Ніна Фердинандівна Агаджа́нова (Агаджанова-Шутко) (нар. 8 листопада 1889, Катеринодар — пом. 14 грудня 1974) — радянська громадська діячка, сценаристка, кінорежисерка, монтажерка, вихователька, журналістка.
Ніна Фердинандівна Агаджанова-Шутко | |
---|---|
Дата народження | 8 листопада 1889 |
Місце народження | Катеринодар, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 14 грудня 1974 (85 років) |
Місце смерті | СРСР |
Поховання | d |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Національність | вірмени[1] |
Професія | кіносценаристка, громадська діячка, викладачка, революціонерка, сценаристка |
Заклад | d[1], d[2], Всеросійський державний інститут кінематографії[1], Мосфільм[2] і d[2] |
Членство | СК СРСР |
Magnum opus | Броненосець «Потьомкін»[3] |
Нагороди | |
IMDb | ID 0012810 |
Біографія
Народилася 27 жовтня (8 листопада) 1889 року в місті Катеринодарі (тепер Краснодар, Росія) в родині вірменського купця. Закінчила 1-шу Катеринодарську жіночу гімназію. Навчалася на педагогічних курсах в Катеринодарі, потім на історико-педагогічному факультеті Педагогічних курсів в Москві.
Член РСДРП з 1907 року. У 1911—1916 роках піддавалася арештам і засланням за підпільну революційну діяльність. Отримала від співробітників охоронного відділення за свою невловимість клички «Хитра» і «Метелик». У 1914 році — відповідальна секретарка журналу «Робітниця».
Брала активну участь у Лютневій і Жовтневій революціях 1917 року. Того ж року була членкинею Петербурзького і Виборзького комітетів партії, депутаткою Петроградської ради від Виборзького району.
У 1918—1919 роках перебувала на підпільній роботі в тилу білогвардійських військ в Новоросійську і Ростові-на-Дону. У 1920 році — відповідальна секретарка Білоруського військово-революційного комітету. У 1921—1922 роках вела справи партії в Мінську, працювала в радянському посольстві в Празі, а в 1934—1938 роках — в посольстві в Ризі.
У 1945—1952 роках займалася педагогічною роботою, викладала сценарну майстерність у ВДІКу.
Творчість
Протягом багатьох років була сценаристкою-консультанткою, редакторкою і завідувала сценарним відділом на кіностудії «Межрабпомфильм», а потім — на кіностудії «Союздитфільм». У зв'язку з 20-річчям першої російської революції ювілейна комісія ВЦВК затвердила сценарій Агаджанової «1905 рік». У цьому сценарії повстання на броненосці «Потьомкін» було одним з епізодів фільму. За пропозицією Агаджанової для постановки фільму «1905 рік» залучили С. М. Ейзенштейна. В процесі роботи епізод про «Потьомкіна» виріс у самостійний сценарій, за яким в 1925 року С. М. Ейзенштейн поставив фільм «Броненосець „Потьомкін“».
За сценаріями Агаджанової поставлені фільми:
- «В тилу у білих» (1925);
- «Червона Пресня» (1926);
- «Матрос Іван Галай» (1929).
У 1930 році з режисером Л. В. Кулєшовим поставила фільм «Два-Бульді-два». 1933 року брала участь у створенні сценарію фільму режисера В. І. Пудовкіна «Дезертир» про класову боротьбу німецького пролетаріату на початку 1930-х.
Література
- Кино : энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. — С. 10—11. (рос.)
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- https://wfpp.cdrs.columbia.edu/pioneer/nina-agadzhanova-shutko/
- Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nina Ferdinandivna Agadzha nova Agadzhanova Shutko nar 8 listopada 1889 Katerinodar pom 14 grudnya 1974 radyanska gromadska diyachka scenaristka kinorezhiserka montazherka vihovatelka zhurnalistka Nina Ferdinandivna Agadzhanova ShutkoZobrazhennyaData narodzhennya8 listopada 1889 1889 11 08 Misce narodzhennyaKaterinodar Rosijska imperiya 1 Data smerti14 grudnya 1974 1974 12 14 85 rokiv Misce smertiSRSRPohovannyadGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnistvirmeni 1 Profesiyakinoscenaristka gromadska diyachka vikladachka revolyucionerka scenaristkaZakladd 1 d 2 Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1 Mosfilm 2 i d 2 ChlenstvoSK SRSRMagnum opusBronenosec Potomkin 3 NagorodiIMDbID 0012810BiografiyaNarodilasya 27 zhovtnya 8 listopada 1889 18891108 roku v misti Katerinodari teper Krasnodar Rosiya v rodini virmenskogo kupcya Zakinchila 1 shu Katerinodarsku zhinochu gimnaziyu Navchalasya na pedagogichnih kursah v Katerinodari potim na istoriko pedagogichnomu fakulteti Pedagogichnih kursiv v Moskvi Chlen RSDRP z 1907 roku U 1911 1916 rokah piddavalasya areshtam i zaslannyam za pidpilnu revolyucijnu diyalnist Otrimala vid spivrobitnikiv ohoronnogo viddilennya za svoyu nevlovimist klichki Hitra i Metelik U 1914 roci vidpovidalna sekretarka zhurnalu Robitnicya Brala aktivnu uchast u Lyutnevij i Zhovtnevij revolyuciyah 1917 roku Togo zh roku bula chlenkineyu Peterburzkogo i Viborzkogo komitetiv partiyi deputatkoyu Petrogradskoyi radi vid Viborzkogo rajonu U 1918 1919 rokah perebuvala na pidpilnij roboti v tilu bilogvardijskih vijsk v Novorosijsku i Rostovi na Donu U 1920 roci vidpovidalna sekretarka Biloruskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu U 1921 1922 rokah vela spravi partiyi v Minsku pracyuvala v radyanskomu posolstvi v Prazi a v 1934 1938 rokah v posolstvi v Rizi U 1945 1952 rokah zajmalasya pedagogichnoyu robotoyu vikladala scenarnu majsternist u VDIKu Pomerla 14 grudnya 1974 roku Pohovana na v Moskvi TvorchistProtyagom bagatoh rokiv bula scenaristkoyu konsultantkoyu redaktorkoyu i zaviduvala scenarnim viddilom na kinostudiyi Mezhrabpomfilm a potim na kinostudiyi Soyuzditfilm U zv yazku z 20 richchyam pershoyi rosijskoyi revolyuciyi yuvilejna komisiya VCVK zatverdila scenarij Agadzhanovoyi 1905 rik U comu scenariyi povstannya na bronenosci Potomkin bulo odnim z epizodiv filmu Za propoziciyeyu Agadzhanovoyi dlya postanovki filmu 1905 rik zaluchili S M Ejzenshtejna V procesi roboti epizod pro Potomkina viris u samostijnij scenarij za yakim v 1925 roku S M Ejzenshtejn postaviv film Bronenosec Potomkin Za scenariyami Agadzhanovoyi postavleni filmi V tilu u bilih 1925 Chervona Presnya 1926 Matros Ivan Galaj 1929 U 1930 roci z rezhiserom L V Kulyeshovim postavila film Dva Buldi dva 1933 roku brala uchast u stvorenni scenariyu filmu rezhisera V I Pudovkina Dezertir pro klasovu borotbu nimeckogo proletariatu na pochatku 1930 h LiteraturaKino enciklopedicheskij slovar gl red S J Yutkevich Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 S 10 11 ros Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 https wfpp cdrs columbia edu pioneer nina agadzhanova shutko Bolshaya sovetskaya enciklopediya pod red O Yu Shmidt 1 Moskva Akcionernoe obshestvo Sovetskaya enciklopediya 1920 d Track Q649d Track Q167997d Track Q20078554