Агама хорасанська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Laudakia erytrogastra Nikolsky, 1896 | ||||||||||||||||||||||
Поширення хорасанської агами | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ага́ма хораса́нська (Laudakia erytrogastra) — представник роду азійських гірських агам родини агамових. Має 2 підвиди.
Опис
Загальна довжина 28—30 см. Самці трохи крупніше самок. Голова, тулуб і підстава хвоста сплощені, але в меншій ступені, ніж у кавказької і гімалайської агам. Ззаду барабанної перетинки і з боків шиї складки шкіри вкриті великими конічними, твердими лусками (шипиками), які у молодих особин мають тригранну форму. Уздовж хребта проходить доріжка з п'яти-або шестикутної луски з добре розвиненими реберцями, які переходять у дорослих в шипики. Ця луска значно більші спинно-бокової, але у 2-3 рази дрібніше верхньохвостової. Горлова й грудна луска з добре розвиненими реберцями, які переходять у гострі шипики. На потилиці і з боків шиї сильно порослі пуки жорсткої луски з шипиками. Хвостова луска розташована правильними кільцями — кожні два кільця утворюють сегмент, що відповідає одному хребцю. Верхньохвостова луска має високі гострі шипи. Пальці задньої лапи дуже слабко стиснуті з боків, а четвертий палець цієї ноги трохи довше третього. У дорослих самців є 5-6 рядків мозолястої луски (пор) перед клоакальною щілиною і велика група (пляма) такої луски посередині черева, у дорослих самиць мозоляста луска розвинена лише перед клоакальною щілиною.
Тулуб зверху оливкового або сірого кольору з чорними вузькими неправильної форми плямами і смужками. На верхній поверхні кінцівок й хвоста є нерізкі темні поперечні смуги. Малюнок зазвичай слабко виражений. У дорослих самців черево майже чорного забарвлення, мозоляста луска жовтувата, а горло у великих світлих помаранчевих плямах. У самок черево жовтогарячого кольору, яскравішого на хвості.
Спосіб життя
Полюбляє гори і передгір'я на скелях, лесових урвищах, кам'янистих брилах, старих дувалах і в норах піщанок. Нерідко зустрічається на глинястих і супіщаних ґрунтах серед пологих пагорбів з фісташковими деревами і вздовж доріг. Піднімається у гори на висоту 2440 м над рівнем моря. Притулками служать щілини під уламками скель, тріщини і нори у ґрунті, нори гризунів, зокрема, великий піщанки. Під час зимівлі у норах агами були знайдені на глибині 80-90 см. Зазвичай йдуть на зимівлю в жовтні. Активна вдень. Харчується комахами, мурашками, жуками,метеликами, клопами, скорпіонами, багатоніжками, невеликими сліпозмійками, насінням і листям злаків, квітами бобових.
Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає на 3 році життя при довжині тіла понад 12 см. Перше спаровування відбувається у середині травня, відкладання яєць — у липні. У кладці до 13 яєць розміром 19-25х9-14 мм. Молоді агами з'являються у вересні-жовтні, довжина їх тіла з хвостом близько 10 см.
Розповсюдження
Мешкає у північно-східному Ірані, Афганістані, південно-східному Туркменістані.
Підвиди
- Laudakia erytrogastra erytrogastra
- Laudakia erytrogastra nurgeldievi
Джерела
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
- Référence Animal Diversity Web : Laudakia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agama horasanskaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad LacertiliaRodina AgamoviRid Azijski girski agamiVid Agama horasanskaBinomialna nazvaLaudakia erytrogastra Nikolsky 1896Poshirennya horasanskoyi agamiPosilannyaVikishovishe Laudakia erythrogastra Aga ma horasa nska Laudakia erytrogastra predstavnik rodu azijskih girskih agam rodini agamovih Maye 2 pidvidi OpisZagalna dovzhina 28 30 sm Samci trohi krupnishe samok Golova tulub i pidstava hvosta splosheni ale v menshij stupeni nizh u kavkazkoyi i gimalajskoyi agam Zzadu barabannoyi peretinki i z bokiv shiyi skladki shkiri vkriti velikimi konichnimi tverdimi luskami shipikami yaki u molodih osobin mayut trigrannu formu Uzdovzh hrebta prohodit dorizhka z p yati abo shestikutnoyi luski z dobre rozvinenimi rebercyami yaki perehodyat u doroslih v shipiki Cya luska znachno bilshi spinno bokovoyi ale u 2 3 razi dribnishe verhnohvostovoyi Gorlova j grudna luska z dobre rozvinenimi rebercyami yaki perehodyat u gostri shipiki Na potilici i z bokiv shiyi silno porosli puki zhorstkoyi luski z shipikami Hvostova luska roztashovana pravilnimi kilcyami kozhni dva kilcya utvoryuyut segment sho vidpovidaye odnomu hrebcyu Verhnohvostova luska maye visoki gostri shipi Palci zadnoyi lapi duzhe slabko stisnuti z bokiv a chetvertij palec ciyeyi nogi trohi dovshe tretogo U doroslih samciv ye 5 6 ryadkiv mozolyastoyi luski por pered kloakalnoyu shilinoyu i velika grupa plyama takoyi luski poseredini chereva u doroslih samic mozolyasta luska rozvinena lishe pered kloakalnoyu shilinoyu Tulub zverhu olivkovogo abo sirogo koloru z chornimi vuzkimi nepravilnoyi formi plyamami i smuzhkami Na verhnij poverhni kincivok j hvosta ye nerizki temni poperechni smugi Malyunok zazvichaj slabko virazhenij U doroslih samciv cherevo majzhe chornogo zabarvlennya mozolyasta luska zhovtuvata a gorlo u velikih svitlih pomaranchevih plyamah U samok cherevo zhovtogaryachogo koloru yaskravishogo na hvosti Sposib zhittyaPolyublyaye gori i peredgir ya na skelyah lesovih urvishah kam yanistih brilah starih duvalah i v norah pishanok Neridko zustrichayetsya na glinyastih i supishanih gruntah sered pologih pagorbiv z fistashkovimi derevami i vzdovzh dorig Pidnimayetsya u gori na visotu 2440 m nad rivnem morya Pritulkami sluzhat shilini pid ulamkami skel trishini i nori u grunti nori grizuniv zokrema velikij pishanki Pid chas zimivli u norah agami buli znajdeni na glibini 80 90 sm Zazvichaj jdut na zimivlyu v zhovtni Aktivna vden Harchuyetsya komahami murashkami zhukami metelikami klopami skorpionami bagatonizhkami nevelikimi slipozmijkami nasinnyam i listyam zlakiv kvitami bobovih Ce yajcekladna yashirka Stateva zrilist nastaye na 3 roci zhittya pri dovzhini tila ponad 12 sm Pershe sparovuvannya vidbuvayetsya u seredini travnya vidkladannya yayec u lipni U kladci do 13 yayec rozmirom 19 25h9 14 mm Molodi agami z yavlyayutsya u veresni zhovtni dovzhina yih tila z hvostom blizko 10 sm RozpovsyudzhennyaMeshkaye u pivnichno shidnomu Irani Afganistani pivdenno shidnomu Turkmenistani PidvidiLaudakia erytrogastra erytrogastra Laudakia erytrogastra nurgeldieviDzherelaSlovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Reference Animal Diversity Web Laudakia