни «агрегат» і «агломерат» мають значення, що суперечать рекомендаціям Міжнародного союзу теоретичної і прикладної хімії (IUPAC). У зв'язку з цим при вживанні понять «агрегат» або «агломерат» часто вказують, сильні або слабкі взаємодії присутні між первинними частинками.

Література

1. Manual on catalyst characterization (Recommendations 1991) // Pure Appl. Chem. 1991. V. 63. P. 1227–1246.
2. Rouquerol F., Rouquerol J., Sing K. Adsorption by powders and porous solids. — Academic Press, 1999. — 465 p.
3. Characterization of porous solids III: proceedings of the IUPAC Symposium (COPS III), Marseille, France, May 9–12, 1993 / Ed. by J. Rouquerol et al. Studies in surface science and catalysis. 1993. V. 87, xiv. — 802 p.