«Автопортрет» (Міхель Свертс) — твір фламандського художника 17 століття, що зберігає музей Ермітаж.
англ. Portrait of a Young Man | |
---|---|
Творець: | Міхель Свертс |
Час створення: | 1656 рік |
Розміри: | 114 × 92 см |
Висота: | 114 см |
Ширина: | 92 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | портрет і автопортрет |
Зберігається: | Петербург, Росія |
Музей: | Ермітаж |
Опис твору
Біля столу, захаращеному книгами прибутків і розрахунків сидить молодик і відверто нудьгує. Справи чи то закінчено, чи то ще не розпочато. Від нагадує і бухгалтера, і управителя заможного маєтку, якому набридли прибутки-витрати, коли душа просить — мудрих і тямущих сучасників, музики, відпочинку в веселому товаристві. За останніми припущеннями, це черговий автопортрет художника Міхеля Свертса, незвичний, несподіваний за композицією.
Історичне побутування твору
Міхель Свертс був нешляхетного походження і дворянський титул отримав тільки в Римі від покровителя Камілло Памфілі, племінника папи римського Іннокентія X.
Підвищення соціального статусу спонукало митця до створення автопортретів. Серед перших — автопортрет в капелюху з страусовим пером (Уффіці, Флоренція) як свідоцтво нового стану і досягнутого матеріального статку. Нешляхетний за походженням Міхель Свертс демонстрував власну шляхетність і в автопортреті з палітрою і пензлями (Обердін, США), бо знав про серію «Іконографія Ван Дейка» з портретами уславлених митців, яку оприлюднили у місті Антверпен у 1636–1641 роках. В тогочасному жорстко розмежованому суспільстві це сприяло підвищенню статусу художника взагалі.
Серед творів, виконаних в Римі — портрети Йозефа Дейтца та Антона де Бордес з слугою (останній на тлі римських руїн). Серед улюблених сюжетів художника « Вчинки Милосердя » та «Майстерні художників». Серію з семи картин на тему "Вчинки Милосердя " Міхель виконав і для братів Дейтц (Державний музей (Амстердам).
Як незвичний за композицією автопортрет розпізнають і портрет нудьгуючого молодика зі збірок фламандського живопису музею Ермітаж. Розсіяні по провінційним містам Західної Європи картини Міхеля Свертса прибули і в Прагу. В середині вісімнадцятого століття (1745 року) одну з перших партій картин західноєвропейських майстрів для декорації власних палаців і наказала придбати російська імператриця Єлизавета Петрівна. Саме в цей момент закінчилося будівництво палацу для її фаворита — Івана Шувалова. Імператриця і подарувала освіченому вельможі і фавориту картини, що прибули з Праги. Випадково придбана збірка мала нерівномірну вартість за мистецкими ознаками. Але мала і значущі зразки, серед яких були -
- Алессандро Маньяско (чотири архітектурні композиції)
- Паоло Веронезе (велична грізайль «Христос воскрешає померлого Лазаря»)
- Якоб Йорданс («Янгол перед царем Давидом»)
- («Собаки з головою бика»)
- («Весна»)
- Рубенс («Вакханалія»)
- Йоган Карл Лот («Ревекка у колодязя», «Повернення блудного сина»)
- Міхель Свертс «Автопортрет». Це був перший твір фламандського майстра, придбаний для збірок вельможі Російської імперії за 20 років до початку купівлі картин західноєвропейських митців Катериною ІІ.
Празькі шедеври прикрасили Картинну залу палацу Шувалова. Перебування картин в палаці російського вельможі зафіксував ще художник Ф. С. Рокотов у власному творі з зображенням саме Картинної зали палацу Шувалова у 1758 році, через три роки після дарунку імператриці. Розкішна зала стала парадним кабінетом Шувалова. Частку мистецьких збірок вельможі бачив і згадував в своїх мемуарах математик і науковець І. Бернуллі під час відвідин Санкт-Перетбурга у 1777 році.
- Худ. Лосенко Антон Павлович, «Портрет І.І. Шувалова»
- Палац Шувалова, стан на 2011 рік.
- Єлизавета Петрівна
Шувалов, засновник Московського імператорського університету і Петербурзької Академії мистецтв, і передав частку картин з власної збірки — в Академію. Десятиляттями картини зі збірок Шувалова прикрашали Навчальний музей Академії. Після більшовицького перевороту 1917 року була проведена реорганізація музейних збірок. Більшість коштовних творів Навчального музею Академії мистецт була 1922 року вилучена і передана тепер вже в Державний Ермітаж. Серед них і «Автопортрет» Міхеля Свертса.
Джерела
- Петров А. Н., «Савва Чевакинский», серия «Зодчие нашего города», Л, «Лениздат», 1983
- Гос. Эрмитаж, «Западноэвропейская живопись», каталог № 2, Л, «Искусство», 1981, с. 68
- Michael Sweerts: 1618—1664/ Guido Jansen a.o., eds. Amsterdam: Rijksmuseum, 2002
Див. також
Посилання
- https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/digital-collection/01.+Paintings/47184/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtoportret Mihel Sverts tvir flamandskogo hudozhnika 17 stolittya sho zberigaye muzej Ermitazh Avtoportretangl Portrait of a Young ManTvorec Mihel SvertsChas stvorennya 1656 rikRozmiri 114 92 smVisota 114 smShirina 92 smMaterial oliya na polotniZhanr portret i avtoportretZberigayetsya Peterburg RosiyaMuzej ErmitazhOpis tvoruBilya stolu zaharashenomu knigami pributkiv i rozrahunkiv sidit molodik i vidverto nudguye Spravi chi to zakincheno chi to she ne rozpochato Vid nagaduye i buhgaltera i upravitelya zamozhnogo mayetku yakomu nabridli pributki vitrati koli dusha prosit mudrih i tyamushih suchasnikiv muziki vidpochinku v veselomu tovaristvi Za ostannimi pripushennyami ce chergovij avtoportret hudozhnika Mihelya Svertsa nezvichnij nespodivanij za kompoziciyeyu Istorichne pobutuvannya tvoruMihel Sverts buv neshlyahetnogo pohodzhennya i dvoryanskij titul otrimav tilki v Rimi vid pokrovitelya Kamillo Pamfili pleminnika papi rimskogo Innokentiya X Pidvishennya socialnogo statusu sponukalo mitcya do stvorennya avtoportretiv Sered pershih avtoportret v kapelyuhu z strausovim perom Uffici Florenciya yak svidoctvo novogo stanu i dosyagnutogo materialnogo statku Neshlyahetnij za pohodzhennyam Mihel Sverts demonstruvav vlasnu shlyahetnist i v avtoportreti z palitroyu i penzlyami Oberdin SShA bo znav pro seriyu Ikonografiya Van Dejka z portretami uslavlenih mitciv yaku oprilyudnili u misti Antverpen u 1636 1641 rokah V togochasnomu zhorstko rozmezhovanomu suspilstvi ce spriyalo pidvishennyu statusu hudozhnika vzagali Sered tvoriv vikonanih v Rimi portreti Jozefa Dejtca ta Antona de Bordes z slugoyu ostannij na tli rimskih ruyin Sered ulyublenih syuzhetiv hudozhnika Vchinki Miloserdya ta Majsterni hudozhnikiv Seriyu z semi kartin na temu Vchinki Miloserdya Mihel vikonav i dlya brativ Dejtc Derzhavnij muzej Amsterdam Yak nezvichnij za kompoziciyeyu avtoportret rozpiznayut i portret nudguyuchogo molodika zi zbirok flamandskogo zhivopisu muzeyu Ermitazh Rozsiyani po provincijnim mistam Zahidnoyi Yevropi kartini Mihelya Svertsa pribuli i v Pragu V seredini visimnadcyatogo stolittya 1745 roku odnu z pershih partij kartin zahidnoyevropejskih majstriv dlya dekoraciyi vlasnih palaciv i nakazala pridbati rosijska imperatricya Yelizaveta Petrivna Same v cej moment zakinchilosya budivnictvo palacu dlya yiyi favorita Ivana Shuvalova Imperatricya i podaruvala osvichenomu velmozhi i favoritu kartini sho pribuli z Pragi Vipadkovo pridbana zbirka mala nerivnomirnu vartist za misteckimi oznakami Ale mala i znachushi zrazki sered yakih buli Alessandro Manyasko chotiri arhitekturni kompoziciyi Paolo Veroneze velichna grizajl Hristos voskreshaye pomerlogo Lazarya Yakob Jordans Yangol pered carem Davidom Sobaki z golovoyu bika Vesna Rubens Vakhanaliya Jogan Karl Lot Revekka u kolodyazya Povernennya bludnogo sina Mihel Sverts Avtoportret Ce buv pershij tvir flamandskogo majstra pridbanij dlya zbirok velmozhi Rosijskoyi imperiyi za 20 rokiv do pochatku kupivli kartin zahidnoyevropejskih mitciv Katerinoyu II Prazki shedevri prikrasili Kartinnu zalu palacu Shuvalova Perebuvannya kartin v palaci rosijskogo velmozhi zafiksuvav she hudozhnik F S Rokotov u vlasnomu tvori z zobrazhennyam same Kartinnoyi zali palacu Shuvalova u 1758 roci cherez tri roki pislya darunku imperatrici Rozkishna zala stala paradnim kabinetom Shuvalova Chastku misteckih zbirok velmozhi bachiv i zgaduvav v svoyih memuarah matematik i naukovec I Bernulli pid chas vidvidin Sankt Peretburga u 1777 roci Hud Losenko Anton Pavlovich Portret I I Shuvalova Palac Shuvalova stan na 2011 rik Yelizaveta Petrivna Shuvalov zasnovnik Moskovskogo imperatorskogo universitetu i Peterburzkoyi Akademiyi mistectv i peredav chastku kartin z vlasnoyi zbirki v Akademiyu Desyatilyattyami kartini zi zbirok Shuvalova prikrashali Navchalnij muzej Akademiyi Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 roku bula provedena reorganizaciya muzejnih zbirok Bilshist koshtovnih tvoriv Navchalnogo muzeyu Akademiyi mistect bula 1922 roku viluchena i peredana teper vzhe v Derzhavnij Ermitazh Sered nih i Avtoportret Mihelya Svertsa DzherelaPetrov A N Savva Chevakinskij seriya Zodchie nashego goroda L Lenizdat 1983 Gos Ermitazh Zapadnoevropejskaya zhivopis katalog 2 L Iskusstvo 1981 s 68 Michael Sweerts 1618 1664 Guido Jansen a o eds Amsterdam Rijksmuseum 2002Div takozhRosijske baroko Mecenat Zhivopis baroko Vchinki MiloserdyaPosilannyaPortal Mistectvo Portal Baroko https www hermitagemuseum org wps portal hermitage digital collection 01 Paintings 47184