Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Університе́тська автоно́мія — система самоврядування університетів, яка виключала їх із юрисдикції держави.
Генеза
Університетська автономія виникла і склалася в Середньовіччі в Західній і Центральній Європі. В різні епохи і в різних країнах У. а. мала різні форми й різні ступені самостійності у вирішенні університетських питань залежно від тих суспільно-політичних умов, що складалися.
Форми реалізації
Середньовічні університети, як правило, були порівняно незалежні від держави й церкви. Університетська автономія дозволяла університетам здійснювати систему виборності керівного й професорського складу. В числі органів самоврядування був свій виборний університетський суд, який мав певні юридичні права. Студенти об'єднувалися в особливі організації — (пізніше — ). Як і в Середньовіччі, сьогодні Університетська автономія є прогресивним явищем, оскільки дає змогу відстоювати певну незалежність і самостійність у вирішенні важливих навчальних і організаційних питань.
Автономія закладу вищої освіти
Закон України «Про вищу освіту» надає загальне визначення терміну: Автономія закладу вищої освіти – самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом (стаття 1).
Також визначено, що державна політика у сфері вищої освіти забезпечується шляхом розвитку автономії закладів вищої освіти та академічної свободи учасників освітнього процесу. Автономія закладу вищої освіти потребує самоорганізації та саморегулювання, які є відкритими до критики, служать громадському інтересові, встановленню істини стосовно викликів, що постають перед державою і суспільством, здійснюються прозоро та публічно (Пункт 5 частини третьої статті 3).
Автономія та самоврядування є принципом діяльності закладу вищої освіти (Пункт 1 частини першої статті 32).
Зміст автономії закладів вищої освіти є їх право:
- провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту закладу вищої освіти (Пункт 22 частини другої статті 32 );
- розпоряджатися власними надходженнями (для закладів вищої освіти державної і комунальної форми власності), зокрема від надання платних послуг (Пункт 23 частини другої статті 32 );
- відкривати поточні та депозитні рахунки в банках (Пункт 24 частини другої статті 32 ).
Див. також
Посилання
- Автономія вищого навчального закладу // ВУЕ
- Університетські статути // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Примітки
- Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (Редакція від 01.01.2019)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Universite tska avtono miya sistema samovryaduvannya universitetiv yaka viklyuchala yih iz yurisdikciyi derzhavi GenezaUniversitetska avtonomiya vinikla i sklalasya v Serednovichchi v Zahidnij i Centralnij Yevropi V rizni epohi i v riznih krayinah U a mala rizni formi j rizni stupeni samostijnosti u virishenni universitetskih pitan zalezhno vid tih suspilno politichnih umov sho skladalisya Formi realizaciyiSerednovichni universiteti yak pravilo buli porivnyano nezalezhni vid derzhavi j cerkvi Universitetska avtonomiya dozvolyala universitetam zdijsnyuvati sistemu vibornosti kerivnogo j profesorskogo skladu V chisli organiv samovryaduvannya buv svij vibornij universitetskij sud yakij mav pevni yuridichni prava Studenti ob yednuvalisya v osoblivi organizaciyi piznishe Yak i v Serednovichchi sogodni Universitetska avtonomiya ye progresivnim yavishem oskilki daye zmogu vidstoyuvati pevnu nezalezhnist i samostijnist u virishenni vazhlivih navchalnih i organizacijnih pitan Avtonomiya zakladu vishoyi osvitiZakon Ukrayini Pro vishu osvitu nadaye zagalne viznachennya terminu Avtonomiya zakladu vishoyi osviti samostijnist nezalezhnist i vidpovidalnist zakladu vishoyi osviti u prijnyatti rishen stosovno rozvitku akademichnih svobod organizaciyi osvitnogo procesu naukovih doslidzhen vnutrishnogo upravlinnya ekonomichnoyi ta inshoyi diyalnosti samostijnogo doboru i rozstanovki kadriv u mezhah vstanovlenih cim Zakonom stattya 1 Takozh viznacheno sho derzhavna politika u sferi vishoyi osviti zabezpechuyetsya shlyahom rozvitku avtonomiyi zakladiv vishoyi osviti ta akademichnoyi svobodi uchasnikiv osvitnogo procesu Avtonomiya zakladu vishoyi osviti potrebuye samoorganizaciyi ta samoregulyuvannya yaki ye vidkritimi do kritiki sluzhat gromadskomu interesovi vstanovlennyu istini stosovno viklikiv sho postayut pered derzhavoyu i suspilstvom zdijsnyuyutsya prozoro ta publichno Punkt 5 chastini tretoyi statti 3 Avtonomiya ta samovryaduvannya ye principom diyalnosti zakladu vishoyi osviti Punkt 1 chastini pershoyi statti 32 Zmist avtonomiyi zakladiv vishoyi osviti ye yih pravo provaditi finansovo gospodarsku ta inshu diyalnist vidpovidno do zakonodavstva ta statutu zakladu vishoyi osviti Punkt 22 chastini drugoyi statti 32 rozporyadzhatisya vlasnimi nadhodzhennyami dlya zakladiv vishoyi osviti derzhavnoyi i komunalnoyi formi vlasnosti zokrema vid nadannya platnih poslug Punkt 23 chastini drugoyi statti 32 vidkrivati potochni ta depozitni rahunki v bankah Punkt 24 chastini drugoyi statti 32 Div takozhAkademichni svobodi Bolonska konvenciya Velika hartiya universitetiv Avtonomnij universitetPosilannyaAvtonomiya vishogo navchalnogo zakladu VUE Universitetski statuti Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 PrimitkiZakon Ukrayini Pro vishu osvitu vid 01 07 2014 1556 VII Redakciya vid 01 01 2019