А́г'я (ест. Ahja alevik) — селище в Естонії, адміністративний центр волості Аг'я повіту Пилвамаа.
Аг'я Ahja alevik
| |||||||||||||||||||
Координати: 58°12′14″ пн. ш. 27°04′24″ сх. д. / 58.20389° пн. ш. 27.07333° сх. д.Координати: 58°12′14″ пн. ш. 27°04′24″ сх. д. / 58.20389° пн. ш. 27.07333° сх. д. Аг'я (селище) у Вікісховищі |
Населення
Чисельність населення на 31 грудня 2011 року становила 507 осіб.
Географія
На сході селища тече річка Аг'я (ест. Ahja jõgi).
Через селище проходить автошлях 45 (Тарту — Ряпіна — Вярска). Від селища починаються автошляхи 180 (Аг'я — Вастсе-Куусте) та 184 (Аг'я — ).
Маєток Аг'я
Перші згадки про маєток (ест. Ahja mõis) датуються 1553 роком. У 17-му столітті миза стала власністю шведської корони. У 1716 році маєток був дарований Христині Ґлюк, вдові Ернста Ґлюка, у родині яких виросла майбутня російська імператриця Катерина I.
Головним будинком маєтку є двоповерхова будівля в стилі бароко. Сучасний вигляд будинок отримав, коли маєтком володів Франсуа де Вільбуа, зять Христини Ґлюк. Будівництво будинку було завершено приблизно у 1749 році.
Пізніше маєток належав різним сім'ям балтійських німців. Останнім володарем до експропріації в 1919 році був фон Браш. У 1929–1997 рр. у будинку містилася школа.
16 листопада 1999 року садиба, як пам'ятник архітектури, занесена до реєстру культурної спадщини Естонії.
Відомі особистості
В Аг'ї народився естонський письменник та критик Фрідеберт Туґлас (1886–1971). Спогади про дитячі роки в Аг'ї лягли в основу його автобіографічного роману «Маленький Іллімар». Тому зараз Аг'я відома саме як земля маленького Іллімара.
2 березня 2005 року на другому поверсі селищної бібліотеки був відкритий для відвідувачів музей Туґласа.
Див. також
Примітки
- Eesti 2011. aasta rahvaloendus. PC003:Population by place of residence (settlement), 31 December 2011. Eesti Statistika. Процитовано 10.09.2015.
- . Kultuurimälestiste riiklik register. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 10.09.2015.
- . Архів оригіналу за 10.10.2015. Процитовано 10.09.2015.
Джерела
- Eesti 2011. aasta rahvaloendus. PC003:Population by place of residence (settlement), 31 December 2011. Eesti Statistika.
- . Kultuurimälestiste riiklik register (Національний реєстр культурних пам'яток Естонії). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 10 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
Посилання
- Офіційний сайт волості Аг'я [ 19 березня 2020 у Wayback Machine.] (ест.)
Це незавершена стаття з географії Естонії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A g ya est Ahja alevik selishe v Estoniyi administrativnij centr volosti Ag ya povitu Pilvamaa Ag ya Ahja alevik selishe Krayina Estoniya Povit Pilvamaa Volost Ag ya Status administrativnij centr volosti Naselennya 507 31 12 2011 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3 Poshtovi indeksi 63701 63710 EHAK 1116 Ag ya Koordinati 58 12 14 pn sh 27 04 24 sh d 58 20389 pn sh 27 07333 sh d 58 20389 27 07333 Koordinati 58 12 14 pn sh 27 04 24 sh d 58 20389 pn sh 27 07333 sh d 58 20389 27 07333 Ag ya selishe u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Ag ya NaselennyaChiselnist naselennya na 31 grudnya 2011 roku stanovila 507 osib GeografiyaNa shodi selisha teche richka Ag ya est Ahja jogi Cherez selishe prohodit avtoshlyah 45 Tartu Ryapina Vyarska Vid selisha pochinayutsya avtoshlyahi 180 Ag ya Vastse Kuuste ta 184 Ag ya Mayetok Ag yaGolovnij budinok mayetku Ag ya Pershi zgadki pro mayetok est Ahja mois datuyutsya 1553 rokom U 17 mu stolitti miza stala vlasnistyu shvedskoyi koroni U 1716 roci mayetok buv darovanij Hristini Glyuk vdovi Ernsta Glyuka u rodini yakih virosla majbutnya rosijska imperatricya Katerina I Golovnim budinkom mayetku ye dvopoverhova budivlya v stili baroko Suchasnij viglyad budinok otrimav koli mayetkom volodiv Fransua de Vilbua zyat Hristini Glyuk Budivnictvo budinku bulo zaversheno priblizno u 1749 roci Piznishe mayetok nalezhav riznim sim yam baltijskih nimciv Ostannim volodarem do ekspropriaciyi v 1919 roci buv fon Brash U 1929 1997 rr u budinku mistilasya shkola 16 listopada 1999 roku sadiba yak pam yatnik arhitekturi zanesena do reyestru kulturnoyi spadshini Estoniyi Vidomi osobistostiV Ag yi narodivsya estonskij pismennik ta kritik Fridebert Tuglas 1886 1971 Spogadi pro dityachi roki v Ag yi lyagli v osnovu jogo avtobiografichnogo romanu Malenkij Illimar Tomu zaraz Ag ya vidoma same yak zemlya malenkogo Illimara 2 bereznya 2005 roku na drugomu poversi selishnoyi biblioteki buv vidkritij dlya vidviduvachiv muzej Tuglasa Div takozhMiza Ag yaPrimitkiEesti 2011 aasta rahvaloendus PC003 Population by place of residence settlement 31 December 2011 Eesti Statistika Procitovano 10 09 2015 Kultuurimalestiste riiklik register Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 10 09 2015 Arhiv originalu za 10 10 2015 Procitovano 10 09 2015 DzherelaEesti 2011 aasta rahvaloendus PC003 Population by place of residence settlement 31 December 2011 Eesti Statistika Kultuurimalestiste riiklik register Nacionalnij reyestr kulturnih pam yatok Estoniyi Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 10 veresnya 2015 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 PosilannyaOficijnij sajt volosti Ag ya 19 bereznya 2020 u Wayback Machine est Ce nezavershena stattya z geografiyi Estoniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi